Постанова

від 17.12.2020 по справі 320/7016/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7016/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Терлецька О.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року (розглянута у порядку письмово провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тіара-Агро до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Тіара-Агро (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р № 0001690511 від 03.10.2019 року, яким визначене зобов`язання із податку на прибуток приватних підприємств в сумі 7 850 339,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 6 280 271,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 570 068,00 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р № 0001700511 від 03.10.2019 року, яким визначене зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 8 167 628,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 6 534 102,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 633 526,00 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми В4 № 0001710511 від 03.10.2019 року , яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 280 307,00 грн.

ТОВ Тіара-Агро категорично не погоджується із спірними ППР, вважає їх необґрунтованими та протиправними, такими, що не базуються на нормах чинного законодавства України, складеними ГУ ДПС у Київській області з перевищенням повноважень, наданих йому ст.ст. 19-1, 20 ПК України, а висновки перевірки - суб`єктивними, такими, що протирічать наданим документам і дійсним обставинам господарської діяльності платника з 01.04.2016 року по 31.03.2019 року, а також перевірки заснованої на довільному трактуванні відповідачем положень податкового законодавства України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення форми Р № 0001690511 від 03.10.2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Тіара-Агро (код ЄДРПОУ 37066439) визначене зобов`язання із податку на прибуток приватних підприємств в сумі 7 850 339,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 6 280 271,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 570 068,00 грн.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення форми Р № 0001700511 від 03.10.2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Тіара-Агро (код ЄДРПОУ 37066439) визначене зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 8 167 628,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 6 534 102,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 633 526,00 грн.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення форми В4 № 0001710511 від 03.10.2019 року , яким Товариству з обмеженою відповідальністю Тіара-Агро (код ЄДРПОУ 37066439) зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 280 307,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати посианову з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

14 грудня 2020 року на поштову адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача.

Надаючи оцінку зазначеному вище клопотанню колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та подане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про проведення розгляду апеляційної за участю представника відповідача у відкритому судовому засіданні та апеляційний розгляд проводити в порядку письмово провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що на підставі п.75.1.2, п.75.1 ст. 75, п.77.4 ст. 77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - ПК України), у відповідності до наказу Головного управлінь Державної фіскальної служби у Київській області, правонаступником якого є Головне управління Державної - податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач) від 02.07.2019 року № 1388, направлень на проведення перевірки від 23.07.2019 року №№ 2021, 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 та плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку з питань, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Тіара-Агро (далі - ТОВ Тіара-Агро , позивач) за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 19.08.2019 року № 751/10-36-14-11/37066439 (далі - Акт перевірки), в розділі III якого Висновок (стор. 151-152) зафіксовані наступні порушення платником чинного законодавства України:

1) п.п.134.1.1 п. 1-34.1 ст. 134, п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України, в результаті чого платником занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає перерахуванню до бюджету за період з III кв. 2016 року по І кв. 2019 року, на загальну суму 6 280 271, 00 грн.;

2) п.198.1, п.198.3, п.198.5'ст. 198, п.199.1 ст.. 199 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість (ПДВ), що підлягає перерахуванню до бюджету за звітні періоди вересень-листопад 2016 року, січень, липень-серпень, жовтень-грудень 2017 року, січень-липень, вересень-грудень 2018 року на загальну суму 6 534 102, 00 грн. та завищення рядка : 21 Декларації станом на 31.03.20.19 року „Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на загальну суму 280 307,00 грн.;

3) п.2.9 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2017 року № 637 (із змінами та доповненнями, далі - Положення № 637), а саме: перевищення підприємством ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 2 737, 00 грн. та п.15 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (із змінами та доповненнями, далі - Положення № 148), а саме: перевищення ліміту залишку готівки в касі на загальну 21 300,00 грн.

На підставі матеріалів зазначеної перевірки ГУ ДПС у Київській області прийняті наступні спірні документи від 03.10.2019 року, що оскаржуються ТОВ Тіара-Агро в судовому порядку:

1) податкове повідомлення-рішення форми Р № 0001690511, яким платнику визначене зобов`язання із податку на прибуток приватних підприємств в сумі 7 850 339,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 6 280 271,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 570 068,00 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення форми Р № 0001700511, яким платнику визначене зобов`язання із податку на додану вартість в сумі 8 167 628,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 6 534 102,00 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 633 526,00 грн.;

3) податкове повідомлення - рішення форми В4 № 0001710511, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 280 307,00 грн.

Позивач, не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку відносинам, що виникли між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

Стосовно порушення податкового законодавства, нібито вчиненого ТОВ Тіара-Агро при нарахуванні і сплаті податку на прибуток підприємств у періоді, охопленому перевіркою, слід зазначити наступне.

ТОВ Тіара-Агро є належним чином зареєстрованим суб`єктом господарювання - юридичною особою (реєстраційний запис від 13.07-2010 року № 1 345 192 0000 000463) та перебуває на податковому обліку на загальній системі оподаткування.

Основними видами економічної діяльності платника є:

- Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

- Код КВЕД 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості;

- Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

- Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюнобими виробами (основний).

Крім того, у п.2.3.3 п.2.3 Акту перевірки вказано, що ТОВ Тіара-Агро в періоді, охопленому перевіркою, орендувало у КП Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство (код 35799423) згідно з Договором оренди № 10/14 від 07.05.2014 року з доповненням (додаткові угоді від 05.05.2015 року, від 05.05.2016 року, від 05.05.2017 року, від 05.05.2018 року) нежитлове приміщення площею 10 кв.м. під розміщення офісу, за адресою: 09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул. Ентузіастів, буд. 7,- розмір орендної плати в місяць складає 250, 00 грн., включаючи ПДВ 41,67 грн. Термін дії договору 06.05.2019 року.

З метою належного заняття господарською діяльністю та отримання підприємницького доходу платник використовує працю найманих працівників, які оформлені належним чином та яким ТОВ Тіара-Агро виплачує заробітну плату в межах, передбачених законодавством, утримуючи при цьому та перераховуючи до бюджету всі належні суми податків і ЄСВ із цих виплат. Підтвердження зазначеним фактам містяться в п.п.3.1.4.1 п.п.3.1.4 п.3.1 Акту перевірки (стор. 147).

ТОВ Тіара-Агро якісно та суцільним порядком веде звітність, передбачену законодавством про бухгалтерський облік (спосіб організації бухгалтерського обліку на підприємстві детально описано на стор. 3-5 Акту перевірки), та формує на її основі податкову звітність, яка відповідає вимогам ПК України та у встановлені терміни подається до контролюючих органів. Задекларовані та визначені до сплати податки в повному обсязі та своєчасно вносяться платником до бюджету. Жодних документально підтверджених доказів зворотного ГУ ДПС у Київській області в Акті перевірки не наводить.

Разом з тим, в абз.3 п.п.3.1.1.1 п.п.3.1.1 п.3.1, стор. 5-6 Акту перевірки ГУ ДПС у Київській області на підставі аналізу договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських документів, касових документів, оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів, карткок бухгалтерських рахунків, даних бухгалтерських рахунків: 301 „Каса в національній валюті , 311 „Поточні рахунки в національній валюті , 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями , 68Г Розрахунки за авансами виданими , 702 „Дохід від реалізації товарів ,*732,,,Відсотки одержані , 79 „Фінансові результати , 10 „Основні засоби , 11 „Інші необоротні матеріальні, активи , 13 „Знос основних засобів , 22 „Малоцінні та швидкозношувальні предмети , 28 „Товари стверджується про заниження платником показника рядка 01 Декларації „Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019року на загальну суму 34 197 152, 00 грн., в т.ч. за: 3 квартал 2016 року - 703 500, 00 грн.; 4 квартал 2016 року - 1 087 095, 00 грн.; 1 квартал 2017 року - 1 580 110, 00 грн.; З квартал 2017 року - 2 310 022, 00 грн.; 4 квартал 2017 року - 14 259 638, 00 грн.; 1 квартал 2018 року - 10 181 150, 00 грн.; 2 квартал 2018 року - 1 392 467, 00 грн.; 3 квартал 2018 року - 345 005, 00 грн.; 4 квартал 2018 року - 976 915, 00 грн.; 1 квартал ,2019 року - 1 361 250, 00 грн.

Такі висновки контролюючого органу базуються на припущеннях, що операції з придбання товарно-матеріальних цінностей, ТМЦ (зерна пшениці і кукурудзи) у ряду контрагентів-постачальників підприємством фактично, не здійснювались, ГУ ДПС у Київській області безпідставно, всупереч наданим до перевірки первинним документам та документам фінансово-бухгалтерського і податкового обліку не може підтвердити реальність (товарність) цих господарських операцій стосовно фактичного руху активів між суб`єктами господарювання. Вищенаведене, на думку контролюючого органу, по суті засвідчує безоплатне, одержання товарів ТОВ Тіара-Агро та на підставі, п.5 П(С)БО 15 Дохід було в односторонньому порядку та всупереч фактичним обставинам справи визнане ревізорами доходом платника (абз.8-9 стор. 38 Акту перевірки).

Свої висновки ГУ ДПС у Київській області обгрунтовує виключно сумнівами щодо правосуб`єктності деяких контрагентів постачальників ТОВ Тіара-Агро , неможливістю проведення або фактичним не проведенням зустрічних перевірок та звірок їх господарської діяльності, даними про нібито відсутність у цих підприємств-контрагентів реальної можливості виконати зобов`язання, визначені двосторонніми правочинами платником, а також інформацією про наявність дефектів у правовому статусі контрагентів ТОВ Тіара-Агро , неведенням ними бухгалтерського обліку та невиконанням ними податкових обов`язків із подання відповідної звітності та сплати податків та інших обов`язкових зборів. Крім того, контролюючий орган стверджує про наявність кримінальних проваджень стосовно невстановлених осіб, нібито причетних до діяльності цих контрагентів платника, яких інші правоохоронні органи (а не ГУ ДПС у Київській області) підозрюють у фіктивному підприємництві або ухиленні від сплати податків.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлень 1 , що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Так, згідно в п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести,, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових, зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних, з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку a6d міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

З метою реалізації своєї господарської компетенції з неспеціалізованої торгівлі зерновими культурами підприємство у, періоді, охопленому перевіркою, вступило у господарські взаємовідносини (уклало та фактично. виконало правочини) з рядом суб`єктів

підприємницької діяльності з різних регіонів України. Ці правочини охоплювали як безпосереднє постачання ТМЦ (придбання, транспортування та подальшу реалізацію), так і надання контрагентами позивачеві супутніх робіт та послуг, безпосередньо пов`язаних з підприємницькою діяльністю ТОВ Тіара-Агро .

Серед усіх, контрагентів - постачальників позивача в Акті перевірки виділені та детально описані господарські операції з наступними: ТОВ АВАНГАРД АГРО Україна (код ЄДРПОУ 40603605), ТОВ АГРО- КОНКОРД (код ЄДРПОУ 39209198), ТОВ БК ПЛАТІНУМ (код ЄДРПОУ 41515913), ТОВ ДІЕНС ЛТД (код ЄДРПОУ 41055171), ТОВ АГРО-ЗЕРН (код ЄДРПОУ 41275888), ТОВ ТОРГЛАН (код ЄДРПОУ 41380088); TOB ОВЕРТОН ГРУП (код ЄДРПОУ 41118723), ТОВ ЮНІФРЕШМІЛК (код ЄДРПОУ 38863758), TОB АГРО-ІНВЕСТ 2018 (код ЄДРГІОУ 42000151).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ АВАНГАРД АГРО УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 40603605), колегія суддів зазначає наступне.

Так, між ТОВ Тіара-Агро (покупець) та ТОВ АВАНГАРД АГРО УКРАЇНА (постачальник) укладено договори поставки № 38-к\17 від 27.10.2017 року, № 30-п\17 від 07.09.2017 року, №4-к\18 від 10.01.2018 року та №1-п\18 від 03.01.2018 року, за якими постачальник зобов`язувався передати (поставити) в обумовлені строки ТМЦ. (зерно пшениці і кукурудзи українського походження врожаю 2017 року), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у перелічених вище договорах.

На виконання правочинів сторонами були вчинені конкретні дії, що складають їхній юридичний змісті Так,, ТОВ АВАНГАРД АГРО УКРАЇНА протягом 27.10.2017- 05.04.2018 p.p. на користь позивача було відвантажено ТМЦ належної якості, в асортименті та в обсягах, визначених супутніми та первинними документами, і сертифікатами якості (пшениця фуражна 6-го класу, кукурудза 3-го класу), а ТОВ Тіара-Агро були, прийняті згадані ТМЦ та проведено безготівковий розрахунок за них на повну суму вартості - 24 599 864,25 грн., в т.ч. ПДВ - 4 099 977,34 грн.

З метою належного документального оформлення та відображення у відповідних бухгалтерських та податкових звітах господарський операцій підприємством та ТОВ АВАНГАРД АГРО УКРАЇНА були складені первинні документи за формою, передбаченою законодавством України, та змістом, що відображає сутність господарських операцій з купівлі - продажу ТМЦ - видаткові накладні, податкові накладні (зареєстровані належним чином в ЄРПН), товарно-транспортні накладні (реквізити документів перелічені в таблицях на стор. 8- 15 Акту перевірки).

Про належну оплату платником отриманих від ТОВ АВАНГАРД АГРО УКРАЇНА ТМЦ свідчать платіжні доручення, а також відповідні виписки по рахунку. Всі ці документи досліджувались ревізорами ГУ ДПС Київській області та детально описані в Акті перевірки.

Господарські операції між сторонами правочинів належним чином та в повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку ТОВ Тіара-Агро проводками Дт рах.28 Товари - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , Дт 64 Податковий кредит - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Оплата за товар відображена по Дт рах. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - Кт рах.311 Поточні рахунки в національній валюті .

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ АГРО-КОНКОРД (код ЄДРПОУ 39209198), колегія суддів зазначає наступне.

Так, між ТОВ Тіара-Агро (покупець) та ТОВ АГРО-КОНКОРД (постачальник) укладено договори купівлі-продажу та поставки № 20-к\16 від 27.04.2016 року, № 62-п\16 від 29.11.2016 року, № 7\к від 20.01.2017 року, № 2 від 13.01.2017 року, № 28К від 09.02.2016 року та № 25П від 09.02.2016 року, за яким постачальник зобов`язувався передати (поставити) в обумовлені строки ТМЦ (зерно пшениці і кукурудзи українського походження врожаю 2015-2016 p.p. згідно із ДСТУ 3768:2010, ДСТУ 4525:2006), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у перелічених вище договорах.

На виконання правочинів сторонами були вчинені конкретні дії, що складають їхній юридичний зміст. Так, ТОВ АГРО-КОНКОРД протягом 09.02.2016 - 01.03.2017 p.p. на користь ТОВ Тіара-Агро було відвантажено ТМЦ належної якості, в асортименті та в обсягах, визначених супутніми та первинними документами і сертифікатами якості (пшениця та кукурудза, згідно із ДСТУ), а ТОВ Тіара-Агро були прийняті згадані ТМЦ та проведено безготівковий розрахунок за них на повну суму вартості - 10 903 844, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 817 307, 37 грн.

З метою належного документального оформлення та відображення у відповідних бухгалтерські та податкових звітах господарських операцій підприємством та ТОВ АГРО-КОНКОРД були складені первинні документи за формою, передбаченою законодавством України, та змістом, що відображає сутність господарських операцій з купівлі - продажу ТМЦ - видаткові накладні, податкові накладні (зареєстровані належним чином в ЄРПН), товарно-транспортні накладні (реквізити документів перелічені в таблицях на стор. 18-22 Акту перевірки).

Про належну оплату платником отриманих від ТОВ АГРО-КОНКОРД ТМЦ свідчать платіжні доручення, а також відповідні виписки по рахунку. Всі ці документи досліджувались ревізорами ГУ ДПС у Київській області та детально описані в Акті перевірки.

Господарські операції між сторонами правочинів належним чином та в повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку ТОВ Тіара-Агро проводками Дт рах.28 Товари - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , Дт 64 Податковий кредит - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Оплата за товар відображена по Дт рах, 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - Кт рах.311 Поточні.рахунки в національній валюті .

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ БК ПЛАТІНУМ (код ЄДРПОУ 41515913), колегія суддів зазначає наступне.

Так, між ТОВ Тіара-Агро (покупець) та ТОВ БК ПЛАТІНУМ (постачальник) укладено договори поставки № 43\1-к\17 від 10.11.2017 року, № 10-к\18 від І8.02.2018 року, № 13-п\18 від 27.03.2018 року та №4-к\19 ваді 12.02.2019. року,, за якими постачальник зобов`язувався передати (поставити) в обумовлені строки ТМЦ (зерно пшениці і кукурудзи українського походженні врожаю 2017-2019 p.p.), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у перелічених вище договорах.

На виконання правочинів сторонами були вчинені конкретні дії, що складають їхній юридичний зміст. Так, ТОВ БК ПЛАТІНУМ протягом 10.11.2017 - 01.03 2019 p.p. на користь ТОВ Тіара-Агро було відвантажень ТМЦ належної якості, в асортименті та в обсягах, визначених супутніми та первинними документами і сертифікатами якості (пшениця та кукурудза), а ТОВ Тіара-Агро були прийняті згадані ТМЦ та проведено безготівковий розрахунок за них на повну суму вартості - 7 697 615, 24 грн., в т.ч. ПДВ - 1 282 935, 89 грн.

З метою належного документального оформлення та відображення у відповідних бухгалтерських та податкових звітах господарських операцій підприємством та ТОВ БК ПЛАТІНУМ були складені первинні документи за формою, передбаченою законодавством України, та змістом, що відображає сутність господарських операцій з купівлі - продажу ТМЦ - видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні (реквізити документів перелічені 6 таблицях на стор. 24-27 Акту перевірки).

Про належну оплату платником отриманих від ТОВ БК ПЛАТІНУМ ТМЦ свідчать платіжні доручення, а також відповідні виписки по рахунку. Всі ці документи досліджувались ревізорами ГУ ДПС у Київській області та детально описані в Акті перевірки.

Господарські операції між сторонами правочинів належним чином та в повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку ТОВ Тіара-Агро проводками Дт рах.28 Товари - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , Дт 64 Податковий кредит - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Оплата за товар відображена по Дт рах; 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками ; ДТ рах.311 Поточні рахунки в національній валюті .

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ ТОРГЛАН (код ЄДРПОУ 41380088), колегія суддів зазначає наступне.

Так, між ТОВ Тіара-Агро (покупець) та ТОВ ТОРГЛАН (постачальник) укладено договори поставки № 21-к\17 від 20.07.2017 року та № 23-п\17 від 25.07.2017 року, за якими постачальник зобов`язувався передатні, (поставити) в обумовлені строки ТМЦ (зерно пшениці і кукурудзи українського походження врожаю 2016-2017 p.p.), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у перелічених вище договорах. На виконання правочйнів сторонами були вчинені конкретні дії, що складають їхній юридичний зміст. Так, ТОВ ТОРГЛАН протягом 21.07.2017 - 25.07.2017 p.p. на користь ТОВ Тіара-Агро було відвантажено ТМЦ належної якості, в асортименті та в обсягах, визначених супутніми та первинними документами і сертифікатами якості (пшениця та кукурудза), а ТОВ Тіара-Агро були прийняті згадані ТМЦ та проведено безготівковий розрахунок за них на повну суму вартості - 2 246 985, 91 грн.; в т.ч. ПДВ - 374 497, 65 грн.

З метою належного документального оформлення та відображення у відповідних бухгалтерських та податкових звітах господарських операцій підприємством та ТОВ ТОРГЛАН були складені первинні документи за формою, передбаченою законодавством України та змістом, що відображає сутність господарських операцій з купівлі - продажу ТМЦ - видаткові накладні, податкові накладні (зареєстровані належним чином в ЄРПН), товарно-транспортні накладні (реквізити документів перелічені в таблицях на стор. 29-30 Акту перевірки).

Про належну оплату платником отриманих від ТОВ ТОРГЛАН ТМЦ свідчать платіжні доручення, а також відповідні виписки по рахунку. Всі ці документи досліджувались ревізорами ГУ ДПС у Київській області та детально описані в Акті перевірки.

Господарські операції між сторонами правочйнів належним чином та в повному обсязі відображені' у бухгалтерському обліку ТОВ Тіара-Агро проводками Дт рах.28 Товари - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , Дт 64 Податковий кредит - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Оплата за товар відображена по Дт рах. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - Кт рах.311 Поточні рахунки в національній валюті .

Щодо господарських відносин позивача з TOB ОВЕРТОН ГРУЦ (код ЄДРПОУ 41118723), колегія суддів зазначає наступне.

Так, між ТОВ Тіара-Агро (покупець) та ТОВ ОВЕРТОН ГРУП (постачальник) укладено договір поставки № 42-к\17 від 02.11.2017 року, за яким постачальник зобов`язувався передати (поставити) в обумовлені строки ТМЦ (зерно кукурудзи українського походження врожаю'2017 року), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у договорі.

На виконання правочину сторонами були вчинені конкретні дії, що складають його юридичний зміст. Так, ТОВ ОВЕРТОН-ГРУП протягом 02-08.11.2017 року на користь ТОВ Тіара-Агро було відвантажено ТМЦ належної якості, в асортименті та в , обсягах, визначених супутніми та первинними документами і сертифікатами якості (кукурудза), а ТОВ Тіара-Агро були прийняті згадані ТМЦ та проведено безготівковий розрахунок за нюс на повну суму вартості - 1 219 115, 2 грн., в т.ч. ПДВ - 203 185, 87 грн.

З метою належного документального оформлення та відображення у відповідних бухгалтерських та податкових звітах господарських операцій підприємством та ТОВ ОВЕРТОН ГРУП були складені первинні документи за формою, передбаченою законодавством України та змістом, що відображає сутність господарських операцій з купівлі - продажу ТМЦ - видаткові накладні, податкові накладні (зареєстровані належним чином в ЄРПН), товарно-транспортні накладні (реквізити документів перелічені в таблицях на стор. 31-32 Акту перевірки).

Про належну оплату платником отриманих від ТОВ ОВЕРТОН ГРУП ТМЦ свідчать платіжні доручення; а також відповідні виписки по рахунку. Всі ці документи досліджувались ревізорами ГУ ДПС у Київській області та детально описані в Акті перевірки.

Господарські операції між сторонами правочинів належним чином та в повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку ТОВ Тіара-Агро проводками Дт рах.28 Товари - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , Дт 64 Податковий кредит - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Оплата за товар відображена по Дт рах. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - Кт рах.311 Поточні рахунки в національній валюті)).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ ДІЕНС ЛТД (код ЄДРПОУ 41055171):, колегія суддів зазначає наступне.

Так, між ТОВ Тіара-Агро (покупець) та ТОВ ДІЕНС ЛТД (постачальник) укладено договори поставки № 3~2- п\І7 від 05.10.2017 року та № 34-к\17 від 13.10.2017 року, за якими постачальник зобов`язувався передати (поставити) в обумовлені строки ТМЦ (зерно пшениці і кукурудзи українського походження врожаю 2017 року); а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у перелічених вище договорах.

На виконання правочинів сторонами були вчинені конкретні дії, що складають їхній юридичний зміст. Так, ТОВ ДІЕНС ЛТД протягом 05-14.10.2017 року на користь ТОВ Тіара-Агро було відвантажено ТМЦ належної якості, в асортименті та в обсягах, визначених супутніми та первинними документами і сертифікатами якості (пшениця та кукурудза), а ТОВ Тіара-Агро були прийняті згадані ТМЦ та проведено безготівковий розрахунок за них на повну суму вартості-418 813, 20 грн., т.ч. ПДВ -69 802, 20 грн.

З метою належного документального оформлення і та відображення у відповідних бухгалтерських та податкових звітах господарських операцій підприємством та ТОВ ДІЕНС ЛТД були складені первинні документи за формою, передбаченою законодавством України, та змістом, що відображає сутність господарських операцій з купівлі - продажу ТМЦ - видаткові накладні; податкові накладні (зареєстровані належним чином в ЄРПН), товарно-транспортні накладні (реквізити документів перелічені в таблицях на стор. 33-34 Акту перевірки).

Про належну оплату платником отриманих від ТОВ- ДІЕНС ЛТД ТМЦ свідчать платіжні доручення, а також відповідні виписки по рахунку. Всі ці документи досліджувались ревізорами ГУ ДПС у Київській області детально описані в Акті перевірки.

Господарські операції між сторонами правочинів належним чином та в повному обсязі відображені бухгалтерському обліку ТОВ Тіара-Агро проводками Дт рах.28 Товари - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , Дт 64 Податковий кредит - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Оплата за товар відображена по Дт рах. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - Кт рах.311 Поточні рахунки в національній валюті .

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ АГРО-ЗЕРН (код ЄДРПОУ 41275888), колегія суддів зазначає наступне.

Так, між ТОВ Тіара-Агро (покупець) та ТОВ АГРО ЗЕРН (постачальник) укладено договір поставки №21-п\17 від 09.08.2017 року, за яким постачальник зобов`язувався передати (поставити) в обумовлені строки ТМЦ (зерно пшениці українського походження врожаю 2017'року), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у договорі.

На виконання правочину сторонами були вчинейі конкретні дії, що складають його юридичний зміст; Так, ТОВ АГРО ЗЕРН протягом 09-16.08.2017 року на користь ТОВ Тіара-Агро було відвантажено ТМЦ належної якості, в асортименті та в обсягах, визначених супутніми та первинними документами і сертифікатами якості (|epHd пшениці), а ТОВ Тіара-Агро були прийняті згадані ТМЦ та проведено безготівковий розрахунок за них на повну суму вартості - 525 045, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 87 507, 50 грн.

З метою належного документального оформлення та відображення у відповідних бухгалтерських та податкових звітах господарських операцій підприємством та ТОВ АГРО ЗЕРН були складені первинні документи за формою, передбаченою законодавством. України, та змістом, що відображає сутність господарських операцій з купівлі - продажу ТМЦ - видаткові накладні, податкові накладні (зареєстровані належним чином в ЄРПН), товарно-транспортні накладні (реквізити документів перелічені в таблицях на стор. 35 Акту перевірки).

Про належну оплату платником отриманих від ТОВ ; АГРО ЗЕРН ТМЦ свідчать платіжні доручення, а також відповідні виписки по рахунку. Всі ці документи досліджувались ревізорами ГУ ДПС у Київській області та детально описані в Акті перевірки.

Господарські операції між сторонами правочинів належним чином та в повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку ТОВ Тіара-Агро проводками Дт рах.28 Товари - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , Дт 64 Податковий .кредит - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Оплата за товар відображена по Дт рах. 63,1 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - Кт рах.311 Поточні рахунки в національній валюті .

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ ЮНІФРЕШМІЛК (код ЄДРПОУ 38863758), колегія суддів зазначає наступне.

Так, між ТОВ Тіара-Агро (покупець) та ТОВ ЮНІФРЕШМІЛК (постачальник) укладено договори поставки № 35-к\17 від 18.10.2017 року та № 39-П\17 від 27.10.2017 року, за якими постачальник зобов`язувався передати (поставити) в обумовлені строки ТМЦ (зерно пшениці і кукурудзи українського походження врожаю 2017 року), 3 t покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у перелічених вище договорах.

На виконання правочинів сторонами були вчинені конкретні дії, що складають їхній юридичний зміст. Так, ТОВ ЮНІФРЕШМІЛК протягом 08.10.2017-30.11.2017 року на користь ТОВ Тіара-Агро було відвантажено ТМЦ належної якості, в асортименті та в обсягах, визначених супутніми та первинними документами і сертифікатами якості (пшениця та кукурудза), г ТОВ Тіара-Агро були прийняті згадані ТМЦ та проведено безготівковий розрахунок за них на повну суму вартості - 1,890 100, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 315 016, 60 грн.

З метою належного документального оформлення та відображення у відповідних бухгалтерських та податкових звітах господарських операцій підприємством та ТОВ ЮНІФРЕШМІЛК були складені первинні документи за формою, передбаченою законодавством України та змістом, що відображає сутність господарський операцій з купівлі - продажу ТМЦ - видаткові накладні, податкові накладні (зареєстровані належним чином в ЄРПН), товарно-транспортні накладні (реквізити документів перелічені в таблицях на стор. 36-37 Акту перевірки).

Про належну оплату платником отриманих від .ТОВ ЮНІФРЕШМІЛК ТМЦ свідчать платіжні доручення, а також відповідні виписки по рахунку. Всі ці документи досліджувались ревізорами ГУ ДПС у Київській області та детально описані в Акті перевірки.

Господарські операції між сторонами правочинів належним чином та в повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку ТОВ Тіара-Агро проводками ,Дт рах.28 Товари - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , Дт 64 Податковий кредит - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками . Оплата за товар відображена по Дт рах; 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - Кт рах.311 Поточні рахунки в національній валюті .

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ АГРО-ІНВЕСТ 2018 (код ЄДРПОУ 42000151), колегія суддів зазначає наступне.

Так, між TOB Тіара-Агро (покупець) та ТОВ АГРО-ІНВЕСТ 2018 (постачальник) укладено договір поставки № 21-К/18 від 22.05.2018 року, за яким постачальник зобов`язувався передати (поставити) в обумовлені строки ТМЦ (зерно кукурудзи українського походження врожаю 2.017-2018 р.р), а покупець зобов`язувався прийнята, оплатити товар на умовах, викладених у договорі.

На виконання правочину сторонами були вчинені конкретні дії, що складають його юридичний зміст: Так, ТОВ АГРО-ІНВЕСТ 2018 22.05.2018 року на користь; ТОВ Тіара-Агро було відвантажено ТМЦ належної якості, в асортименті та в обсягах, визначених, супутніми, та первинними документами і сертифікатами якості (кукурудза згідно із ДСТУ), а ТОВ Тіара-Агро були прийняті згадані ТМЦ та проведено безготівковий розрахунок за них на повну суму вартості - 231 734, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 38 622, 33 грн.

З метою належного документального оформлення та відображення у відповідних бухгалтерських та податкових звітах господарських операцій підприємством та ТОВ АГРО-ІНВЕСТ 2018 були складені первинні документи за формою, передбаченою законодавством України, та змістом, що відображає сутність господарських операцій з купівлі - продажу ТМЦ - видаткові накладні, податкові накладні (зареєстровані належним чином в ЄРПН), товарно - транспортні накладні (реквізити документів наведені на стор. 38 Акту перевірки).

Про належну оплату платником отриманих від ТОВ АГРО-ІНВЕСТ 2018 ТМЦ свідчать платіжні доручення, а також відповідні виписки по рахунку. Всі ці документи досліджувались ревізорами ГУ ДПС у Київській області та детально описані в Акті перевірки.

Господарські операції між сторонами правочинів належним чином та в повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку ТОВ Тіара-Агро проводками „Дт рах.28 Товари - Кт рах.631 Розрахунку із вітчизняними постачальниками , Дт 64 Податковий кредит - Кт рах.631 Розрахунки з вітчизняним постачальниками . Оплата за товар відображена по Дт рах; 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - К:т рах.311.. Поточні рахунки в національній валюті .

Крім того, в якості порушення п.п.139.2.1 п.139.2 ст. 139 ПК України контролюючий орган на стор.-42-44 Акту перевірки вказує на заниження ТОВ Тіара-Агро показників рядка 03 Декларації „Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України на загальну суму 693 242, 00 грн. внаслідок віднесення платником до витрат, що зменшують фінансовий результат за 2017 рік зазначеної суми (в т.ч. за II кв. 2017 року - 150 000, 00 грн., за III кв. 2017 року - 200 000, 00 грн., за IV кв. .'2017 року - 343 262, 00 грн.) за залишками коштів, що рахуються на розрахунковому рахунку підприємства в ПАТ КБ ХРЕЩАТИК (код 19364259).

Слід зазначити, що Постановою Правління НБУ № 234 від 05.04.2016 року ПАТ КБ Хрещатик було визнано неплатоспроможним, а 02.06.2016 року Правлінням НБУ було прийняте рішення № 46-2016 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ ХРЕЩАТИК , в зв`язку з чим ФҐВФО з 03.07.16 почав процедуру ліквідації.

Відповідно до п.п. з П.П.14.1.11. п. 14.11 ст.14 ПК України - безнадійна заборгованість - заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Згідно із п. 7 П(С)БО 10 Дебіторська-заборгойаність поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 10 Дебіторська заборгованість нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Відповідно до п.11 П(С)БО 10 виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Згідно з п. 4 П(С)БО 13 Фінансові інструменти до фінансових активів належать: грошові кошти та їх еквіваленти; контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Відповідно до п. п. 139.2.1 п.139.2 ст.139 ЦК України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Згідно з п. п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п.14.1 ст.14 цього Кодексу.

Таким чином, у зв`язку з віднесенням у 2016 році ПАТ КБ Хрещатик у встановленому порядку до категорії неплатоспроможних банків та у відповідності до цитованих положень законодавства ТОВ Тіара-Агро було проведено віднесення залишку коштів в сумі 693 242, 00 грн., що внаслідок зупинення всіх розрахункових операцій були заблоковані на рахунках вказаного банку, до складу валових витрат за 2017 рік (за закінченням строку пред`явлення вимог кредитора).

Початок у червні 2019 року повторної ліквідації ПАТ КБ Хрещатик на зазначену ситуацію не вплинув жодним чином, оскільки цитовані в Акті перевірки судові рішення про відміну процедури ліквідації банку були ухвалені протягом 2018 року (тобто після закінчення звітного періоду 2017 року, у якому ТОВ Тіара-Агро було задекларовано збиток (витрати) в сумі 693 242, 00 грн.) і платник вже не мав змоги відкоригувати документи свого бухгалтерського обліку та подану до контролюючого органу податкову звітність.

Разом з тим, всупереч твердженням ГУ ДПС у Київській області, викладеним в останньому абзаці стор. 44 Акту перевірки, ТОВ Тіара-Агро зверталась до ліквідатора ПАТ КБ Хрещатик із заявами про визнання кредитором неплатоспроможного банку.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо порушення ТОВ Тіара-Агро законодавства про податок на прибуток підприємств шляхом його заниження на суму 6 280 271, 00 грн. внаслідок відображення у податковому та бухгалтерському обліку у 2016-2019 p.p. результатів виконання господарських правочинів з ТОВ АВАНГАРД АГРО УКРАЇНА , ТОВ АГРО-КОНКОРД , ТОВ БК ПЛАТІНУМ , ТОВ ДІЕНС ЛТД , ТОВ АГРО-ЗЕРН , ТОВ ТОРГЛАН , ТОВ ОВЕРТОН ГРУП ,-ТОН ЮНІФРЕШМІЛК , ТОВ АГРО-ІНВЕСТ 2018 , а також щодо віднесення до складу витрат коштів, на рахунку підприємства у ПАТ КБ Хрещатик , що визнаний неплатоспроможним, не відповідають жодної правовому положенню чинного законодавства України, фактичним та документально підтвердженим обставинам справи.

Щодо порушення законодавства, нібито вчиненого ТОВ Тіара-Агро при нарахуванні і сплаті ПДВ, колегія суддів зазначає наступне.

З гідно із абз.2 п.п.3.1.2.2 п.п.3.1.2 п.3.1 Акту перевірки (стор. 47) перевіркою повноти визначення податкового кредиту по ПДВ за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 року встановлено завищення задекларованих, суб`єктом господарювання показників на суму 6 806 351, 00 грн.

В подальшому, зі змісту стор. 48-143 Акту перевірки вбачається, що контролюючий орган пов`язує порушення платником законодавства з ПДВ у зв`язку з укладенням і виконанням ним господарських правочинів з поставки ТМЦ (зерна пшениці і кукурудзи) від постачальників - ТОВ АВАНГАРД ХГРО УКРАЇНА , ТОВ АГРО-КОНКОРД , ТОВ БК ПЛАТІНУМ , ТОВ- ДІЕНС ЛТД , ТОВ АГРО-ЗЕРН , ТОВ ТОРГЛАН ; ТОВ ОВЕРТОН ГРУП , ТОВ ЮНІФРЕЩМІЛК , ТОВ АГРО-ІНВЕСТ 2018 , господарські операції з якими, буди детально розглянуті в п.1 цього Заперечення. а

При цьому, знову ж таки в порушення приписів Порядку № 727 контролюючий орган заповнює основну частину Акту перевірки ТОВ Тіара-Агро не інформацією стосовно дослідження безпосередніх господарських відносин між, ним та його контрагентами, а перерахуванням невідомо яким способом здобутих відомостей, про обставини державної реєстрації, господарської діяльності, ведення бухгалтерського обліку та виконання податкових обов`язків сторонніми юридичними особами, які не мають жодного відношення ані до ТОВ Тіара- Агро , ані до його контрагентів - безпосередніх постачальників.

Таким чином, Акт перевірки ТОВ Тіара-Агро перетворюється на носій сторонньої інформації, яким жодним чином не пов`язана з предметом перевірки та обставинами підприємницької діяльності платника у періоді охопленому перевіркою. Як вже зазначалось у п.1 цього Заперечення, підприємство в силу ст. 61 Конституції України не несе жодної юридичної відповідальності за дії та ймовірні порушення вимог законодавства сторонніми суб`єктами, їхні дії не мають та не можуть мати для ТОВ Тіара-Агро жодних правових наслідків у формі юридичної відповідальності посадових осіб підприємства за результати дій і рішень третіх осіб.

ТОВ Тіара-Агро наголошує, що в періоді, охопленому перевіркою, не мало жодних господарських відносин із десятками суб`єктів господарювання, переліченими на стор. 48-143 Акту перевірки, окрім ТОВ АВАНГАРД АГРО УКРАЇНА , ТОВ АГРО-КОНКОРД , ТОВ БК ПЛАТІНУМ , ТОВ ДІЕНС ЛТД , ТОВ АГРО-ЗЕРН , ТОВ ТОРГЛАН , TOB ЦBEPTЦH ГРУП , ТОВ ЮНІФРЕШМІЛК , ТОВ АГРО-ІНВЕСТ 2018 . Очевидно, що вказані юридичні особи є контрагентами контрагентів , тобто постачальниками безпосередніх постачальників платника, а тому господарські операції між ними мають досліджуватись в рамках окремих контрольно-перевірочних заходів, проте у відповідності до ПК України та Порядку № 727 не мають жодного відношення до перевірки саме ТОВ Тіара-Агро .

Всупереч твердженням контролюючого органу господарські операції між ТОВ Тіара-Агро та ТОВ АВАНГАРД АГРО УКРАЇНА , ТОВ АГРО-КОНКОРД , ТОВ БК ПЛАТІНУМ , ТОВ ДІЕНС ЛТД , ТОВ АГРО-ЗЕРН , ТОВ ТОРГЛАН , ТОВ ОВЕРТОН ГРУП , ТОВ ЮНІФРЕШМІЛК , ТОВ АГРО-ІНВЕСТ 2018 з постачання у 2016-2019 p.p. зерна пшениці та кукурудзи у відповідності до вимог ПК України та законодавства про бухгалтерський облік підтверджені відповідними первинними документами та є операціями, що підлягають оподаткуванню ПДВ.

Так, згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б )постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статуті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.І87.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплаті товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України; оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до окремих положень п. 198:1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б)придбання (будівництв, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів що баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ГТК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротний матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у, необоротні капітальні активи).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях - у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг,. не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п.п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Контролюючий орган в окремих таблицях на сторн.48-143 Акту перевірки суцільним порядком перераховує всі податкові накладні, виписані та зареєстровані в ,ЄРПН контрагентами-постачальниками ТОВ АВАНГАРД АГРО УКРАЇНА , ТОВ АГРО-КОНКОРД , ТОВ БК ПЛАТІНУМ , ТОВ ДІЕНС ЛТД , ТОВ АГРО-ЗЕРН ; ТОВ ТОРГЛАН , ТОВ ОВЕРТОН ГРУП , ТОВ ЮНІФРЕШМІЛК , ТОВ АГРО-ІНВЕСТ 2018 протягом 201'$.- 2019 p.p. при придбанні підприємством у них зерна пшениці та кукурудзи відповідно до господарських правочинів.

При цьому, ГУ ДПС у Київській області не наводить жодного достовірного, достатнього та належного аргументу (нормативного чи фактичного), який би стверджував про неможливість або відсутність у платника права відносити суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту. Всі тези контролюючого органу зводяться до перерахованих у п. І позовної заяви надуманих та голослівних аргументів - про пересорт товару , обрив ланцюга постачання , відсутність у контрагентів платника та їх контрагентів технологічних можливостей для виконання правочинів, неподання ними податкової звітності, наявність кримінальних проваджень стосовно певних суб`єктів господарювання, цілковито не, пов`язаних із безпосередніми господарськими операціями ТОВ Тіара-Агро .

Таким чином, в розумінні ст. 185 ПК України операції із придбання ТОВ Тіара-Агро 'І`МЦ за. номенклатурою, вказаною в Акті перевірки, відносяться до об`єкта оподаткування ПДВ. А згідно з положеннями ст. 198 ПК України (з урахуванням вимог ст. 201 ПК України) підприємство як платник ПДВ мало повне право на включення сум ПДВ, сплачених на користь цих контрагентів у вартості придбаних товарів і робіт, до складу, свого податкового кредиту за відповідні місяці 2016-2019 p.p., оскільки ці витрати мають економічне обґрунтування, логічно та структурно пов`язані з виробничим процесом та типом господарювання платника, мають належне документальне та фактичне підтвердження, що жодним чином не заперечується ГУ ДПС у Київській області в Акті перевірки.

Відтак, за відсутності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів непов`язаності понесених витрат із результатами підприємницької діяльності ТОВ Тіара-Агро , які повинні були би бути зазначені в Акті перевірки, платник мав всі правові підстави для віднесення всієї суми ПДВ із придбання ТМЦ до складу податкового кредиту з ПДВ за відповідний період.

Вказані показники, підтверджені первинними документами та даними з ЄРПН, і знайшли своє відображення у поданих ТОВ Тіара-Агро до контролюючого органу деклараціях з ПДВ за відповідні місяці 2016-2019 p.p. Відповідачем в Акті не було спростовано, достовірності первинних документів платника наданих до, перевірки, реальності правочинів між ТОВ Тіара-Агро та його контрагентами, а також не доведено нікчемного характеру таких правочинів, про що Детально роз`яснено судом.

Зазначене вище рівною мірою стосується і нібито вчиненого платником порушення у вигляді завищення задекларованих показників у рядку 16.1 Декларації Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного, звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового), періоду на суму 467 946, 00 грн. (абз.11 стор. 145 Акту перевірки), знову ж таки, по операціях із тими ж суб`єктами господарювання-постачальциками по тих же господарських правочинах.

ТОВ Тіара-Агро окремо зазначає, що приписуване йому ГУ ДПС у Київській області порушення у вигляді заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 4.1 Декларацій „Нараховано податкових зобов`язань відповідно до п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст. 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою на загальну суму 8 058, 00 грн., в т.ч.: за березень 2019 року - на суму 8 058, 00 грн. (абз.1-5 стор. 47 Акту перевірки) не мало місця насправді.

Так, в обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилається на п.п. г п.І98.5 ст. 198 ПК України, за яким платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

При цьому контролюючий орган, стверджує, що на балансі підприємства на залишках товару (рах.28) станом на б 1.04.2016 року та 31.03.19 року рахуються борошно вагоме на суму 40 291, 00 грн., термін придатності за ДСТУ 2209, 2422 - 6 місяців. Оскільки, на думку ревізорів ГУ ДПС у Київській області, з урахуванням того, що на підприємстві відсутні власні або орендовані складські приміщення та з урахуванням терміну придатності борошна вагового підприємство у відповідності вищезазначених норм Кодексу повинно було нарахувати податкове, зобов`язання з вартості товару.

Зазначене твердження не відповідає дійсності. Як зазначалось вище, одним із видів господарської діяльності ТОВ Тіара-Агро за КВЕД є 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості . Відтак, зазначене борошно пшеничне є товаром та результатом безпосередньої господарської діяльності підприємства (внаслідок переробки - мелення попередньо придбаного зерна пшениці).

Крім того, Акт перевірки не містить жодних доказів дослідження ревізорами ГУ ДПС у Київській області зазначеного борошна безпосередньо шляхом проведення його огляду у місці зберігання. Також контролюючий орган положеннями ПК України не наділений спеціальними повноваженнями у сфері визначення придатності До споживання харчових продуктів, а також проведення експертиз їх якості та споживчих властивостей.

Відтак, твердження ГУ ДПС у Київській області про непов`язаність факту виготовлення і зберігання пшеничного борошна на загальну суму 40 291, 00 грн. із господарською діяльністю підприємства, а також про вичерпання термінів придатності такого продукту є голослівними, необгрунтованими та передчасними.

Підсумовуючи викладене, виявлені ГУ ДПС у Київській області порушення ТОВ Тіара-Агро вимог ст.ст. 198,199 ПК України є такими, що не мали місця насправді, спростовуються матеріалами справи і даними бухгалтерського і податкового обліку платника.

Вказані вище договори містять всі необхідні реквізити та істотні умови, передбачені вимогами цивільного та господарського законодавства, а також втілювали в собі спільну мету сторін - досягнення економічної вигоди (підприємницького доходу) через взаємне виконання сторонами взятих на себе обов`язків.

Крім того, проведені з перерахованими вище контрагентами господарські операції поставки ТМЦ були ретельно відображені в бухгалтерському та податковому обліку платника. Суми сплачених на користь контрагента коштів згідно з вимогами ПК України включені підприємством до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, та податкового кредиту з ПДВ за відповідні періоди і в подальшому знайшли відображення у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств та ПДВ: ТОВ Тіара-Агро наголошує, що в Акті перевірки жодним чином не вказується на несвоєчасність або неповний характер його бухгалтерського чи податкового обліку по взаємовідносинах із цими контрагентами.

Отримані же від цих юридичних осіб ТМЦ безпосередньо були використані в підприємницькій діяльності ТОВ Тіара-Агро шляхом їх подальшої реалізації у відповідних періодах контрагенгам-покупцям та кінцевим споживачам, документальні докази чого були надані ревізорам ГУ ДПС у Київській області під час проведення перевірки. Відповідачем в Акті перевірки у жоден законний спосіб не спростовано ані фактів придбання; і оприбуткування у перерахованих вище контрагентів зерна пшениці і кукурудзи на складах ТОВ Тіара Агро , ані пов`язаності такого придбання з реальною господарською діяльністю підприємства (використання придбаних ТМЦ у такій діяльності), ані тверджень платника про подальшу реалізацію придбаних ТМЦ контрагентам-покупцям і кінцевим споживачам, на підтвердження чого у ТОВ Тіара- Агро є як всі необхідні первинні документи, так і дані бухгалтерського і податкового обліку, в, яких відображений валовий дохід від реалізації підприємством згаданих ТМЦ.

Всі перераховані вище первинні документи, надані, до перевірки, містять повний перелік обов`язкових, реквізитів, визначених ч.ч.2, 3 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 996) та п.2.4 Положення про документальне, забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві`юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88). ТОВ Тіара-Агро наголошує, що відповідачем в Акті перевірки не висловлено жодних конкретних, сутнісних та нормативно обґрунтованих зауважень до форми, правильності заповнення чи наявності обов`язкових реквізитів зазначених документів.

Окремо слід розглянути численні посилання контролюючого органу в тексті Акту перевірки на так званий пересорт товару та обрив ланцюга по ланцюгу постачання . Вказані терміни, їхнє визначення, правове регулювання та правові наслідки застосування відсутні у чинному законодавстві України, а тому ГУ ДПС України як орган державної влади та суб`єкт владних повноважень згідно із ст. 19 Конституції України та ст.,21 ПК України не вправі базувати свої дії, висновки і рішення на неюридичних поняттях, а словотворах невідомого походження, які не містять під собою жодного змісту і не стосуються фактичних обставин господарської діяльності ТОВ Тіара-Агро .

Серед цих відомостей на сторінках Акту перевірки підприємства вказані дані про юридичних та фізичних осіб, з якими ТОВ Тіара-Агро ніколи не мало господарських зв`язків (наприклад, ТОВ БІО ПРАЙМ АЛЬЯНС , ТОВ ПАПЕР ФІШ , ТОВ АҐРОБІЗНЕС-ЦЕНТР , ТОВ БЕРТОНПРАЙМ , ТОВ РАНДЛЕР , ТОВ БУДПРОММАШ 2015 , та десятки інших по всьому тексту Акта перевірки), або дані про правочини та ланцюгу постачання, абсолютно не пов`язані з безпосередньою підприємницькою діяльністю платника, з його, взаємовідносинами з конкретними контрагентами.

Вказана інформація не несе жодної доказової цінності, не містить жодних безпосередніх свідчень про господарські взаємовідносини із обраними ГУ ДПС у Київській області контрагентами ТОВ Тіара-Агро . Натомість, ця інформація лише перевантажує Акт перевірки, робить його важкодоступним до сприйняття та фактично таким, що стосується будь-чого, але не предмету перевірки - дотримання платником вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019, року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 року.

Більш того, як вбачається із тексту Акту перевірки, ГУ ДПС у Київській області всупереч вимогам ст. 73 ПК України не вжило жодних заходів щодо направлення інформаційних запитів та проведення зустрічних звірок дій дослідження господарських операцій між ТОВ Тіара-Агро та його контрагентами безпосередньо, а лише обмежилось цитуванням інформації сумнівної якості та невідомого походження щодо правового статусу контрагентів ТОВ Тіара-Агро , відсутності у них достатніх умов для ведення господарської діяльності та невиконання ними податкових обов`язків із декларування та сплати податків, яка в переважній більшості випадків абсолютно не стосується ТОВ Тіара-Агро та його господарських взаємовідносин.

Такий спосіб оформлення процесу податкової перевірки та формування її висновків прямо суперечить вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного, та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745 (із змінами та доповненнями, далі - Порядок № 727).

З наведеного вище слідує, що відповідач, дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства, у зв`язку із наявною податковою інформацією відносно контрагентів позивача, згідно якої встановлено відсутність оподаткування і неможливість реального здійснення платниками податків господарських операцій за спірні періоди по ланцюгу постачання.

Так, відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків, та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, ; регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах; пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі ' органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики, (пункт 74.3).

З метою зберігання, опрацювання отриманої інформації в ході діяльності податкових органів 01.01.2013 року на підставі наказу Державної податкової служби України Про введення в експлуатацію інформаційної системи Податковий Блок від 24.12.2012 року №1197 введено в дію ІС Податковий блок .

Крім того, наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації № 165). *

Вказані Методичні рекомендації були запроваджені з метою поліпшення адміністрування податків, повноти 1 ' декларування податкових зобов`язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних; перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

В пункті 1.3 Методичних рекомендацій № 165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи Податковий блок - Реєстрація ПП , Обробка податкової звітності та платежів , Податковий аудит , Аналітична система , Облік платежів єдиний реєстр податкових накладних; АРМ Митниця ; підсистема Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС Реєстри платників податків .

Єдина система Податковий блок та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та! обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної : інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Джерелами формування автоматизованих систем є; зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влада, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів. '

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, Надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо. *

Аналіз, вказаних вище норм права, дає можливість вважати, що висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації. Податкова інформація повинна бути оцінена з урахуванням інших доказів. Однак, відповідач не наводить посилання на будь-які інші докази щодо обґрунтування винесених ним рішень.

Щодо посилань відповідача в акті перевірки, в, обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію щодо неподання-фінансової звітності, відсутності трудових ресурсів та виробничих потужностей для проведення господарських операцій по ланцюгу постачання у контрагентів позивала, такі висновки є необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів.

При цьому, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагента покупця послуг трудових ресурсів.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 листопада 2018 року у справі №805/528/17-а, в якій зазначив, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки Залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Верховний суд зазначив, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагенті позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх, - інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпоссредню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області під час здійснення перевірки таких обставин не Встановлено.

Колегія суддів наголошує, що жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювали законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення, бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №815/2946/ 13-а (№К/9901/4496/18) зазначить що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник ,, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку 3 контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Також, відповідач не навів в акті перевірки жодного доказу на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

При цьому на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника додатків на додану вартість, зворотного матеріали справи не містять.

Окрім того, як вбачається із змісту акта перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки контрагенти позивача мали взаємовідносини з контрагентами відносно яких міститься інформація, що в Єдиному реєстрі судових рішень зареєстровано кримінальні провадження, за ознаками кримінальних правопорушень перёдбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 205.

Що стосується посилань податкового органу, що в Єдиному реєстрі судових рішень зареєстровано кримінальні провадження відносно контрагентів, тобто відносно не контрагентів позивача, а контрагентів контрагента, колегія суддів зазначає наступне.

Висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства лише на те, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень, міститься інформація, що контрагенти контрагентів позивача є фігурантами декількох кримінальних справ за ознаками вчинення кримінального правопорушення, як підприємства з ознаками фіктивності, Що були учасниками схем у формуванні податкового кредит для підприємств - вигодонабувачів, що в свою чергу призвело до ухилення від сплати, податків третіх осіб.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у 1 вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

З урахуванням зазначеного, з огляду на наявність у контрагента документів, що підтверджували його державну реєстрацію, належним чином оформлених документів, в т. ч. первинних, та відсутність інформації про наявність обвинувального вироку щодо директорів підприємств-контрагентів, у позивача були відсутні підстави вважати, що особи, які представляють контрагента, є неповноважними керівниками зазначених юридичних осіб.

Верховний суд у постанові від 14 листопаді 20 Ц року у справі №820/5109/17 зазначив, що на підставі залучених до справи доказів суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що факт перевезення отримання, подальшого використання для власних потреб та здійснення позивачем розрахунків за товар за договором, укладеним між позивачем та TЦB Перший Будівельний Мегаполіс , знайшло своє підтвердження під час розгляду справи. При цьому судами дано належну оцінку посиланню відповідача на те, що стосовно посадових осіб ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс порушено кримінальне провадження та враховано, що під час розгляду справи відповідач не надав доказів того, що матеріали вказаного кримінального провадження спростовуюсь, реальність виконання укладеного між Товариством та ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс договору поставки.

Верховний Суд у постанові 08 листопада 2018 року у справі № 826/15028/17 зазначив, що суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій, підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операційна також якщо встановлена у вироку обставина не має значення для податкового спору, тобто не стосується предмету доказування даної адміністративної справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі 808/2459/17, від 12.04.2018 у справі № 826/1571/16 та від 16.05.20.18 у справі №2а-0870/12052/11.

З огляду на викладене, слід врахувати позиції Верховного Суду, про те, що платник податків не повинен нести відповідальність за не дотримання податкової, дисципліни його контрагентами, а тим більше за контрагентів контрагента/контрагентів.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

При цьому, суд наголошує, що відомостей про те, що відносно директорів контрагентів контрагента/контрагентів порушено кримінальні справи, або є вироки відносно вказаних посадових осіб контролюючим органом не надано.

Отже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на. податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податковий зобов`язань.

Так, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в, первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платнику податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській! діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового, законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу Неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) , щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

А тому, посилання відповідача в акті перевірки, в обгрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на те, що відповідно до баз даних податкового органу встановлено неподання контрагентами позивача контролюючому органу податкової звітності при реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суд також вважає неспроможними з огляду на те, що жодного нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Вказана інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. А контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 820/13380/13-к, від 17 квітня 2018 року у справі № 808/1543/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 813/8500/13:

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд першої інстанції повинен був, врахувати висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Так, у справі Булвес АД проти Болгарії (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем, для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Розглядаючи справу Інтерспав проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку,, яка полягає в наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження. Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об`єкта; оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що, відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відтак, винесені у зв`язку із цим ППР від 03.10.2019 року за № 0001690511, № 0001710511 та №0001700511 є протиправними, відповідно їх слід скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядуванні, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу, за приписами п.21.1.ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно із п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України грунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового,, акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п.56.21 ст. 56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень,, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль