Постанова

від 10.12.2020 по справі 922/2414/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р. Справа № 922/2414/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача - Судаков Д.О. на підставі положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (додаток 13 до рішення 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання" від 20.11.2015 №7/15 (в редакції рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 №2225/20)), розпорядження Харківського міського голови від 11.03.2020 №300/2к, розпорядження Харківського міського голови від 04.04.2019 №413/2к, посвідчення №3726,

відповідача - Ясинецький Д.В. на підставі довіреності від 27.04.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №002339 від 15.05.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №3155 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.10.2020, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Присяжнюк О.О., час проголошення ухвали - 15:07год., дата складання повного тексту ухвали - 16.10.2020, у справі №922/2414/19

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд", м. Чернівці,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.11.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020, позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Текіла Голд" на користь Харківської міської ради 1 854 005, 93грн безпідставно збережених коштів орендної плати та 27 810, 09грн судового збору.

Постановою Верховного Суду від 24.06.2020 постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2019 у справі №922/2414/19 скасовано; справу №922/2414/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

12.10.2020 року від ТОВ "Текіла Голд" надійшло клопотання про призначення у справі №922/2414/19 судової експертизи з питань землеустрою.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 клопотання відповідача про призначення у справі № 922/2414/19 судової експертизи з питань землеустрою задоволено; призначено у справі судову експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса; на розгляд експерта поставлено наступні питання:

Чи відповідає виконана нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, площею 0, 1735га, з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, вимогам нормативно-правових актів?

Чи змінено та затверджено цільове призначення земельної ділянки розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, площею 0, 1735га, з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

Який код Класифікації видів цільового призначення земель повинен бути застосований (відповідає) до земельної ділянки розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, площею 0, 1735га, з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489?

Провадження у справі 922/2414/19 зупинено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що Верховний Суд у постанові від 24.06.2020 у цій справі зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку розташовану за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 1/1 з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008 від 23.07.2019 № НВ-0003480222019, згідно якого спірна земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, і відносно якої встановлений код класифікації видів цільового призначення земельної ділянки 1.11.1, та не наведено обґрунтованих мотивів відхилення заперечень відповідача щодо зазначення цього коду класифікації, в результаті чого не перевірили правомірність застосування Харківською міською радою у своїх розрахунках безпідставно збережених коштів з орендної плати коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки у значенні Кф 2 у період з 01.03.2018 по 31.07.2018, та у значенні Кф З у період з 01.08.2018 по 30.06.2019.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи наявні три документи з цього питання, які протирічать один одному.

З огляду на викладене, для визначення щодо спірної земельної ділянки правильного коду класифікації видів цільового призначення землі, що є не можливим без застосування спеціальних знань з питань землеустрою, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи з питань землеустрою.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що матераілами справи і наданими позивачем поясненнями підтверджується правомірність застосування позивачем коефіцієнту Кф за період з 01.08.2018 по 30.06.2019 із значенням "3", а у період з 01.03.2018 по 31.07.2018 - із значенням "2" при визначенні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

На думку апелянта, відсутні підстави проводити експертизу в частині відповідності технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки по просп. Тракторобудівників, 1/1 у м. Харкові, оскільки така відповідність вже була перевірена в рамках державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста. Апелянт також зазначає, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.

Апелянт також вважає, що питання щодо зміни чи затвердження цільового призначення земельної ділянки по просп. Тракторобудівників, 1/1 у м. Харкові відповідно до вимог земельного законодавства може бути вирішено шляхом аналізу та оцінки наданого Харківською міською радою витягу з Державного земельного кадастру від 23.07.2019 №НВ-0003480222019.

Крім того, апелянт навів обгрунтування щодо застосування коефіцієнту функціонального призначення із значенням "3" за період з 01.08.2018 по 30.06.2019, а у період з 01.03.2018 по 31.07.2018 - із значенням "2".

З огляду на викладене, апелянт вважає, що підстави для призначення у справі експертизи відсутні.

До апеляційної скарги апелянтом додана копія договору оренди землі від 14.11.2019, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Текіла Голд", відповідно до пункту 1 якого, орендодавець на підставі рішення 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.10.2018 №1241/18 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування бідвель та споруд" надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку із цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ - (1.11.1), з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, яка розташована у м. Харків, просп. Тракторобудівників, 1/1.

Як вказує апелянт, ним не надавалась копія даного договору в порядку частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний договір укладено вже після зверенння з даним позовом. Апелянт зазначає, що даний доказ виходить за межі позовних вимог, однак, з огляду на покладені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі висновки, вважає за необхідне додати його до апеляційної скарги з метою повного дослідження обставин справи щодо коду цільового призначення земельної ділянки по просп. Тракторобудівників, 1/1 у м. Харкові.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 у справі №922/2414/19; встановлено відповідачу строк до 04.12.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 04.12.2020 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 10.12.2020 о 12:10год.

Від відповідача відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.

Заяв і клопотань від учасників справи у встановлений судом строк також не надійшло.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.12.2020 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Представник відповідача оголосив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з тих підстав, що відповідач не отримував апеляційної скарги.

Судова колегія зазначає, що згідно матеріалів справи, відповідачу була вручена копія ухвали про відкриття апеляційного провадження 30.11.2020 (т.4 а.с.242).

Тобто, з 30.11.2020 відповідач обізнаний про наявність апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 і, відповідно, мав можливість, добросовісно користуючись своїми процесуальними правами, ознайомитись з матеріалами справи, у тому числі, і апеляційною скаргою, якщо відповідач таку не отримував.

Суд вказує, що на період дії карантину Східний апеляційний господарський суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму, зокрема ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи здійснюється, в тому числі в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопії матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві.

Зазначена інформація міститься на офіційному сайті суду Судова влада України і є загальнодоступною.

Отже, за наявності бажання, відповідач міг ознайомитись з матеріалами справи будь-яким зручним для себе способом, однак, таким своїм правом не скористався.

При цьому, судова колегія зазначає, що до апеляційної скарги додані належні докази (листом з описом вкладення) надсилання копії апеляційної скарги відповідачу, і згідно інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта", відправлення вручено відповідачу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду розцінює оголошене представником відповідача в судовому засіданні клопотання про перерву в судовому засіданні як таке, що спрямоване на затягування розгляду справи, оскільки виключно в судовому засіданні відповідач послався на обставини неотримання ним апеляційної скарги, а з 30.11.2020 не вчинив жодних дій, спрямованих на ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі, і апеляційною скаргою.

З огляду на викладене, судова колегія відхиляє клопотання представника відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні.

Також представником відповідача оголошено клопотання про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, а саме, вважає, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.

Як вказує представник відповідача, єдиною особою, яка може підписати апеляційну скаргу від імені та в інтересах Харківської міської ради є міський голова - Кернес Г.А. як особа, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, на думку відповідача, скарга навряд чи підписана особисто міським головою, тому наявні підстави для закриття апеляційного провадження.

Судова колегія зазначає, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2020 було встановлено учасникам справи строк для подання заяв і клопотань - до 04.12.2020.

Як зазначено вище, відповідачу вручено копію ухвали 30.11.2020, однак, відповідач не звернувся до суду у встановлений строк із клопотанням про закриття апеляційного провадження, у тому числі і засобами електронного зв`язку.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд залишає заяву представника відповідача про закриття апеляційного провадження без розгляду.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що апеляційна скарга підписана представником Харківської міської ради Г.Ю. Коваль (на засадах самопредставництва); на підтвердження повноважень до апеляційної скарги додані положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради (додаток 13 до рішення 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання" від 20.11.2015 №7/15 (в редакції рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 №2225/20)), розпорядження Харківського міського голови від 25.01.2018 №94/2к, розпорядження Харківського міського голови від 16.09.2019 №1240/2к, посвідчення №3519.

Перелічені документи є належними і допустимими доказами на підтвердження повноважень у особи брати участь у справі від імені та в інтересах Харківської міської ради в порядку самопредставницва у розумінні статті 56 Господарського процесуального кодексу України, частиною 3 якої передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Судова колегія зазначає, що при розгляді даної справи в Верховному Суді представника міської ради - Коваль Г.Ю., яка підписала апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.10.2020, було допущено в судове засідання, прийнято наданий за її підписом відзив на касаційну скаргу, задоволено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Представник відповідача також оголосив заперечення щодо апеляційної скарги, просить залишити скаргу без задоволення.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники сторін з`явились в судове засідання і висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Вирішуючи питання прийняття наданої апелянтом копії договору оренди від 14.11.2019, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак, надана апелянтом копія договору не є додатковим доказом у розумінні статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а є повторно поданим доказом, оскільки копія цього договору подавалась ТОВ "Текіла Голд" до касаційної скарги і вже міститься у матеріалах справи

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 27.03.2017 державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію за ТОВ "Текіла Голд" права власності на нежитлову будівлю під літ. "А-1", загальною площею 81, 5м2. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 22.11.2012 №4997, акт приймання-передачі нерухомого майна від 25.03.2017.

Земельна ділянка загальною площею 0, 1735га, кадастровий номер 6310138500:13:001:0008, на якій розташована нежитлова будівля літ."А-1", загальною площею 81, 5м2, належить Харківській міській раді і до 01.02.2012, згідно з умовами договору оренди землі від 22.06.2007, перебувала в оренді у ТОВ "Харків-Петрол" та використовувались ним для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (АЗС) літ."А-1".

Право оренди цієї земельної ділянки ТОВ "Харків-Петрол" припинено 22.02.2018 на підставі акта приймання-передачі земельної ділянки від 20.02.2018 №39/18, підписаного з Радою.

24.07.2019 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради в порядку статті 189 Земельного кодексу України здійснено обстеження на місцевості спірної земельної ділянки, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:13:001:0008, відповідно до якого на цій земельній ділянці розташована одна нежитлова будівля, право власності на яку зареєстровано за ТОВ "Текіла Голд".

Відповідно до Витягу від 02.07.2019 №1112/0/45-19 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 6310138500:13:001:0008, площа цієї земельної ділянки становить 0, 1735га.

Вказана земельна ділянка використовується ТОВ "Текіла Голд" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (АЗС).

Посилаючись на те, що ТОВ "Текіла Голд", зареєструвавши з 27.03.2017 право власності на нежитлову будівлю літ."А-1", яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Тракторобудівників, 1/1, площею 81, 5м2, належним чином не оформило та не зареєструвало речові права на належну раді земельну ділянку, площею 0, 1735га, кадастровий номер 6310138500:13:001:0008, яка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування цієї нежитлової будівлі, рада звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на користь ради безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 1 298 270, 46грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 22.09.2020), нарахованих за період з 01.03.2018 по 30.06.2019.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 24.06.2020 у цій справі №922/2414/19 дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку розташовану за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 1/1 з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008 від 23.07.2019 №НВ-0003480222019, згідно якого спірна земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, і відносно якої встановлений код класифікації видів цільового призначення земельної ділянки 1.11.1., та не наведено обґрунтованих мотивів відхилення заперечень відповідача щодо коду класифікації цільового призначення земельної ділянки, в результаті чого не перевірили правомірність застосування Харківською міською радою у своїх розрахунках безпідставно збережених коштів з орендної плати коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки у значенні Кф 2 у період з 01.03.2018 по 31.07.2018, та у значенні Кф З у період з 01.08.2018 по 30.06.2019.

Як встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи наявні три документи з цього питання, які, на думку місцевого господарського суду, протирічать один одному:

Першим документом є витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.07.2019 №НВ-0003480222019, в якому визначено код класифікації видів цільового призначення земельної ділянки 1.11.1. (Автотехобслуговування), відповідно до Українського класифікатору цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 №14-1-7/1205;

другий - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.07.2019 №1112/0/45-19, в якому вказано про відсутність у відомостях Державного земельного кадастру коду класифікації видів цільового призначення земель щодо спірної земельної ділянки, що визначається Додатком 1 (коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)) до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489;

третій - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки від 13.02.2017, що надавався у 2017 році попередньому користувачу спірної земельної ділянки ТОВ "КВАДРО-КОМЕРС" листом від 14.02.2017 №248/86-17 Управління Держгеокадастру у м. Харкові, та відповідно до якого, цільове призначення земельної ділянки визначено за кодом КВЦПЗ "12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій", визначене згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, і відповідно застосовано коефіцієнт "Кф" із значенням "1".

Наведене свідчить, на думку відповідача, про не відповідність відомостей про спірну земельну ділянку, які містяться в Державному земельному кадастрі в частині коду класифікації виду цільового призначення земельної ділянки та про колізію в чинному законодавстві.

З метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку щодо призначення у справі судової експертизи з питань землеустрою, проведення якої постановив доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За положеннями статті 13 цього Кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта є одним із доказів, який в силу зазначеної норми закону і положень статті 104 Господарського процесуального кодексу України, не має заздалегідь встановленої сили, і має оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами.

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов :

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Призначаючи судову експертизу у даній справі, суд першої інстанції посилається, що обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, не можуть бути встановлені судом самостійно, оскільки потребують спеціальних знань в галузі землеустрою, а наявні у матеріалах справи докази з цього приводу носять суперечливий характер.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з такого.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватись лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Як вбачається із матеріалів справи, в обгрунтування позовних вимог Харківською міською радою зазначено, що ТОВ "Текіла Голд" є власником нежитлової будівлі літ."А-1", яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Тракторобудівників, 1/1, площею 81, 5м2. Однак, належним чином не оформило та не зареєструвало речові права на належну раді земельну ділянку, площею 0, 1735га, кадастровий номер 6310138500:13:001:0008, яка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування цієї нежитлової будівлі.

Позивачем до позовної заяви додано витяг з Державного земельного кадастру від 02.07.2019 №1112/0/45-19 про земельну ділянку площею 0, 1735га, кадастровий номер 6310138500:13:001:0008, по просп. Тракторобудівників, 1/1 у м. Харкові (т.1 а.с.21).

Позивач вказує, що згідно з положеннями статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79-1 Земельного кодексу України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18 та від 12.06.2019 у справі №922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Позивач зазначає, що витяг з Державного земельного кадастру від 02.07.2019 №1112/0/45-19 є належним та допустимим доказом про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки з посиланням на правову позицію, викладену, зокрема у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №922/3361/19, від 17.03.2020 у справі №917/353/19.

У витязі зазначено коефіцієнт цільового призначення земельної ділянки площею 0, 1735га, кадастровий номер 6310138500:13:001:0008, по просп. Тракторобудівників, 1/1 у м. Харкові - 1.11.1.

Із даного витягу вбачається, що вказана земельна ділянка існує з кодом цільового призначення 1.11.1. з 13.08.2007.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); тощо.

Частиною 8 статті 24 цього Закону передбачено, що на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Поряд з цим, нормативна грошова оцінка конкретної земельної ділянки міститься у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У наданому позивачем витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.07.2019 №1112/0/45-19 (т.1 а.с.34) навпроти графи "цільове призначення земельної ділянки" зазначено "у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення".

Згідно наданих позивачем пояснень, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Відповідно до пункту 1.4. даного Наказу, класифікація видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Пунктом 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політки та продовольства України від 25.11.2016 №489, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

Згідно з пунктом 2 Додатку до Порядку, у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовувався із значенням "2.0"; після внесення змін до наказу 489 (який набрав чинності у липні 2018 року) застосовується із значенням "3.0".

У разі присвоєння земельній ділянці коду цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки застосовується згідно з Додатком 1 до Порядку.

Згідно наданих позивачем пояснень, оскільки у Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, відсутній такий код цільового призначенння, як 1.11.1., який було присвоєно земельній ділянці з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008 по просп. Тракторобудівників, 1/1 у м. Харкові, 13.08.2007, Відділ у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області застосував цільове призначення та код Кф з урахуванням пункту 2 Додатку 1 до вказаного Порядку.

Як вказує позивач, саме таку інформацію про цільове призначення земельної ділянки за вказаною адресою і було застосовано при здійсненні розрахунків.

Відповідно до наданих позивачем пояснень, до наказу Мінагрополітики від 25.11.2016 №489 були внесені зміни наказом Мінагрополітики від 27.03.2018 №162, відповідно до пункту 1 якого, у примітках до додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777, цифри "2,0" замінити цифрами "3, 0".

Позивач зазначає, що вказаний Наказ набрав чинності 17.07.2018, внаслідок чого уповноваженими особами міської ради при здійсненні розрахунку розміру безпідставно збережених відповідачем коштів за період з 01.08.2018 по 30.06.2019 був застосований коефіцієнт функціонального призначення із значенням "3" без зміни цільового призначення земельної ділянки, а у період з 01.03.2018 по 31.07.2018 був застосований коефіцієнт функціонального призначення із значенням "2".

Позивачем у відповіді у відзив наводилося правове обгрунтування застосування Кф із значенням 2 та 3 у період, за який звертається стягнення з відповідача, у запереченням на клопотання відповідача про призначення експертизи, а також на підтвердження обгрунтованості застосування вказаних положень законодавства було надано лист Відділу у м. Харкові ГУ Держгеокадастру щодо нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню при визначення, зокрема Кф (т.4 а.с.142-143).

Роздруківки нормативно-правових актів, на які посилався позивач в обгрунтування своїх доводів щодо порядку здійснених розрахунків, також надано позивачем і містяться в матеріалах справи.

Щодо витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки від 13.02.2017 (т.2 а.с.22), що надавався у 2017 році попередньому користувачу спірної земельної ділянки ТОВ "КВАДРО-КОМЕРС", судова колегія зазначає, що одним із елементів, які характеризують земельну ділянку як об`єкт цивільних прав відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" є код цільового призначення, який вноситься про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Відповідачем не було надано витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку із кадастровим номером 6310138500:13:001:0008 з кодом цільового призначення 12.08.

Поряд з цим, міською радою вимоги стягнення безпідставно збережених коштів за 2017 рік у даній справі не заявляються.

Судова колегія зазначає, що питання, які були поставлені судом на вирішення експерту: чи відповідає виконана нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, площею 0, 1735га, з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, вимогам нормативно-правових актів (не зазначено, яким саме)? та чи змінено та затверджено цільове призначення земельної ділянки розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, площею 0, 1735га, з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних документів з питань землеустрою та землекористування (також не зазначено, яким саме)? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності? не є питаннями, які не можуть бути вирішені судом самостійно, оскільки за змістом питань, експерт мав би надати відповідь щодо відповідності здійсненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, площею 0, 1735га, з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, вимогам нормативно-правових актів, у той час, як завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта, що питання щодо зміни чи затвердження цільового призначення земельної ділянки відповідно до вимог земельного законодавства може бути вирішено шляхом аналізу та оцінки наданого міською радою доказу - витягу з Державного земельного кадастру від 23.07.2019 №НВ-0003480222019, та матеріалів справи.

А щодо питання: який код Класифікації видів цільового призначення земель повинен бути застосований (відповідає) до земельної ділянки розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, площею 0, 1735га, з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489? судова колегія зазначає, що суд не позбавлений права і можливості дослідити матеріали справи, надати оцінку наданим сторонами доказам щодо суті спору, і в силу положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України, ухвалити судове рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія зазначає, що фактично Верховним Судом у постанові від 24.06.2020 у цій справі зазначено, що судами попередніх інстанцій не надано саме оцінки витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку розташовану за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 1/1 з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008 від 23.07.2019 № НВ-0003480222019, згідно якого спірна земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, і відносно якої встановлений код класифікації видів цільового призначення земельної ділянки 1.11.1, та не наведено обґрунтованих мотивів відхилення заперечень відповідача щодо зазначення цього коду класифікації.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, суд першої інстанції мав відповідно до вимог чинного господарського процесуального законодавства надати оцінку наявним у матеріалах справи доказами, наданим сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень щодо заявленого позову.

Поряз з цим, навіть за наявності висновку експерта суд також мав би надати оцінку й іншим наявним у матеріалах справи доказам щодо суті спору, у тому числі, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.07.2019 №НВ-0003480222019, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.07.2019 №1112/0/45-19, оскільки висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили, і має оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія вважає, що у даному випадку судом першої інстанції не було дотримано вимог статті 99 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку призначення експертизи, яка має призначатися судом лише за сукупності умов, а саме, не лише суперечливість у наданих сторонами доказах, які мають оцінюватись судом у їх сукупності, а і неможливість без спеціальних знань експерта встановити обставини у справі, чому місцевим господарським судом належної оцінки надано не було.

При цьому, порушення порядку призначення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, необхідних для призначення судової експертизи, не надав належної оцінки клопотанню ТОВ "Текіла Голд" про призначення судової експертизи, що у свою чергу, призвело до постановлення необґрунтованої ухвали про призначення судової експертизи і зупинення провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції, зокрема ухвали про зупинення провадження у справі, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційну скаргу Харківської міської ради слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 - скасувати, у задоволенні клопотання ТОВ "Текіла Голд" про призначення судової експертизи у справі слід відмовити, а матеріали справи №922/2414/19 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Виходячи з приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат у разі, якщо справа вирішується по суті.

Частиною 14 вказаної статті встановлено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд апеляційної інстанції не розглядає справу по суті, матеріали справи №922/2414/19 відповідно до положень статті 271, пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України направляються для продовження розгляду до суду першої інстанції, відтак, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 254-255, 269, ч. 3 ст. 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 280, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.10.2020 у справі №922/2414/19 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" про призначення експертизи з питань землеустрою відмовити повністю.

Справу №922/2414/19 передати на розгляд Господарському суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 18.12.2020.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Суддя Т.Д. Геза