Рішення

від 17.12.2020 по справі 360/2102/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2102/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Приватного підприємства БІВМ І К про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області до Приватного підприємства БІВМ І К , в якому позивач просить стягнути з приватного підприємства БІВМ І К кошти за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника у загальній сумі 177316,29 грн з земельного податку з юридичних осіб, з яких 176976,29 грн основного платежу та 340,00 грн фінансових санкцій на користь місцевого бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач перебуває за основним місцем обліку, як платник податків та зборів в Сєвєродонецькому управлінні Головного управління ДПС у Луганській області.

ПП БІВМ І К не сплачувало до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань, що призвело до виникнення у підприємства податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 177316,29 грн, в тому числі з основного платежу - 176976,29 грн та штрафних санкцій - 340,00 грн.

Податковий борг з основного платежу виник на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з земельного податку з юридичних осіб, а саме: податкова звітна декларація за 2017 рік від 20.02.2017 № 1700017734 відповідно до якої щомісячні нарахування складали 5386,97 грн, податкова звітна декларація за 2019 рік від 28.08.2019 № 37136 відповідно до якої щомісячні нарахування складали 8566,24 грн, податкова звітна декларація за 2020 рік від 20.02.2020 № 15348 відповідно до якої щомісячні нарахування складали 8566,24 грн.

Податковий борг зі штрафних санкцій виник на підставі прийнятого за результатом акту камеральної перевірки № 1040/12-32-52-05/22715584 від 30.05.2019 податкового повідомлення-рішення форми „ПС» №0014965205 від 17.07.2019 у розмірі 340,00 грн.

Сєвєродонецьке управління Головного управління ДПС у Луганській області, з метою погашення податкового боргу, відповідно до ст. 59 ПК України було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю № 739-17 від 04.11.2016, яка вважається врученою згідно поштового повідомлення 24.11.2016. Незважаючи на вжиті заходи податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Зазначені дії відповідача суперечать вимогам ст. 67 Конституції України, відповідно до якої кожен повинен сплачувати податки в порядку і розмірах, установлених законом. Несплата податків, фінансових санкцій порушує інтереси держави, загрожує невиконанню загальнодержавних програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу.

Ухвалою суду від 01.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, але надав клопотання яким повідомив, що відповідачем протягом 2019-2020 років, платіжним дорученням №1 від 09.07.2020, квитанцією №1 від 31.01.2020, №2 від 03.01.2020, №63 від 11.11.2019, №13 від 30.09.2019, №14 від 29.08.2019 було перераховано до бюджету 55 567,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що Приватне підприємство БІВМ І К зареєстровано як юридична особа 03.02.1995, ідентифікаційний код юридичної особи 22715584, та перебуває як платник податків за основним місцем обліку в ГУ ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьку (м. Сєвєродонецьк) (а. с. 3-5).

Приватне підприємство БІВМ І К до Головного управління ДПС у Луганській області подано таку податкову звітність:

- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2017 № 1700017734 за 2017 рік, у якій визначено суму зобов`язання за 2017 рік 64 643,64 грн, у тому числі: за період з січня по грудень по 5 386,97 грн щомісяця (а. с. 10-11);

- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 07.08.2019 № 37136 за 2019 рік, у якій визначено суму зобов`язання за 2019 рік 102 794,84 грн, у тому числі: за період з січня по грудень по 8566,24 грн щомісяця (а. с. 12-13);

- звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 14.02.2020 № 15348 за 2020 рік, у якій визначено суму зобов`язання за 2020 рік 102 794,84 грн, у тому числі: за період з січня по грудень по 8566,24 грн щомісяця (а. с. 14-15);

30.05.2019 ГУ ДПС у Луганській області було проведено перевірку відповідача, за результатами якої було складено акт від 30.05.2020 № 1040/12-32-52-05/22715584, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми ПС від 17.07.2019 № 0014965205, яким застосовано до відповідача штрафні санкції в сумі 340,00 грн (а.с. 25).

Суд зазначає, що повідомлення-рішення форми ПС від 17.07.2019 № 0014965205, яким застосовано до відповідача штрафні санкції в сумі 340,00 грн, позивачем не оскаржено, а тому на день розгляду справи є узгодженним.

Згідно розрахунку податкового боргу з земельного податку та зворотного біку облікової картки відповідача сума податкового боргу у загальному розмірі складає 177 316,29 грн, в тому числі основного платежу на суму 176 976,29 грн та штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн, недоїмка станом на 31.12.2019 складала 276 338,12 грн (а.с. 6-7, 105-110).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 288 Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою орендної плати.

Так, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України.). Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 ПК України.). Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 ПК України.).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (пункт 288.7 статті 288 ПК України.).

Згідно з положеннями пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як передбачено пунктом 287.3 статтею 287 цього Кодексу, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством, за відповідачем утворився податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 177 316,29 грн, з яких: за основним платежем 176 976,29 грн, штрафні санкції 340,00 грн, нараховані відповідни податковим повідомленням-рішенням.

Щодо посилань відповідача не перерахунок до бюджету 55 567,00 грн протягом 2019-2020 за платіжним дорученням №1 від 09.07.2020, квитанціями №1 від 31.01.2020, №2 від 03.01.2020, №63 від 11.11.2019, №13 від 30.09.2019, №14 від 29.08.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до платіжного доручення №1 від 09.07.2020 відповідачем сплачено земельний податок на землю юридичних осіб за червень 2020 року у розмірі 10000,00 грн, тобто платіжним дорученням визначено період сплати податку за інший період, ніж за період, за який позивач заявляє вимогу.

Згідно з квитанціями №1 від 31.01.2020, №2 від 03.01.2020, №63 від 11.11.2019, №13 від 30.09.2019, №14 від 29.08.2019 відповідачем сплачено земельний податок, але не зазначено за який саме період сплачено даний податок, а тому не може бути враховано ьсудом як належний доказ сплати податку за поданими деклараціями.

Отже, судом встановлено, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження сплати земельного податку саме за спірний перод.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу форми Ю від 04.10.2016 № 739-17, яка повернута у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а. с. 8, 9). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Податковий борг у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків (а. с.105-110).

Відповідно до п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні доповнено ПК України статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на час винесення вимоги).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Головним управлінням ДПС у Луганській області доведено наявність податкового боргу Приватного підприємства БІВМ І К у розмірі 177 316,29 грн, правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для його стягнення, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області до Приватного підприємства БІВМ І К про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства БІВМ І К (код за ЄДРПОУ 22715584, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 22) кошти за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 177 316,29 грн (сто сімдесят сім тисяч триста шістнадцять гривень 29 коп), з яких 176 976,29 грн. (сто сімдесят шість тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 29 коп) основного платежу, 340,00 грн. (триста сорок гривень 00 коп) штрафних санкцій з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова