Рішення
від 26.11.2020 по справі 910/7505/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2020Справа №910/7505/20

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" простягнення 2 698 168,29 грн. за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бургер Кідз" простягнення 1 472 512,91 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники учасників справи: від позивача (відповідача за зустрічним позовом):Орленко М.І. від відповідача (позивача за зустрічним позовом):Гороховська А.О. від третьої особи-1:не з`явився від третьої особи-2:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" про стягнення 2 374 451,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не було належним чином виконано взятих на себе за договором оренди приміщення №RPP-10-1 від 21.05.2018 з урахуванням договору про внесення змін №2 від 09.01.2020 до нього грошових зобов`язань щодо своєчасного внесення орендних платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 1 938 691,34 грн., з метою стягнення якої позивачем ініційовано звернення з даним позовом до суду.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 78 122,18 грн., штраф у розмірі 329 408,47 грн., 3% річних у розмірі 11 726,39 грн. та інфляційні втрати у розмірі 16 503,36 грн., нараховані за період прострочення виконання зазначеного грошового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 відкрито провадження у справі №910/7505/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; визначено учасникам справи строки для надання заяв по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 призначено підготовче засідання по справі №910/7505/20 на 27.08.2020.

05.08.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" надійшов відзив на позов, в якому відповідач за первісним позовом вказував, що не одержував примірника позовної заяви з додатками, у зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна".

27.08.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" надійшли пояснення, в яких відповідач за первісним позовом зазначає, що за договором про внесення змін №2 від 09.01.2020 до відповідача перейшла заборгованість у розмірі 398 371,85 грн., однак сторонами не було погоджено порядку та строків її погашення, а відтак в цій частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" є передчасними. Щодо заборгованості у розмірі 1 472 371,85 грн., то відповідач за первісним позовом вказує, що дана заборгованість до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" за договором про внесення змін №2 від 09.01.2020 не переходила. Щодо регулярних орендних платежів, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" вказує, що через запровадження карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідач за первісним позовом у період з 17.03.2020 по 17.06.2020 був позбавлений можливості користуватись орендованим майном, яке розташоване в торгівельно-розважальному комплексі, через обставини, за які від не відповідає, а тому нарахування орендної плати за цей період є необґрунтованим. Крім того, відповідач вказує, що позивачем під час здійснення розрахунку заборгованості не було враховано часткове погашення заборгованості відповідачем та поручителем на загальну суму 412 965,38 грн. Також, відповідач звертав увагу суду, що сторонами не було погоджено базу нарахування пені - суми заборгованості, на яку нараховується пеня, в той час як одночасне стягнення пені та штрафу суперечить положенням ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності за одне й те саме порушення.

27.08.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" надійшли заперечення щодо долучення до матеріалів справи відповіді на відзив, в яких позивач за первісним позовом вказує, що відповідачем не було надано доказів направлення примірника відзиву на позов позивачу, такий відзив поданий з пропуском строку на його подання та не містить будь-яких заперечень з приводу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. З огляду на наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" просило суд не поновлювати відповідачу строк на подання відзиву на позов та не долучати його до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 долучено подані сторонами докази до матеріалів справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - до 10.09.2020; відкладено підготовче засідання у справі №910/7505/20 на 15.09.2020.

10.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" надійшов відзив на позов, в якому відповідач за первісним позовом вказує, що у березні-квітні 2020 року не мав можливості користуватись орендованим майном з огляду на запровадження карантину, а тому він підлягає звільненню від сплати орендної плати та плати за комунальні послуги. В свою чергу, відповідач частково визнає наявність у нього заборгованості.

14.09.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" надійшла зустрічна позовна заява з доказами її направлення іншим учасникам справи та Товариству з обмеженою відповідальністю "Бургер Кідз", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" кошти у загальному розмірі 1 472 512,91 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" зазначає, що ним були усунуті виявлені у орендованому приміщенні недоліки, у зв`язку з чим понесено витрати у загальному розмірі 904 942,84 грн. Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" гарантійного платежу за Договором оренди приміщення №RPP-10-1 від 21.05.2018 у розмірі 567 570,07 грн.

15.09.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач за первісним позовом вказує, що до відповідача перейшла заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" у загальному розмірі 1 472 371,85 грн., що відображено в умовах договору про внесення змін №2 від 09.01.2020. Крім того, позивач звертає увагу, що відповідачем не доведено неможливості взагалі використовувати орендоване приміщення, а відтак не підлягають застосуванню приписи ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України. Також позивач вказує про правомірність одночасного нарахування пені та штрафу та стверджує про обґрунтованість заявленої до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" суми коштів у загальному розмірі 2 316 115,40 грн.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 було відкладено підготовче засідання у справі №910/7505/20 на 01.10.2020, а питання прийняття зустрічного позову до розгляду, відмови у відкритті чи залишення зустрічної позовної заяви без руху було постановлено розглянути в порядку письмового провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" про стягнення 1 472 512,91 грн. до розгляду з первісним позовом у справі №910/7505/20; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Бургер Кідз" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті зустрічного позову; підготовче засідання призначено на 01.10.2020.

25.09.2020 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" надійшли заперечення на відповідь на відзив з доказами їх направлення позивачу за первісним позовом, в яких відповідач вказує, що у зв`язку з запровадженням з березня 2020 року на всій території України карантину він не здійснює свою господарську діяльність в орендованому у позивача приміщенні через заборону діяльності ТРЦ, а також через відключення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" мережі електроенергії, наявності спірних моментів щодо відшкодування коштів за усунення недоліків в орендованому приміщенні та неврахування позивачем даної суми коштів в рахунок сплати за оренду. Крім того, відповідач за первісним позовом вказує, що п. 6 спірного договору про внесення змін №2 до суми 1 472 371,85 грн., яка виникла за період до 01.10.2019, було застосовано розстрочення, тобто ця сума втратила статус заборгованості і набула нових строків для її погашення, в той час як договором передбачалось переведення на нового орендаря саме заборгованості. Отже, на думку відповідача, заборгованість у розмірі 1 472 371,85 грн. до відповідача не перейшла та залишилась за первісним орендарем. Також відповідач за первісним позовом вказує, що сам позивач його неодноразово листами повідомляв, що заклад Рітейл-парку "Петрівка" буде закрито для відвідувачів у зв`язку з запровадженням карантину, та орендарів, заклади яких закриті для відвідувачів, буде звільнено від сплати фіксованої суборендної плати та жодні оперативно-господарські санкції до них застосовуватись не будуть. Відповідач стверджує, що заявлена сума основного боргу розрахована всупереч умовам договору оренди, договору №2, ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, та в цілому суперечить досягнутим домовленостям сторін, а відтак стягнення 3% річних, пені, штрафу та інфляційних втрат, які є похідними від суми основного боргу, є необґрунтованим.

28.09.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог з доказами її направлення іншим учасникам справи. У своїй заяві позивач за первісним позовом вказує, що у зв`язку з не усуненням відповідачем істотного порушення договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" було реалізовано своє право на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом направлення 09.06.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" відповідного листа, а відтак в силу п. 15.1 договору оренди останній є розірваним з 09.07.2020. У зв`язку з наведеним, позивач нараховує орендні платежі по 09.07.2020 (включно). Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" заборгованість у загальному розмірі 2 698 168,29 грн., з яких:

- 2 093 108,02 грн. - сума основного боргу;

- 30 882,12 грн. - 3% річних;

- 158 857,20 грн. - пеня;

- 399 412,03 грн. - штраф;

- 15 908,92 грн. - інфляційні втрати.

30.09.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" надійшов відзив на зустрічний позов з доказами його направлення іншим учасникам справи, в якому відповідач за зустрічним позовом заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що ні Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект", ні Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" не звертались до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" за погодженням проведення спірних робіт та відповідно відповідачем за зустрічним позовом виконання таких робіт не погоджувалось. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" вказує, що п. 3.19 договору оренди передбачено, що роботи, пов`язані з оснащенням, завершенням, опорядженням чи благоустрієм, поліпшенням орендованих приміщень, не підлягають компенсації/відшкодуванню. До того ж, відповідач за зустрічним позовом вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" не зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" із зауваженнями щодо недоліків у орендованому приміщенні, а виконані ним роботи полягали в адаптації приміщення до його виду діяльності. Щодо заявленої позивачем за зустрічним позовом вимоги про стягнення з відповідача гарантійного платежу у розмірі 567 570,07 грн., то Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" зазначає, що даний гарантійний платіж був стягнутий орендодавцем в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" після непогашення останнім вимоги орендодавця щодо сплати заборгованості, викладеної в листі вих. №1890 від 18.05.2020.

01.10.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" надійшли додаткові пояснення щодо заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" на відповідь на відзив за первісним позовом, в яких позивач за первісним позовом звертає увагу суду, що ним не заявлялось вимог про стягнення фіксованої суборендної плати за період дії карантину, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" просить суд стягнути лише експлуатаційні витрати (плату за обслуговування) і фактично спожиті комунальні послуги в приміщенні, оскільки в ньому продовжувало зберігатись майно відповідача за первісним позовом.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" про збільшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим має місце нова ціна первісного позову, яка зазначена у вказаній заяві; долучено відзив на зустрічний позов та додаткові пояснення до матеріалів справи; відкладено підготовче засідання на 15.10.2020.

12.10.2020 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов, в якій позивач за зустрічним позовом вказує, що погоджував із відповідачем виконання робіт по усуненню недоліків у приміщенні. При цьому, як вказує позивач за зустрічним позовом, виконані ним роботи не можна визнати підготовчими, оскільки без усунення виявлених недоліків Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" не могло здійснювати свою господарську діяльність. Про невідповідність орендованого приміщення та необхідність усунення недоліків орендарю стало відомо вже після підписання з орендодавцем акту приймання-передачі приміщень з висновку експертизи. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" звертає увагу суду, що повідомлення відповідача про використання гарантійного платежу не надходило ні до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект", ні до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" не надходило, а отже у позивача за зустрічним позовом наявні підстави для висновку, що такий гарантійний платіж не використаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна".

15.10.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" надійшли додаткові пояснення щодо вимог позивача за первісним позовом, в яких викладається розрахунок вимог, згідно якого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" складає 1 939 175,47 грн., з яких 1 525 537,95 грн. - основний борг, 96 654,19 грн. - пеня, 12 755,01 грн. - інфляційні втрати, 18 330,30 грн. - 3% річних та 285 898,02 грн. - штраф.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" про відкладення підготовчого засідання з урахуванням того, що учасниками подано заяви по суті спору та необхідні докази, які вони вважали за необхідне подати; закрито підготовче засідання у справі; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено справу №910/7505/20 до судового по суті на 05.11.2020.

05.11.2020 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" надійшов викладений у письмовій формі виступ.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 відкладено судове засідання на 26.11.2020; постановлено роз`яснити позивачу за зустрічним позовом про можливість забезпечення явки іншого представника в судовому засіданні; запропоновано позивачу за зустрічним позовом взяти участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

24.11.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" надійшла заява про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.

Також 24.11.2020 через відділ діловодства суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" було подано додаткові пояснення за первісним позовом, в яких відповідач вказує, що з 01.06.2020 орендоване приміщення було відключене від електричної мережі, що підтверджується актом розрахунку спожитих енергоносіїв за березень-травень 2020 року. Крім того, відповідач за первісним позовом просить суд критично ставитись до наданих позивачем підписаних сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг), оскільки останні не відображають реального змісту, обсягу та одиниці виміру господарських операцій, а вказані акти були підписані представником орендаря через погрози орендодавця не допустити його до приміщення, в якому знаходилось майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект".

24.11.2020 через відділ діловодства суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" також було подано додаткові пояснення за зустрічним позовом, в яких позивач зазначає, що вимушений був усунути недоліки в системі протипожежної безпеки для можливості використання приміщення, в той час як відповідач за зустрічним позовом погодив виконання таких робіт, в тому числі, шляхом погодження технологічних рішень для встановлення додаткових вентиляційних комунікацій та плану евакуації з приміщення відповідно до проведених змін, а витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" на усунення недоліків приміщення підтверджуються банківськими виписками.

26.11.2020 через відділ діловодства суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" надійшли пояснення, в яких третя особа-1 вказує, що була вимушена усунути недоліки для користування орендованим приміщенням на загальну суму 904 942,84 грн. власними коштами. Також третя особа-1 вказує, що сторонами було досягнуто згоди, що заборгованість у розмірі 1 472 371,85 грн. підлягає розстроченню для Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна".

В судове засідання 26.11.2020 представники сторін з`явились. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" надала суду письмові додаткові пояснення щодо розрахунку штрафних санкцій відповідачу за первісним позовом, а також усні пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, а проти зустрічного позову - заперечувала та просила відмовити в його задоволенні. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" надала усні пояснення по суті спору, за змістом яких відповідач визнав первісний позов в частині позовних вимог про стягнення 256 038,51 грн., в іншій частині - проти первісного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, а зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 відмовлено позивачу за зустрічним позовом у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів та відмовлено у прийнятті таких доказів; повернуто подані докази без розгляду, оскільки вони подані з порушенням строку та заявник не був позбавлений можливості послатись на такі докази в заяві по суті спору; відмовлено у прийнятті пояснень третьої особи-1 та повернуто їх без розгляду, оскільки такі пояснення подані поза межами визначених судом строків, а також з урахуванням відсутності доказів направлення пояснень іншим учасникам справи.

Треті особи явку своїх представників у судове засідання 26.11.2020 та в жодне інше засідання по даній справі не забезпечили, про причини неявки суд не повідомляли, хоча про місце, дату та час засідань повідомялись належним чином.

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що примірники ухвали суду направлялися третім особам на зазначені в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреси місцезнаходження, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси їх перебування, то, керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвали суду у справі №910/7505/20 є такими, що були вручені Товариству з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Бургер Кідз", в тому числі ухвала Господарського суду міста Києва від 06.11.2020 про повідомлення дати, часу та місця судового засідання, призначеного на 26.11.2020.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень третіх осіб про причини неявки їх представників в судове засідання 26.11.2020, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Бургер Кідз".

В судовому засіданні 26.11.2020 завершено розгляд справи №910/7505/20 по суті, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іммошан Україна" (після зміни назви юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна") (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" (орендар) укладено Договір оренди №RPP-10-1 (надалі - Договір оренди), у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплачуване користування у відповідності з умовами цього договору, приміщення 1В (один літера "В"), загальною площею 2 333,6 кв.м., розташоване на першому та другому поверхах торговельного, розважального та офісного центру за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, будинок 15-Г (п`ятнадцять літера "Г") (надалі - приміщення), для здійснення орендарем господарської діяльності, зазначеної у статті 2 цього Договору. За користування приміщенням орендар сплачує орендну плату, що включає витрати на обслуговування та інші платежі, передбачені цим Договором.

Пунктом 3.1 Договору оренди передбачено, що в якості умови відкриття приміщення для відвідувачів орендар повинен виконати за власний рахунок роботу, пов`язану з оснащенням та опоряджувальними роботами в приміщенні, завершити підготовчі роботи і передати їх орендодавцю, що підтверджується актом відповідності підготовчих робіт проектній документації, який свідчить про відповідність виконаних підготовчих робіт проекту, що був погоджений орендодавцем в порядку підготовчих робіт і розподілу витрат, як визначено цим договором та в технічних специфікаціях.

Підготовчі роботи, включаючи оснащення приміщення та окремі внутрішні роботи, за бажанням орендаря, здійснюються орендарем власним коштом або призначеною орендарем будівельною організацією на умовах, визначених цим договором (п. 3.2 Договору оренди).

Згідно п. 3.3 Договору оренди підготовчі роботи та всі матеріали, що використовуються для виконання таких робіт, повинні відповідати всім вимогам протипожежної безпеки, санітарним вимогам, вимогам забезпечення безпеки та іншим положенням, що випливають з чинного законодавства України.

У пункті 3.9 Договору оренди сторонами було погоджено, що будь-які незначні пошкодження чи дефекти у приміщенні, до якого було надано доступ, що не впливають на виконання підготовчих робіт орендарем, не можуть бути підставою для відмови у доступі до приміщення для цілей виконання підготовчих робіт та/або не дають йому права вимагати відшкодування збитків. У випадку виявлення пошкодження чи дефектів у приміщенні під час його приймання-передачі, що впливають на строки виконання підготовчих робіт орендарем, сторони складають дефектний акт із строком усуненні відповідних пошкоджень та дефектів.

Відповідно до п. 3.11 Договору оренди будь-які суттєві дефекти в приміщенні, до якого було надано доступ, що унеможливлюють виконання підготовчих робіт орендарем і визначені в акті приймання-передачі приміщення як дефекти, повинні бути усунуті орендодавцем протягом належного періоду часу, і орендодавець повинен призначити для орендаря іншу дату доступу до приміщення.

Підготовчі роботи виконуються на ризик і коштом орендаря, підрядниками, обраними орендарем. Орендар утримується від виконання у приміщеннях таких видів робіт, які не вказані у цьому договорі або додатках до нього, без письмової згоди орендодавця, яка визначає умови виконання відповідних робіт. Документи, пов`язані з такими роботами, в тому числі плани робіт, подаються на схвалення орендодавця у відповідності із технічними специфікаціями (п. 3.16 Договору оренди).

Пунктом 3.19 Договору оренди передбачено, що якщо орендар виконує у приміщенні будь-які роботи, пов`язані з оснащенням, завершенням, опоряджувальними роботами чи благоустроєм, поліпшенням приміщення, незалежно від отримання згоди орендодавця, сторони погодили, що понесені орендарем витрати в частині чи в повному обсязі не підлягають компенсації/відшкодуванню орендарю коштів, що останній витратив на це (п. 3.19 Договору оренди).

Право власності на всі невід`ємні зміни та/або результати поліпшень, що здійснені в орендованому приміщенні орендарем, переходить до власника РПП в момент їх створення. Створення невід`ємних змін та/або поліпшень у приміщенні орендарем не створюють для нього правових підстав для отримання права власності на приміщення або їх частину (п. 3.20 Договору оренди).

У пункті 5.1 Договору оренди сторонами узгоджено, що за користування приміщенням за цим договором орендар сплачує орендодавцю орендну плату та інші платежі, визначені у цьому договорі, починаючи з дати передачі приміщення, якщо інше не вказано у цьому договорі. Платежі за цим договором складаються з:

- гарантійного платежу;

- плати за відкриття;

- фіксованої орендної плати;

- плати за комунальні послуги;

- плати за обслуговування;

- плати з обороту;

- плати за маркетинг;

- плати за технічний супровід.

Згідно п. 5.2.2 Договору оренди гарантійним платежем забезпечуються всі зобов`язання орендаря за цим договором. Перед використанням гарантійного платежу, орендодавець надсилає запит орендарю з вимогою сплатити розмір заборгованості протягом 5 календарних днів або виконати інше зобов`язання, належне до виконання. Гарантійний платіж використовується якщо, не дивлячись на запит орендодавця згаданий вище, існують несплачені платежі орендаря.

У пунктах 5.4.1 та 5.4.2 Договору оренди сторонами погоджено, що фіксована орендна плата за користування приміщенням протягом одного місяця дорівнює сумі, вказаній у пункті 20.7 цього договору. Фіксована орендна плата повинна бути проіндексована на умовах визначених в пп. 5.4.3 цього договору. Орендар сплачує орендодавцю фіксовану орендну плату авансовими платежами на місяць вперед не пізніше ніж на десятий день місяця, за який сплачується фіксована орендна плата, на підставі цього договору або рахунку, виставленого орендодавцем із врахуванням щомісячної індексації фіксованої орендної плати, що здійснюється згідно з 5.4.3 цього договору.

Відповідно до статті 5.5 Договору оренди комунальні послуги означають послуги, які орендар споживає в приміщенні, а саме: - споживання електроенергії; - споживання води та каналізація; - теплопостачання; - споживання газу; - інші послуги, пов`язані з користуванням приміщенням, які споживає орендар. Орендодавець забезпечує окремий облік комунальних послуг, спожитих орендарем, на підставі показників електро- та водо-лічильників, встановлених у приміщенні. Орендар щомісячно відшкодовує вартість спожитих комунальних послуг на підставі рахунку орендодавця відповідно до показників лічильників. Компенсація вартості комунальних послуг, спожитих у календарному місяці, в якому здійснювалось нарахування такої компенсації, здійснюється орендарем в сумі, зазначеній у направленому орендодавцем рахунку, не пізніше, ніж через 3 робочих дні з моменту його отримання від орендодавця.

Плата за обслуговування означає суму, що відповідає частині орендаря в зборах за обслуговування РПП, та визначається орендодавцем (п. 5.6.1 Договору оренди).

У пункті 5.6.2 Договору оренди зазначено, що експлуатаційні витрати, пов`язані з роботою РПП, включають, зокрема, такі:

- витрати пов`язані з прибиранням і доглядом за РПП та прилеглими територіями, його експлуатацією та функціонуванням, в тому числі автостоянкою і зеленими територіями, та витрати, понесені у зв`язку із прибиранням і видаленням снігу й сміття, дезінсекцією та дератизацією;

- витрати, понесені у зв`язку з доглядом, дрібним і капітальним ремонтом рухомого чи нерухомого майна, розташованого у РПП;

- витрати, понесені у зв`язку з виплатою заробітної плати персоналу РПП та платою за послуги, що надаються підприємствами, які мають дозвіл на експлуатацію та технічне обслуговування територій та систем спільного користування у РПП;

- витрати, понесені у зв`язку з придбанням інструментів і витратних матеріалів, що використовуються для ремонту та технічного обслуговування систем і територій загального користування в РПП;

- витрати, понесені у зв`язку із забезпеченням безпеки, в тому числі протипожежної безпеки, РПП;

- витрати, понесені у зв`язку з управлінням РПП;

- усі теперішні і майбутні платежі та збори, які стосуються РПП і повинні сплачуватись орендодавцем, в тому числі збір за спеціальне використання води, страхування майна, що перебуває у спільному користуванні сторін.

Наведений перелік складових плати за обслуговування не є вичерпним і може змінюватися орендодавцем в односторонньому порядку у зв`язку з будь-якими змінами у складі та сумі витрат.

Пунктом 5.6.3.1 Договору оренди передбачено, що орендар щомісячно сплачує плату за обслуговування. Загальна сума плати за обслуговування, що підлягає сплаті орендарем, вказана у пункті 20.9 цього договору. Орендар сплачує орендодавцю плату за обслуговування авансовими платежами на місяць вперед не пізніше ніж на десятий день місяця, за який сплачується плата за обслуговування, на підставі рахунку виставленого орендодавцем або цього договору, із врахуванням щомісячної індексації плати за обслуговування, що здійснюється згідно з пп. 5.6.3.2 цього договору.

Відповідно до п. 5.7.1 Договору оренди плата з обороту - це загальна виручка орендаря від реалізації (без врахування ПДВ) в результаті продажу товарів, продукції, послуг, їх оренди або їх ліцензування в приміщеннях, а також дохід від всіх проданих або наданих послуг клієнтам або співробітникам і будь-яких дій в приміщенні або в площі загального користування (якщо ці дії не є регулярними).

У пункті 5.7.5 Договору оренди сторони домовились встановити плату з обороту (S), сума якої нараховується щомісяця протягом року та сплачується орендарем один раз за один календарний місяць, за умови що S більше 0 гривень, на підставі рахунку фактури, виставленого орендодавцем. Перший календарний місяць починається з дати підписання акту приймання-передачі приміщення.

Після підписання цього договору орендар щомісячно підраховує суму загальної виручки і, після закінчення кожного звітного періоду, розраховує плату з обороту, що має бути сплачена за відповідний звітний період (п. 5.7.6 Договору оренди).

Платіжні зобов`язання за цим договором виконуються в гривнях в сумах, що еквіваленті у сумах в іноземній валюті, вказаній у статті 20 Договору. Відповідна сума, що підлягає сплаті в гривнях визначається шляхом проведення індексації на перший календар день місяця платежу (п. 6.1 Договору оренди).

Суми, що підлягають сплаті за цим договором, приведені без урахування ПДВ. Крім вказаних сум, орендар сплачує орендодавцю відповідну суму ПДВ та будь-які інші нові непрямі податки (п. 6.2 Договору оренди).

Пунктом 6.4 Договору оренди передбачено, що точні суми будь-яких платежів за цим договором, які можуть змінюватись залежно від тих чи інших обставин, остаточно встановлюються щодо визначених періодів часу, відповідно до вимог цього договору, в рахунках орендодавця та/або в актах здачі-приймання, оформлених сторонами. Сторони погодились, що такі рахунки орендодавця та/або акти приймання-передачі є невід`ємними частинами цього договору.

Приймання-передача послуг за цим договором здійснюється щомісяця шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг (п. 6.7.1 Договору оренди).

Протягом 3 робочих днів з дати отримання орендарем акту від орендодавця орендар повинен підписати акт, або надати орендодавцю письмово обґрунтовану відмову від підписання акту (п. 6.7.3 Договору оренди).

Якщо орендар не підписує акт та не надає орендодавцю письмової обґрунтованої відмови протягом 3 робочих днів з дати отримання акта, послуги вважаються належним чином наданими орендодавцем згідно з умовами договору (п. 6.7.4 Договору оренди).

Згідно п. 15.1 Договору оренди з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язань з боку орендаря, сторони домовились про те, що кожне істотне порушення орендарем господарських зобов`язань за цим договором, з переліку наведеного у пункті 15.2 цього договору, є достатньою правовою підставою для застосування орендодавцем до орендаря оперативно-господарських санкцій у вигляді односторонньої відмови орендодавця від цього договору у випадках і на умовах, передбачених ч. 1 ст. 236 Господарського кодексу України, та повернення приміщення орендодавцю. Орендодавець має право відмовитись від цього договору після настання нижченаведених істотних порушень, перелічених у пункті 15.2 цього договору, якщо орендодавець попередньо письмово попереджав орендаря про усунення цих порушень (попередження). Через 10 робочих днів після отримання орендарем попередження, у випадках якщо порушення не було усунуто та відповідний доказ усунення не був переданий орендодавцю, орендодавець повинен письмово попередити орендаря про відмову від цього договору та здійснення свого права на розірвання договору. Розірвання договору настане через 30 календарних днів після надіслання орендодавцем повідомлення про відмову від цього договору на адресу орендаря, передбачену для листування цим договором.

Прострочення виплати орендарем усієї частини фіксованої орендної плати чи інших платежів, витрат, зборів більше ніж за один місяць або несплата належних сум у додаткові строки довше ніж протягом одного місяця було визначене сторонами як істотне порушення орендарем господарських зобов`язань за цим договором (п.п. 15.2, 15.2.5 Договору оренди).

Пунктом 15.6 Договору оренди передбачено, що орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на момент стягнення пені, за кожен день затримки будь-якого платежу за цим договором. Крім того, якщо затримка будь-якого платежу за цим договором перевищує 10 банківських днів орендар сплачує штраф у розмірі 20% невиплаченої суми. Орендодавець має право припинити надання комунальних послуг орендареві, якщо орендар не дотримується строків і порядку платежів, передбачених у статтях 5, 6, 13 цього договору, і затримує їх більше ніж на 10 днів, якщо інший строк прямо не передбачений цим договором.

У пункті 15.7.1 Договору оренди сторонами було погоджено, що орендодавець має право без попередження припинити постачання комунальних послуг (електропостачання, водопостачання, теплопостачання, кондиціонування) до приміщення, зокрема, у випадку якщо орендар затримує оплату будь-яких платежів за цим договором більше ніж на 30 робочих днів та/або сплатив їх не в повному обсязі від дати коли вимагалась така плата.

Орендодавець має право обмежити (заблокувати) орендареві доступ до приміщення у випадку якщо орендар не усуне порушення, вказані у пункті 15.7.1 цього договору оренди, та/або їх наслідки протягом 3 робочих днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги (припису) орендодавця (п. 15.7.2 Договору оренди).

У пункті 19.13 Договору оренди сторони встановили строк позовної давності 3 роки за будь-якими вимогами, що можуть бути пред`явлені сторонами одна одній за невиконання або неналежне виконання умов цього договору оренди, в тому числі за вимогами зі стягнення будь-яких неустойок, передбачених цим договором оренди.

Як вбачається із акту здачі-приймання приміщення від 03.07.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Іммошан Україна" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" прийняло приміщення, розташоване в Рітейл парку "Петрівка" за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 15-Г, на першому поверсі, площею 922,7 кв.м. та на другому поверсі 1 410,9 кв.м., загальною площею 2 333,6 кв.м., у тимчасову оплачувану оренду орендарем за Договором оренди.

У період з липня по грудень 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" провело експертну оцінку архітектурних рішень за робочим проектом "Розміщення дитячого розважального центру "ZKIDZ" В трц "Рітейл парк Петрівка" у блоці "Б", приміщенні №1В за адресою: проспект Степана Бандери, 15-Г в Оболонському районі м. Києва", вартістю 40 000,00 грн. (з ПДВ), та проведено часткове переобладнання систем протипожежної сигналізації загальною вартістю 89 599,65 грн.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" за власний рахунок провело та встановило додаткові вентиляційні комунікації, вартість витрат на що склало загальну суму 809 549,00 грн.

