Рішення

від 08.12.2020 по справі 570/1721/20

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/1721/20

Номер провадження 2/570/852/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2020 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишева Х.В.

за участю секретаря судового засідання Гречки О.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач 1 - не з`явився,

відповідач 2 - не з`явився,

третя особа - представники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області , Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Салійчук І.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , про визнання незаконними та скасування рішень Обарівської сільської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію прав, -

в с т а н о в и в :

05.05.2020 р. до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області (далі - відповідач 1), Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Салійчук І.М. (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 (далі - третя особа), про визнання незаконними та скасування рішень Обарівської сільської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

У позовній заяві позивач просив:

-визнати незаконним та скасувати рішення Обарівської сільської ради № 1093 Про розгляд заяви від 20.03.2019 року в частині надання дозволу ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Ставки Рівненського району Рівненської області;

-визнати незаконним та скасувати рішення Обарівської сільської ради № 1397 Про розгляд заяв від 20.12.2019 року, в частині затвердження для ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (кадастровий номер 5624687400:01:000:0533) за рахунок земель громадської та житлової забудови в с. Ставки Рівненського району Рівненської області та передання у власність ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки;

-скасувати рішення Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Салійчук Ілони Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 50630737 від 13.01.2020 року;

-стягнути з відповідачів на його користь судові витрати по справі.

Короткий зміст заяв по суті справи .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 27 червня 2003 року Обарівською сільською радою Рівненського району Рівненської області було прийнято рішення № 67 Про передачу земельних ділянок у приватну власність , яким передано у приватну власність земельні ділянки для обслуговування та будівництва житлових будинків, для ведення особистого селянського господарства, зокрема позивачу виділено земельну ділянку загальною площею 0,55 га: для обслуговування та будівництва житлових будинків - 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,40 га. В подальшому, відповідачем 1 прийнято рішення № 995 від 08.11.2018 р. та № 996 від 08.11.2018 р., яким позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок у власність. Позивач пояснив, що 18 грудня 2018 року Обарівською сільською радою Рівненського району Рівненської області було прийнято рішення № 1047 Про розгляд заяв , якою вирішила надати місяць часу гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на роздуми про вирішення між ними спірного питання щодо поділу земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, за твердженням позивача, ні на наступній сесії, ні в подальшому заява ОСОБА_1 розглянута не була, натомість відносно третьої особи було вирішено про виїзд земельної комісії за місцем знаходження бажаної для ОСОБА_4 земельної ділянки. При цьому, позивач зазначив, що межі земельної ділянки для третьої особи не погоджував. На думку позивача, бажана для ОСОБА_4 земельна ділянка є частиною земельної ділянки, яка належить йому та на яку рішенням відповідача 1 надано дозвіл позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. 20 березня 2019 року відповідач 1 прийняв рішення № 1093 Про розгляд заяв , яким надав дозволу ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Ставки Рівненського району Рівненської області, а 20 грудня 2019 року - рішення № 1397 Про розгляд заяв , яким затверджено для ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (кадастровий номер 5624687400:01:000:0533) за рахунок земель громадської та житлової забудови в с. Ставки Рівненського району Рівненської області та передання у власність ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки (далі - спірні рішення). Позивач вважає вказані спірні рішення незаконними, такими, що підлягають скасуванню, вказує, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 Про приватизацію земельних ділянок у нього з 27.03.2003 року вже по суті виникло право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,40 га у с. Ставки, частину якої передано ОСОБА_4 , а відтак, на думку позивача, відповідач 1, приймаючи оскаржувані рішення, протиправно позбавив його права власності на земельну ділянку, передавши її третій особі. Позивач вважає, що спірні рішення відповідача 1 є протиправними, а на їх підставі відповідачем 2 зареєстровано за третьою особою право власності на земельну ділянку площею 0,15 га в с. Ставки, то, на думку позивача, рішення про державну реєстрацію прав також підлягає скасуванню.

28.05.2020 р. Державний реєстратор Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Салійчук Ілона Михайлівна подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги в частині скасування її рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 50630737 від 13.01.2020 р., стягнення з відповідачів судових витрат по справі не визнала та вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Відповідач 2 зазначила, що 13.01.2020, розглянувши заяву та подані документи ОСОБА_4 , подані 03.01.2020, прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 5624687400:01:000:0533, що розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Ставки; підставою для проведення державної реєстрації слугувало рішення Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 1397 від 20.12.2019 Про розгляд заяви , яке на дату проведення державної реєстрації було чинним, у зв`язку з чим, на думку відповідача 2, вимоги позивача є необґрунтовані, а відтак відсутні підстави для їх задоволення.

У відзиві відповідач 2 також просила суд здійснити розгляд справи без її участі.

Відзиву на позовну заяву відповідач 1 не подав, однак представник Обарівської сільської ради Лакуста А.Д. будучи присутньою лише на одному судовому засіданні висловила заперечення проти задоволення позову, з огляду на те, що рішення органу місцевого самоврядування прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Третя особа подала до суду пояснення щодо позову, в яких повідомила, що позов не підтримує повністю, заперечила проти його задоволення. Третя особа у поясненнях зазначила, що державним реєстратором не було допущено жодного порушення при прийнятті рішення про здійснення реєстраційних дій за заявою третьої особи у даній справі; вважає, що Обарівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, приймаючи спірні рішення, діяла правомірно, отже оскаржувані рішення про розгляд заяв ОСОБА_4 були прийняті відповідачем у відповідності та у спосіб, визначений законом.

Процесуальні дії у справі .

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 07 травня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у вказаній цивільній справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.06.2020 р. о 14:30 год.

09.06.2020 р. у зв`язку з відрядженням судді, підготовче засідання відкладено на 07.07.2020 р. о 14:30 год.

07.07.2020 р. у зв`язку з відпусткою судді підготовче засідання відкладено на 28.07.2020 р. о 11:00 год.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 28.07.2020 р. у підготовчому засіданні оголошено перерву до 28.08.2020 р. до 10:00 год.

28.08.2020 р. підготовче засідання відкладено на 01.10.2020 р. о 12:30 год.

01.10.2020 р. за клопотанням представника третьої особи підготовче засідання відкладено на 22.10.2020 р. о 11:00 год.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 22.10.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2020 р. о 10:00 год.

12.11.2020 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 24.11.2020 р. о 14:30 год.

24.11.2020 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 04.12.2020 р. о 14:00 год.

04.12.2020 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 08.12.2020 р. о 15:30 год.

Фактичні обставини справи, встановлені судом .

Рішенням Обарівської сільської ради Рівненського району від 27 червня 2003 року № 67 Про передачу земельних ділянок у приватну власність вирішено передати у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства 0,40 га, для будівництва житлового будинку 0,15 га; право приватної власності на землю підтвердити державним актом на право приватної власності.

Державний акт на право приватної власності позивач не виготовив, про що зазначив у позовній заяві.

Згідно витягу з рішення Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 995 від 08.11.2018 Про розгляд заяви відповідач 1 надав дозвіл позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Ставки.

Згідно витягу з рішення Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 996 від 08.11.2018 Про розгляд заяви відповідач 1 надав дозвіл позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,40 га для ведення особистого селянського господарства в с. Ставки.

28.11.2018 р. ОСОБА_4 подала заяву відповідачу 1, в якій просила надати їй земельну ділянку 0,15 га в с. Ставки, котра була у користуванні її бабусі, у зв`язку з чим просила переглянути рішення сесії від 08 листопада 2018 року про виділення даної земельної ділянки ОСОБА_6 .

Згідно листа Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 03 грудня 2018 року № вих. 1409/02-12/18 ОСОБА_4 повідомлено, що при зверненнях нею не надано викопіювань розміщення земельних ділянок, тому сільській раді не зрозуміло, на яку саме земельну ділянку покійної бабусі ОСОБА_7 претендує ОСОБА_4 : 0,24 га чи 0,15 га в с. Ставки.

18.12.2018 р. позивач звернувся до відповідача 1 із заявою, в якій просив направити земельну комісію для погодження Акту приймання-передачі межових знаків на зберігання.

18.12.2018 р. третя особа звернулась до відповідача 1 із заявою, в якій просила надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 0,15 га для ведення особистого сільського господарства, яка розміщена на земельній ділянці, котра перебувала у користуванні її покійної бабусі ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з рішення Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 1047 від 21 грудня 2018 року Про розгляд заяви відповідачем 1 вирішено надати місяць часу гр. ОСОБА_5 , третій особі та позивачу на роздуми про вирішення між ними спірного питання щодо поділу земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 .

20.03.2019 р. третя особа звернулась із заявою до відповідача 1, в якій просила надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Ставки Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Згідно витягу з рішення Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 1093 від 20 березня 2019 року Про розгляд заяви надано дозвіл гр. ОСОБА_4 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Ставки Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Згідно довідки відділу у Рівненському районі міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 29.05.2019 № 0-17-0.17.1-3280/176-19 станом на 01.01.2016 року земельна ділянка орієнтовною площею 0,15 га в с. Ставки Обарівської сільської ради обліковується у землях запасу у складі угідь: сільськогосподарські землі, в тому числі: сільськогосподарські угіддя, з них: рілля. Земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Згідно протоколу № 2 від 21 червня 2019 року засідання постійної комісії з питань земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища Обарівської сільської ради, комісією встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_4 площею 0,1500 га на кадастровому плані від Г до А межує з землями позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 . Комісія вважає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 не погоджує спільну межу безпідставно.

Протокол від 21 червня 2019 року щодо погодження межі земельної ділянки третій особі затверджено згідно витягу з рішення № 1198 від 26 червня 2019 року.

Листом від 30 жовтня 2019 року № вих. 994/02-12/19, адресованому адвокату ОСОБА_9 , відповідач 1 повідомив у п. 4, що в публічно кадастровій карті України земельні ділянки позивача та третьої особи не зареєстровано, тому надати точне їх розміщення сільська рада не має можливості.

Згідно витягу з рішення Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 1397 від 20 грудня 2019 року Про розгляд заяви затверджено третій особі - ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (кадастровий номер 5624687400:01:000:0533) за рахунок земель житлової та громадської забудови в с. Ставки Рівненського району Рівненської області та передано у власність третій особі вказану земельну ділянку.

Листом від 08 січня 2020 року № вих. 30/02-12/20 відповідач 1 у відповідь на заяву позивача від 20.12.2019 р. повідомив позивача про те, що останнім не подано до заяви №763/02-09/19 оригіналу проекту землеустрою, тому здійснити його погодження протягом десяти днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільська рада немає можливості.

10.01.2020 р. позивач звернувся із заявою до відповідача 1, в якій черговий раз просив погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) в с. Ставки Обарівської сільської ради Рівненського району.

У відповідь на вищевказану заяву, відповідач 1 листом від 22 січня 2020 року № вих.83/02-12/20 повідомив позивача, що рішенням сесії сільської ради від 27 червня 2003 року № 67 Про передачу земельних ділянок у приватну власність позивачу передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,40 га для ведення особистого селянського господарства однак викопіювання з генерального плану населеного пункту с. Ставки позивачем не додано. Відповідач 1 зазначив, що повертає позивачу оригінал проекту землеустрою на доопрацювання та пропонує звернутися до суміжного землекористувача громадянки ОСОБА_5 для отримання її погодження (підпису) та винесення меж ділянки на місцевості в присутності представників сільської ради, а також надати погоджені графічні матеріали земельної ділянки, на яку він претендує. Позивачу роз`яснено, що після усунення всіх недоліків необхідно буде повторно подати даний проект на розгляд Обарівській сільській раді.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 206406588 від 08.04.2020, відповідач 2 13.01.2020 прийняла рішення про державну реєстрацію права власності третьої особи на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 5624687400:01:000:0533, що розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Ставки; підставою для проведення державної реєстрації є рішення відповідача 1 № 1397 від 20.12.2019.

Вважаючи дії відповідачів 1, 2 такими, що порушують право позивача на земельну ділянку, яка була передана йому у власність, останній звернувся до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про землеустрій , документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Види документації із землеустрою: и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Відповідно до п.1.13, 1.14 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельним ресурсах № 43 від 04 травня 1999 року, складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об`єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановчих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник додається до технічної документації зі складання відповідного державного акта, другий - передається виконавцю робіт, третій - видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу земельної ділянки. Власник або користувач земельної ділянки попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про землеустрій встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 ЗК України, відповідно до якої громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

У частині третій статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною першою статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення .

На підставі наявних у справі доказів, судом встановлено, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 на підставі та у спосіб, визначений Земельним кодексом України набула у власність земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером 5624687400:01:000:0533, що розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Ставки.

Натомість, позивач ОСОБА_1 розпочав процес відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,40 га для ведення особистого селянського господарства в с. Ставки Рівненського району, отримав дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,40 га для ведення особистого селянського господарства в с. Ставки згідно витягу з рішення Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 996 від 08.11.2018 Про розгляд заяви , однак йому було повернуто оригінал проекту землеустрою на доопрацювання та роз`яснено право після усунення недоліків, повторно подати даний проект на розгляд Обарівській сільській раді.

При цьому, позивач наполягає, що передана у власність третій особі земельна ділянка площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку є частиною земельної ділянки площею 40 га, переданої йому для ведення особистого селянського господарства згідно рішення Обарівської сільської ради Рівненського району від 27 червня 2003 року № 67.

Надаючи оцінку доводам позивача відносно того, що йому було передано у приватну власність земельні ділянки для обслуговування та будівництва житлових будинків - 0,15 га та для ведення особистого селянського господарства - 0,40 га згідно рішення Обарівської сільської ради Рівненського району від 27 червня 2003 року № 67 Про передачу земельних ділянок у приватну власність , суд зауважує, що у вказаному рішенні відсутні ідентифікуючі ознаки, які б вказували на які саме земельні ділянки позивач набув право власності.

Суд звертає увагу, що у рішенні Обарівської сільської ради Рівненського району від 27 червня 2003 року № 67 Про передачу земельних ділянок у приватну власність відсутні посилання на місце розташування переданих позивачу земельних ділянок (координати, адреси).

Також, у матеріалах справи відсутні докази, того, що відповідачем 1 відмовлено позивачу у передачі земельної ділянки у власність або залишено клопотання позивача без розгляду в порядку ст. 118 ЗК України, а лише повернуто оригінал проекту землеустрою на доопрацювання з метою усунення недоліків.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що права позивача на отримання земельної ділянки у власність були порушені.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи зазначене, при ухваленні рішення у даній справі, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суд, наведений у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18), в якому зазначено, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право особи порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 червня 2020 року в справі № 911/1480/18 вказано, що офіційні дані Публічної кадастрової карти України дійсно можуть бути доказом у справі за умови їх відповідності наведеним вимогам статей 73, 76-79 ГПК, а саме, що на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, які входять в предмет доказування. Можливість суду самостійно на основі даних Публічної кадастрової карти України встановити факт саме накладення земельних ділянок по суті потребує, щоб такі спірні земельні ділянки були внесені до Державного земельного кадастру та відображені на вказаній карті. При цьому, жодною із сторін не надано висновку з цих самих питань, однак, з`ясування відповідного питання має значення для визначення того, чи накладаються земельні ділянки, які належать позивачу, на земельну ділянку, передану СТ Економіст у постійне користування на підставі рішення Гнідинської сільської ради народних депутатів від 27.09.2001 № 77 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 000331 від 10.12.2001 та огороджену парканом з розсувними воротами. Дослідження відповідної обставини дійсно потребує спеціальних знань. Крім того, у зв`язку з тим, що саме позивачем, як ініціатором судового провадження у даній справі, не надано доказів знаходження вказаних ділянок на території відповідача, а для з`ясування вказаної обставини суд дійшов висновку щодо необхідності призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи, місцевий суд мотивовано попередньо поклав судові витрати за проведення такої експертизи саме на позивача. Однак, судова експертиза була не проведена, оскільки позивачем не здійснено її оплату, хоча такий обов`язок покладався саме на відповідну особу .

Судом встановлено, що на підтвердження позовних вимог, позивач не надав суду жодних доказів, на підставі яких можна було б ідентифікувати передану йому рішенням Обарівської сільської ради Рівненського району від 27 червня 2003 року № 67 Про передачу земельних ділянок у приватну власність земельну ділянку, визначити її фактичне місце розташування та конфігурацію.

Єдиний доказ, наявний у матеріалах справи, який вказує на межі земельної ділянки позивача, а саме: зворотній аркуш протоколу обстеження і погодження меж земельної ділянки, наданої у приватну власність, відповідно до якого обстежено та погоджено межі земельної ділянки, переданої у приватну власність гр. ОСОБА_10 , має ознаки виправлення ініціалу імені біля прізвища ОСОБА_1 , відтак визнається судом недостовірним та до уваги не приймається.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка ОСОБА_4 була передана у власність за рахунок земель житлової та громадської забудови в с. Ставки Рівненського району Рівненської області.

Враховуючи зазначене, з огляду на те, що позивач не довів належними та достовірними доказами, що спірні рішення, прийняті відповідачем 1 та відповідачем 2, порушують його права, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, у відповідності до ч. 1. ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Салійчук І.М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , про визнання незаконними та скасування рішень Обарівської сільської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію прав - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Обарівська сільська рада Рівненського району Рівненської області, Рівненська область, Рівненський район, с. Обарів, вул. Шкільна, 50, код ЄДРПОУ 04387272.

Відповідач 2: Державний реєстратор Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Салійчук Ілона Михайлівна, м. Рівне, майдан Просвіти, 2, реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий.

Повне рішення складено 17 грудня 2020 року.

Суддя Гладишева Х.В.