Рішення

від 10.11.2020 по справі 495/4716/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/4716/20

№ провадження 2/495/2350/2020

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

10 листопада 2020 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 495/4716/20

за позовом ОСОБА_1

до Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт

про стягнення заборгованості по заробітній платі та час середнього заробітку за час затримки розрахунку

В С Т А Н О В И В :

10.08.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торгівельний порт (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості по заробітній платі та час середнього заробітку за час затримки розрахунку (а.с.1-3).

10.11.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, згідно із якою уточнив свої позовні вимоги, а саме просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати з урахуванням із довідкою про заробітну плату № 287 від 02.10.2020 року, а саме у розмірі 32 782,50 грн. (а.с.33).

Так, позивач просить суд:

- стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 32 782,50 грн.;

- стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час затримки розрахунку по день постановлення рішення після його обрахунку в ході розгляду справи;

- стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в сумі 1 100 грн.;

- допустити негайне виконання рішення у межах платежу за один місяць в сумі 7 749,60 грн.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження по справі № 495/4716/20 за заявою ОСОБА_1 до ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт про стягнення заборгованості по заробітній платі та час середнього заробітку за час затримки розрахунку. Справу призначено до судового розгляду (а.с.19-20).

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, згідно із якою просив розглянути справу за його відсутністю (а.с.32).

Представник відповідача - ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт , відзив або заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не надавав та в судове засідання не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду (а.с.31) .

Згідно із ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт про стягнення заборгованості по заробітній платі та час середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 14.09.2006 року, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт матросом 2 класу РТ-306, про що свідчить наказ № 211-к від 13.09.2006 року (а.с.14).

27.05.2020 року, ОСОБА_1 був звільнений за угодою сторін відповідно до ч. 1 ст. 36 КЗпП України, з виплатою компенсації за 17 днів невикористаної відпуски, що підтверджується наказом № 174-к від 27.05.2020 року (а.с.16).

Для розрахунку середньоденної заробітної плати для обчислення суми заробітної плати за час затримки по день фактичного розрахунку береться заробітна плата за 2 останніх повних місяця роботи - березень (21 робочий день) 7 722 грн. 18 коп., квітень (22 робочих дня) 7 777 грн., 01 коп. Середньоденна заробітна плата складає - 360 грн., 45 коп. (7 722 грн. 18 коп. + 7 777 грн., 01 коп.): 43 робочих дня. Затримка розрахунку при звільненні з 28.05.2020 року по 10.08.2020 року складає 52 робочих дня. Суми заробітної плати за час затримки по день подання позову складає 18 743,40 грн. (360,45 грн. помножити на 52 дня).

За твердженням позивача, в день звільнення розрахунок безпідставно не був проведений, до теперішнього часу заборгованість із заробітної плати не виплачена. Заборгованість по заробітній платі складає: за грудень 2019 року в сумі 6 179,30 грн. (нараховано 11 101,48 грн., а виплачено 4 922,18 грн.). за січень 2020 року в сумі 8054,10 грн., за лютий 2020 року в сумі 6 771,85 грн., за березень 2020 року в сумі 7 722,18 грн., за квітень 2020 року в сумі 7 777,01 грн., за травень 2020 року в сумі 14 239,64 грн. (у тому числі нараховано за невикористану відпустку). Всього заборгованість складає 39 371.62 грн., яка згодом була частково погашена та станом на 02.11.2020 року складає 32 782,50 грн.

Середньомісячна заробітна плата складає суму 7 749,60 грн. (7 722,18 грн.+ 7 777, 01 грн.): 2 місяця.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 з відповідною позовною заявою до суду.

Згідно із ст.1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання. Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (статті 21, 22 Закону України Про оплату праці ).

Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника (ст.47 КЗпП України).

Згідно із статтею 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно правового висновку, який викладено у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпІІ стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи та було вище зазначено, відповідачем - ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт , в порушення статей 47, 116 Кодексу законів про працю України, у день звільнення (27.05.2020) позивача - ОСОБА_1 , не виплачено останньому заробітну плату, у тому числі компенсацію за 17 днів невикористаної відпустки загальною сумою 32 782,50 грн., чого не зроблено і по теперішній час, у зв`язку з чим, відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України, ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт повинно виплатити ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 32 782,50 грн. (відповідно до довідки про заробітну плату № 284 від 02.11.2020 року) та його заробітну плату за весь час затримки (з 27.05.2020 року - день звільнення) по день фактичного розрахунку (10.11.2020 року день винесення рішення суду).

Середньоденна заробітна плата для розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначається за правилами, встановленими порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року за № 100.

Відповідно до п. 2 порядку обчислення середньої заробітної плати, у випадку нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат, що обчислюються із середньої д заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Для розрахунку середньоденної заробітної плати для обчислення суми заробітної плати за час затримки по день фактичного розрахунку береться заробітна плата за 2 останніх повних місяця роботи - березень (21 робочий день) 7 722 грн. 18 коп., квітень (22 робочих дня) 7 777 грн., 01 коп. Середньоденна заробітна плата складає - 360 грн., 45 коп. (7 722 грн. 18 коп. + 7 777 грн., 01 коп.): 43 робочих дня. Затримка розрахунку при звільненні з 28.05.2020 року по 10.08.2020 року складає 52 робочих дня. Суми заробітної плати за час затримки по день подання позову складає 18 743,40 грн. (360,45 грн. помножити на 52 дня).

Таким чином, відповідно до проведених судом розрахунків, середній заробіток за весь час затримки ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт сплати належних ОСОБА_1 сум на час звільнення по день фактичного розрахунку склав 51 904,80 грн. (за період 27.05.2020 року по 10.11.2020 року включно та складається з 92 днів х 360,45 грн.).

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 до ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт про стягнення заборгованості по заробітній платі та час середнього заробітку за час затримки розрахунку, у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню .

Крім того, позивач просить стягнути на її користь з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 1 100 (тисяча) грн.

Відповідно до ч.1 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч.2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Як вбачається, в матеріалах справи перебуває квитанція № б/н від 21.07.2020 року про оплату консультації, виготовлення ксерокопій, складання позовної заяви про стягнення заробітної плати (а.с.17).

Таким чином, дослідивши вищезазначені документи по оплаті витрат на правову допомогу встановлено, що позивачкою відповідно до вимог ст.137 Цивільного процесуального кодексу України, надані належні докази щодо обсягу наданих їй представником послуг і виконаних робіт та їх сплаченої вартості; докази, які підтверджують здійснення її представником відповідних витрат; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У зв`язку з цим, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 до ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт про стягнення на його користь з ДП Білгород-Дністровський морський торговельний порт витрат на правову допомогу в розмірі 1 100 (одна тисяча сто) грн. обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе задовольнити і вимогу позивача про допущення негайного виконання рішення про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір за розгляд позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 15-16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 47, 94, 115-117 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 21, 22 Закону України Про оплату праці , ст.ст. 2, 3, 81, 131, 137, 141, 211, 267, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт про стягнення заборгованості по заробітній платі та час середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт (67701, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Шабська,81, код ЄДРПОУ 01125689) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 32 782 (тридцять дві тисячі сімсот вісімдесят дві) гривні 50 (пятдесят) копійок.

Стягнути з Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт (67701, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Шабська,81, код ЄДРПОУ 01125689) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заробітну плату за час затримки розрахунку належних ОСОБА_1 сум на час звільнення по день фактичного розрахунку в розмірі 51 904 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Стягнути з Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт (67701, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Шабська,81, код ЄДРПОУ 01125689) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 1 100 (одна тисяча сто) гривень.

Стягнути з Комунального підприємства Приморський (67792, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Приморське, вулиця Дзержинського,123, код ЄДРПОУ 38030424) на користь держави судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривня 80 (вісімдесят) копійок.

Допустити негайне виконання рішення про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Мишко