Рішення

від 03.12.2020 по справі 911/1993/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"03" грудня 2020 р. Справа № 911/1993/20

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К, дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агросервіс

до Державного підприємства Чайка

про стягнення 679 908,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Коляда І.П.;

від відповідача: Бриндак А.М.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОАВТОСЕРВІС» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Державного підприємства «Чайка» про стягнення 679 908,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем, як орендарем, умов договору оренди сільськогосподарської техніки № 35 від 19.08.2019, в частині здійснення оплати. Враховуючи наявну заборгованість відповідача позивачем подано зазначену позовну заяву про стягнення з останнього 544 500,00 грн. основного боргу, 95 903,00 грн. нарахованої пені, 14 842,00 грн. інфляційних втрат та 24 663,00 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/1993/20 від 16.07.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАВТОСЕРВІС» залишено без руху.

04.08.2020 від заявника надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 16.07.2020.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 01.08.2020 по 25.08.2020 перебувала у відпустці, то зазначена заява була розглянута після виходу судді на роботу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1993/20; призначено підготовче засідання у справі на 24.09.2020; запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву позивачу.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.08.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, 62А.

Зазначене поштове відправлення було вручено адресату 08.09.2020, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103274861103.

22.09.2020 відповідачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

23.09.2019 відповідачем подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

24.09.2020 позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

24.09.2020 представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 24.09.2020 судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 21.10.2020, яка занесена до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача про дату судового засідання, 28.09.2020 судом складено ухвалу-повідомлення, яку направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача.

08.10.2020 позивачем подано до канцелярії суду відповідь на відзив на позовну заяву із спростуваннями обставин, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву.

21.10.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розяглуд справи.

21.10.2020 представник відповідача повторно в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні 21.10.2020 судом оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.11.2020, яка занесена до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача про дату судового засідання, 22.10.2020 судом складено ухвалу-повідомлення.

В судове засідання 09.11.2020 представник відповідача в третє в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні 09.11.2020 судом оголошено ухвалу про відкладення судового засідання на 03.12.2020, яка занесена до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача про дату судового засідання, 19.11.2020 судом складено ухвалу-повідомлення.

03.12.2020 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю, обґрунтовуючи це наступним.

Позивач посилається, що відповідачем, як орендарем, порушено умови договору оренди сільськогосподарської техніки № 35 від 19.08.2019, а саме: не здійснено оплату за надану в оренду сільськогосподарську техніку. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем подано зазначену позовну заяву про стягнення з останнього 544 500,00 грн. основного боргу, 95 903,00 грн. нарахованої пені, 14 842,00 грн. інфляційних втрат та 24 663,00 грн. 3% річних.

В свою чергу, представником відповідача в судовому засіданні 03.12.2020 надано усні пояснення по суті спору, відповідно до яких, останній, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на наступне. За твердженнями відповідача, умовами договору передбачена оренда двох комбайнів, вартістю 675 000,00 грн. в місяць за обидва разом. В свою чергу, в матеріалах справи наявний акт надання послуг № 29 від 11.09.2019 на суму 544 500,00 грн., в якому визначено тільки один комбайн. Враховуючи вищенаведене, відповідач наголошує, що позивачем не було надано жодних доказів зміни, а також причин, вартості надання послуг одним комбайном. Крім того, відповідач посилається на те, що розрахунок позивача в частині нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є не вірним і нарахування суттєво завищенні на користь ТОВ Агроавтосервіс . Також, відповідач вважає, що позивачем не вірно визначено початок прострочення зобов`язання, а саме: не з 25.09.2019, а з 26.09.2019.

Приймаючи до уваги, що сторони скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.12.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОАВТОСЕРВІС» (далі - орендодавець, позивач) та Державним підприємством «Чайка» (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки № 35 (надалі - договір). Пунктом 1.1 встановлено, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві в строкове платне користування сільськогосподарську техніку - комбайн кормозбиральний CLASS JAGUR-840 (заводський номер 49100866) з кукурудзяною приставкою (заводський номер 41608767), комбайн кормозбиральний CLASS JAGUR-870 (заводський номер 49206895) з кукурудзяною приставкою (далі-техніка) разом із обслуговуючим персоналом (далі - екіпажем), а орендар зобов`язується прийняти цю техніку орендодавця та сплачувати орендодавцеві орендну плату за її використання відповідно до умов даного договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору, передача техніки в оренду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі за місцезнаходженням орендаря. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін та скріпляється печатками орендодавця та орендаря.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі.

Судом встановлено, що 11.09.2019 позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування об`єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 11.09.2019, копія якого долучена до матеріалів справи. Зазначений акт з боку сторін підписано без зауважень та заперечень.

Згідно з п. 5.1 договору, загальний розмір орендної плати за користування технікою з екіпажем за цим договором складає 675 000 (шістсот сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 112 500,00 грн. Виплата орендної плати проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі послуг. Орендар має право достроково сплатити оренду плату на користь орендодавця.

Пунктом 5.3 договору визначено, що остаточний розрахунок за даним договором здійснюється на підставі акту приймання-передачі послуг з оренди, оформлюється протягом одного календарного дня з моменту закінчення строку оренди.

Відповідно до акту надання послуг № 29 від 11.09.2019 загальний розмір орендної плати за користування технікою з екіпажем складає 544 500,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 90 750,00 грн., копія якого долучена до матеріалів справи. Зазначений акт з боку сторін підписано без зауважень та заперечень.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1 договору).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір оренди сільськогосподарської техніки № 35 від 19.08.2019, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин містить елементи різних договорів, а саме: договору оренди та договору надання послуг.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України, об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вже було встановлено судом вище, 19.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОАВТОСЕРВІС» , як орендодавець, передав, а Державне підприємство «Чайка» , як орендар, прийняв в строкове платне користування сільськогосподарську техніку - комбайн кормозбиральний CLASS JAGUR-840 (заводський номер 49100866) з кукурудзяною приставкою (заводський номер 41608767), комбайн кормозбиральний CLASS JAGUR-870 (заводський номер 49206895) з кукурудзяною приставкою (далі-техніка) разом із обслуговуючим персоналом (далі - екіпажем), докази наявні у матеріалах справ.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 договору, загальний розмір орендної плати за користування технікою з екіпажем за цим договором складає 675 000 (шістсот сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 112 500,00 грн. Виплата орендної плати проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі послуг. Орендар має право достроково сплатити оренду плату на користь орендодавця.

Судом встановлено, що відповідачем отримано послуги користування с/г технікою з екіпажем на загальну суму 544 500,00 грн., що підтверджується актом надання послуг № 29 від 11.09.2019 на суму 544 500,00 грн. Зазначений акт з боку відповідача підписаний та скріплений печаткою товариства без будь-яких зауважень та заперечень.

При цьому, судом досліджені заперечення відповідача, в яких він посилався на те, що в акті надання послуг № 29 від 11.09.2019 міститься лише одне найменування роботи, послуги - «Оренда майна: комбайн «Ягуар-740» реєстрацій № НОМЕР_1 » , з вартістю робіт - 544 500,00 грн. Крім того, відповідач стверджує, що зі сторони відповідача даний акт підписано невідомою особою.

Вищенаведені заперечення відповідача, судом відхиляються, виходячи з наступного.

Наразі, господарський суд зазначає, що посилання відповідача на те, що акт надання послуг № 29 від 11.09.2019 оформлений неналежним чином, не спростовують факту передачі позивачем у строкове платне користування відповідачу сільськогосподарської техніки. Більше того, акт надання послуг з боку відповідача підписано та скріплено штампом підприємства без будь-яких зауважень та заперечень.

Одночасно, судом досліджено лист відповідача вих. № 20-20/359 від 02.04.2020, адресований позивачу, в якому Державне підприємство «Чайка» повідомляє позивача про те, що у нього виникли тимчасові фінансові труднощі, а також пропонує позивачу розглянути можливість укладання додаткової угоди до спірного договору в частині зміни строку здійснення оплати заборгованості у сумі 544 500,00 грн. у відповідності до графіку, наведеного у листі (копія зазначеного листа наявна у матеріалах справи). Зазанчений лист з боку відповідача підписано генеральним директором товариства.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд встановив, що позивачем надано відповідачу послуги з оренди с/г техніки разом з обслуговуючим персоналом на загальну суму 544 500,00 грн., а відповідачем, зазначені послуги спожито та прийнято, без будь-яких зауважень чи заперечень. Протилежного суду не доведено, доказів на спростування не подано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 544 500,00 грн.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.5 договору, у разі порушення будь-якою стороною своїх грошових зобов`язань за цим договором, винна сторона сплачує на вимогу іншої сторони пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на час існування заборгованості, від загальної простроченої суми за кожний день прострочення.

Позивач, за прострочення строків оплати орендної плати та наданих послуг, керуючись п.8.5 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 95 903,00 грн.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, наведений у позовній заяві, господарський суд встановив, що останнім, при здійсненні нарахування пені, не визначено періоди за які нараховується пеня, а отже, окрім періодів нарахування, суду не відомо і розміри облікової ставки НБУ, застосовані позивачем. З огляду на вищенаведене, господарський суд позбавлений можливості здійснити перевірку розміру пені, заявленого до стягнення з відповідача, у зв`язку із чим, дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення орендної оплати, за період з 25.09.2020 по 08.07.2020, 3% річних в сумі 24 663,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14 842,00 грн.

Господарський суд, дослідивши розрахунок позивача, встановив, що останнім невірно визначено початок прострочення зобов`язання, з огляду на строк здійснення оплати, визначений сторонами у п. 5.1 договору (10 банківських днів після підписання акту приймання-передачі послуг ), а також, дату підписання акту наданих послуг(11.09.2020). Отже, з урахуванням зазначеного, прострочення почалось не з 25.09.2020, як визначає позивач, а з 26.09.2020.

Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, дати прострочення по сплаті грошового зобов`язання, встановленої судом, а також, порядку розрахунку погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 12 821,00 грн. та 14 284,78 грн. відповідно.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що всі твердження відповідача у відзиві, спростовуються вищенаведеним, а також наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 8 577,90 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 236- 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Чайка» (місцезнаходження: 08330, Київська обл., Бориспілсьький р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, 62А; код ЄДРПОУ 31245250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАВТОСЕРВІС» (місцезнаходження: 40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16; код ЄДРПОУ 33525314) 544 500,00 грн. основного боргу, 14 284,78 грн. інфляційних втрат, 12 821,00 грн. 3 % річних та 8 577, 90 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2020

Суддя Л.В. Сокуренко