Ухвала

від 18.12.2020 по справі 922/1236/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1236/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б. Ю. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Булгакової І. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури (далі - Прокурор)

на рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2020

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2020

зі справи № 922/1236/20

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України

до акціонерного товариства Укртрансгаз ,

товариства з обмеженою відповідальністю Союз ПВО

про скасування рішення тендерного комітету та визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2020 (згідно з відміткою Укрпошта Стандарт ) Прокурор звернувся з касаційною скаргою від 20.11.2020 № 15/2-1647-20 до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому Прокурор заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

За результатами розгляду матеріалів зазначеної скарги касаційний суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

За приписами частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Клопотання Прокурора про поновлення строку на касаційне оскарження мотивовано обчисленням такого строку з дати отримання тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду - 02 . 11.2020, про що, як зазначає скаржник, свідчить відмітка вхідної кореспонденції (вхідний штамп - штрих-код Харківської обласної прокуратури) на копії постанови Східного апеляційного господарського суду, долученої до матеріалів касаційної скарги. Водночас фактично зазначений документ в матеріалах касаційної скарги відсутній, що підтверджується актом від 10.12.2020 № 29.1-11/388, складеним працівниками Касаційного господарського суду (далі - Акт). Разом з тим такі доводи не ґрунтуються на приписах статті 288 ГПК України, оскільки обчислення строку в такому випадку пов`язується з моментом вручення судового рішення, а не реєстрації його в Установі .

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що підстави для поновлення встановленого законом процесуального строку відсутні, однак в силу положень статті 292 ГПК України встановлює скаржникові строк для надання доказів, що підтверджують дату вручення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.

За приписами частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При зверненні з касаційною скаргою скаржник зазначає, що підставою оскарження судових рішень є пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Необхідно зазначити, що, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

Однак в порушення зазначених приписів ГПК України Прокурор не зазначив, щодо застосування якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Отже, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення, щодо застосування якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено в 1-му розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік у 2020 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 2 102,00 грн.

Отже, скаржник, звернувшись з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, прийняту за наслідками перегляду рішення місцевого суду, та з огляду на немайновий характер позову (дві позовні вимоги) мав сплатити судовий збір у сумі 8 408 грн., але не зробив цього.

Водночас в переліку додатків до касаційної скарги міститься посилання на платіжне доручення про сплату судового збору , але фактично зазначеного документа в матеріалах касаційної скарги немає, що підтверджується Актом.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Прокурору необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: надати докази, які підтверджують дату вручення йому оскаржуваного судового рішення, або навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження; зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній; надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі 8 408 грн., на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- код банку отримувача (МФО): 899998;

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 зі справи № 922/1236/20 залишити без руху.

2. Надати заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Документи про усунення недоліків надсилати на адресу: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити заступнику керівника Харківської обласної прокуратури, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скаржнику буде повернуто скаргу або відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова