Рішення

від 08.12.2020 по справі 915/648/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року Справа № 915/648/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г

в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50, код ЄДРПОУ 09326464), електронна адреса: 09326464@mail.gov.ua

до відповідачів :

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЄВРО-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40199246, пр. Центральний, 67, офіс 424, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017),

2. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про: стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту,

за участі представників учасників справи :

від позивача:

від відповідача 1: не з`явився,

від відповідача 2: не з`явився,

в с т а н о в и в:

12.05.2020 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом за вих. №112.20-07/29187/2020-14/вих від 30.04.2020 року (вх. №5777/20) до відповідачів, в якому просить суд:

1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЄВРО-ТРЕЙД" та ОСОБА_1 в солідарному порядку заборгованість за Договором про надання овердрафту №112.10-25-16/18 від 25.04.2018 в розмірі 2009000,76 грн, що складається з:

- 1775949,08 грн - простроченого боргу по кредиту;

- 44641,31 грн - прострочений відсотків по кредиту;

- 165618,10 грн - пені за непогашення кредиту;

- 3687,83 грн - пені за непогашення відсотків;

- 18695,79 грн - 3% річних по простроченому основному боргу;

- 408,64 грн - 3% річних по прострочених відсотках.

Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням позичальником та поручителем зобов`язання щодо повернення кредитних коштів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/648/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

У відповідності з приписами ч. 6 ст. 176 ГПК України 15.05.2020 судом надіслано запит до Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача: ОСОБА_1 .

За повідомленням Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області від 21.05.2020 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 18.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09.06.2019, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті.

Ухвалою суду від 09.06.2019 підготовче засідання відкладено на 06 липня 2019 року о 10:00

22.06.2020 позивачем подано суду заяву від 15.06.2020 про збільшення позовних вимог.

Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЄВРО-ТРЕЙД" та ОСОБА_1 в солідарному порядку заборгованість за Договором про надання овердрафту №112.10-25-16/18 від 25.04.2018 в розмірі 2186067,60 грн, що складається з:

- 1775949,08 грн - простроченого боргу по кредиту;

- 135040,05 грн - прострочений відсотків по кредиту;

- 236947,17 грн - пені за непогашення кредиту;

- 6720,16 грн - пені за непогашення відсотків;

- 30486,93 грн - 3% річних по простроченому основному боргу;

- 924,21 грн - 3% річних по прострочених відсотках,

- 24889,34 грн - інфляційних втрат по простроченому основному боргу,

- 979,97 грн - інфляційних втрат по прострочених відсотках.

03.07.2020 відповідачем 2 - ОСОБА_1 подано суду заяву від 06.06.2020 про зупинення провадження у справі та передачу матеріалів справи до слідчого управління головного управління Національної поліції в Миколаївській області з метою порушення кримінального провадження та об`єктивного розслідування.

Заяву відповідача 2 обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 є номінальним директором ТОВ "КОМПАНІЯ "ЄВРО-ТРЕЙД" оскільки реально був і працював тільки водієм в родині ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З серпня 2019 року і до теперішнього часу він не приймає самостійних управлінських рішень, як директор ТОВ "КОМПАНІЯ "ЄВРО-ТРЕЙД".

До серпня 2019 року товариство здійснювало реальну господарську діяльність, а саме оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Щоденне керування діяльністю підприємства, управління і облік здійснювалось з офісного приміщення, яке розташоване за адресою: 55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, проспект Праці, буд.3-а/1, відповідно там зберігались установчі документи, печатка, бухгалтерські документи, комп`ютерна техніка, з встановленими бухгалтерськими програмами та встановленим "Клієнт-банком" для доступу до банківських рахунків підприємства.

На протязі всього часу існування товариства, з серпня 2019 року і до теперішнього часу, фактичне управління підприємством здійснює ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Всі бухгалтерські питання вирішує ОСОБА_4 . Всі юридичні питання вирішує ОСОБА_5 .

Отримана сума овердрафту у розмірі 2 млн. грн. в період з серпня по жовтень 2019 року з поточного рахунку НОМЕР_2 в ПАТ АТ "ОЩАДБАНК" МФО 326461 була самовільно, без відома відповідача 2, перерахована на рахунки підконтрольних та афілійованих компаній, зокрема ТОВ "КОМПАНІ "АГРО-ЛЮКС" (код 40199204) та інших компаній начебто за отримане паливо.