01.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" (орендар) укладено договір про внесення змін №1 до Договору оренди (надалі - Договір про внесення змін №1), у якому сторони погодили нові ставки фіксованої орендної плати та інших платежів (передбачених статтею 20 Договору оренди); перезапуск закладу, розміщеного у приміщенні; та строки сплати поточної заборгованості з орендних платежів у розмірі 703 876,89 грн.

18.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" (поручитель) укладено договір поруки (надалі - Договір поруки №1), у відповідності до п. 1.1 якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" (боржник), що виникли з Договору оренди.

Пунктом 3.1 Договору поруки №1 передбачено, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов`язання за Договором оренди частково, а саме забезпечує виконання зобов`язання з поповнення суми гарантійного платежу всього в розмірі 200 000,00 грн. (ПДВ не нараховується).

На підставі Договору поруки №1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" кошти у загальному розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується наданими позивачем за зустрічним позовом квитанціями.

20.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бургер Кідз" (поручитель) укладено договір поруки (надалі - Договір поруки №2), у відповідності до п. 1.1 якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" (боржник), що виникли з Договору оренди.

Пунктом 3.1 Договору поруки №2 передбачено, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов`язання за Договором оренди частково, а саме забезпечує виконання зобов`язання з поповнення суми гарантійного платежу всього в розмірі 367 570,07 грн. (ПДВ не нараховується).

На підставі Договору поруки №2 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бургер Кідз" було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" кошти у розмірі 367 570,07 грн., що підтверджується наданим позивачем за зустрічним позовом платіжним дорученням №522 від 27.12.2019.

09.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" (первісний орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" (новий орендар) укладено договір про внесення змін №2 (надалі - Договір про внесення змін №2), у відповідності до п. 1 якого з дня укладення цього договору про внесення змін, до нового орендаря переходять всі виконані та не виконані права та обов`язки первісного орендаря за Договором оренди. Первісний орендар з підписанням цього договору про внесення змін надає новому орендареві всі документи, що підтверджують права та обов`язки, та всю інформацію, необхідну для їх здійснення. Первісний орендар у строк до 10.01.2020 включно передає новому орендареві приміщення на підставі відповідного акту приймання-передачі приміщення. В той же день новий орендар передає копію акту приймання-передачі приміщення орендодавцеві.

Пунктом 2 Договору про внесення змін №2 встановлено, що новий орендар повідомлений та згоден, що з 10.01.2020 приймає на себе обов`язки первісного орендаря як орендаря за договором, в тому числі, без обмежень, сплачувати фіксовану орендну плату та інші платежі на користь орендодавця. Орендодавець не заперечує, що з 10.01.2020 всі права та обов`язки орендаря за договором переходять від первісного орендаря до нового орендаря, зобов`язується приймати виконання зобов`язань орендаря від нового орендаря та надавати можливість користуватися правами орендаря новому орендареві.

У пункті 3 Договору про внесення змін №2 сторони встановили наступний розмір орендних платежів, який підлягає сплаті орендарем:

- фіксована орендна плата у розмірі 1 000,00 грн. без ПДВ за все приміщення за повний місяць оренди. Такий розмір фіксованої орендної плати не підлягає подальшій індексації в порядку, встановленому договором;

- плата за обслуговування, розмір якої протягом вказаного вище періоду складає 73 784,11 грн., що відповідає гривневому еквіваленту 2 333,60 Євро відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 02.05.2018;

- плата за комунальні послуги в порядку та розмірах, встановлених у п. 5.5 Договору;

- плата з обороту розрахована відповідно до положень договору, при чому відсоток плати з обороту складає 12%.

Пунктом 5 Договору про внесення змін №2 встановлено, що заборгованість первісного орендаря на день укладення цього договору про внесення змін (первісного орендаря) з виконання грошових зобов`язань з оплати фіксованої орендної плати та/або інших платежів (гарантійного платежу тощо) перед орендодавцем за договором, що виникли на момент укладення договору про внесення змін переходить до нового орендаря, а новий орендар приймає такі зобов`язання та погоджується їх виконати. При цьому, орендодавець не заперечує проти заміни боржника за вказаними у цьому пункті грошовими зобов`язаннями та дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором про внесення змін. Порядок розрахунку між первісним орендарем та новим орендарем у зв`язку з переведенням боргу ці дві сторони врегульовують самостійно окремою угодою.

У пункті 6 Договору про внесення змін №2 сторонами констатовано, що на день укладення цього договору про внесення змін у первісного орендаря за договором є заборгованість у наступному розмірі:

- зі сплати регулярних орендних платежів всього в розмірі 1 472 371,85 грн. (з ПДВ) зі сплати орендних платежів з дати укладення договору та до 30.09.2019 включно;

- 398 059,46 грн. з ПДВ зі сплати орендних платежів з 01.10.2019 до 31.12.2019 включно.

Сторонами застосовується розстрочення заборгованості за період до 01.10.2019 в розмірі 1 472 371,85 грн. (з ПДВ), а сума 398 059,46 грн. з ПДВ зі сплати орендних платежів з 01.10.2019 до 31.12.2019 включно залишається у вигляді непогашеної заборгованості та переходить до нового орендаря.

У пункті 7 Договору про внесення змін №2 сторонами було погоджено графік виконання грошових зобов`язань первісного орендаря, у разі дотримання якого виконання таких зобов`язань не вважатиметься простроченим, згідно якого заборгованість у розмірі 1 472 371,85 грн. підлягала сплаті рівними платежами у розмірі 245 395,31 грн. щомісячно у період з січня по червень 2020 року.

Пунктом 9 Договору про внесення змін №2 встановлено, що всі інші умови договору оренди залишаються незмінними і сторони підтверджують ним свої зобов`язання та повноваження представників, які уклали договір.

Цей договір про внесення змін є невід`ємною частиною договору та набирає чинності з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і діє протягом терміну дії договору (п. 10 Договору про внесення змін №2).

Згідно акту здачі-приймання приміщення від 10.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" (первісний орендар) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" (новий орендар) прийняло приміщення, розташоване в Рітейл парку "Петрівка" за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 15-Г, на першому поверсі, площею 922,7 кв.м. та на другому поверсі 1 410,9 кв.м., загальною площею 2 333,6 кв.м., у тимчасову оплачувану оренду орендарем за Договором оренди.

У п. 3 вказаного акту Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" (первісний орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" (новий орендар) зафіксовано показники лічильників електричної енергії та води.

25.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" із претензією (попередженням про усунення істотного порушення договору), в якій вимагало сплатити заборгованість у загальному розмірі 1 938 691,34 грн. (в тому числі, заборгованість первісного орендаря в розмірі 1 472 371,85 грн. (з ПДВ) зі сплати орендних платежів з дати укладення договору та до 30.09.2019 включно, та заборгованість у розмірі 398 059,46 грн. з ПДВ зі сплати орендних платежів з 01.10.2019 до 31.12.2019 включно), що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною відділення поштового зв`язку.

Спір за первісним позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) виник у зв`язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" заборгованості зі сплати орендних платежів за Договором оренди у загальному розмірі 2 093 108,02 грн. Крім того, позивач за первісним позовом стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 30 882,12 грн., пені у розмірі 158 857,20 грн., штрафу у розмірі 399 412,03 грн. та інфляційних втрат у розмірі 15 908,92 грн.

Спір за зустрічним позовом виник у зв`язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" витрачених позивачем за зустрічним позовом коштів на усунення недоліків у орендованому приміщенні у загальному розмірі 904 942,84 грн. Крім того, позивач за зустрічним позовом стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" гарантійного платежу за Договором оренди у загальному розмірі 567 570,07 грн.

Укладений сторонами Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

1) Щодо вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" заборгованості зі сплати орендних платежів за користування спірним майном до 31.12.2019 .

На підставі Договору оренди Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" здійснювало орендне користування приміщенням, розташованим в Рітейл парку "Петрівка" за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 15-Г, на першому поверсі, площею 922,7 кв.м. та на другому поверсі площею 1 410,9 кв.м., загальною площею 2 333,6 кв.м., у період з 03.07.2018 (дата складення позивачем за первісним позовом та третьою особою-1 акту здачі-приймання приміщення, згідно якого ТОВ "Сітрас Україна" передало, а ТОВ "Роял-Груп Україна" прийняло у користування спірне приміщення) до 10.01.2020 (дата складення відповідачем за первісним позовом та третьою особою-1 акту здачі-приймання приміщення, згідно якого ТОВ "Роял-Груп Україна" передало, а ТОВ "Зет Проджект" прийняло у користування спірне приміщення).

До передання спірного приміщення у користування відповідачу за первісним позовом у ТОВ "Роял-Груп Україна" виникла перед ТОВ "Сітрас Україна" заборгованість зі сплати орендних платежів за Договором оренди, яка станом на 31.12.2019 складала суму у загальному розмірі 1 870 043,31 грн., а саме:

- 398 059,46 грн. з ПДВ зі сплати орендних платежів з 01.10.2019 до 31.12.2019 включно.

Наведені обставини сторонами та третьою особою-1 не заперечувались, а навпаки - підтверджувались у своїх заявах по суті спору.

До того ж, наявність даної заборгованості зафіксована у Договорі про внесення змін №2, який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект".

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

09.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" (первісний орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" (новий орендар) укладено Договір про внесення змін №2, у відповідності до п. 1 якого з дня укладення цього договору про внесення змін, до нового орендаря переходять всі виконані та не виконані права та обов`язки первісного орендаря за Договором оренди. Первісний орендар з підписанням цього договору про внесення змін надає новому орендареві всі документи, що підтверджують права та обов`язки, та всю інформацію, необхідну для їх здійснення. Первісний орендар у строк до 10.01.2020 включно передає новому орендареві приміщення на підставі відповідного акту приймання-передачі приміщення. В той же день новий орендар передає копію акту приймання-передачі приміщення орендодавцеві.

- 398 059,46 грн. з ПДВ зі сплати орендних платежів з 01.10.2019 до 31.12.2019 включно.

З наведених умов Договору про внесення змін №2 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект", уклавши даний правочин, взяло на себе зобов`язання оплатити визначену у цьому договорі заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна", що виникла перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна".

В свою чергу, відповідач за первісним позовом заперечуючи проти позовних вимог в цій частині вказує, що Договором про внесення змін №2 передбачалось переведення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" лише в частині 398 059,46 грн. з ПДВ зі сплати орендних платежів з 01.10.2019 до 31.12.2019 включно.

Натомість борг у розмірі 1 472 371,85 грн. (з ПДВ) зі сплати орендних платежів з дати укладення договору та до 30.09.2019 включно залишився за Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна", оскільки у відповідності до Договору про внесення змін №2 дана сума не визнавалась заборгованістю, а відтак і не переходила до відповідача, однак суд вважає такі доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

По-перше, у п. 6 Договору про внесення змін №2 чітко та однозначно визначено, що у первісного орендаря за договором є заборгованість зі сплати регулярних орендних платежів всього в розмірі 1 472 371,85 грн. (з ПДВ), що виникла з дати укладення договору та до 30.09.2019 включно.

По-друге, згідно пункту 1 Договору про внесення змін №2 з дня укладення цього договору про внесення змін, до нового орендаря переходять всі виконані та не виконані права та обов`язки первісного орендаря за Договором оренди . Первісний орендар з підписанням цього договору про внесення змін надає новому орендареві всі документи, що підтверджують права та обов`язки, та всю інформацію, необхідну для їх здійснення. Первісний орендар у строк до 10.01.2020 включно передає новому орендареві приміщення на підставі відповідного акту приймання-передачі приміщення. В той же день новий орендар передає копію акту приймання-передачі приміщення орендодавцеві.

З наведених умов Договору про внесення змін №2 вбачається, що сторонами та третьою особою-1 було чітко та однозначно передбачено, що обов`язок зі сплати заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" у розмірі 1 472 371,85 грн. (з ПДВ) зі сплати орендних платежів з дати укладення договору та до 30.09.2019 переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект", а відповідні умови даного правочину викладені так, що унеможливлюють інше розуміння змісту даних положень.

По-третє, пунктом 7 Договору про внесення змін №2 передбачено, що на виконання вимог п. 6 сторони погодили порядок (графік) виконання грошових зобов`язань первісного орендаря, при дотриманні якого, виконання таких грошових зобов`язань не буде вважатись простроченим.

У відповідності до викладеного у п. 7 Договору про внесення змін №2 порядку (графіку) грошове зобов`язання у розмірі 1 472 371,85 грн. підлягало виконанню щомісячно з січня 2020 року по червень 2020 року рівними платежами по 245 395,31 грн.

За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги однакове для всього змісту правочину (Договору про внесення змін №2) значення слів і понять, а також однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, суд приходить до висновку, що пунктом 7 Договору про внесення змін №2 передбачаються умови розстрочення оплати заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" у розмірі 1 472 371,85 грн. (з ПДВ) Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект", у разі дотримання яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" не буде застосовувати штрафні санкції та визначену ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідальність за порушення даного грошового зобов`язання.

Більше того, у п. 6 Договору про внесення змін №2 чітко зазначено, що сторонами застосовується розстрочення заборгованості в розмірі 1 472 371,85 грн. (з ПДВ) за період до 01.10.2019.

Розстроченням заборгованості є виконання зобов`язання частками (частинами), встановленими сторонами, з певним інтервалом у часі.

Такі висновки суду здійснені за наслідками системного аналізу положень Цивільного кодексу України (зокрема, ст. 695) та кореспондуються із загальноприйнятим розумінням поняття "розстрочення заборгованості".

До того ж, такого ж розуміння поняття "розстрочення заборгованості" дотримується Верховний Суд у постановах від 12.11.2020 у справі №905/6165/13 та від 16.10.2020 у справі №905/2912/15.

Відтак, сторонами та третьою особою-1 у договорі було погоджено саме розстрочення оплати відповідачем за первісним позовом заборгованості, що виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" до 01.10.2019, проте таке розстрочення не змінює встановленого Договором оренди строку для виконання орендарем грошового зобов`язання, не нівелює факту допущення (первісним) орендарем порушення грошового зобов`язання та виникнення заборгованості, не є новацією в розумінні ст. 604 Цивільного кодексу України.

Отже, за умовами Договору про внесення змін №2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" взяло на себе зобов`язання з виконання всіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" за Договором оренди (п.п. 1, 5 Договору про внесення змін №2), зокрема, обов`язку зі сплати заборгованості у розмірі 1 472 371,85 грн. на умовах розстрочення (п.п. 6, 7 Договору про внесення змін №2).

Прикметно, що із змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект", обґрунтовуючи свої вимоги, також розуміє, що до нього на підставі Договору про внесення змін №2 перейшли всі права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" як орендаря за Договором оренди, навіть ті, про які не йдеться у Договорі про внесення змін №2 та Договорі оренди, оскільки заявляє про своє право на компенсацію коштів, витрачених на усунення недоліків у орендованому приміщенні. Проте, незважаючи на чітку та однозначну вказівку на перехід заборгованості у розмірі 1 472 371,85 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" у п.п. 1, 5, 6, 7 Договору про внесення змін №2, заперечує дану обставину, що свідчить про спрямованість таких доводів відповідача за первісним позовом виключно на ухилення від виконання своїх зобов`язань.

Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" на підставі Договору про внесення змін №2 перейшов обов`язок оплатити визначену у цьому договорі заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" у розмірі:

- 1 472 371,85 грн. (з ПДВ) зі сплати орендних платежів з дати укладення договору та до 30.09.2019 включно;

- 398 059,46 грн. з ПДВ зі сплати орендних платежів з 01.10.2019 до 31.12.2019 включно.

При цьому, у п.п. 6, 7 Договору про внесення змін №2 передбачено, що заборгованість у розмірі 1 472 371,85 грн. повинна була сплачуватись відповідачем за первісним позовом на умовах розстрочення платежу частинами у розмірі 245 395,31 грн. щомісячно починаючи з січня 2020 року.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 3 статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, на виконання своїх зобов`язань зі сплати заборгованості у розмірі 1 472 371,85 грн. відповідач за первісним позовом повинен був сплачувати позивачу кошти у розмірі 245 395,31 грн. кожного місяця до останнього числа місяця починаючи з січня 2020 року по червень 2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" вказує, що платіж за січень 2020 року у розмірі 245 395,31 грн. був сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" частково та з простроченням, а саме: 24.01.2020 відповідачем за первісним позовом сплачено кошти у розмірі 50 000,00 грн., 28.01.2020 - кошти у розмірі 40 000,00 грн., 28.02.2020 - кошти у розмірі 155 395,31 грн.

В рахунок сплати платежу у розмірі 245 395,31 грн. за лютий 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" було сплачено 28.02.2020 кошти у розмірі 45 395,31 грн., натомість інша частина платежу була погашена за рахунок гарантійного платежу у розмірі 200 000,00 грн. (який був внесений Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" на підставі Договору поруки №1).

Платіж за березень 2020 року у розмірі 245 395,31 грн. та частина платежу за квітень 2020 року у розмірі 122 174,76 грн. були погашені за рахунок гарантійного платежу, внесеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Бургер Кідз" на підставі Договору поруки №2.

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" було не в повному обсязі виконано свої зобов`язання за Договором про внесення змін №2 в частині погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" у розмірі 1 472 371,85 грн. та станом на дату розгляду даного спору у нього наявна заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" у розмірі 614 011,17 грн.

Крім того, пунктом 6 Договору про внесення змін №2 передбачено, що сторонами застосовується розстрочення заборгованості за період до 01.10.2019 в розмірі 1 472 371,85 грн. (з ПДВ), а сума 398 059,46 грн. з ПДВ зі сплати орендних платежів з 01.10.2019 до 31.12.2019 включно залишається у вигляді непогашеної заборгованості та переходить до нового орендаря.

Таким чином, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" також наявний обов`язок зі сплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" у розмірі 398 059,46 грн. з ПДВ зі сплати орендних платежів з 01.10.2019 до 31.12.2019.

Дані обставини сторонами та третьою особою-1 не заперечувались, а навпаки - підтверджувались у своїх заявах по суті спору.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" заперечує проти таких вимог первісного позивача з тих підстав, що Договором про внесення змін №2 не було встановлено строк виконання такого зобов`язання, а відтак вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" є передчасними.

Однак суд не погоджується з такими доводами відповідача за первісним позовом з огляду на наступне.

По-перше, зазначення у п. 6 Договору про внесення змін №2 про те, що заборгованість у розмірі 398 059,46 грн. з ПДВ зі сплати орендних платежів з 01.10.2019 до 31.12.2019 включно залишається у вигляді непогашеної заборгованості та переходить до нового орендаря, розуміється судом як перехід обов`язку зі сплати простроченої заборгованості.

Тобто, дана заборгованість виникла ще у 2019 році та обчислюється за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" як прострочене грошове зобов`язання, а відтак вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" про її сплату ніяк неможливо вважати передчасною.

По-друге, добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" було обізнане про наявність у нього непогашеної заборгованості у розмірі 398 059,46 грн., то як добросовісний суб`єкт господарювання повинен був вживати заходи для її якнайшвидшого погашення.

По-третє, навіть якщо припустити, що строк оплати заборгованості у розмірі 398 059,46 грн. не був погоджений сторонами, то підлягають застосуванню приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно з якими якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" повинне було сплатити заборгованість у розмірі 398 059,46 грн. з ПДВ зі сплати орендних платежів з 01.10.2019 до 31.12.2019 протягом 7 днів з дати пред`явлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" вказаної претензії.

Враховуючи, що дана претензія була направлена відповідачу за первісним позовом листом з описом вкладення 25.05.2020 та строки поштових пересилань в межах одного міста, то станом на дату розгляду даного спору (в тому числі, станом на дату подання відповідачем відзиву на позов) строк виконання такого обов`язку настав.

З огляду на наведені обставини суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості із сплати орендних платежів за Договором оренди за період до 31.12.2019 підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" підлягають стягненню кошти у розмірі 614 011,17 грн., в якості оплати заборгованості із сплати орендних платежів за період до 30.09.2019, та кошти в розмірі 398 059,46 грн., в якості оплати заборгованості із сплати орендних платежів у період з 01.10.2019 по 31.12.2019.

2) Щодо вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" заборгованості зі сплати орендних платежів за користування спірним майном у період з 10.01.2020 по 09.07.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У частині 1 статті 759 Цивільного кодексу України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір оренди був укладений між позивачем за первісним позовом та третьою особою-1 та відповідно до акту здачі-приймання приміщення від 03.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Іммошан Україна" (в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна") передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" прийняло приміщення, розташоване в Рітейл парку "Петрівка" за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 15-Г, на першому поверсі, площею 922,7 кв.м. та на другому поверсі площею 1 410,9 кв.м., загальною площею 2 333,6 кв.м., у тимчасову оплачувану оренду орендарем за Договором оренди.

Проте, в подальшому, на підставі Договору про внесення змін №2, укладеного між позивачем за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом та третьою особою-1, орендаря за Договором оренди було змінено, а саме: первісний орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" було замінене на нового орендаря - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект".

На виконання п. 1 Договору про внесення змін №2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" (первісний орендар) згідно акту здачі-приймання приміщення від 10.01.2020 передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" (новий орендар) прийняло приміщення, розташоване в Рітейл парку "Петрівка" за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 15-Г, на першому поверсі, площею 922,7 кв.м. та на другому поверсі площею 1 410,9 кв.м., загальною площею 2 333,6 кв.м., у тимчасову оплачувану оренду орендарем за Договором оренди.

Приписами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1 та 4 статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

- плата за комунальні послуги в порядку та розмірах, встановлених у п. 5.5 Договору;

- плата з обороту розрахована відповідно до положень договору, при чому відсоток плати з обороту складає 12%.

За розрахунками Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" у відповідача за первісним позовом наявна заборгованість зі сплати фіксованої орендної плати, плати за обслуговування, плати за комунальні послуги, плати з обороту за період користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" спірним орендованим майном з лютого 2020 року (наведені платежі за січень 2020 року в повному обсязі були сплачені відповідачем за первісним позовом) по 09.07.2020 (дата розірвання Договору оренди, що учасниками справи не заперечувалось) у загальному розмірі 513 467,32 грн.

Заперечуючи проти позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 513 467,32 грн., відповідач за первісним позовом вказує, що не мав можливості користуватись у період з березня по квітень 2020 року орендованим майном з огляду на те, що дане майно розташоване в торгово-розважальному центрі, в той час як у зв`язку з запровадженням в Україні карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), під час якого була заборонена робота торгово-розважальних центрів.

Надаючи оцінку таким доводам Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" суд зазначає наступне.

Дійсно, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020 заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

У відповідності до п. 20.4 Договору оренди у спірному приміщенні орендар здійснює діяльність дитячого розважального центру, торгівельного приміщення, кафетерію, закладу громадського харчування, магазину, спортивних клубів та танцювальних шкіл. У даному приміщенні передбачене функціонування атракціонів, тематичних парків, громадського харчування, продаж алкогольних виробів, надання послуг няні, надання послуг міні садочку, інтернет продажі, надання послуг інструктора на батутах, майстер-класи, аквагрім, функціонування власної кондитерської, святкування дитячих днів народжень, організація свята для дитини з анімаційними програмами.

Тобто, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020 з 17 березня 2020 року підприємницька діяльність відповідача за первісним позовом з використанням спірного майна, була обмеженою.

Попри наведене, під час дії даного карантину відповідач за первісним позовом хоч і не міг використовувати орендоване майно в повному обсязі, проте обмежене користування все ж таки здійснював. Зокрема, у спірному приміщенні перебувало майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" (в тому числі, холодильні камери/холодильники, які споживали електричну енергію), а відтак підстави для повного звільнення останнього від сплати орендних платежів за Договором оренди на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України відсутні.

Натомість Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" було враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" не може використовувати у спірний період (березень-квітень 2020 року) орендоване приміщення в повному обсязі та відповідно не нараховано відповідачу за первісним позовом у березні-квітні 2020 року фіксовану орендну плату та плату з обороту, а лише заявлено до стягнення плату за комунальні послуги та плату за обслуговування, що відповідає положенням ч. 4 ст. 762 та пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Більше того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" не нараховувалось Товариству з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" плати з обороту починаючи з березня 2020 року (незважаючи на те, що все ж таки більшу частину березня - до 16.03.2020 включно, відповідач мав можливість використовувати спірне орендоване майно в повному обсязі) до дати припинення Договору оренди - 09.07.2020.

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача за первісним позовом, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" повинне бути звільнене від сплати плати за комунальні послуги та плати за обслуговування у період дії карантину, оскільки, по перше, наведене суперечить приписам пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, оскільки останні передбачають право наймача на зменшення (а не на звільнення) плати за користування нерухомим майном.

По-друге, з аналізу пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець презюмує, що наймач зобов`язаний сплатити наймодавцю витрати, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

По-третє, заборона роботи торгово-розважальних центрів жодним чином не свідчить про відсутність необхідності нести витрати на утримання та збереження даних центрів, в тому числі від посягань третіх осіб, а також на оплату заробітної плати персоналу РПП.

Наприклад, у спірному торгово-розважальному центрі перебувало майно орендарів, зокрема і відповідача за первісним позовом, а тому цілком обґрунтованим було продовження споживання орендодавцем послуг з охорони цього центру.

По-четверте, позивачем за первісним позовом було надано суду підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін акти виконаних робіт (наданих послуг), за період з лютого 2020 року по червень 2020 року, у відповідності до яких, Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" було надано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" прийнято як послуги з обслуговування, так і комунальні послуги.

Посилання відповідача за первісним позовом на підписання даних актів виключно через загрозу недопуску позивачем представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" до орендованого приміщення, де знаходилось майно відповідача, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідач не був позбавлений права та можливості отримати доступ до свого майна у передбачений законом спосіб, в тому числі шляхом звернення до суду.

При цьому, в незалежності від наявності спору з приводу обсягів, якості, вартості послуг між сторонами та наявності заборгованості із оплати таких послуг, розташоване у орендованому приміщенні майно не втрачає своєї приналежності та повинне було бути видане власнику на його вимогу.

Також суд вважає необґрунтованими доводи відповідача за первісним позовом про недостовірність вказаних актів, з огляду на те, що з них не вбачається які саме послуги надавались (за що нараховувалась плата), оскільки кожний вид плати за Договором оренди детально описаний у даному договорі (зокрема, у ст. 5, п.п. 5.6.1, 5.6.2 даного договору), в той час як відповідачем платежі за Договором оренди за січень 2020 року в повному обсязі оплачені, а матеріали справи не містять жодних доказів, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" з вимогою надати пояснення щодо виставлених актів та/або надавало орендодавцю письмову обґрунтовану відмову від підписання акту(ів) у порядку, передбаченому п. 6.7.3 Договору оренди.

По-п`яте, із виставлених актів вбачається, що в період, коли відповідач за первісним позовом був позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність у спірному приміщенні в повному обсязі (у березні-квітні 2020 року), плата за комунальні послуги як мінімум вдвічі була нижчою ніж у попередній період (у січні-лютому 2020 року), це при тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" як у січні 2020 року, так у березні 2020 року мало можливість та користувалось спірним приміщенням без обмежень неповний місяць (з 10.01.2020 по 31.01.2020 та з 01.03.2020 по 16.03.2020).

До прикладу, плата за комунальні послуги (відшкодування вартості електричної енергії) у січні 2020 року складала 62 157,73 грн. (оплачена в повному обсязі), у лютому 2020 року - 58 099,37 грн., у березні 2020 року - 25 843,52 грн., у квітні 2020 року - 5 469,32 грн., у травні 2020 року - 7 086,64 грн., в той час як за червень та липень (до 09.07.2020) 2020 року плата за комунальні послуги взагалі не нараховувалась.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується, а відповідачем за первісним позовом не спростовано наявність у нього обов`язку зі сплати на користь позивача орендних платежів за період з 01.02.2020 по 09.07.2020 у загальному розмірі 513 467,32 грн.

Пунктом 5.4.2 Договору оренди передбачено, орендар сплачує орендодавцю фіксовану орендну плату авансовими платежами на місяць вперед не пізніше ніж на десятий день місяця, за який сплачується фіксована орендна плата, на підставі цього договору або рахунку, виставленого орендодавцем із врахуванням щомісячної індексації фіксованої орендної плати, що здійснюється згідно з 5.4.3 цього договору.

Відповідно до пункту 5.5.4 Договору компенсація вартості комунальних послуг, спожитих у календарному місяці, в якому здійснювалось нарахування такої компенсації, здійснюється орендарем в сумі, зазначеній у направленому орендодавцем рахунку, не пізніше, ніж через 3 робочих дні з моменту його отримання від орендодавця.

У випадку не отримання орендарем рахунків на здійснення платежів за цим договором, орендар зобов`язаний здійснити такі платежі за розрахунковий місяць у строки, вказані у пунктах 5.2.1, 5.4.2, 5.5.4, 5.6.3.1, 5.7.8, 5.8.2.1, 5.9 цього договору оренди, попередньо самостійно здійснивши індексацію та розрахунок таких платежів у порядку, визначеному цим договором на дату здійснення платежу (п. 5.1.5 Договору оренди).

Позивач за первісним позовом стверджує, а відповідач не спростовано таких тверджень, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" не виконано своїх зобов`язань зі сплати в повному обсязі та у передбачений Договором оренди строк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" орендних платежів за користування у період з 01.02.2020 по 09.07.2020 орендованим згідно договору майном.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" зі сплати орендних платежів за користування у період з 01.02.2020 по 09.07.2020 орендованим майном у загальному розмірі 513 467,32 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані.

За таких обставин, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" в частині стягнення орендних платежів за користування у період з 01.02.2020 по 09.07.2020 орендованим майном у загальному розмірі 513 467,32 грн. підлягає задоволенню, в повному обсязі.

3) Щодо вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" за зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" витрачених позивачем за зустрічним позовом коштів на усунення недоліків у орендованому приміщенні у загальному розмірі 904 942,84 грн.

У зустрічному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" вказує, що у період з липня по грудень 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" (всі права якого перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" на підставі Договору про внесення змін №2) провело експертну оцінку архітектурних рішень за робочим проектом "Розміщення дитячого розважального центру "ZKIDZ" в ТРЦ "Рітейл парк Петрівка" у блоці "Б", приміщенні №1В за адресою: проспект Степана Бандери, 15-Г в Оболонському районі м. Києва", вартістю 40 000,00 грн. (з ПДВ), та проведено часткове переобладнання систем протипожежної сигналізації загальною вартістю 89 599,65 грн. (на суму 34 205,81 грн. та на суму 55 393,84 грн.).

Також, за доводами позивача за зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" за власний рахунок провело та встановило додаткові вентиляційні комунікації, вартість витрат на що склала загальну суму 809 549,00 грн.

Тому, у зв`язку з розірванням Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" в односторонньому порядку Договору оренди, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" вважає, що у відповідача за зустрічним позовом наявний обов`язок з відшкодування витрат на усунення недоліків у спірному приміщенні у розмірі 904 942,84 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані у судових засіданнях, в яких здійснювалась фіксація технічними засобами, суд прийшов до висновку про необґрунтованість такої вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" з огляду на наступне.

По-перше, частиною 2 статті 768 Цивільного кодексу України (якою позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої позовні вимоги) передбачено, що якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором вимагати:

1) заміни речі, якщо це можливо;

2) відповідного зменшення розміру плати за користування річчю;

3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення;

4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані.

Тобто, необхідною умовою наявності у наймача права на відшкодування витрат на усунення недоліків речі є надання наймодавцем гарантії якості такої речі.

Водночас, у "Загальних положеннях" Договору оренди сторонами було погоджено, що під поняттям "підготовчі роботи" вони розуміють роботи, зокрема, інсталяційні (починаючи з частини загально ремонтних робіт, завозу та установки обладнання, і закінчуючи завозом товару та підготуванням приміщення до обслуговування відвідувачів) у приміщенні для його облаштування та певного пристосування до подальшого використання орендарем згідно з умовами даного договору (інсталяція). Обов`язок із вчасного проведення та оплати підготовчих робіт лежить на орендареві.

З наведених умов Договору вбачається, що відповідачем за зустрічним позовом не лише не надавалось гарантії щодо відповідності спірного приміщення вимогам протипожежної безпеки (в тому числі, в частині вентиляції) для здійснення позивачем визначеного Договором оренди виду діяльності - діяльність дитячого розважального центру, торгівельного приміщення, кафетерію, закладу громадського харчування, магазину, спортивних клубів та танцювальних шкіл, а навпроти - передбачався обов`язок орендаря здійснити підготовчі (опоряджувальні) роботи за власний рахунок для забезпечення у спірному приміщення можливості здійснення ним такого виду діяльності.

Зокрема, у пункті 8.13 Договору оренди сторонами було погоджено, що орендар несе відповідальність за проведення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки у приміщенні, додержання протипожежних вимог, стандартів, норм правил та законодавства України щодо пожежної безпеки, дотримання норм з охорони праці та інших норм.

По-друге, у пункті 3.9 Договору оренди сторонами було погоджено, що будь-які незначні пошкодження чи дефекти у приміщенні, до якого було надано доступ, що не впливають на виконання підготовчих робіт орендарем, не можуть бути підставою для відмови у доступі до приміщення для цілей виконання підготовчих робіт та/або не дають йому права вимагати відшкодування збитків. У випадку виявлення пошкодження чи дефектів у приміщенні під час його приймання-передачі, що впливають на строки виконання підготовчих робіт орендарем, сторони складають дефектний акт із строком усуненні відповідних пошкоджень та дефектів.

Матеріали справи не містять, а позивачем за зустрічним позовом не надано, доказів звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" із письмовою пропозицією про складення дефектного акту або ж про повідомлення про наявність дефектів системі протипожежної сигналізації чи вентиляційних комунікаціях.

В той час як, в наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" листах вих. №20/07-2018 від 20.07.2018 та вих. №20/07-2018-1 від 20.07.2018 йдеться про необхідність приведення у відповідність до вимог пожежної безпеки сходових маршів та необхідність живлення для дитячого розважального центру ІІ категорії надійності електропостачання, в той час як позивач про відшкодування витрат на виконання таких робіт не заявляв.

Більше того, у експертній оцінці архітектурних рішень за робочим проектом "Розміщення дитячого розважального центру "ZKIDZ" в ТРЦ "Рітейл парк Петрівка" у блоці "Б", приміщенні №1В за адресою: проспект Степана Бандери, 15-Г в Оболонському районі м. Києва" №7-092-18-СПЗ/КО від 24.07.2020 не міститься жодних зауважень до системи протипожежної сигналізації чи вентиляційної комунікації.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами наявність дефектів системі протипожежної сигналізації чи вентиляційних комунікаціях, без усунення яких було неможливо використовувати спірне приміщення.

Зокрема, із долученої позивачем до зустрічного позову документації вбачається, що спірне приміщення було обладнане орендодавцем двома окремими (для кожного із поверхів) припливними та витяжними вентиляційними системами з механічним спонуканням, суміщеними із повітряним опаленням та кондиціонуванням. Вказана система включала в себе два центральні кондиціонери фірми Lenox, вставленими в покрівлю, потужністю 44,1 кВт та 50,0 кВт.

Натомість, надана позивачем за зустрічним позовом проектна документація передбачала встановлення шести додаткових вентиляторів незначної потужності (від 2.2 кВт до 0,16 кВт) та спліт-системи для кондиціонування серверної, тобто, в межах облаштування (оснащення) приміщення для здійснення орендарем своєї господарської діяльності, проте не у зв`язку із дефектами, що унеможливлювали використання орендованого приміщення.

По-третє, третьої особи-1 та відповідачем за зустрічним позовом було складено акт відповідності підготовчих робіт Проектній документації (Додаток №4.1 до Договору оренди), в якому, в тому числі зазначено, що кількість та розміщення датчиків системи протипожежної сигналізації та оповіщення відповідає проекту та підключене до мережі оповіщення ТРЦ, а система "димовидалення" та вентобладнання перебуває у працездатному стані та не містить слідів протікання, конденсату, пошкоджень тощо.

Тобто, Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна", підписавши акт відповідності підготовчих робіт Проектній документації (Додаток №4.1 до Договору оренди) та скріпивши його печаткою, визнало, що переобладнання систем протипожежної сигналізації та встановлення додаткових вентиляційних комунікацій було здійснено в межах підготовчих робіт, виконання яких орендарем за власний рахунок для забезпечення можливості здійснення ним такого виду діяльності як діяльність дитячого розважального центру було передбачене Договором оренди.

По-четверте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" було обізнане, що у відповідності до п. 3.19 Договору оренди будь-які виконані роботи у спірному приміщенні, пов`язані з оснащенням, завершенням, опоряджувальними роботами чи благоустроєм, поліпшенням приміщення, незалежно від отримання згоди орендодавця, не підлягають компенсації/відшкодуванню орендодавцем орендарю.

По-п`яте, необхідність проведення експертної оцінки архітектурних рішень за робочим проектом для будівництва або ремонту такого об`єкту як розважальний центр встановлена вимогами законодавства, зокрема, Законом України "Про архітектурну діяльність", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 11.05.2011.

Таким чином, проведення експертної оцінки архітектурних рішень за робочим проектом "Розміщення дитячого розважального центру "ZKIDZ" в ТРЦ "Рітейл парк Петрівка" у блоці "Б", приміщенні №1В за адресою: проспект Степана Бандери, 15-Г в Оболонському районі м. Києва" №7-092-18-СПЗ/КО від 24.07.2020 було необхідною умовою для здійснення підготовчих робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" та здійснення останнім такого виду діяльності як дитячий розважальний центр (що відповідає умовам п.п. 3.10, 3.15 Договору оренди), а відтак відсутні жодні правові підстави для покладення витрат на проведення такої оцінки на відповідача за зустрічним позовом.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" відшкодування витрат на усунення недоліків у спірному приміщенні у розмірі 904 942,84 грн.

4) Щодо вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" за зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" гарантійного платежу у загальному розмірі 567 570,07 грн.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що у зв`язку з розірванням Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" в односторонньому порядку Договору оренди у відповідача за зустрічним позовом наявний обов`язок з повернення сплаченого за Договором оренди гарантійного платежу у загальному розмірі 567 570,07 грн.

Як зазначалось, Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" як поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" за Договором поруки №1 було внесено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" гарантійний платіж у розмірі 200 000,00 грн., а Товариством з обмеженою відповідальністю "Бургер Кідз" як поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Груп Україна" за Договором поруки №2 було внесено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" гарантійний платіж у розмірі 367 570,07 грн.

Оскільки позивачем за зустрічним позовом не було виконано вимог претензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" та не погашено існуючої заборгованості за орендними платежами, то відповідач за зустрічним позовом у відповідності до п.п. 5.1.1, 5.2.2 Договору оренди використав гарантій платіж у загальному розмірі 567 570,07 грн. в рахунок погашення заборгованості позивача, що виникла у зв`язку з порушенням останнім п. 7 Договору про внесення змін №2.

Таким чином, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" гарантійного платежу у загальному розмірі 567 570,07 грн. не підлягає задоволенню.

5) Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" 3% річних у розмірі 30 882,12 грн., пені у розмірі 158 857,20 грн., штрафу у розмірі 399 412,03 грн. та інфляційних втрат у розмірі 15 908,92 грн.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором оренди та Договором про внесення змін №2 строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договорами відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 15.6 Договору оренди передбачено, що якщо затримка будь-якого платежу за цим договором перевищує 10 банківських днів орендар сплачує штраф у розмірі 20% невиплаченої суми.

Враховуючи, що відповідачем за первісним позовом було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань більш ніж на 10 банківських днів, позивачем правомірно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" передбачений п. 15.6 Договору оренди штраф, однак правомірним розміром штрафу, за обрахунками суду, є 285 898,02 грн.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Тобто, законодавством визначено механізм нарахування та сплати пені, однак залишено на врегулювання сторін лише питання про встановлення такого обов`язку та розміру пені в договорі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №911/1189/19.

Відтак, за змістом наведених положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Відповідний правовий висновок був сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

Пунктом 15.6 Договору оренди також передбачено, що орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме на момент стягнення пені, за кожен день затримки будь-якого платежу за цим договором.

У пункті 12.3 Договору оренди сторонами було погоджено, що будь-які неустойки (пеня, проценти, штрафи) нараховуються на суму простроченого грошового зобов`язання з першого дня прострочення протягом всього періоду наявності прострочення незалежно від його тривалості (в тому числі понад 6 місяців).

Тобто, сторонами у п.п. 12.3 та 15.6 Договору оренди визначено розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ), базу нарахування пені (сума простроченого грошового зобов`язання), порядок нарахування пені (за кожен день затримки будь-якого платежу) та визначено строк такого нарахування (протягом всього періоду наявності прострочення незалежно від його тривалості), а відтак приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, які обмежують період нарахування штрафних санкцій піврічним терміном, не підлягають застосуванню.

При цьому, наведені умови Договору оренди спростовують твердження відповідача за первісним позовом, що сторонами не було погоджено базу нарахування пені, у зв`язку з чим нарахування такої пені позивачем є неправомірним.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що правомірним розміром пені, який підлягає застосуванню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" за порушення спірних грошових зобов`язань, є кошти у сумі 96 485,24 грн.

В іншій частині заявлені позивачем штрафні санкції (штраф, пеня) обраховані невірно.

Суд не застосовує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 21.10.2015 у справі №6-2003цс15, від 11.10.2017 у справі №6-1374цс17, висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, сформульовані у постановах від 09.12.2019 у справі №524/5152/15-ц, від 18.03.2020 у справі №183/2122/15-ц, від 10.06.2020 у справі №133/474/15-ц, щодо неможливості одночасного стягнення штрафу та пені, оскільки до даних висновків суд касаційної інстанції дійшов за результатом розгляду цивільних спорів щодо боржників фізичних осіб, що не є подібними правовідносинами до правовідносин у даній господарській справі щодо стягнення неустойки за порушення господарського зобов`язання за договором оренди, які регулюються Господарським кодексом України.

Аналогійний висновок щодо неможливості застосування правової позиції Верховного Суду України, наведеної у постанові №6-2003цс15 від 21.10.2015, до господарських правовідносин наведений у постановах Верховного Суду від 08.08.2018 у справі №908/1843/17 та від 20.06.2018 у справі №911/2314/17.

Крім того, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №910/7398/18, від 27.09.2019 у справі 910/10939/18, від 27.09.2019 у справі №923/760/16.

У постанові від 19.09.2019 у справі №904/5770/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарького кодексу України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, суд визнає доводи відповідача за первісним позовом про неможливість одночасного застосування за порушення господарського зобов`язання зі сплати коштів за Договором оренди штрафу та пені необґрунтованими.

Водночас, статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.

Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

При цьому, вирішуючи таке питання суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов`язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Передбачене статтею 233 Господарського кодексу України та статтею 551 Цивільного кодексу України право суду на зменшення пені може бути реалізоване судом у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19.

Судом враховано, що:

- мало місце настання у відповідача за первісним позовом обов`язку із сплати більшої частини боргу, стягнення якого є предметом спору за первісним позовом, у період з березня 2020 року, тобто вже під час збільшення в Україні кількості захворювань на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, напередодні запровадження карантину на всій території України та в період дії карантину;

- позивачем за первісним позовом не надано доказів, які б підтверджували наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" збитків саме у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов`язання за Договором оренди та Договором про внесення змін №2, в той час як прострочення грошових зобов`язань Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" компенсується за рахунок стягнення 3% річних та інфляційних втрат;

- видом діяльності відповідача за первісним позовом у спірному приміщенні є діяльність дитячого розважального центру, яка припинилась з незалежних від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" причин у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину та забороною діяльності торгово-розважальних центрів. Відтак, відповідач за зустрічним позовом був позбавлений можливості одержувати прибуток від основного свого виду діяльності у спірному приміщенні.

З огляду на всі фактичні обставини справи та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру неустойки, яка нарахована відповідачу за первісним позовом за прострочення ним виконання зобов`язань, що виникли після запровадження на всій території України карантину.

Відповідне зменшення здійснюється судом шляхом звільнення відповідача за первісним позовом від сплати штрафу, який йому нараховувався на прострочене грошове зобов`язання, строк виконання якого настав після запровадження на всій території України карантину. Натомість, враховуючи, що запровадження по всій території України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, впливає як на діяльність відповідача, так і на діяльність позивача, то суд вважає, що справедливо буде зменшити заявлену до стягнення пеню, нараховувану на прострочене грошове зобов`язання, строк виконання якого настав після запровадження на всій території України карантину, на 50%, що відповідає принципам рівності та справедливості.

Таким чином, із Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" підлягає стягненню пеня до 60 365,83 грн. та штраф у розмірі 183 204,95 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем 3% річних та інфляційних втрат, прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" 3% річних у розмірі 18 311,28 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12 755,01 грн.

У п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Проніна проти України" зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Інші доводи учасників справи №910/7505/20 судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 1 525 537,95 грн., пеня в розмірі 60 365,83 грн., штраф у розмірі 183 204,95 грн., 3% річних у розмірі 18 311,28 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12 755,01 грн.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" слід відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат сторін на оплату судового збору.

Позивачем за первісним позовом було заявлено вимогу (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 2 698 168,29 грн., за яку підлягав сплаті судовий збір у розмірі 40 472,52 грн.

В свою чергу, з відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" та пояснень його представника, наданих у судовому засіданні 26.11.2020, вбачається, що відповідачем за первісним позовом визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" в частині заборгованості у розмірі 256 038,51 грн.

Приписами частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" визнано позов в частині заборгованості у розмірі 256 038,51 грн., суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку про необхідність повернення позивачу за первісним позовом з державного бюджету 50 відсотків судового збору в частині, що підлягала оплаті за визнані відповідачем вимоги, а інша частина витрат позивача по сплаті судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з державного бюджету підлягає поверненню позивачу за первісним позовом судовий збір у розмірі 1 920,29 грн., а інша частина судового збору у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" на оплату судового збору за подання до господарського суду зустрічного позову відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за зустрічним позовом у зв`язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову.

Керуючись статтями 13, 74, 75, 79, 129, 130, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 15-Г; ідентифікаційний код 43397250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" (04073, м. Київ, проспект Бандери Степана, буд. 15-Г; ідентифікаційний код 35210744) заборгованість у загальному розмірі 1 525 537 (один мільйон п`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 95 коп., пеню в розмірі 60 365 (шістдесят тисяч триста шістдесят п`ять) грн. 83 коп., штраф у розмірі 183 204 (сто вісімдесят три тисячі двісті чотири) грн. 95 коп., 3% річних у розмірі 18 311 (вісімнадцять тисяч триста одинадцять) грн. 28 коп., інфляційні втрати у розмірі 12 755 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 25 082 (двадцять п`ять тисяч вісімдесят дві) грн. 34 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні первісного позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" (04073, м. Київ, проспект Бандери Степана, буд. 15-Г; ідентифікаційний код 35210744) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 29 коп., сплачений за платіжним дорученням №5997 від 20.05.2020. Видати наказ.

5. У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 15-Г; ідентифікаційний код 43397250) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрас Україна" (04073, м. Київ, проспект Бандери Степана, буд. 15-Г; ідентифікаційний код 35210744) про стягнення 1 472 512,91 грн. відмовити повністю.

6. Судові витрати, пов`язані із розглядом зустрічного позову, в частині сплаченого судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Зет Проджект".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 17.12.2020.

Суддя Р.В. Бойко


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	26.11.2020
Оприлюднено	21.12.2020
Номер документу	93623116
Судочинство	Господарське

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 26.11.2020 по справі 910/7505/20ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/7505/20

Рішення від 26.11.2020

Рішення
від 26.11.2020 по справі 910/7505/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА