Рішення

від 14.12.2020 по справі 918/977/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. м. Рівне

Справа № 918/977/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. , за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С. ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Громадської організації "Християнська організація ветеранів"

до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради ,

Рівненської міської ради,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради ,

про визнання надання згоди на проведення невід`ємних поліпшень ,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Войтюк Т.Л., ордер серія РН-РН-405 № 52 від 13.10.2020 р.;

від відповідача-1 - Парчук Н.І., довіреність № 08-825 від 16.09.2020 р.

від відповідача-2 - не з`явився;

від третьої особи - Єфіменко О.М., виписка з ЄДРЮОФОПГО від 15.09.2020 р.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск DVD-R, серійний номер MAP6B2WK0114324348.

У судовому засіданні 14 грудня 2020 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2020 року Громадська організація "Християнська організація ветеранів" (далі - Організація, позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління, відповідач-1), Рівненської міської ради (далі - Рада, відповідач-2) про визнання надання згоди на проведення невід`ємних поліпшень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12 грудня 2019 року між Управлінням та Організацією укладено договір оренди № 554-б нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівного. Відповідно до п. 6.2. даного договору орендар має право з письмового дозволу орендодавця та балансоутримувача вносити зміни до складу орендованого приміщення (будівлі), проводити його реконструкцію, технічне переоснащення. 10 січня 2020 року позивач звернувся до Управління із заявою щодо надання дозволу на проведення невід`ємних поліпшень в орендованому приміщенні. 26 серпня 2020 року відповідно до Розпорядження Рівненського міського голови за № 644-р позивачу відмовлено у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід`ємних поліпшень у нежитлових приміщеннях за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 45, площею 143,6 кв.м. у зв`язку з отриманням орендарем майна без проведення аукціону або конкурсу. Відповідно листом від 02.09.2020 р. за № 08-568 Управління відмовило позивачу у наданні згоди на проведення невід`ємних поліпшень. Відмова у проведенні невід`ємних поліпшень ґрунтувалася на положенні частини 6 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 р. № 157-ІХ та пункту 158 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 р. № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна". Як зазначає позивач, жодних обмежень чи заборон щодо здійснення невід`ємних поліпшень орендарями, які уклали договір оренди без проведення конкурсу Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ не передбачив. На думку позивача, відповідачі, відмовляючи Організації у погодженні здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, неправильно застосували положення Закону № 157-ІХ від 03.10.2019 р. до правовідносин, що регулюються нормами, які діяли на час виникнення правовідносин оренди.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2020 року позовну заяву Організації від 13 жовтня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16 листопада 2020 року. Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, залучено Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - третя особа).

12 листопада 2020 року від Управління через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву від 12.11.2020 р. № 08-1026 з додатками та доказами надіслання учасникам справи (а.с. 70-77). У відзиві Управління позов заперечує та зазначає, що законодавцем встановлені правові підстави для отримання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень, а саме: за умови отримання майна за результатами проведення аукціону або конкурсу. Також відповідач заперечує посилання позивача на те, що керуючись вимогами Положення про надання орендарю згоди орендодавця комунального майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого комунального майна, прийнятого Рішенням № 85 від 09.06.2015 р. виконавчого комітету Ради, підготування пакету документів для здійснення невід`ємних поліпшень дає йому підстави для отримання такої згоди. Зокрема відповідач зазначає, що відповідно п. 4 даного Положення № 85 Управління комісійно визначає необхідність здійснення невід`ємних поліпшень і в разі прийняття позитивного висновку затверджує кошторис та готує розпорядження міського голови про надання згоди орендодавця комунального майна на здійснення невід`ємних поліпшень комунального майна. Як зазначає відповідача, Управління наділене повноваженнями вирішувати необхідність проведення даних невід`ємних поліпшень в означеному випадку. Крім того відповідач зазначає, що згідно частини 5 прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-ІХ від 03.10.2019 р. визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня зведення в дію цього Закону, а саме з 1 лютого 2020 року. Як зазначає відповідач, вказана норма встановлює обов`язковість застосування положень нового Закону України "Про оренду державного та комунального майна" органами місцевого самоврядування при прийнятті рішення щодо необхідності здійснення невід`ємних поліпшень.

