Постанова

від 01.12.2020 по справі 755/526/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №755/526/17

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/12828/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.

при секретарі Коліснику В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнко Лесі Василівни на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року (суддя Чех Н.А.) у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Ніколас до ОСОБА_1 про виконання обов`язку в натурі,

встановив:

у січні 2017р. ТОВ ЮК Ніколас звернулось до суду з позовом про зобов`язання відповідача виконати обов`язки в натурі, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 1 746 810грн 72коп. на рахунок ТОВ ЮК Ніколас , та стягнення судових витрат.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 23 червня 2008 року між ВАТ Сведбанк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2707/0608/98-029, відповідно до якого банк надав останньому грошові кошти у розмірі 1 000 000 доларів США. У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань утворилася заборгованість, що стало підставою для звернення до суду ТОВ Кредитні ініціативи , до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, з позовом про стягнення заборгованості.

12 листопада 2015 року між ТОВ ЮК Ніколас та ОСОБА_1 був укладений договір № 159 про надання юридичних послуг, відповідно до якого замовник доручив, а юридична компанія взяла на себе зобов`язання щодо здійснення від імені та за рахунок замовника юридичних та фактичних дій щодо позитивного вирішення спору між замовником та ПАТ Сведбанк .

Відповідно до розділу IV договору загальна вартість юридичних послуг у разі позитивного вирішення спору між замовником та ПАТ Сведбанк та/або укладання мирової угоди чи будь-яких інших угод, що означатимуть отримання замовником вигод чи задоволення його вимог за договором складається з авансу, сплаченого на підставі п.2 розділу IV договору та вартості наданих послуг згідно п.2,3,4,5, розділу IV договору. Протягом двох календарних днів з дня підписання договору замовник сплачує аванс у розмірі 1 500 грн. Вартість юридичних послуг щодо представництва інтересів замовника у судах всіх інстанцій склала 450грн - одне судове засідання, представництво інтересів в установах, підприємствах організаціях - 170грн. Вартість складання процесуальних

документів - 90грн за один аркуш документу.

Позивач зазначав, що 1 лютого 2016р. сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору № 159 про надання юридичних послуг від 12 листопада 2015 року, згідно якої, зокрема, пункт 1 розділу IV договору № 159 від 12 листопада 2015 року викладено в новій редакції: вартість юридичних послуг щодо позитивного вирішення спору між замовником та ПАТ Сведбанк , що мають результатом отримання замовником вигоди, надходження коштів на будь-які рахунки замовника, передачу майна, зменшення зобов`язань замовника перед ПАТ Сведбанк , визначених у грошовому еквіваленті, укладання мирової угоди становить 5% від суми такої вигоди .

ТОВ ЮК Ніколас представляло інтереси ОСОБА_1 у справі № 755/1202/15-ц за позовом ТОВ Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 40 955 384,48 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Кредитні ініціативи заборгованості за кредитним договором на загальну суму 6 088 370,15грн.

Позивач стверджував, що співробітники юридичної фірми, зокрема ОСОБА_2 , який супроводжував дану справу, домігся зменшення позовних вимог для відповідача з 40 955 384,48грн до 6 088 370,15грн, тому різницю між цими сумами вважає вигодою, отриманою відповідачем у розумінні пункту 1 розділу IV договору № 159 від 12 листопада 2015 року з урахуванням змін, внесених додатковою угодою.

Позивач зазначав, що відповідно до всього обсягу виконаної роботи товариством складено акт наданих послуг від 8 червня 2016 року на загальну суму 1 746 810,72грн без ПДВ, однак відповідач акт не підписав та кошти не сплатив.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 5 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 25 липня 2018 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 5 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 11 жовтня 2017 року скасовано, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року позов задоволено, зобов`язано ОСОБА_1 виконати обов`язок в натурі, а саме - перерахувати грошові кошти в розмірі 1 746 810грн 72коп. на рахунок ТОВ ЮК Ніколас , та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ЮК Ніколас , судові витрати у розмірі 1 389грн 02коп.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Корнієнко Л.В. просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки 15 липня 2020р. на електронну адресу суду вона направила клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженим карантину, відсутністю міжміських пасажирських перевезень по Київській області та перебуванням на самоізоляції, однак суд першої інстанції безпідставно визнав клопотання необґрунтованим та розглянув справу за відсутності відповідача.

Також представник відповідача зазначає, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та не врахував, що позитивним вирішенням справи № 755/1202/15-ц за позовом ТОВ Кредитні ініціативи про стягнення заборгованості для ОСОБА_1 є відмова у задоволенні позовних вимог.

Крім того, представник відповідача стверджує, що з метою апеляційного оскарження рішення суду від 22 лютого 2016 року, між позивачем та відповідачем 15 березня 2016р. була укладена додаткова угода № 1 до договору про надання юридичних

послуг, тому вартість юридичних послуг щодо позитивного вирішення спору з ТОВ Кредитні ініціативи у розмірі 5% від суми вигоди, отриманої ОСОБА_1 , мала визначатися у разі зменшення зобов`язання у розмірі 6 088 370,15грн, однак у порушення норм статей 76, 79 ЦПК України суд першої інстанції не надав оцінки доводам відповідача, належним чином не дослідив дану додаткову угоду та прийшов до помилкового висновку, що вигода позивача має відраховуватися саме від 34 870 668,33грн на підставі додаткової угоди № 1 до договору про надання юридичних послуг від 1 лютого 2016р.

Представник відповідача звертає увагу, що відповідач в суді першої інстанції стверджував, що додаткова угода № 1 не укладалася 1 лютого 2016р., а була укладена 15 березня 2016р., що судом враховано не було. Матеріали справи містять дві додаткові угоди, які недійсними не визнані, однак суд першої інстанції прийняв в якості доказу додаткову угоду № 1 від 1 лютого 2016р. та не зазначив мотивів відхилення доказів та доводів відповідача.

Також представник відповідача посилається на неправильне застосування норм матеріального права, а саме статей 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , оскільки вказаний закон регулює правовідносини між сторонами за договором про надання правової допомоги, а спір в даній справі виник щодо виконання умов договору про надання юридичних послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ЮК Ніколас просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки представники відповідача неодноразово заявляли клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про зловживання ними своїми процесуальними правами та затягування розгляду справи, інтереси відповідача крім адвоката Корнієнко Л.В. представляв адвокат Астахов Р.М., постановою КМУ від 20 травня 2020р.№ 392 відновлені регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення, що спростовує посилання представника відповідача на неможливість прибути у судове засідання 16 липня 2020р. Твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не підписував додаткову угоду № 1 від 1 лютого 2016 року, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, оскільки суд першої інстанції завірив копію додаткової угоди з її оригіналу. Також, факт дійсності договору про надання юридичних послуг № 159 від 12 листопада 2015 року та додаткової угоди № 1 від 1 лютого 2016 року встановлено та підтверджено рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2016р. у справі № 755/1202/15-ц, рішеннямДніпровського районного суду міста Києва від 28 вересня 2016р., ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2016р. у справі № 755/10582/16-ц, та постановою Верховного Суду від 25 липня 2018 року. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду, та зводяться до переоцінки доказів та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнко Л.В., яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення представників позивача - ОСОБА_3 та адвоката Шевчука І.П., які просили залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 12 листопада 2015 року між ТОВ ЮК Ніколас та ОСОБА_1 був укладений договір № 159 про надання юридичних послуг, за умовами якого замовник доручив, а юридична компанія взяла на себе зобов`язання щодо здійснення від імені та за рахунок замовника юридичних та фактичних дій щодо позитивного вирішення справи за позовом ТОВ Кредитні

ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Згідно з пунктом 2 розділу IV цього договору замовник протягом двох календарних днів з дня підписання цього договору сплачує аванс в розмірі 1 500,00 грн. Якщо вказана сума не надходить на рахунок юридичної компанії, вона до виконання договору не приступає. Вартість юридичних послуг щодо представництва інтересів замовника у судах всіх інстанцій складає 450грн - одне судове засідання, щодо складання процесуальних документів складає 90грн - один аркуш (пункти 3, 4 розділу IV договору № 159 про надання юридичних послуг від 12 листопада 2015 року).

Додатковою угодою № 1 до договору № 159 про надання юридичних послуг від 12 листопада 2015 року внесено зміни до пункту 1 розділу IV цього договору й викладено його в такій редакції: Вартість юридичних послуг щодо позитивного вирішення спору між замовником та ПАТ Сведбанк (право вимоги якого перейшло до ТОВ Кредитні ініціативи ), що мають результатом отримання замовником вигоди, надходження коштів на будь-які рахунки замовника, передачу майна, зменшення зобов`язань замовника перед ПАТ Сведбанк , визначених у грошовому еквіваленті, укладення мирової угоди становить 5% від суми такої вигоди .

Також були внесені зміни до пунктів 3 та 4 цього розділу та збільшена вартість юридичних послуг щодо представництва інтересів замовника у судах всіх інстанцій до 850грн - одне судове засідання, щодо складання процесуальних документів до 150грн - один аркуш документу.

Згідно примірника позивача датою укладення цієї додаткової угоди є 1 лютого 2016 року, а згідно примірника відповідача - 15 березня 2016 року.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року у справі № 755/1202/15-ц за позовом ТОВ Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позов ТОВ Кредитні ініціативи задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Кредитні ініціативи заборгованість за кредитним договором в розмірі 67 133, 12 доларів США, що еквівалентно 1 026 912,31грн та 330 647, 66 доларів США пені, що еквівалентно 5 057 803,84грн.

8 червня 2016 року позивачем складено акт наданих послуг на загальну суму 1746810,72грн, яка розрахована згідно внесених змін додатковою угодою № 1 до договору про надання юридичних послуг № 159 від 12 листопада 2015 року, який відповідач підписувати відмовився.

19 грудня 2016 року ТОВ ЮК Ніколас надіслало відповідачу лист-претензію з вимогою сплатити борг за надані юридичні послуги в сумі 1 746 810,72грн, яка відповідачем не виконана.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду, в зв`язку з якими були скасовані попередні судові рішення, та виходив з того, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором та грошові кошти за надані позивачем послуги не сплатив.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наданим сторонами доказам та ґрунтується на нормах матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового

обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі виконання певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначені послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Під час розгляду справи судом встановлено, що договір про надання юридичних послуг № 159, укладений сторонами 12 листопада 2015 року, недійсним не визнаний, виконання договору позивачем підтверджено актом приймання-передачі юридичних послуг від 8 червня 2016 року, відповідачем під час судового розгляду не надавалися докази у спростування доводів позивача про обсяг виконаних робіт, а відтак відповідач зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання за цим договором.

Доводи апеляційної скарги, що додаткова угода № 1 до договору № 159 була укладена 15 березня 2016 року з метою апеляційного оскарження рішення суду від 22 лютого 2016 року, а позитивним вирішенням справи для відповідача була відмова у задоволенні позовних вимог ТОВ Кредитні ініціативи , заявлених до нього, належними доказами підтверджені не були.

Аналізуючи текст додаткової угоди № 1 до договору № 159, колегія суддів приходить до висновку, що вона не містить умов, які стосуються виключно оскарження рішення суду від 22 лютого 2016 року.

Додатковою угодою № 1 до договору № 159 були сформульовані у новій редакції пункти договору № 159 від 12 листопада 2015 року, які визначали вартість наданих відповідачу позивачем юридичних послуг на протязі всього розгляду спору між ОСОБА_1 та ПАТ Сведбанк .

При цьому текст пункту 1 розділу IV договору № 159, як у редакції від 12 листопада 2015 року, так і у редакції додаткової угоди № 1, не містить положень, що позитивне вирішення спору між замовником та ПАТ Сведбанк полягає у повній відмові у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до замовника.

У пункт 1 розділу IV договору № 159 у редакції додаткової угоди № 1 чітко визначено, що вартість юридичних послуг щодо позитивного вирішення спору між замовником та ПАТ Сведбанк (право вимоги якого перейшло до ТОВ Кредитні ініціативи ), що мають результатом, зокрема, зменшення зобов`язань замовника перед ПАТ Сведбанк , визначених у грошовому еквіваленті, укладення мирової угоди становить 5% від суми такої вигоди. Поняття зменшення зобов`язань замовника не може трактуватися, як повна відмова у задоволенні позовних вимог, оскільки вказані вислови не є тотожними.

Відповідачем не оспорюється текст додаткової угоди № 1, а відтак дата укладання додаткової угоди правового значення для вирішення даного спору не має.

Дотримуючись вимог ст. 411 ЦПК України, суд першої інстанції дослідив оригінали примірників додаткової угоди та роз`яснив у судовому засіданні 20 травня 2019 року учасникам справи їх право заявити клопотання про призначення відповідної судової експертизи. Однак, учасники справи таким правом не скористалися.

Примірники додаткової угоди були також оглянуті колегією суддів і наявні у матеріалах справи копії відповідають оригіналу.

Також на виконання висновків Верховного Суду, суд першої інстанції з`ясував, які

саме послуги надавались позивачем відповідачеві, навів їх перелік у мотивувальній

частині рішення, що спростовано відповідачем не було, встановив, що визначений позивачем розмір вартості послуг відповідає встановленим обставинами справи, а відповідачем, крім авансу у розмірі 1500грн, будь-які інші грошові кошти за надані юридичні послуги позивачу не сплачувалися.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, який не задовольнив клопотання представника відповідача - адвоката Корнієнко Л.В. про відкладення розгляду справи 16 липня 2020 року, колегія суддів зазначає про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що після касаційного розгляду, матеріали справи надійшли до Дніпровського районного суду міста Києва 10 жовтня 2018 року і судове засідання було призначено на 3 грудня 2018 року, про що учасники справи були повідомлені належним чином.

У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з різних об`єктивних причин, а починаючи з 19 вересня 2019 року представник відповідача не з`явилася у жодне судове засідання, направляючи суду клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин. При цьому, судом першої інстанції було призначено за вказаний період 6 судових засідань.

Направляючи 15 липня 2020 року до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, представник відповідача - адвокат Корнієнко Л.В. зазначала, що у зв`язку із встановленням постановою Кабінету міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 на території України карантину із забороною пасажирських перевезень та її проживанням у Київській області, вона позбавлена можливості взяти участь у судовому засіданні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22 травня 2020р. до 31 липня 2020р. на території, зокрема, Київської області та міста Києва, із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні, карантин.

Також у постанові зазначено, що на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією запроваджується послаблення протиепідемічних заходів та дозволяється, зокрема, з 22 травня регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб; з 1 червня 2020 року міжобласні пасажирські перевезення автомобільним транспортом між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

Отже, введення на території України з 22 травня 2020 року адаптивного карантину та відновлення руху транспорту з 22 травня 2020 року приміського, а з 1 червня 2020 і міжобласного транспорту, не чинило перешкод представнику відповідача з`явитися у судове засідання 16 липня 2020 року.

Також представник відповідача зазначала, що перебуває на самоізоляції у зв`язку із контактуванням з особами, хворими на COVID-19.

Разом з цим, будь-яких медичних документів до клопотання представник

відповідача не додала.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Alimentaria Sanders S. A. v. Spain , заява № 11681/85).

Також, ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Процесуальна поведінка представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнко Л.В., яка не з`явилася у 6 судові засідання у суді першої інстанції, не демонструвала готовність брати участь у судовому розгляді, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання 16 липня 2020 року та продовжив судовий розгляд у її відсутність.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, оцінив надані учасниками справи докази, врахував висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку із якими були скасовані попередні судові рішення, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення суду та задоволенню апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнко Лесі Василівни залишити без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2020 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.А. Семенюк