Відповідач 2 також зазначає, що з серпня 2019 року він, як керівник ТОВ "КОМПАНІЯ "ЄВРО-ТРЕЙД", не підписував жодного документу (договору, специфікацій, товарно-транспортних накладних та інших документів) та не давав вказівок будь-кому на перерахування коштів у розмірі 2 млн. грн. з поточного рахунку НОМЕР_2 в ПАТ АТ "ОЩАДБАНК" МФО 326461 на рахунки підконтрольних компаній, зокрема ТОВ "КОМПАНІ "АГРО-ЛЮКС" код 40199204 та інших компаній. Відповідач 2 стверджує, що всі документи, які стали підставою для перерахування вищезазначених коштів є підробленими та ним не підписувались.

06.07.2020 представником відповідача 2 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 06.07.2020 відмовлено відповідачу 2 у задоволені заяви про зупинення провадження у справі і передачу матеріалів справи до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 07.09.2020 о 10:30 год.

07.09.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволені клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи, продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 16.10.2020 о 09:20 год.

16.10.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 10.11.2020 об 11:30 год.

10.11.2020 розгляд справи по суті не відбувся у зв`язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 16.11.2020 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.12.2020 о 10:00 год.

02.12.2020 позивачем подано до господарського суду клопотання про: визнання причин неможливості своєчасного подання доказів такими, що не залежали від позивача, приєднання їх до матеріалів справи та прийняття до розгляду письмових доказів.

Зокрема, позивачем подано до суду виписки по рахункам ТОВ "КОМПАНІЯ "ЄВРО-ТРЕЙД" в новому форматі , які є більш зручними для дослідження та сформовані за допомогою нового програмного забезпечення, впровадженого в системі установ АТ Ощадбанк 06.11.2020.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020, від 16.10.2020 та від 16.11.2020 надіслані на адресу відповідача 1 - ТОВ "КОМПАНІЯ "ЄВРО-ТРЕЙД" повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" (т. 1 арк. 221-223, 228-231, т.2, а.с.3-5).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною адресою і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

За таких обставин суд дійшов висновку, що повернення ухвал суду з повідомленням про дату, час та місце проведення судового засідання відбулось через недотримання відповідачами вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих їм судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинні були докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.

Отже, з урахуванням приписів ст. 11, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, що містяться у матеріалах справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)" (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційного скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 731-ІХ), яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

При цьому, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-ІХ визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Виходячи з вищенаведеного, слід вважати, що строк на подання відзиву, продовжений з урахуванням пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України (в редакції Закону № 540-IX), відповідно до приписів пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України (в редакції Закону № 731-ІХ) для відповідачів у даній справі тривав до 06.08.2020 включно.

Будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від відповідача до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористалися, про причини ненадання відзиву суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подали, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позовні вимоги задовольнити.

17.11.2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне

25 квітня 2018 року між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України , назву якого змінено на акціонерне товариство Державний ощадний банк України (скорочене найменування -- АТ Ощадбанк ) в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ Ощадбанк (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ СВРО-ТРЕЙД (далі - позичальник, відповідачі) було укладено Договір про надання овердрафту № 112.10-25-16/18 (далі - Договір), відповідно до умов якого, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк протягом строку дії ліміту, надає позичальнику можливість використання овердрафту шляхом здійснення платежів з рахунку в обсягах, що перевищують фактичні залишки коштів на ньому, в межах ліміту овердрафту, внаслідок чого на зазначеному рахунку виникає дебетове сальдо (п.2.1.).

Відповідно до п.п.20 п.1.1 статті 1 Терміни та їх визначення Договору про надання овердрафту. строк безперервного користування овердрафтом (СБК) це фактичний безперервний строк існування Дебетового сальдо за Рахунком Позичальника. Початком СБК вважається перший Банківський день, починаючи з якого утворилося Дебетове сальдо. Зменшення чи збільшення суми Дебетового сальдо після зазначеної дати не впливає на зміну дати початку СБК. Позичальник повинен не допускати тривалість СБК понад 45 (Сорок п`ять) календарних днів, при цьому перевищення такого строку в межах Максимального СБК не створює виникнення простроченої заборгованості з погашення Основної суми Боргу, однак є підставою для Призупинення надання Овердрафту та для початку Банком процедури Відкликання Овердрафту. У випадку Призупинення надання Овердрафту/Відкликання Овердрафту передбачене цим Договором перенесення Основної суми Боргу на відповідні рахунки для обліку наданих кредитів/простроченої заборгованості за наданими кредитами не вважається закінченням СБК.

Згідно п.2.2. Договору позичальник зобов`язується використовувати овердрафт з дотриманням вимог чинного законодавства України, повернути наданий його овердрафт, сплатити проценти за користування наданим йому овердрафтом та комісійні винагороди (комісії), а також виконати інші зобов`язання, визначені Договором.

Згідно п.2.3. Договору овердрафт вважається наданим з моменту виникнення дебетового сальдо на рахунку, по якому банком встановлено ліміт овердрафту. Дебетове сальдо, що існує на рахунку на кінець кожного календарного дня, вважається залишком заборгованості позичальника за овердрафтом.

Пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що строк дії ліміту овердрафту з дати виконання позичальником умов, передбачених п.4.1. Договору, по 24 квітня 2020 року або інший останній день виконання зобов`язань, визначений Договором, у тому числі внаслідок відкликання овердрафту.

Відповідно до умов п.2.8 якого Банк встановив по рахунку Позичальника ліміт овердрафту в сумі 1000000,00 (один мільйон) гривень.

Пунктом 2.5. Договору визначено, що максимальний СБК за цим Договором складає 45 календарних днів. Якщо останній календарний день Максимального СБК не є Банківським днем, то Основна сума Боргу має бути погашена наступного Банківського дня за таким небанківським днем.

Процентна ставка за користування Овердрафтом є фіксованою процентною ставкою. Розмір процентної ставки, яка застосовується при розрахунку процентів за користування Овердрафтом, визначається залежно від фактичного періоду користування Кредитом та процентної ставки, яка застосовується за відповідний період Строку безперервного користування Овердрафтом чи після його закінчення, а саме:

Строк безперервного користування ОвердрафтомРозмір процентної ставки до 7 днів (включно) 18 (Вісімнадцять) % річних від 8 до 14 днів (включно) 19 (Дев`ятнадцять) % річних від 15 до 30 днів (включно) 20 (Двадцять) % річних більше 30 днів 23 (Двадцять три) % річних Проценти за відповідною процентною ставкою за користування Овердрафтом нараховуються починаючи з дня, наступного за днем закінчення періоду нарахування процентів за попередньою процентною ставкою, і діють до закінчення періоду, передбаченого для даного розміру процентної ставки (пункт 3.1 Договору про надання овердрафту).

Додатковим договором № 1 від 11.09.2018 до Договору про надання овердрафту сторони домовилися викласти окремі пункти вказаного Кредитного договору в новій редакції, а саме: пункт 1.1. Статті 1 Терміни та їх тлумачення Кредитного договору:

Строк безперервного користування овердрафтом (СБК) - фактичний безперервний строк існування Дебетового сальдо за Рахунком Позичальника.

Початком СБК вважається перший Банківський день, починаючи з якого утворилося Дебетове сальдо. Зменшення чи збільшення суми Дебетового сальдо після зазначеної дати не впливає на зміну дати початку СБК.

Позичальник повинен не допускати тривалість СБК понад 60 (Шістдесят) календарних днів, при цьому перевищення такого строку в межах Максимального СБК не створює виникнення простроченої заборгованості з погашення Основної суми Боргу, однак є підставою для Призупинення надання Овердрафту та для початку Банком процедури Відкликання Овердрафту.

У випадку Призупинення надання Овердрафту/Відкликання Овердрафту передбачене цим Договором перенесення Основної суми Боргу на відповідні рахунки для облік наданих кредитів/простроченої заборгованості за наданими кредитами не вважається закінченням СБК ;

- пункт 2.5. Кредитного договору :

Максимальний СБК за цим Договором складає не більше 75 календарних днів. Якщо останній календарний день Максимального СБК не є Банківським днем, то Основна сума Боргу має бути погашена наступного Банківського дня за таким небанківським днем ;

- пункт2.8. Кредитного договору :

Ліміт Овердрафту встановлюється в розмірі 2000000,00 (Два мільйони) гривень :

- пункт 3.1. Статті 3 Проценти та комісійні винагороди Кредитного договору : Процентна ставка за користування Овердрафтом є фіксованою процентною ставкою. Розмір процентної ставки, яка застосовується при розрахунку процентів за користування Овердрафтом. визначається залежно від фактичного періоду користування Кредитом та процентної ставки, яка застосовується за відповідний період Строку безперервного користування Овердрафтом чи після його закінчення, а саме:

Строк безперервного користування ОвердрафтомРозмір процентної ставки до 7 днів (включно) 18 (Вісімнадцять) % річних від 8 до 14 днів (включно) 19 (Дев`ятнадцять) % річних від 15 до 30 днів (включно) 20 (Двадцять) % річних від 31 до 60 днів (включно) 22 (Двадцять два) % річних більше 60 днів 23 (Двадцять три) % річних Проценти за відповідною процентною ставкою за користування Овердрафтом нараховуються починаючи з дня, наступного за днем закінчення періоду нарахування процентів за попередньою процентною ставкою, і діють до закінчення періоду, передбаченого для даного розміру процентної ставки .