16 листопада 2020 року від Організації через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про надання доказів, а саме Акту прийому-передачі майна від 16.12.2019 р. (а.с. 78-79).

Крім того, 16 листопада 2020 року від третьої особи через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли пояснення щодо позовної заяви від 16.11.2020 р. № 1085-08 (а.с. 80-82), в яких остання просить відмовити у задоволенні позов. Зокрема третя особа зазначає, що Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради є балансоутримувачем нежитлового приміщення, а саме будівлі майстерні загальною площею 143,6 кв.м (літ. "Б-1") за адресою вул. Шевченка, 45 у м. Рівному, яке передано позивачу в оренду Управлінням згідно договору № 554-6 від 12.12.2019 р. Крім того третя особа зазначає, що договір оренди укладено з позивачем, як громадською організацією ветеранів, без проведення конкурсу у відповідності до положень абз. 4 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції 1992 року). З дня введення в дію Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019 р., тобто з 01.02.2020 р., Закон України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції 1992 року втратив свою чинність (ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень). Тому, на думку третьої особи, правовідносини, що виникають між орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем з 01.02.2020 р. регулюються нормами нового Закону, а також Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету міністрів України "Деякі питання оренди державного та комунального майна" № 483 від 03.06.2020 р. З огляду на викладене, третя особа вважає розпорядження міського голови від 26.08.2020 р. № 644-р "Про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід`ємних поліпшень в нежитловому приміщенні", а відтак і відмову Управління у наданні згоди на здійснення невід`ємних поліпшень в спірному орендованому приміщенні такими, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства та в межах повноважень.

Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року підготовче засідання відкладено на 30 листопада 2020 року.

24 листопада 2020 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив від 20 листопада 2020 року (а.с. 102-104), в якій останній зазначає, що відповідач, Управління, у відзиві вказував на те, що наділений повноваженнями комісійно вирішувати необхідність проведення невід`ємних поліпшень, відповідно до п. 4 Положення № 85, і у разі позитивного висновку затверджує кошторис та готує розпорядження міського голови про надання згоди орендодавця комунального майна на здійснення невід`ємних поліпшень комунального майна. Однак, як зазначає позивач, Управління навіть не визначало згідно п. 4 Положення чи є необхідність здійснювати такі невід`ємні поліпшення. Принаймні позивача не повідомляли, що комісійно було прийнято рішення про відсутність необхідності проводити поліпшення. Отже, як зазначає позивач, відповідач відмовляв Організації у проведенні невід`ємних поліпшень не з цих підстав. Також позивач зазначає, що Управління у відзиві посилалося на те, що Організація подала не повний пакет документів для отримання згоди. Однак. Як зазначає позивач, відмова у проведенні поліпшень ґрунтувалася на положенні частини 6 статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 р. № 157-ІХ, та пункту 158 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженою постановою КМУ від 03.06.2020 р. № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна". Відповідно до Розпорядження Рівненського міського голови за № 644-р позивачу відмовлено у погодженні клопотання про здійснення невід`ємних поліпшень у нежитлових приміщеннях за адресою м. Рівне, вул. Шевченка, 45 площею 143,6 кв.м у зв`язку з отриманням орендарем майна без проведення аукціону або конкурсу. Відтак, як зазначає позивач, жодних підстав, на які посилається відповідач у відзиві, при прийнятті Розпорядження Рівненського міського голови за № 644-р не стосувалися. Також позивач зазначає, що відповідачі, відмовляючи Організації у погодженні здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна неправильно застосували положення Закону № 157-ІХ від 03.10.2019 р. до правовідносин, що регулюються нормами, які діяли на час виникнення правовідносин оренди.

Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року підготовче провадження у даній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 14 грудня 2020 року.

У судовому засіданні 14 грудня 2020 року представник Організації підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник Управління у судовому засіданні 14 грудня 2020 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 12.11.2020 р. № 08-1026.

Представник третьої особи у судовому засіданні 14 грудня 2020 року позов заперечив з підстав, зазначених у поясненнях щодо позовної заяви від 16.11.2020 р. № 1085-08.

Представник Ради у судове засідання 14 грудня 2020 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення (а.с. 113). В той час про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи належне повідомлення відповідача-2 про судове засідання, призначене на 14.12.2020 р., суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Ради.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Організації, Управління та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2019 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Орендодавець) та Громадською організацією "Християнська організація ветеранів" (далі - Орендар) укладено договір оренди № 554-б нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівного (далі - Договір, а.с. 12-13), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розміщені в будівлі майстерні (літ. "Б-1") на вул. Шевченка, 45 у м. Рівне (далі - майно) загальною площею 143,6 м 2 (згідно з технічним паспортом приміщення № 1 площею 14,5 м 2 , № 5 площею 34,2 м 2 , № 6 площею 26,9 м 2 , № 7 площею 19,6м 2 , № 8 площею 19,6 м 2 , № 9 площею 10,8м 2 , № 10 площею 18,0 м 2 ), що перебуває на балансі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Балансоутримувач). Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 31 жовтня 2019 року і складає 301 640 грн 00 коп.

Згідно з п. 1.2. Договору майно передається в оренду для розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Стан майна на момент укладення договору визначається в акті прийому-передачі (п. 1.3. Договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта прийому-передачі майна.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного і становить без ПДВ за місяць оренди - 925 грн 30 коп.

Орендар зобов`язується забезпечувати збереження орендованого майна, запобігти його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору Орендар має право з письмового дозволу Орендодавця та Балансоутримувача вносити зміни до складу орендованого приміщення (будівлі), проводити його реконструкцію, технічне переоcнащення.

Договір укладено строком на два роки одинадцять місяців; договір діє з 12 грудня 2019 року по 11 листопада 2022 року включно (п. 10.1. Договору).

Договір підписаний орендодавцем та орендарем, а також скріплений печатками зазначених юридичних осіб.

За актом прийому-передачі нежитлового приміщення на вул. Шевченка, 45 (а.с. 79), Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення, яке розташоване в будівлі майстерні (на технічному плані приміщення № № 1, 5, 6, 7, 8, 9, 10) загальною площею 143,6 м 2 за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 45.

У вищезазначеному акті прийому-передачі нежитлового приміщення на вул. Шевченка, 45, зазначено, що стан приміщень задовільний.

З матеріалів справи вбачається, що Організація звернулася до Управління із заявою від 10.01.2020 р. № вих01-20 про надання дозволу на проведення невід`ємних поліпшень в орендованому приміщенні за адресою: 33013, м. Рівне, вул. Шевченка, б. 45, площею 143,6 кв.м., на підставі договору оренди № 554-б нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівного, від 12.12.2019 року (а.с. 16).

Також з матеріалів справи вбачається, що Організація звернулася до Управління із заявою від 20.01.2020 р. № вих4-20, в якій просила обрахувати та надати дефектний акт на невід`ємні поліпшення на попередній кошторис на ремонтно-будівельні роботи (заміна вікон, дверей, влаштування бетонної стяжки) по приміщенню, розташованому на вул. Шевченка, 45 у м. Рівне, площею 143,6 кв.м., відповідно до договору оренди нежитлового приміщення (а.с. 17). До вказаної заяви Організацією додано копію технічного паспорту та копію договору оренди.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи Організація звернулася до Управління із заявою від 28.01.2020 р. № вих6-20. В даній заяві Організація зазначила, що в додаток до листа останньої від 10.01.2020 р. № 01-20 долучає довідку про відсутність заборгованості, дефектний акт та попередній кошторис на ремонтно-будівельні роботи (а.с. 22-24).

Листом від 24.04.2020 р. № вих6-20 Організація скерувала до Управління Експертний технічний звіт про технічний стан будівельних конструкцій та інженерних мереж нежитлових приміщень будівлі майстерні літ. "Б-1" на вул. Шевченка, 45 в м. Рівному (а.с. 25-54).

Листом від 06.08.2020 р. № вих11-20 Організація в доповнення до листів від 10.01.2020 р. № 01-20, від 28.01.2020 р. № 6-20 та від 24.04.2020 р. № 6-20 скерувала до Управління Експертну оцінку щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом "Невід`ємні покращення приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 45 ГО "Християнська організація ветеранів" у вигляді додатку для надання дозволу на здійснення невід`ємних поліпшень (а.с. 55).

Відповідно до ч. 8 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Головою Рівненської міської ради 26 серпня 2020 року прийнято Розпорядження № 644-р "Про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід`ємних поліпшень в нежитловому приміщенні" (а.с. 15), згідно якого:

1. Відмовити у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід`ємних поліпшень в нежитлових приміщеннях за адресою м. Рівне, вул. Шевченка, 45 площею 143,6 кв.м у зв`язку з отриманням орендарем майна без проведення аукціону або конкурсу.

2. Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради повідомити орендаря - Громадську організацію "Християнська організація ветеранів" про результати розгляду клопотання та оприлюднити це розпорядження протягом п`яти робочих днів на сайті орендодавця.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження доручити заступнику міського голови С. Васильчуку.

Зазначене розпорядження прийняте з підстав: "Керуючись ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 158 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна", враховуючи заяви Громадської організації "Християнська організація ветеранів" від 10.01.2020 р. № 01-20 та від 06.08.2020 р. № 11 вих-20".

В подальшому, листом від 02.09.2020 р. № 08-568 відповідач-1 повідомив позивача, що на підставі розпорядження міського голови від 26.08.2020 р. № 644-р, Управління відмовляє у наданні згоди на здійснення невід`ємних поліпшень в нежитлових приміщеннях за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 45. Площею 143.6 кв.м., у зв`язку з отриманням Організацією майна в оренду без проведення аукціону або конкурсу (а.с. 14). До вказаного листа Управлінням додано копію розпорядження міського голови від 26.08.2020 р. № 644-р.

Позивач вважає таку відмову незаконною. Відмова в наданні згоди на проведення невід`ємних поліпшень нежитлового приміщення з підстав укладення договору оренди без проведення аукціону або конкурсу може стосуватися виключно договорів, які укладаються після набрання чинності новим Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та повинні бути укладені через процедуру аукціону.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається зі встановлених обставин справи, між позивачем та відповідачем-1 існують правовідносини оренди комунального майна. Спірним у відносинах стало право орендаря на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого ним майна.

Умови договору оренди передбачають, що орендар зобов`язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігти його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки (п. 5.3. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору Орендар має право з письмового дозволу Орендодавця та Балансоутримувача вносити зміни до складу орендованого приміщення (будівлі), проводити його реконструкцію, технічне переоcнащення.

Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" 10 квітня 1992 року № 2269-XII (зі змінами та доповненнями), чинного на момент укладення договору оренди, у разі надходження заяви про оренду майна на короткий строк (не більше п`яти днів та без права продовження строку дії договору оренди) або заяви від бюджетної установи, музею, підприємства чи громадської організації у сфері культури і мистецтв (у тому числі національної творчої спілки або її члена під творчі майстерні), релігійної організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній, громадської організації ветеранів або осіб з інвалідністю, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, державних та комунальних спеціалізованих підприємств, установ та закладів соціального обслуговування, що надають соціальні послуги відповідно до Закону України "Про соціальні послуги", Пенсійного фонду України та його органів, державних видавництв і підприємств книгорозповсюдження, вітчизняних видавництв та підприємств книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру), оголошення про намір передати майно в оренду не розміщується і договір оренди укладається з таким заявником без проведення конкурсу. Законами України можуть бути визначені інші випадки передачі державного та комунального майна в оренду без проведення конкурсу.

У зв`язку із тим, що позивач є громадською організацією, тому в силу вимог законодавства (чинного на момент укладення договору) нерухоме комунальне майно було передано позивачу в оренду без проведення конкурсу.

27 грудня 2019 року набрав чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 р., який введений в дію 01.02.2020 р.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставами для прийняття рішення про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід`ємних поліпшень є, зокрема, отримання орендарем майна в оренду без проведення аукціону або конкурсу.

Проте, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на здійсненні невід`ємних поліпшень не було враховано, що договір оренди було укладено 12 грудня 2019 року, тобто, до набрання чинності Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 р. Під час укладення даного договору сторони керувалися Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року № 2269-XII (зі змінами та доповненнями).

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

При цьому, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

З огляду на те, що у даній справі розглядається спір стосовно орендованого майна, що належить до комунальної власності, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

А отже, нездійснення невід`ємних поліпшень об`єкта оренди унеможливлює здійснення діяльності з використання цього майна та, фактично, робить мету оренди майна недосяжною.

Виходячи з системного аналізу Закону України "Про оренду державного та комунального майна" 10 квітня 1992 року № 2269-XII (зі змінами та доповненнями) не вбачається жодних обмежень та заборон щодо здійснення невід`ємних поліпшень орендарями, які уклали договори оренди без проведення конкурсу.

При цьому, судом враховано, що згідно з абз. 3 ч. 2 прикінцевих та перехідних положень "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 р., договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені. Тобто, з наведеного вбачається, що норма ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розповсюджується на договори оренди, укладені саме за цим законом, а не ті, що були укладені до набрання його чинності.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Більше того, саме умовами договору оренди чітко визначено право орендаря на здійснення невід`ємних поліпшень.

Більше того, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року не був чинним на час звернення позивача із заявою про надання згоди щодо здійснення поліпшень орендованого майна, тобто на час реалізації позивачем своїх прав була відсутня норма про те, що підставою для прийняття рішення про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід`ємних поліпшень є, зокрема, отримання орендарем майна в оренду без проведення аукціону або конкурсу.

Згідно з п. 1 прикінцевих положень цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, крім положень статей 5, 6, 11, 14, частини восьмої статті 15, частини шостої статті 16 цього Закону (в частині роботи ЕТС), які стосуються внесення (включення) та опублікування інформації в ЕТС, подання заяв, у тому числі заяв на оренду, в ЕТС, опублікування в ЕТС Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, які вводяться в дію з 1 жовтня 2020 року.

Згідно з п. 2 прикінцевих положень договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, наведеної у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2705цс16, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності. Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7). Водночас Конституція України передбачає зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

Схожа позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № Б8/180-10: відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15).

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішеннях від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Під негайною дією норми права в часі слід розуміти поширення дії нової норми на ті правові наслідки, які хоча й випливають з юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми, проте настають після набрання чинності новою нормою (висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі № 6-2411цс15).

Таке розуміння негайної дії норми права відображено, наприклад, в нормах процесуальних кодексів, зокрема в частині третій статті 3 ГПК України, яка передбачає, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97 проти України" від 21.10.2010). Норма ч. 6 ст. 21 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 03.10.2019 року не є процесуальною нормою і її застосування до спірних відносин, які виникли в листопаді 2019 року, не підлягає застосуванню. Відтак, в силу ст. 56 Конституції України, Закон України Про оренду державного і комунального майна , який вступив в дію 01.02.2020 року зворотної дії в часі не має та не поширюється на спірні правовідносини.

У справі Steel and others v. The United Kingdom Європейський суд з прав людини наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

У справах Racke v Hauptzollamt Mainz (1979) та Hauptzollamt Landau (1979) Венеціанська комісія визначає, що для забезпечення принципу передбачуваності Закон має за можливості бути проголошений наперед до його застосування та має бути передбачуваним щодо його наслідків. Коли особа переконана у досягнення запланованого результату, має легітимні (законні) очікування діючи згідно з нормами права, їй має бути гарантований захист цих очікувань. Близькою до окресленого принципу передбачуваності є презумпція незворотності дії закону в часі .

Суд звертає увагу, що позивач звернувся із заявою про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень вже після прийняття Закону України "Про оренду державного та комунального майна", однак до набранням чинності ним.

Суд не може також не акцентувати на тому, що Закон України "Про оренду державного та комунального майна", що вступив в силу з 01.02.2020 року, направлений на удосконалення, спрощення і скорочення процедур оренди державного і комунального майна для досягнення прозорості та відкритості процесу передачі в оренду державного та комунального майна, залучення широкого кола інвесторів до оренди державного і комунального майна. Натомість посилання відповідачів у даній справі на нову редакцію закону як на правомірність своїх дій має наслідком обмеження прав орендаря щодо діючого договору оренди, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відмова в наданні згоди на проведення невід`ємних поліпшень нежитлового приміщення з підстав укладення договору оренди без проведення аукціону або конкурсу може стосуватися виключно договорів, які укладаються після набрання чинності Законом України "Про оренду державного і комунального майна", який вступив в дію 01.02.2020 року та повинні бути укладені через процедуру аукціону.

Відтак, позивач вправі звернутися до орендодавця із проханням надати дозвіл на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна із дотримання відповідної процедури та при умові подання відповідних документів.

Відповідно до п. 5.3. Договору Орендар зобов`язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігти його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Відповідно до п. 6.2. Договору Орендар має право з письмового дозволу Орендодавця та Балансоутримувача вносити зміни до складу орендованого приміщення (будівлі), проводити його реконструкцію, технічне переоcнащення.

Зі змісту листа Управління від 02.09.2020 р. р. № 08-568 вбачається, що у останнього не виникло жодних нарікань до змісту та форми документів щодо здійснення невід`ємних поліпшень.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи відповідача-1, які викладено у відзиві на позовну заяву, судом відхиляються, оскільки як зазначалося судом вище, відповідно до абз. 3 ч. 2 прикінцевих та перехідних положень "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 р., де чітко зазначено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені. Тобто, з наведеного вбачається, що норма ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розповсюджується на договори оренди укладені саме за цим законом, а не ті, що були укладені до набрання його чинності.

Таким чином, норма ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розповсюджується на договори оренди, укладені саме за цим законом, а не ті, що були укладені до набрання його чинності.

З урахуванням наведеного та зважаючи на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позивач довів суду належними та допустимими доказами підставність та обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Громадської організації "Християнська організація ветеранів" до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненської міської ради, про визнання надання згоди на проведення невід`ємних поліпшень є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів в розмірі 2 102 грн 00 коп., по 1 051 грн 00 коп. окремо на кожного.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати такою, що надана згода Громадській організації "Християнська організація ветеранів" на здійснення невід`ємних поліпшень у нежитлових приміщеннях, розміщених в будівлі майстерні (літ. "Б-1") за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 45, загальною площею 143,6 кв.м., що перебуває на балансі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради за Договором оренди від 12 грудня 2019 року № 554-б нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівне, укладеного між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Громадською організацією "Християнська організація ветеранів".

Стягнути з Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, код ЄДРПОУ 26259563) на користь Громадської організації "Християнська організація ветеранів" (33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 4а/6а, оф. 303, код ЄДРПОУ 40777396) 1 051 (одну тисячу п`ятдесят одну) грн 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, код ЄДРПОУ 34847334) на користь Громадської організації "Християнська організація ветеранів" (33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 4а/6а, оф. 303, код ЄДРПОУ 40777396) 1 051 (одну тисячу п`ятдесят одну) грн 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 18 грудня 2020 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу (33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 4а/6а, оф. 303);

3 - відповідачу-1 (33028, м. Рівне, вул. соборна, 12-А);

4 - відповідачу-2 (33028, м. Рівне, вул. соборна, 12-А);

5 - третій особі (33013, м. Рівне, вул. Шевченка, 45).