Ухвала

від 17.12.2020 по справі 753/10224/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Ухвала

17 грудня 2020 року

м. Київ

справа №753/10224/20

провадження № 22-ц/824/16248/2020

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кравець В.А., перевіривши відповідність вимогам статті 356 ЦПК України апеляційної скарги директора Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що діють в інтересах ОСОБА_4 до дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №21 Дарницького району м. Києва про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що діють в інтересах ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено. Повний текст рішення складено 07 вересня 2020 року.

Не погоджуючись з указаним рішенням, 10 грудня 2020 року особа, яка не брала участі у розгляді даної справи, директор Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Безпосередньо в апеляційній скарзі Департамент порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вважає, що оскаржуваним судовим рішенням порушено права, інтереси та обов`язки Департаменту у зв`язку з тим, що питання зарахування дітей до комунальних закладів дошкільної освіти в місті Києві шляхом електронного запису відноситься до владних повноважень та компетенції Департаменту, як структурного підрозділу виконавчого органу КМР (КМДА), та було вирішено судом без залучення Департаменту до участі у справі.

Зазначає, що участі у розгляді даної справи не брав, про наявність судового рішення, яким порушуються його права та інтереси, стало відомо 27 листопада 2020 року внаслідок звернення позивачів до КМДА. На підтвердження вказаного, до апеляційної скарги долучено лист позивачів від 12 листопада 2020 року та лист, виданий Департаментом від 27 листопада 2020 року на виконання доручення заступника голови КМДА Мондриївського В.М. від 16 листопада 2020 року за №9093/4.

Таким чином, зважаючи на те, що апелянт обґрунтовує підстави звернення до суду з апеляційною скаргою порушенням оскаржуваним рішенням прав, інтересів та обов`язків Департаменту, при цьому, останнього не було залучено до участі у справі, суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено з поважних причин, що є підставою для його поновлення.

Директор Департаменту просить про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір , оскільки апеляційну скаргу подано в межах реалізації права на захист соціальних прав та інтересів громадян територіальної громади м. Києва.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За змістом ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Шишков проти Росії (Shishkovv. Russia).

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, Департамент не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору у розумінні частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , оскільки вказаною нормою статті передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів, а Департамент у даній справі на має такого статусу.

Таким чином, суд доходить висновку, що доводи, зазначені апелянтом в апеляційній скарзі, не дають підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Так, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі ; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір .

Згідно зі статтею 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

У статті 4 Закону України Про судовий збір зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги необхідно сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Виходячи з викладеного, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 522,40 грн (1 681,60 грн * 150%) на реквізити Київського апеляційного суду:

Отримувач коштівУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Адреса суду м. Київ, вул. Солом`янська, 2-А З огляду на викладене, апелянту необхідно надіслати на адресу суду оригінал квитанції про сплату судового збору, який відповідатиме вищевказаним нормам закону.

Відповідно до вимог частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання директора Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу директора Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2020 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк до 17 січня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для надіслання на адресу апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 357 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя В.А. Кравець