Рішення

від 07.10.2020 по справі 160/4572/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року Справа № 160/4572/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представника позивача: Чернети В.Є.,

представника відповідача: Литвин Ю.Ю.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудконструкція до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2020р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудконструкція (далі - ТОВ Спецбудконструкція , позивач) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН160/1858/АВ/ІП-ФС/50 від 11.03.2020р. про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудконструкція в розмірі 283380,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач не погоджується з розміром штрафу, накладеного на нього спірною постановою, оскільки під час розгляду справи про накладення штрафу за порушення ТОВ Спецбудконструкція законодавства про працю, а саме: 02.02.2020р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України №378-ІХ від 12.12.2019р., яким змінено розмір санкцій, що застосовуються за порушення законодавства про працю, та, зокрема, зменшено розмір штрафу, що накладається відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України за недотримання юридичними та фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, мінімальних державних гарантій в оплаті праці з десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, на двократний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, однак, відповідачем безпідставно застосовано до позивача спірною постановою штраф у розмірі, що передбачався попередньою редакцією абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України. Крім того, ч.5 ст.265 КЗпП України (в редакції Закон України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України №378-ІХ від 12.12.2019р.) передбачено, що у разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною. Таким чином, постанова від 11 березня 2020 року №ДН160/1858/АВ/ІП-ФС/50, що оскаржується, мала бути прийнята відповідно до чинного на момент її прийняття законодавства, а саме з урахуванням нових розмірів штрафних санкцій та мала містити у тексті застереження згідно з ч.5 ст.265 КЗпПУкраїни щодо можливості зменшення витрат на сплату штрафів у разі сплати юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю. Оскільки спірну постанову прийнято з порушенням чинного законодавства, вона підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ТОВ Спецбудконструкція та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4572/20 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 29.05.2020р., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Крім того, вказаною ухвалою суду витребувано у Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області розрахунок суми штрафу, накладеного на Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудконструкція відповідно до спірної постанови №ДН160/1858/АВ/ІП-ФС/50 від 11.03.2020р.

02 червня 2020 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ Держпраці у Дніпропетровській області пред`явлений позов не визнало та просило повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що оскаржуваною постановою №ДН160/1858/АВ/ІП-ФС/50 від 11.03.2020р. на ТОВ Спецбудконструкція на підставі акта інспекційного відвідування №ДН-160/1858/АВ накладено штраф за порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці , а саме: через не проведення 6 працівникам індексації заробітної плати, яка є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, при цьому, позивачем ані під час проведення інспекційного відвідування, ані в позові не заперечується факт виявлених порушень, які зазначені у постанові №ДН160/1858/АВ/ІП-ФС/50, а спірна постанова оскаржується виключно з підстав незгоди із розміром застосованого нею штрафу, проте розмір штрафу визначено вірно відповідно до вимог чинної на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування) редакції абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, водночас, приписи цієї статті в редакції Закону України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України №378-ІХ від 12.12.2019р., яким змінено розмір санкцій, що застосовуються за порушення законодавства про працю, застосовані бути не можуть, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі №1-7/99 від 09.02.1999р. за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб. У зв`язку із цим, притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції частини другої статті 265 КЗпП України, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування), а положення нової редакції статті 265 КЗпП України щодо часткової сплати штрафу, зміни його розміру, а також попередження застосовуються до порушень, виявлених після набуття чинності Законом України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України .

Крім того, 02 червня 2020 року разом з відзивом на позовну заяву на виконання вимог ухвали суду від 28 квітня 2020 року відповідачем надано до суду розрахунок суми штрафу, накладеного на ТОВ Спецбудконструкція відповідно до спірної постанови №ДН160/1858/АВ/ІП-ФС/50 від 11.03.2020р.

Також 02 червня 2020 року від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання, в якому останній просив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у задоволенні якого ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року було відмовлено.

03 червня 2020 року до суду надійшло клопотання ТОВ Спецбудконструкція про забезпечення позову, в якій позивач просив суд забезпечити позов у справі №160/4572/20 шляхом зупинення виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН160/1858/АВ/ІП-ФС/50 від 11.03.2020 року про накладення штрафу на ТОВ Спецбудконструкція в розмірі 283380,00грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/4572/20.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року заяву ТОВ Спецбудконструкція про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №160/4572/20 задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766, місцезнаходження: вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107) №ДН160/1858/АВ/ІП-ФС/50 від 11.03.2020 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудконструкція (код ЄДРПОУ 32571045, місцезнаходження: вул. Дніпросталівська, м. Дніпро, 49051) штрафу в розмірі 283380,00грн. до набрання судовим рішенням у справі №160/4572/20 законної сили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/4572/20 за позовною заявою ТОВ Спецбудконструкція до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче судове засідання на 28 липня 2020 року о 10:00год.

Позивач в підготовче судове засідання 28 липня 2020 року не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, проте 28.07.2020 року до канцелярії суду від нього надійшла заява, в якій останній просив продовжити підготовче провадження та розглянути цю заяву в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 28 липня 2020 року також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, проте 28.07.2020 року до канцелярії суду від нього надійшла заява, в якій останній просив продовжити підготовче провадження та розглянути цю заяву в порядку письмового провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/4572/20 до 08 вересня 2020 року.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 08 вересня 2020 року о 10:00год.

Представник позивача в підготовче судове засідання 08 вересня 2020 року не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, проте 08.09.2020 року до канцелярії суду від нього надійшла заява, в якій останній просив провести підготовче судове засідання в порядку письмового провадження та розпочати розгляд справи по суті у наступному судовому засіданні.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 08 вересня 2020 року також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, проте 08.09.2020 року до канцелярії суду від нього надійшла заява, в якій останній просив провести підготовче судове засідання в порядку письмового провадження та розпочати розгляд справи по суті у наступному судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/4572/20 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 23 вересня 2020 року о 10:30год.

Представник позивача у судове засідання 23 вересня 2020 року не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, проте 22.09.2020 року на електронну пошту суду від нього надійшло клопотання, в якому останній просив перенести розгляд справи на жовтень місяць, у зв`язку із хворобою директора ТОВ Спецбудконструкція .

Представник відповідача у судове засідання 23 вересня 2020 року також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Судове засідання відкладено на 07 жовтня 2020 року на 10:30 год.

У судовому засіданні 07 жовтня 2020 року позивач підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 07 жовтня 2020 року пред`явлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Про призначення інспекційного відвідування від 11.12.2019р. №978-І, виданого у зв`язку із отриманням від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області інформації, наданої листом від 31.10.2019р. №22230/05-05/26 (вх. №24094 від 19.11.2019р.), щодо роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації, а також на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 11.12.2019р. №694-Н, фахівцем ГУ Держпраці у Дніпропетровській області у період з 12 грудня 2019 року по 24 грудня 2019 року проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань повноти нарахування та виплати заробітної плати у ТОВ Спецбудконструкція , за адресою: 49051, Дніпропетровська : область, м. Дніпро, вулиця Дніпросталівська, будинок 3, код ЄДРПОУ 32571045.

За результатами цього інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, №ДН-4365/1858/АВ від 24.12.2019р., яким, зокрема, зафіксовано допущення ТОВ Спецбудконструкція порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці , а саме: через не проведення індексації заробітної плати робітників, яка є мінімальною державною гарантією в оплаті праці.

Акт інспекційного відвідування №ДН-4365/1858/АВ від 24.12.2019р. підписаний уповноваженою особою ТОВ Спецбудконструкція Сєдих Л.В. 24.12.2019р. без зауважень.

Крім того, 24 грудня 2019 року у зв`язку із виявленими під час інспекційного відвідування порушеннями ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН4365/1858/АВ/П, яким ТОВ Спецбудконструкція зобов`язано у строк до 09.01.2020р. усунути, зокрема, порушення ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці (провести індексацію заробітної плати) (пункт 3 припису).

Припис №ДН4365/1858/АВ/П від 24.12.2019р. підписано уповноваженою особою ТОВ Спецбудконструкція Сєдих Л.В. 24.12.2019р. без зауважень і оскаржено не було.

09 січня 2020 року ТОВ Спецбудконструкція подано до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області повідомлення про виконання припису №ДН4365/1858/АВ/П від 24.12.2019р. (вхід.№518 від 09.01.2020р.), яким поінформовано відповідача про виконання п.3 припису та усунення порушення щодо не проведення індексації заробітної плати працівників, на підтвердження чого надано копії відомостей про виплату індексації заробітної плати працівникам, які на теперішній час працюють на підприємстві, а також зазначено, що звільненим робітникам індексація буде нарахована та виплачена за фактом надання цими особами інформації про банківські реквізити для зарахування вказаних коштів.

На підставі наказу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Про призначення інспекційного відвідування від 14.01.2020р. №29-І, виданим у зв`язку із невиконанням ТОВ Спецбудконструкція вимог припису №ДН4365/1858/АВ/П від 24.12.2019р., а також на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 14.01.2020р. №30-Н, фахівцем ГУ Держпраці у Дніпропетровській області у період з 15 січня 2020 року по 24 січня 2020 року проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у ТОВ Спецбудконструкція з питань стану виконання припису.

За результатами цього інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, №ДН-160/1858/АВ від 24.01.2020р., яким, зокрема, встановлено не усунення ТОВ Спецбудконструкція порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці (індексація заробітної плати не проводиться) та не виконання вимог припису №ДН4365/1858/АВ/П від 24.12.2019р. щодо усунення цього порушення у строк до 09.01.2020р.

Так, в акті інспекційного відвідування №ДН-160/1858/АВ від 24.01.2020р. з вищенаведеного приводу зазначено, що в ході інспекційного відвідування, проведеного щодо невиконання припису, встановлено що посадові оклади працівникам Товариства на 2018 рік були встановлені штатним розписом на 01.01.2018 року, затвердженим наказом від 28.12.2017 року №38-К. Встановлені на 01.01.2018 року посадові оклади до кінця листопада 2018 року переглядалися, тобто залишалися без змін. Згідно з положеннями Порядку №1078 підстави для нарахування індексації заробітної плати виникають у листопаді 2018 року. Сума індексації становить 73,64 грн. До того ж індексацію заробітних плат найманих працівників потрібно нараховувати і виплачувати разом із заробітною платою. Відомості нарахування та виплати заробітної плати Товариства за листопад 2018 pоку не містять відображення нарахування індексації працівникам при наявності підстав. На виконання припису Товариством була надана відомість щодо нарахування індексації заробітної плати за листопад 2018 року та відомість виплати від 08.01.2020р., платіжне доручення від 09.01.2020р. №3281, платіжне доручення від 09.01.2020р. №3280, платіжне доручення від 09.01.2020р. №3279, платіжне доручення від 09.01.2020р. №3278. Але 5 працівникам: ОСОБА_1 , Галковській Л.В., ОСОБА_2 , Чепі Є.М. та ОСОБА_3 індексація заробітної плати за листопад 2018 року на дату виконання припису буле не сплачена. Далі посадові оклади працівникам Товариства були встановлені штатним розписом від 01.12.2018 року, затвердженим наказом від 30.11.2018р. №11-К. Встановлені на 01.12.2018 року посадові оклади до кінця листопада 2019 pоку не переглядалися, тобто залишалися без змін. Згідно з положеннями Порядку №1078 підстави для нарахування індексації заробітної плати виникають з червня 2019 року. Сума індексації у червні 2019 року становить 65,31грн., у липні 2019 року - 68,24грн., у серпні 2019 року - 68,24 грн., у вересні 2019 року - 68,24грн., у жовтні 2019 року - 68,24 грн., у листопаді 2019 року - 68,24 грн. Відомості нарахування та виплати заробітної плати Товариства з червня 2019 року по листопад 2019 року не містять відображення нарахування індексації працівникам при наявності підстав. На виконання припису Товариством були надані відомості щодо нарахування індексації заробітної плати за червень 2019 року - листопад 2019 року та відомості виплати від 23.12.2019р. і платіжне доручення від 24.12.2019р. №3247. Але 2 працівникам: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 індексація заробітної плати на дату виконання припису була не сплачена. Вищевикладене свідчить про те, що у відношенні 6 працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушено вимоги ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці , якими передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Акт інспекційного відвідування №ДН-160/1858/АВ від 24.01.2020р. підписано директором ТОВ Спецбудконструкція ОСОБА_7 24.01.2020р. без зауважень.

Копію акта інспекційного відвідування №ДН-160/1858/АВ від 24.01.2020р. з додатками одержано позивачем 30.01.2020р., а 03.02.2020р. на адресу ТОВ Спецбудконструкція відправлено повідомлення про одержання документів уповноваженою особою ГУ Держпраці у Дніпропетровській для розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування №ДН-160/1858/АВ від 24.01.2020р. щодо порушення ТОВ Спецбудконструкція законодавства про працю першим заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. винесено постанову від 11.03.2020р. №ДН160/1858/АВ/ІП-ФС/50, якою за порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці , через не проведення індексації заробітної плати 6 працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на ТОВ Спецбудконструкція накладено штраф у розмірі 283380,00грн.

Незгода позивача з вищевказаною постановою стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11 лютого 2015 року Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про Державну службу України з питань праці №96 (далі - Положення №96).

Відповідно до п. 1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 4 Положення №96 органи Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; а також здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (далі Закон №877-V).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.1 ст. 2 Закону №877-V).

За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

При цьому, суд зауважує, що встановлення законодавцем такої форми перевірки як інспекційне відвідування обумовлено необхідністю реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Так, статтею 259 КЗпП України унормовано, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року №1986-IV, та Законом України Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 (далі - Порядок №823).

Відповідно до п.2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з пп. 6) п.5 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією: Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації.

Абзацом 1 пункту 8 Порядку №823 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Пунктом 10 Порядку №823 визначено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

Відповідно до п. п. 19, 20 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Згідно з п.21 Порядку №823 уразі якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п.23, п.24 Порядку №823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для його виконання. У разі встановлення строку більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи щодо усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Пунктом 25 Порядку №823 встановлено, що стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування або невиїзне інспектування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.

Згідно з п.27, п.28 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються.

Відповідно до абз.1 п.30 Порядку №823 припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у 10-денний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

З аналізу наведених правових норм слідує, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. При цьому, однією із підстав інспекційного відвідування є отримання інформації від Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис.

Враховуючи, що інспекційне відвідування позивача призначено у зв`язку із отриманням від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області інформації, наданої листом від 31.10.2019р. №22230/05-05/26 (вх. №24094 від 19.11.2019р.), щодо роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації, це інспекційне відвідування призначено за наявності встановлених пп.6) п.5 Порядку №823 підстав.

При цьому, судом встановлено та позивачем підтверджено в ході розгляду справи, що процедура призначення та проведення інспекційного відвідування, за наслідками якого винесено спірну постанову, ним не оскаржується, як і не заперечується та не оскаржується факт встановленого проведеним інспекційним відвідуванням порушення ТОВ Спецбудконструкція законодавства про працю, а саме: порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці через не проведення індексації заробітної плати 6 працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тим більше, що акти інспекційних відвідувань від 24.12.2019р. та від 24.01.2020р., в яких зафіксовано виявлення цих порушень, підписані уповноваженими особами позивача без зауважень, а припис про їх усунення не оскаржувався.

За приписами частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості (стаття 9 Закону України "Про оплату праці").

Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").

Таким чином, індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 12.04.2018р. у справі №816/2325/16 (адміністративне провадження №К/9901/3914/17).

Отже, недотримання позивачем вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці через не проведення індексації заробітної плати 6 працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є недотриманням ТОВ Спецбудконструкція мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Відповідно до ч.1 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч.4 ст.265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).

Відповідно до п.2 Порядку №509 (тут і далі - в редакції на момент винесення спірного постанови про накладення штрафу), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно з п.3 Порядку №509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 4 Порядку №509 встановлено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України (в редакції до 02.02.2020р.) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Судом встановлено, що 02.02.2020р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України №378-ІХ від 12.12.2019р., яким змінено розмір санкцій, що застосовуються за порушення законодавства про працю, та, зокрема, зменшено розмір штрафу, що накладається відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Так, згідно з абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України (в редакції чинній з 02.02.2020р.) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Крім того, ч.5 ст.265 КЗпП України (в редакції Закон України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України №378-ІХ від 12.12.2019р.) передбачено, що у разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.

За позицією позивача, постанова від 11 березня 2020 року №ДН160/1858/АВ/ІП-ФС/50, що оскаржується, мала бути прийнята відповідно до чинного на момент її прийняття законодавства, а саме з урахуванням нових розмірів штрафних санкцій та мала містити у тексті застереження згідно з ч.5 ст.265 КЗпПУкраїни щодо можливості зменшення витрат на сплату штрафів у разі сплати юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю.

Однак, суд не погоджується з таким твердженням ТОВ Спецбудконструкція , оскільки приписи статті 265 КЗпП України в редакції Закону України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України №378-ІХ від 12.12.2019р., яким змінено розмір санкцій, що застосовуються за порушення законодавства про працю, у даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції частини другої статті 265 КЗпП України, яка діяла на день виявлення порушення, при цьому таким днем є саме 24.12.2019р. (день підписання акта інспекційного відвідування від 24.12.2019р., яким встановлено допущення позивачем цих порушень), а положення нової редакції статті 265 КЗпП України щодо часткової сплати штрафу, зміни його розміру, а також попередження застосовуються до порушень, виявлених після набуття чинності Законом України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України .

Крім того, суд також зауважує, що хоча приписи статті 265 КЗпП України в редакції Закону України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України №378-ІХ від 12.12.2019р. і пом`якшують відповідальність за скоєне позивачем порушення, проте, це також не може бути підставою для їх застосування у даному випадку, з огляду на таке.

Так, відповідно до п.3 рішення Конституційного Суду України у справі №1-7/99 від 09.02.1999р. за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України, в Конституції України стаття 58 міститься у розділі II "Права, свободи та обов`язки людини і громадянина", в якому закріплені конституційні права, свободи і обов`язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії. Про це свідчить як назва цього розділу, так і системний аналіз змісту його статей та частини другої статті 3 Конституції України. Положення окремих статей Конституції України, в яких насамперед визначається правовий статус церкви і релігійних організацій в Україні (стаття 35), політичних партій та громадських організацій (статті 36, 37), гарантують їх діяльність через реалізацію прав та свобод людини і громадянина, а саме - права на свободу віросповідання і світогляду, права на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації. Тому Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

З наведеного слідує, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб, поширення принципу зворотної дії в часі на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, може мати місце виключно у разі наявності прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зважаючи на те, що позивачем у справі є юридична особа, а закон, яким пом`якшено відповідальність за вчинене позивачем порушення законодавства про працю, не містить прямої вказівки на його зворотну дію в часі щодо юридичних осіб, нова редакція такого закону у даному випадку застосована бути не може.

Враховуючи вищезазначене, розмір штрафу за спірною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.03.2020 року № ДН160/1858/АВ/ІП-ФС/50 вірно визначено відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України в редакції, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування від 24.12.2019р.)

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування спірної постанови відсутні.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з позовом, відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудконструкція (код ЄДРПОУ 32571045, місцезнаходження: вул. Дніпросталівська, буд.3, м. Дніпро, 49051) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766, місцезнаходження: вул. Казакова, буд.3, м. Дніпро, 49107) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 19.10.2020р.

Суддя О.М. Турова