При цьому сторони відповідно до п. 5.1. Договору погодили, що протягом строку дії ліміту овердрафту Позичальник зобов`язаний здійснювати погашення основної суми боргу (овердрафту) не пізніше останнього дня максимального строку безперервного користування або не пізніше дати закінчення строку дії ліміту, в залежності від того, яка дата настане раніше. Погашення основної суми боргу (овердрафту) відбувається за рахунок коштів, що надходять на рахунок Позичальника (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.7 Договору нараховані проценти на основну суму боргу сплачуються Позичальником щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним; в останній банківський день строку дії ліміту / в день повного виконання зобов`язання. Перший раз Позичальник сплачує нараховані проценти не пізніше 10 травня 2018 року.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що зобов`язання Банку за Договором є відкличними. Банк має право відповідно до домовленостей сторін, викладених в цьому Договорі, призупинити надання овердрафту або відкликати овердрафт, у тому числі з підстав (але не обмежуючись ними) порушення або невиконання Позичальником вимог, визначених Договором тощо.

У відповідності до п. 6.3. 6.3.1 Договору Банк може призупинити надання овердрафту та відкликати овердрафт у випадку, якщо тривалість строку безперервного користування за отриманим Позичальником овердрафтом перевищила 30 (тридцять) календарних днів, незалежно від того, який максимальний СБК встановлений для рахунку Позичальника цим Договором. Призупинення надання овердрафту здійснюється з наступного банківського дня після закінчення вказаного 30-ти денного періоду строку безперервного користування. Якщо сума боргу не буде повністю погашено до закінчення максимального строку безперервного користування, з наступного банківського дня після закінчення максимального строку безперервного користування овердрафт вважається відкликаним та з цієї дати заборгованість щодо відкликаної суми овердрафту вважається простроченою.

Позичальник порушив в односторонньому порядку умови Договору про надання овердрафту, обов`язок щодо погашення траншів не виконав та перевищив максимальний строк безперервного користування кредитним лімітом, який закінчився 05.11.2019 року.

Таким чином 06.11.2019, відповідно до п. 6.3.1 Договору про надання овердрафту. кредитна заборгованість перенесена на рахунки з обліку простроченої заборгованості.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Договором, між Банком, Позичальником та ОСОБА_1 (далі -Поручитель, Відповідач 2) було укладено Договір поруки від 25.04.2018 (далі - Договір поруки), за яким Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався перед Банком відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору (п. 2.1. Договору поруки).

Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання Боржником зобов`язання, зокрема щодо сплати процентів та/або повернення частини Кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення Кредиту (за його наявності), щодо повернення Кредиту при закінченні Строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Кредитним договором; не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов Кредитного договору.

Згідно п.2.3 Договору поруки, порукою за цим Договором без отримання додаткової згоди Поручителя у повному обсязі також забезпечуються зміни умов Зобов`язання, які виникнуть (зміняться) відповідно до умов Кредитного договору (зокрема, внаслідок внесення змін до Кредитного договору). Поручитель безумовно погоджується, що відповідно до умов цього пункту Договору змінами умов Зобов`язання, які забезпечуються порукою за цим Договором вважаються, у тому числі, але не виключно: будь-яке збільшення розміру Кредиту; зміни Строку виконання Зобов`язання повністю або частково, збільшення заборгованості за Кредитним договором на суму нарахованих та несплачених процентів; відстрочення виконання Зобов`язання/будь-якої його частини: будь-яке збільшення/зменшення розміру процентів за Кредитним договором; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки, зокрема, зміна будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування Кредитом; зміна будь-яким чином графіку погашення заборгованості за Кредитним договором: доповнення/зміна комісій та/або неустойок, що підлягають сплаті Кредитору, та/або збільшення/зменшення їх видів та розмірів; будь-які інші зміни Кредитного договору.

Згідно п. 3.2.3, 3.2.4 Договору поруки Банк має право вимагати виконання зобов`язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково. З метою реалізації відповідно до умов Договору поруки права вимоги до Поручителя Банк маг право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) Поручителю вимогу.

Додатковим договором №1 від 11.09.2018 року до Договору поруки Поручителем підтверджено надану Кредитору фінансову поруку (солідарну, в повному обсязі) в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Банком за Кредитним договором №112.10-25-16/18 від 25.04.2018 року, у зв`язку зі зміною, за згодою Поручителя, умов кредитування Позичальника за Кредитним договором, а також підтверджено, що Поручитель ознайомлений та згоден зі всіма умовами Додаткового договору №1 від 11.09.2018 року до Кредитного договору.

Договір поруки діє протягом 10 (десяти) років з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (п.10.1.1 Договору поруки).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, банківських виписок та інформаційної довідки по рахунку відповідача-1, починаючи з 06.11.2019 у відповідача-1 виникла прострочена заборгованість за кредитом, у зв`язку з тим, що відповідач-1 не здійснив погашення використаних коштів протягом максимального строку безкоштовного користування.

Звертаючись до господарського суду з позовом, позивач нарахував до стягнення з відповідачів солідарно, з урахуванням збільшення: 1775949,08 грн - простроченого боргу по кредиту; 135040,05 грн - прострочених відсотків по кредиту; 236947,17 грн - пені за непогашення кредиту; 6720,16 грн - пені за непогашення відсотків; 30486,93 грн - 3% річних по простроченому основному боргу; 924,21 грн - 3% річних по прострочених відсотках, 24889,34 грн - інфляційних втрат по простроченому основному боргу, 979,97 грн - інфляційних втрат по прострочених відсотках.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом ч.1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідачем 1 до цього часу не виконав свого зобов`язання за договором про надання овердрафту, а саме - не повернув надані банком у користування на умовах овердрафту кредитні кошти в сумі 1775949,08 грн за період з 06.11.2019 по 31.05.2020, а також прострочило сплату процентів за використання цих коштів в сумі 135040,05 грн за період з 06.11.2019 по 31.05.2020 (з урахуванням часткової оплати).

Перевіривши розрахунок сум основного боргу та відсотків за користування кредитними коштами (а.с.171, 172, т.1), суд встановив їх правильність та відповідність умовам договору про надання овердрафту, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

Таким чином, до правовідносин сторін як грошових зобов`язань мають застосовуватись положення частини другої статі 625 ЦК України.

У відповідача 1 виникло грошове зобов`язання перед позивачем щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

У зв`язку з невиконанням відповідачем 1 зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних по простроченому основному боргу в сумі 30486,93 грн, 3% річних по прострочених відсотках в сумі 924,21 грн, інфляційні втрати по простроченому основному боргу в сумі 24889,34 грн, інфляційні втрати по прострочених відсотках в сумі 979,97 грн.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені за непогашення кредиту в сумі 236947,17 грн та пені за непогашення відсотків в сумі 6720,16 грн суд зазначає наступне.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 6 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 12.2.1 Договору за порушення Позичальником строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу (в тому числі у зв`язку з закінченням максимального строку безперервного користування) та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування овердрафтом Банк має право застосувати до Позичальника пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення.

Судом перевірено розрахунок, який міститься у позовній заяві, та встановлено його правильність, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідачами позовні вимоги банку не заперечено та не спростовано.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні та обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЄВРО-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40199246, пр. Центральний, 67, офіс 424, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50, код ЄДРПОУ 09326464) заборгованість за Договором про надання овердрафту №112.10-25-16/18 від 25.04.2018 в розмірі 2211936,91 грн, що складається з:

- 1775949,08 грн - простроченого боргу по кредиту;

- 135040,05 грн - прострочених відсотків по кредиту;

- 236947,17 грн - пені за непогашення кредиту;

- 6720,16 грн - пені за непогашення відсотків;

- 30486,93 грн - 3% річних по простроченому основному боргу;

- 924,21 грн - 3% річних по прострочених відсотках,

- 24889,34 грн - інфляційних втрат по простроченому основному боргу,

- 979,97 грн - інфляційних втрат по прострочених відсотках.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЄВРО-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40199246, пр. Центральний, 67, офіс 424, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50, код ЄДРПОУ 09326464) судовий збір в сумі 16589,53 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50, код ЄДРПОУ 09326464) судовий збір в сумі 16589,53 грн.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач : Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г)

в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50, код ЄДРПОУ 09326464),

відповідач 1 : Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЄВРО-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40199246, пр. Центральний, 67, офіс 424, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017),

відповідач 2: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено і підписано 18.12.2020.

Суддя В.О. Ржепецький