Рішення

від 17.12.2020 по справі 640/20435/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року м. Київ № 640/20435/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Українська монтажна компанія

доГоловного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Українська монтажна компанія (далі також - позивач, ТОВ УМК , Товариство) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 №0265701207.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновків акта камеральної перевірки від 21.03.2018 №2755/26-15-12-07-20, що були покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення. А саме, за результатами проведеної в березні 2018 року камеральної перевірки податкової декларації ТОВ УМК з податку на додану вартість за звітний період за січень 2018 року контролюючий орган встановив, що у рядку 16 такої декларації платником задекларовано від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду у розмірі 151 873,00 грн., без врахування висновків викладених в акті камеральної перевірки ТОВ УМК від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20. Так, за висновками попереднього акта камеральної перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20 ТОВ УМК сформувало податковий кредит за рахунок реєстрації податкових накладних, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням граничних термінів реєстрації. Відповідно до встановлених порушень в акті камеральної перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20 ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення за №0074211207 і №0074231207, які в подальшому були скасовані у судовому порядку.

Крім того, позивач в тексті своєї позовної заяви посилався на відсутність у відповідача правових підстав для проведення в березні 2018 року камеральної перевірки з метою виявлення розбіжностей у даних податкової звітності за січень 2018 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних. Натомість у такому випадку контролюючий орган мав для проведення іншого виду перевірки - документальної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2019 відкрито провадження у справі №640/20435/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник ГУ ДФС у м. Києві подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, де просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовував тим, що за наслідками проведення камеральної перевірки податкової декларації ТОВ Українська монтажна компанія з податку на додану вартість за січень 2018 року (реєстр. № 9026419896 від 20.02.2018) встановлено, що платником (позивачем) в цій декларації в рядку 16 задекларовано від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 151 873 грн. та в рядку 16.1 значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду задекларовано в сумі 151 873 грн., однак без врахування результатів акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 18.01.2018 № 33/26-15-12-07-20/25168628. Як наслідок за результатами проведеної камеральної перевірки, в зв`язку з не врахуванням ТОВ УМК результатів акта камеральної перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628, ГУ ДФС у м Києві були прийняті оспорювані у цій справі податкові повідомлення-рішення.

Щодо тверджень позивача про невідповідність виду проведеної перевірки, то відповідач вважає, що такі спростовуються змістом ст. 75 Податкового кодексу України.

Після того представник позивача подав до суду відповідь на відзив.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.03.2018 працівником ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності ТОВ УМК з податку на додану вартість за січень 2018 року (а саме - даних податкової декларації реєстр. №9026419896 від 20.02.2018), за результатами якої складений акт від 21.03.2018 №2755/26-15-12-07-20.

За змістом цього акта при камеральній перевірці контролюючим органом були використані зазначена вище податкова декларація за січень 2018 року з додатками, дані Єдиного реєстру податкових накладних та акт перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-02-20/25168628.

В ході такої камеральної перевірки встановлено, що платником ТОВ УМК в декларації з податку на додану вартість за січень 2018 року (реєстр. №9026419896 від 20.02.2018) у рядку 16 задекларовано показник від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 151 873 грн., а в рядку 16.1 показник від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду задекларовано в сумі 151 873 грн., та без врахування результатів акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 18.01.2018 року № 33/26-15-12-07-20/25168628. За висновками цього іншого акта перевірки від 18.01.2018 була зменшена сум від?ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 969 451 грн. та збільшена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 1 278 706 грн.

Відповідно до розд. Висновки , за результатами проведеної камеральної перевірки перевіряючий дійшов висновку про зменшення суми від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду в розмірі 281 470 грн., що задекларована ТОВ УМК в декларації з податку на додану вартість, та водночас про збільшення суми податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті платником до державного бюджету, на суму 687 981 грн.

07.05.2018 ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки, у зв?язку з встановленням порушень п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, та згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України прийняло податкове повідомлення-рішення форми В4 за №0265701207, яким зменшило задеклароване ТОВ УМК у податковій декларації за січень 2018 року (реєстр. №9026419896 від 20.02.2018) від?ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, на суму 281 470 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 протиправними, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом п.п. 200.1, 200.2 і 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Так, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України платник податку на додану вартість подає податкову декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В силу положень п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Як свідчать наявні у справі матеріали, 20.02.2018 ТОВ УМК засобами електронного зв?язку подало до органу ДФС за місце обліку податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період січень 2018 року з додатками 5 (Розшифровка податкових зобов?язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів) і Д2 (Довідка про суму від?ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду). Вказана податкова декларація була зареєстрована за №9026419896 від 20.02.2018.

Зокрема, в даній податковій декларації за січень 2018 року Товариство задекларувало наступні показники: ряд. 9 усього податкових зобов?язань - 99 881 грн., ряд. 17 усього податкового кредиту - 381 351 грн., ряд. 16 від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: - 151 873 грн., ряд. 16.1 від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду - 151 873 грн., ряд. 19 від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 281 470 грн. та ряд. 21 (Д2) Сума від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 281 470 грн.

В силу положень п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України (у редакції чинній на момент проведення 21.03.218 камеральної перевірки позивача), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено ст. 76 ПК України. А саме п.п. 76.1 та 76.2 цієї статті Кодексу передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

Поряд з цим, нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Зокрема, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Тобто, з огляду на зміст вищенаведених норм, можна дійти висновків, що: камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Дана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 №640/18801/18.

З тексту акта камеральної перевірки від 21.03.2018 №2755/26-15-12/07-20 суд встановив, що контролюючий орган дійшов висновку про допущення платником (ТОВ УМК) при заповненні податкової декларації за січень 2018 року (а саме рядків 16 і 16.1) арифметично-логічних помилок з огляду на не врахування таким платником висновків акта камеральної перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628.

Дослідивши зміст наявної у матеріалах справи копії акта ГУ ДФС у м. Києві від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628 та з текстів позовної заяви і відзиву на неї суд встановив, що 18.01.2018 ГУ ДФС у м. Києві провело камеральну перевірку податкової декларації ТОВ УМК з податку на додану вартість за період листопад 2017 року (реєстр. №9273338932 від 20.12.2017) та уточнюючого розрахунку податкових зобов?язань з податку на додану вартість у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року (реєстр. №9275112561 від 22.12.2017). Результати такої камеральної перевірки були оформлені актом від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628.

За змістом акта камеральної перевірки від 18.01.2018 перевіряючим під час проведення такої перевірки було становлено, що ТОВ УМК подало податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2017 року (реєстраційний № 9273338932 від 20.12.2017 року) та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань (реєстр. № 9275112561 від 22.12.2017 року), в якому задекларовано податкові зобов`язання в сумі 283 233 грн., у тому числі по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ Катеринопільський елеватор (ІПН 325804623171) за жовтень 2017 року на суму ПДВ 11 250 грн. За даними Єдиного реєстру податкових накладних у листопаді 2017 року зареєстровано три виписаних податкових накладних на суму ПДВ 1 517 983 грн. Крім того, в результаті камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2017 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань (реєстр. № 9275112561 від 22.12.2017 року), встановлено, що ТОВ УМК податковий кредит на суму ПДВ 1 002 157 грн. сформовано за рахунок податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації.

У підсумку за даними перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2017 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань реєстр. №9275112561 від 22.12.2017) встановлено, що ТОВ УМК : податкові зобов`язання задекларовано не в повному обсязі; віднесено до податкового кредиту податкові накладні, зареєстровані із запізненням терміну реєстрації постачальниками ТОВ Будівельна група Вавілон (код ЄДРПОУ 41197522) та ТОВ Продукт Групп (код ЄДРПОУ 41445134); допущено технічну помилку в рядку 15 уточнюючого розрахунку (реєстр. № 9275112561 від 22.12.2017).

Відповідно до розд. Висновки акта камеральної перевірки від 18.01.2018 ГУ ДФС у м. Києві встановило порушення ТОВ УМК п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження за листопад 2017 року суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплачується до держаного бюджету, на 1 278 706 грн.

На підставі акта камеральної перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628 ГУ ДФС у м. Києві 02.02.2018 прийняло наступні податкові повідомлення-рішення: за №0074211207, яким зменшило Товариству розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 969 451 грн.; за №0074231207, яким збільшено Товариству суму, що за результатом звітного періоду підлягала сплаті платником до бюджету за листопад 2017 року, на 1 278 706 грн. та застосовало до платника штрафну санкцію у розмірі 319 676,50 грн.

В подальшому такі податкові повідомлення-рішення від 02.02.2018 №0074211207 і №0074231207 були оскаржені ТОВ УМК та скасовані у судовому порядку, а саме:

- рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 28.02.2019 у справі №640/18801/18, яке за даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 07.08.2019, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0074211207 від 02.02.2018. Текст такого рішення суду у справі №640/18801/18 доступний для ознайомлення на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80535514;

- рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 26.09.2019 у справі №640/2946/19, яке в силу положень ст. 255 КАС України вважається таким, що набрало законної сили 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0074231207 від 02.02.2018. Текст такого рішення суду у справі №640/2946/19 доступний для ознайомлення на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за наступним посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84521161.

Тобто, результати камеральної перевірки, оформлені актом від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628, були скасовані у судовому порядку.

У контексті наведеними обставинами суд враховує, що оформлення результатів документальних перевірок здійснюється відповідно до ст. 86 ПК України, згідно з якою такі результати оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

У разі якщо за результатами перевірки контролюючим органом відповідно до ст. 54 Податкового кодексу розраховується сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контро люючі органи, або встановлено факти, визначені п. 58.1 ст. 58 Кодексу, платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

В силу положень п. 57.3 ст. 53 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При цьому, відповідно до п. 56.18 ст. 56 цього ж Кодексу платник податків з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу (тобто, строку 1095 днів), має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Акт перевірки, як такий є що не є рішенням (індивідуально-правовим актом) суб?єкта владних повноважень, не може бути оскаржений платником до суду на відміну від податкового повідомлення-рішення (наведене підтверджується правовою позицією Верховного Суду в постановах від 27.03.2018 у справі №813/2524/17, від 10.05.2018 у справі №811/119/13-а, від 09.08.2018 у справі №826/5302/14, від 13.12.2018 у справі №810/6689/14).

В даному випадку, як вбачається з обсягу встановлених судом у цій справі обставин, платник (позивач) не погодившись із висновками акта камеральної перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628 оскаржив результати такої камеральної перевірки (описані вище податкові повідомлення-рішення від 02.2.2018) у межах визначеного Кодексом строку до суду. За результатами такого оскарження податкові повідомлення-рішення від 02.2.2018 були скасовані.

Наведене у свою чергу спростовує обґрунтованість висновку контролюючого органу про допущення платником арифметичних та/або методологічних помилок при заповненні ним податкової декларації за січень 2018 року у зв?язку з не врахуванням висновків акта камеральної перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акта від 21.03.2018 №2755/26-15-12-07-20 та, як наслідок про протиправність прийнятого на підставі цього акта податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 №0265701207 та необхідність скасування такого рішення відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову .

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 18.10.2019 №736 підтверджено, що ТОВ Українська монтажна компанія під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 4 222,06 грн. Відтак, враховуючи суть та розмір заявлених і фактично задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у сумі 4 222,05 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українська монтажна компанія (ідентифікаційний код 25168628, адреса: 01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 40-Б, кім. 009) до Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.05.2018 №0265701207.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська монтажна компанія (ідентифікаційний код 25168628, адреса: 01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 40-Б, кім. 009) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 4 222,05 грн. (чотири тисячі двісті двадцять дві гривні 05 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок