Постанова

від 09.12.2020 по справі 352/1394/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 352/1394/15-ц

провадження № 61-37310 св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області,

відповідачі: Тисменицька районна державна адміністрація Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: приватне підприємство Івано-Франківська редакція газети Кнайпа , Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2017 року в складі судді Хоминця М. М. та на постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2018 року в складі колегії суддів Девляшевського В. А.,

Матківського Р. Й., Мелінишин Г. П.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

22 липня 2015 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Загвіздянської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області звернувся в суд із позовом до Тисменицької РДА Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та просив:

- визнати недійсними розпорядження Тисменицької РДА Івано-Франківської області від 23 листопада 2012 року № 1070 та від 28 грудня 2012 року № 1189;

- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства: на земельну ділянку площею 0,2 га серії ЯМ № 749640, на земельну ділянку площею 1,112 га серії ЯМ №749641, на земельну ділянку площею 0,42 га серії ЯМ № 749642;

- зобов`язати ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повернути вказані земельні ділянки, розташовані в урочищі Рінь Загвіздянської сільської ради Тисменицького району, з чужого незаконного володіння Загвіздянській сільській раді Тисменицького району Івано-Франківської області.

В обґрунтування своїх вимог перший заступник прокурора указував, що Тисменицька РДА незаконно передала у власність ОСОБА_1 земельні ділянки, які перебували у межах населеного пункту с. Загвіздя, та вибули з комунальної власності без згоди Загвіздянської сільської ради, а частина земельної ділянки площею 0,4163 га перебувала у власності приватного підприємства Івано-Франківська редакція газети Кнайпа відповідно до державного акта на право власності на землю площею 0,4163 га серії ІФ № 020242 від 22 серпня 2002 року.

Вподальшому ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу відчужила спірні земельні ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Позивач указував, що оскільки земельні ділянки передані у власність з порушенням земельного законодавства, то відповідні розпорядження районної державної адміністрації та державні акти на право приватної власності на землю, видані відповідачам, є незаконними та мають бути визнані недійсними, а земельні ділянки - повернуті у власність держави на підставі положень статті 388 ЦК України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Тисменицького районного суду від 22 грудня 2017 року позов задоволено:

- визнано недійсними розпорядження Тисменицької РДА Івано-Франківської області від 23 листопада 2012 року № 1070 та від 28 грудня 2012 року № 1189;

- визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства: на земельну ділянку площею 0,2 га серії ЯМ № 749640; на земельну ділянку площею 1,112 га серії ЯМ № 749641; на земельну ділянку площею 0,42 га серії ЯМ № 749642;

- зобов`язано ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повернути вказані земельні ділянки, розташовані в урочищі Рінь Загвіздянської сільської ради Тисменицького району, з чужого незаконного володіння Загвіздянській сільській раді Тисменицького району Івано-Франківської області.

Суд першої інстанції виходив із того, що оскільки на час видачі Тисменицькою РДА розпорядження № 1070 від 23 листопада 2012 року про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність спірні земельні ділянки в урочищі Рінь були включені в установленому законом порядку в межі населеного пункту с. Загвіздя, Тисменицька РДА неправомірно передала дані земельні ділянки у власність ОСОБА_1 , яка пізніше за договором купівлі-продажу відчужила їх ОСОБА_4 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

При цьому частина земельної ділянки з кадастровим номером 2625881100:07:001:0861 площею 0,2 га на час передачі її у власність ОСОБА_1 вже перебувала у власності ПП Івано-Франківська редакція газети Кнайпа , що підтверджується державним актом на право власності на землю площею 0,4163 га серії ІФ №020242 від 22 серпня 2002 року, який ніким не оспорювався та є чинним.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Тисменицького районного суду від 22 грудня 2017 року в даній справі без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2018 року представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2017 року та на постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року справа призначена до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник відповідачів просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Зазначає, що факт перетину спірних земельних ділянок із належною на праві власності ПП Івано-Франківська редакція газети Кнайпа земельною ділянкою не доведений позивачем у встановленому законом порядку.

Указує, що земельні ділянки виділені та передані у власність ОСОБА_1 із дотриманням чинного на момент виникнення правовідносин земельного законодавства.

Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення в частині позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.

Відзив на касаційну скаргу

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ПП Івано-Франківська редакція газети Кнайпа , в якому третя особа просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Указує, що перетин спірних земельних ділянок із належною підприємству на праві власності земельною ділянкою підтверджується налженими та допустими доказами, а тому правильним є висновок судів, що спірні земельні ділянки видані з порушенням установленого законом порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що розпорядженнями Тисменицької РДА Івано-Франківської області № 1070 від 23 листопада 2012 року та № 1189 від 28 грудня 2012 року відповідно ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,75 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі Рінь на території Загвіздянської сільської ради, за межами населеного пункту с. Загвіздя та затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок загальною площею 1,7320 га для ведення особистого селянського господарства у вказаному урочищі, передано у власність ОСОБА_1 три земельні ділянки загальною площею 1,7320 га (0,20 га, 1,1120 га, 0,42 га) та надано розпорядження видати державний акт на право приватної власності на землю.

На підставі зазначеного вище розпорядження 28 грудня 2012 року

ОСОБА_1 видано державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: серії ЯМ № 749640 - на земельну ділянку площею 0,2 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2625881100:07:001:0861, серії ЯМ № 749641 - на земельну ділянку площею

1,1120 га для ведення ОСГ з кадастровим номером 2625881100:07:001:0862, серії ЯМ № 749642 - на земельну ділянку площею 0,42 га для ведення ОСГ з кадастровим номером 2625881100:07:001:0863, які розташовані в урочищі Рінь Загвіздянської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області.

Рішенням Тисменицької районної ради від 26 грудня 1997 року затверджено проект встановлення меж населених пунктів та погоджено проекти формування території і встановлення меж сільських, селищних і міських рад Тисменицького району, яким було затверджено площу населеного пункту с. Загвіздя у розмірі

573 га.

Рішенням 8 сесії Загвіздянської сільської ради від 10 вересня 1999 року

№ 54 Про зміну меж населеного пункту с. Загвіздя в межі населеного пункту включено контур 106 - площею 21,8, контур 191 - площею 0,7 га, контур 239 - площею 10,8 га, контур 240 - площею 0,8 га, контур 2 - площею 19,6 га,

контур 3 - площею 26,2 га, контур 6 - площею 6,3 га, контур 64 - площею 8,2 га, контур 68 - площею 19,4 га, контур 42 - площею 11,4 га, в результаті чого площу с. Загвіздя збільшено до 698,2 га.

Рішенням Тисменицької районної ради від 28 березня 2000 року за результатом розгляду рішення Загвіздянської сільської ради від 10 вересня 1999 року - включено 125,2 га землі в межі населеного пункту с. Загвіздя, в додатку 31 рішення районної ради від 26 грудня 1997 року Про затвердження проекту встановлення меж населених пунктів та погодження проектів формування території і встановлення меж Загвіздянської та Чукалівської сільських рад Тисменицького району в рядку 1 замінено цифру 573,0 га на цифру 698,2 га. При цьому, районний відділ земельних ресурсів було зобов`язано внести зміни в земельно-облікові документи.

Рішенням Івано-Франківської обласної ради № 319-15/2000 від 20 липня 2000 року внесено зміни в додаток № 1 до рішення обласної ради № 188-9/99 від 27 серпня 1999 року Про проекти формування території та встановлення меж сільських, селищних та міських рад щодо площ населених пунктів Тисменицького району та встановлено, що площа с. Загвіздя становитиме 698,2 га замість 573 га.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року, яка набрала законної сили, задоволено позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах Загвіздянської сільської ради, визнано протиправною бездіяльність відділу Держземагенства в Тисменицькому районі Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області щодо нездійснення внесення до індексно-кадастрової карти України даних про включення земельної ділянки в урочищі Рінь площею 11,4 га в межі населеного пункту села Загвіздя Тисменицького району та зобов`язано відділ Держземагенства в Тисменицькому районі вчинити дії щодо внесення даних в індексно-кадастрову карту про включення земель площею 11,4 га, розташованих в урочищі Рінь , в межі населеного пункту села Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області у відповідності до рішення Х сесії 3 скликання Тисменицької районної ради Івано-Франківської області від 28 березня 2000 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ

від 15 січня 2020 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Оскаржені судові рішення не в повній мірі відповідають зазначеним вимогам закону.

Відповідно до положень статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

До повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин згідно зі статтею 17 ЗК України належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною першою статті 116 ЗК України визначено правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до вимог пункту 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Установивши, що на час видачі Тисменицькою РДА оспорюваних розпоряджень спірні земельні ділянки в урочищі Рінь були включені в межі населеного пункту с. Загвіздя, і сільська рада не вирішувала питання щодо розпорядження землею в межах села, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок, що Тисменицька РДА неправомірно передала земельні ділянки в приватну власність відповідачці ОСОБА_1 . З огляду на наведене позовна вимога про визнання недійсними розпоряджень Тисменицької РДА Івано-Франківської області від 23 листопада 2012 року № 1070 та від 28 грудня 2012 року № 1189 правильно задоволена судами. Підстав для скасування судових рішень у цій частині не встановлено.

Підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку, а тому визнання недійсним державного акта не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого незаконного володіння (пункти 93, 94 постанови Великої Палати Верховного Суду в спарві № 362/44/17, провадження № 14-183цс18).

За встановлених у цій справі обставин підстав для задоволення позову про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства: на земельну ділянку площею 0,2 га серії ЯМ № 749640; на земельну ділянку площею 1,112 га серії ЯМ № 749641; на земельну ділянку площею 0,42 га серії ЯМ № 749642 - у судів першої та апеляційної інстанцій не було. У вказаній частині оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову про визнання недійсними державних актів.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У пунктах 142, 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18) зроблено висновок, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника .

За таких обставин ефективним способом захисту права власності є віндикаційний позов до особи, за якою зареєстровано право власності на земельну ділянку.

З огляду на встановлені судом обставини про вибуття спірних земельних ділянок з комунальної власності територіальної громади с. Загвіздя без згоди сільської ради та не з її волі, відчуження земельних ділянок за договорами купівлі-продажу ОСОБА_1 відповідачам, земельні ділянки підлягають витребуванню з чужого незаконного володіння.

Суди першої та апеляційної інстанцій на зазначене уваги не звернули та зобов`язали відповідачів повернути земельні ділянки з чужого незаконного володіння Загвіздянській сільраді, неправильно застосувавши статті 387, 388 ЦК України. З огляду на наведене оскаржені судові рішення в частині вирішення цієї позовної вимоги підлягають зміні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статей 410, 412 ЦПК України наявні правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги і:

скасування судових рішень в частині визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволення вказаної позовної вимоги,

зміні судових рішень у частині вирішення позовної вимоги про зобов`язання повернути земельні ділянки власність держави в редакції цієї постанови,

залишення без змін в частині визнання недійсним розпорядження Тисменицької райдержадміністрації.

Керуючись статтями 400, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2018 року в частині визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними державних актів серії ЯМ № 749641 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625881100:07:001:0862 площею 1,1120 га, виданого ОСОБА_2 , та серії ЯМ № 749642 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2625881100:07:001:0863 площею 0,42 га, виданого ОСОБА_3 , відмовити.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2017 року в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання повернути земельні ділянки змінити, виклавши його резолютивну частину в новій редакції, та відповідно змінити постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2018 року в цій частині:

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Загвіздянської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області земельні ділянки, розташовані в урочищі Рінь Загвіздянської сільської ради Тисменицького району, з кадастровим номером 2625881100:07:001:0862 площею 1,1120 га та з кадастровим номером 2625881100:07:001:0863 площею 0,42 га .

Постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2018 року про залишення без змін рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2017 року в частині визнання недійсним розпорядження Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук