УХВАЛА
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 240/2951/20
адміністративне провадження № К/9901/33803/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2020 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 8 жовтня 2019 року: №0002903305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 84 366,55 грн. за податковим зобов`язанням та 42 183,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0002933305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за результатами річного декларування у розмірі 7030,54 грн. за податковим зобов`язанням та 3515,27 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0002923305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 17295 грн. за податковим зобов`язанням та 4324 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0002913305, яким збільшено суму від`ємного значення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 6075,00 грн. за податковим зобов`язанням; №0002963305, яким визначено штраф у сумі 11 685,00 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2020 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 8 жовтня 2019 року №0002903305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 84144,03 грн. за податковим зобов`язанням та 42072,01 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення 8 жовтня 2019 року №0002933305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за результатами річного декларування у розмірі 7012,00 грн. за податковим зобов`язанням та 3506,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0002923305 №0002913305 №0002963305 від 8 жовтня 2019 року. В іншій частині позову відмовлено.
9 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2020 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено основні засади (принципи) адміністративного судочинства, з-поміж яких забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження і які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, встановлені нормами частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 2102 гривні.
У цій справі оскаржуються податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 8 жовтня 2019 року: №0002903305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 84 366,55 грн. за податковим зобов`язанням та 42 183,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0002933305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір за результатами річного декларування у розмірі 7030,54 грн. за податковим зобов`язанням та 3515,27 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0002923305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 17295 грн. за податковим зобов`язанням та 4324 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0002913305, яким збільшено суму від`ємного значення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 6075,00 грн. за податковим зобов`язанням; №0002963305, яким визначено штраф у сумі 11 685,00 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних.
Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже справа відноситься до категорії справ незначної складності.
Системний аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та застосування законодавства на час спірних правовідносин, а також значення справи для сторін та суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.
Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
Доводи касаційної скарги фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межу касаційного перегляду, відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2020 року не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 12, 248, частиною п`ятою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2020 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: І.Л. Желтобрюх
О.О. Шишов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2020 |
Оприлюднено | 18.12.2020 |
Номер документу | 93595210 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Капинос Оксана Валентинівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Капинос Оксана Валентинівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні