Постанова

від 07.12.2020 по справі 910/2076/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2020 р. Справа№ 910/2076/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Констебль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020

у справі № 910/2076/20 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констебль"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця"

про стягнення грошових коштів

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Констебль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 03/НО-191397/НЮ від 03.12.2019 року в розмірі 2 153 396,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати вартості наданих послуг з фізичної охорони об`єктів АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 у справі № 910/2076/20 в позові відмовлено повністю.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд встановивши обставини недоведення надання позивачем послуг з фізичної охорони об`єктів відповідача, керуючись ст. ст. 525, 526, 901, 903 ЦК України, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Констебль" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 року у справі № 910/2076/20 та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального і процесуального права. Так, апелянт стверджує, що місцевим господарським судом невірно було визначено правову природу договірних відносин між сторонами, оскільки договір про надання послуг є змішаним правочином та містить елементи договору про надання послуг та договору підряду. Встановлення систем відеоспостереження не залежить від надання послуг з фізичної охорони, яка була надана відповідачу. Також апелянт вказує на помилковість висновків суду в частині оцінки наданих позивачем доказів - відомостей нарядів по охороні об`єктів, оскільки в сукупності з іншими доказами, зокрема, досудовою перепискою між сторонами, підтверджується надання фізичної охорони об`єктів відповідача. Позивач звертає увагу на те, що відповідач жодним чином не заперечував проти надання йому охоронних послуг, а лише вказував на невстановлення позивачем систем відеоспостереження. Позивач вказує на помилковість висновків про відсутність в матеріалах справи доказів направлення відповідачу акта надання послуг № 235 на суму 2 153 396,16 грн, оскільки такий доказ був приєднаний до позовної заяви. Щодо виписки податкової накладної апелянт зазначає, що вона була відкладена, оскільки акт наданих послуг повністю не був оформлений у зв`язку з відсутністю підпису уповноваженої особи відповідача.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020, справа № 910/2076/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Констебль" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

У встановлений судом процесуальний строк від відповідача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 розгляд справи призначено на 05.10.2020.

Від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме розрахунок вартості заборгованості.

У зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

В судовому засіданні 05.10.2020 вирішено питання відносно поданого позивачем клопотання, а також з огляду на приписи ч. 2 ст. 216 ГПК України судом оголошено перерву до 09.11.2020, про що постановлено відповідну ухвалу. Крім того, вказаною ухвалою суду від 05.10.2020 справу прийнято до провадження визначеним складом суду.

Від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких сторона зазначає, що наведена у відомостях нарядів по охороні за період з 04.12.2019 по 31.12.2019 інформація щодо об`єктів охорони відповідача де надавались такі послуги, відрізняється від об`єктів наведених у договорі, також відповідач звертає увагу на те, що охоронні заходи можливо здійснювати лише в разі відповідності виконавця всім технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, однак, в порушення цих умов, позивач направляв на об`єкти відповідача осіб, які не могли жодним чином забезпечити охорону. В матеріалах справи наявні акти про невідповідність договірним умовам, що складені в ході перевірки виконання позивачем умов договору.

В судовому засіданні 09.11.2020 оголошено перерву до 07.12.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2020 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, - про задоволення позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.12.2020 заперечував проти доводів апелянта та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

03.12.2019 між ТОВ "Констебль" (позивач у справі, виконавець за договором) та АТ "Українська залізниця" (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір про надання послуг № 03/НО-191397/НЮ (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з охорони території та приміщень (далі - об`єктів) регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Укрзалізниця (далі - послуги) у Вінницькій області спеціальними організаціями, відповідно до Інструкції про порядок організації, забезпечення та здійснення охорони на об`єктах регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Укрзалізниця (далі - Інструкція) (додаток № 3 до договору) та Дислокації розміщення постів охорони на об`єктах регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Укрзалізниця , яка є невід`ємною частиною договору (додаток № 2 до договору), при цьому замовник своєчасно сплачує вартість послуг виконавця відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.2. договору обсяги та вартість послуг визначені у Калькуляції вартості послуг охорони території та об`єктів регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Укрзалізниця (додаток № 1 до договору).

Згідно з п. 3.1. договору вартість послуг визначається згідно додатку № 1 до договору (Калькуляція вартості послуг охорони території та об`єктів регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Укрзалізниця ).

В п. 3.2. договору визначено, що сума договору складає 3 647 088,00 грн разом з ПДВ.

Між сторонами підписані додатки до договору, а саме Калькуляція вартості послуг охорони території та об`єктів регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Укрзалізниця , Дислокація розміщення постів на об`єктах регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Укрзалізниця , а також Інструкція про порядок організації, забезпечення та здійснення охорони на об`єктах регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Укрзалізниця .

Як стверджує позивач, на виконання взятих на себе зобов`язань, ним у період з 03.12.2019 по 31.12.2019 були надані послуги з охорони об`єктів відповідача згідно додатку № 2 до договору на загальну суму 2 153 396,16 грн, що підтверджується відомостями нарядів по охороні об`єктів.

Крім того, позивач також посилався на те, що в результаті попереднього технічного обстеження об`єктів охорони, проведеного самостійно фахівцями технічної служби позивача, виявлено ряд технічних питань, а саме проведення робіт з прокладки кабелів в місцях проходження залізничних колій, високовольтних ліній електропередач, в місцях проходження інженерних кабелів, засобів пожежного нагляду та інше.

Листом від 23.12.2019 № 35 позивач повідомив відповідача про неможливість виконання договору в частині встановлення систем відеоспостереження з незалежних від позивача причин. Як вказує позивач, відповідач залишив вказаний лист без відповіді, внаслідок чого виконати договір в частині обладнання постів охорони системами відеоспостереження позивач не зміг, з причин, не залежних від нього.

11.01.2020 відповідачу було направлено лист № 37 з вимогою провести розрахунок за надані послуги фізичної охорони об`єктів, який відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

22.01.2020 року відповідачу було направлено претензію з вимогою підписати акт та сплатити плату за надані послуги у 10-ти денний термін з дня отримання претензії. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач претензію не задовольнив, ТОВ "Констебль" звернувся до суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" заборгованості за договором про надання послуг № 03/НО-191397/НЮ від 03.12.2019 в сумі 2 153 396,16 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

За змістом ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Дослідивши зміст договору № 03/НО-191397/НЮ від 03.12.2019, який укладений між ТОВ "Констебль" та АТ "Українська залізниця", колегія суддів встановила, що вказаний правочин є змішаним, оскільки поєднує в собі умови щодо надання послуг та виконання робіт з встановлення відеоспостереження.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що особливою ознакою договорів про надання послуг, є його об`єкт, який має нематеріальний характер, тобто предметом послуги є не сам результат певних дій/робіт, а самі дії, які до нього призвели, в той час як за договором підряду його предметом є саме конкретний матеріальний результат, який може полягати у створенні речі, її заміні, відновленні, а не дії виконавця. Враховуючи умови укладеного між сторонами договору, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що місцевим господарським судом надано неповну юридичну оцінку правовідносинам сторін обумовлених договором № 03/НО-191397/НЮ від 03.12.2019.

Так, умовами договору передбачено, що при наданні послуг виконавець повинен здійснити:

5 7.1. Забезпечення контрольно-пропускного режиму на об`єктах, дотримуючись вимог Інструкції про порядок організації, забезпечення та здійснення охорони на об`єктах регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Укрзалізниця , яка є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 3 до договору);

5.7.2. На території об`єктів охорони вживати можливі, законні дії для уникнення порушення громадського порядку, а у випадках проявів зазначених порушень, негайно сповіщати правоохоронні органи про факти даних порушень (проникнення на територію сторонніх осіб; перебування па території об`єктів осіб, які ведуть бродячий спосіб життя, розкрадання матеріальних цінностей, пошкодження майна, грабежу, підпалу, тощо). До прибуття представників вищезазначених органів виконавець забезпечує недоторканість місця події (а.с. 42-43 томі 1);

5.7.3. Попередження крадіжок матеріальних цінностей та виявлення умов, які призводять до крадіжок;

5.7.4. Недопущення незаконного виносу майна (меблі та обладнання) та інших матеріальних цінностей з території об`єкту, відповідальність за їх охорону та збереження. В разі пошкодження майна, відшкодування матеріальних збитків нанесених Замовнику здійснюється виконавцем після встановлення та підтвердження його вини в порядку передбаченому чинним законодавством України;

5.7.5. Виявлення та запобігання потрапляння на територію об`єктів осіб з небезпечними речами (вибухонебезпечні, легкозаймисті, тощо);

5.7.6. Попередження незаконного проникнення до службових та технічних приміщень сторонніх осіб;

5.7.7. Дотримання встановлених правил пожежної безпеки;

5.7.8. Попередження можливих надзвичайних та аварійних ситуацій та приймання участі в їх ліквідації;

5.7.9. Забезпечення охоронців необхідною для здійснення покладених на них обов`язків документацією (Інструкцією про порядок організації, забезпечення та здійснення охорони об`єктів, відповідними положеннями, журналами, книгами обліку і т. ін.);

5.7.10. Обладнання до 31.12.2019 кожного об`єкта (виробничого підрозділу) системою відеоспостереження, яка поставлена виробником обладнання або офіційним дистриб`ютором або офіційним представником виробника в Україні, що вказаний в авторизаційному листі, яка після закінчення терміну дії договору залишається у справному стані у замовника. Система відеоспостереження повинна складатися з визначеного в цьому підпункті договору обладнання.

Як свідчать матеріали справи, позивачем пред`явлено позов в частині відмови відповідача оплатити вартість наданих послуг за договором № 03/НО-191397/НЮ від 03.12.2019 саме з фізичної охорони об`єктів АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця". При цьому, умови договору не містять обмежень щодо неможливості надання послуг з фізичної охорони за відсутності виконаних робіт з встановлення відеообладнання з огляду на визначений в правочині кінцевий строк виконання цих робіт, який збігається з останнім днем строку дії договору.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що невиконання позивачем умов договору в частині проведення робіт з встановлення відеообладнання не може звільняти відповідача від оплати наданих послуг з охорони його об`єктів.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України у разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на обґрунтування доводів надання послуг з фізичної охорони об`єктів відповідача надав відомості нарядів по охороні об`єктів у період з 03.12.2019 по 31.12.2019, які містять посилання на більшість об`єктів відповідача, визначених в Дислокації розміщення постів на об`єктах регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Укрзалізниця (додаток № 2 до договору).

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд вказував на те, що з наданих позивачем відомостей по охороні не можливо встановити надання таких послуг саме за договором № 03/НО-191397/НЮ від 03.12.2019.

Однак, колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду, виходячи із наступного.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Північний апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Аналогічну правову позицію викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18; від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку з неналежним наданням позивачем охоронних послуг АТ Укрзалізниця з листом № 113Б-5/544 від 11.12.2019 звернулось до ТОВ "Констебль", в якому вимагало належного виконання позивачем зобов`язань за договором. Зокрема, відповідач вказував на те, що станом на 11.12.2019 на жодному об`єкті не було розпочато встановлення обладнання системи відеоспостереження; у осіб, що здійснюють фізичну охорону об`єктів відсутнє забезпечення матеріальною базою, передбаченою п. 5.7.11, а саме: сезонний формений одяг (колір олива ); відсутність бейджа з фото охоронника та посвідчення з підписом керівника виконавця; відсутні спецзасоби: бронежилети, захисні каски, газові балончики, тощо; представники охорони, що здійснюють охорону об`єктів, не відповідають вимогам п.п. 5.8.1 договору, тобто вік охоронців перевищує 55 років. Також відповідач зазначав, що вищенаведені недоліки зафіксовані відповідними актами, які будуть використані при складанні претензії в порядку п. 7 договору.

Крім того, в матеріалах справи наявні акти про надання неякісних послуг (а.с. 46-62 том 2) в яких зафіксовані вищенаведені порушення позивачем умов договору щодо надання послуг охорони. Однак, їх зміст не містить будь-якого посилання на місце дислокації об`єкта, тобто відсутня конкретизація місця проведення перевірки.

Таким чином, із наявного у справі листа-претензії та актів вбачається, що позивач надавав послуги з фізичної охорони з порушенням вимог п. 5.8 договору, а відтак висновки місцевого господарського суду щодо неможливості встановлення надання цих послуг ґрунтуються на підставі одних лише відомостей по охороні.

22.01.2020 року відповідачу було направлено претензію з вимогою підписати акт та сплатити плату за надані послуги у 10-ти денний термін з дня отримання претензії. Разом з вказаним актом відповідачу було направлено акт надання послуг № 232 та рахунок на оплату № 235 на суму 2 153 396,16 грн, що підтверджується поштовою квитанцією № 0216606823463 та описом вкладення в цінний лист (а.с. 135 том 1).

Однак відповідач вказаний акт не підписав, вмотивованої відмови у його підписанні також не висловив. Отже надані позивачем послуги вважаються прийнятими за мовчазної згоди.

При цьому, сторонами в п. 7.13 договору узгоджено, що при виявленні надання послуг, не в повному об`ємі, що підтверджено актом, кінцевий одержувач послуг замовника зменшує суму наданих послуг за результатами місяця за мінусом суми, на яку послуги не надані (наприклад відсутність охоронника на посту, тощо).

В матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували обставини того, що замовник звертався до позивача з вимогою зменшити суму наданих послуг у зв`язку з виявленими недоліками. Натомість, судова колегія вважає, що відсутність у працівників позивача форменого одягу визначеного умовами договору кольору, бейджа та інші недоліки, про які зазначалось залізницею у її претензії, не можуть бути таким істотним порушенням умов договору які б його звільняли від оплати наданих послуг з фізичної охорони.

Таким чином, надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія, керуючись стандартом вірогідності доказів, дійшла висновку, що місцевим господарським судом на підставі неповного дослідження усієї сукупності доказів прийнято помилкове рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо висновків місцевого господарського суду про відсутність в матеріалах справи листа № 35 від 23.12.2019 (повідомлення про неможливість встановлення відеоспостереження) та доказів його надіслання, судова колегія зазначає, що невиконання умов договору в частині встановлення позивачем на об`єкті відповідача систем відеоспостереження не спростовує фактичних обставин надання ТОВ "Констебль" послуг з фізичної охорони.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Констебль" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського міста Києва від 23.06.2020 - скасуванню на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України. Суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у даній справі, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в місцевому господарському суді та суді апеляційної інстанції, згідно приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Констебль" на рішення Господарського міста Києва від 23.06.2020 у справі №910/2076/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 у справі №910/2076/20 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Констебль" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 40081221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констебль" (03186, м. Київ, вул. Солом`янська, 2 оф. 916, ідентифікаційний код 38943115) 2 153 396 (два мільйони сто п`ятдесят три тисячі триста дев`яносто шість) грн 16 коп. основної заборгованості та 32 300 (тридцять дві тисячі триста) грн 94 коп. судового збору, понесеного стороною у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 40081221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констебль" (03186, м. Київ, вул. Солом`янська, 2 оф. 916, ідентифікаційний код 38943115) 48451 (сорок вісім тисяч чотириста п`ятдесят одну) грн 41 коп. судового збору, понесеного стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

5. Справу №910/2076/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк

Повний текст постанови складено 18.12.2020