Постанова

від 11.03.2021 по справі 640/20435/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20435/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська монтажна компанія до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська монтажна компанія звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2018 №0265701207.

Позов обґрунтовано протиправністю висновків акта камеральної перевірки від 21.03.2018 №2755/26-15-12-07-20, що були покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.05.2018 №0265701207.

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за наслідками проведення камеральної перевірки податкової декларації ТОВ Українська монтажна компанія з податку на додану вартість за січень 2018 року (реєстр. № 9026419896 від 20.02.2018) встановлено, що позивачем в цій декларації в рядку 16 задекларовано від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 151 873 грн. та в рядку 16.1 значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду задекларовано в сумі 151 873 грн., однак без врахування результатів акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 18.01.2018 № 33/26-15-12-07-20/25168628.

Як наслідок за результатами проведеної камеральної перевірки, в зв`язку з не врахуванням позивачем результатів акта камеральної перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628, податковим органом було правомірно прийнято оспорювані у цій справі податкові повідомлення-рішення.

Крім того, апелянт просить замінити відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України Питання Державної податкової служби від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає клопотання апелянта таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що скасування у судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 02.02.2018 №0074211207 та №0074231207 спростовує висновки контролюючого органу про допущення платником податків арифметичних та/або методологічних помилок при заповненні ним податкової декларації за січень 2018 року, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності ТОВ Українська монтажна компанія з податку на додану вартість за січень 2018 року (а саме - даних податкової декларації реєстр. №9026419896 від 20.02.2018), за результатами якої складений акт від 21.03.2018 №2755/26-15-12-07-20.

Під час проведення камеральної перевірки контролюючим органом були використані податкова декларація за січень 2018 року з додатками, дані Єдиного реєстру податкових накладних та акт перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-02-20/25168628.

У відповідності до висновків камеральної перевірки позивачем в декларації з податку на додану вартість за січень 2018 року (реєстр. №9026419896 від 20.02.2018) у рядку 16 задекларовано показник від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 151 873 грн., а в рядку 16.1 показник від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду задекларовано в сумі 151 873 грн., та без врахування результатів акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 18.01.2018 року № 33/26-15-12-07-20/25168628, згідно з яким була зменшена сум від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 969 451 грн. та збільшена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 1 278 706 грн.

Як наслідок, контролюючий орган дійшов до висновку про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду в розмірі 281 470 грн., що задекларована позивачем в декларації з податку на додану вартість, та водночас про збільшення суми податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті платником до державного бюджету, на суму 687 981 грн.

У подальшому, 07.05.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки, прийняло податкове повідомлення-рішення форми В4 за №0265701207, яким зменшило задеклароване ТОВ Українська монтажна компанія у податковій декларації за січень 2018 року (реєстр. №9026419896 від 20.02.2018) від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, на суму 281 470 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки висновки акта від 21.03.2018 №2755/26-15-12-07-20 є необгрунтованими, вказане свідчить про протиправність прийнятого на підставі цього акта податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 №0265701207.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

За змістом п.п. 200.1, 200.2 і 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України платник податку на додану вартість подає податкову декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Як свідчать матеріали справи, 20.02.2018 ТОВ Українська монтажна компанія засобами електронного зв`язку подала до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період січень 2018 року з додатками 5 (розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів) і Д2 (довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), яка була зареєстрована за №9026419896 від 20.02.2018.

Відповідно, згідно даних цієї податкової декларації позивач задекларував наступні показники: ряд. 9 усього податкових зобов`язань - 99 881 грн., ряд. 17 усього податкового кредиту - 381 351 грн., ряд. 16 від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: - 151 873 грн., ряд. 16.1 від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду - 151 873 грн., ряд. 19 від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 281 470 грн. та ряд. 21 (Д2) Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 281 470 грн.

У свою чергу, 21.03.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності ТОВ Українська монтажна компанія з податку на додану вартість за січень 2018 року (а саме - даних податкової декларації реєстр. №9026419896 від 20.02.2018), за результатами якої складено акт від 21.03.2018 №2755/26-15-12-07-20.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України (у редакції чинній на момент проведення камеральної перевірки), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відтак, податковий орган наділений правом проводити перевірки, одним із різновидів яких є камеральні перевірки.

У відповідності до п.п. 76.1 та 76.2 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

При цьому, нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статями 77, 78 ПК України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 №640/18801/18.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення камеральної перевірки згідно Акта від 21.03.2018 №2755/26-15-12/07-20 контролюючий орган дійшов висновку про допущення позивачем при заповненні податкової декларації за січень 2018 року (а саме рядків 16 і 16.1) арифметично-логічних помилок з огляду на не врахування таким платником висновків акта камеральної перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628.

Так, 18.01.2018 ГУ ДФС у м. Києві провело камеральну перевірку податкової декларації ТОВ Українська монтажна компанія з податку на додану вартість за період листопад 2017 року (реєстр. №9273338932 від 20.12.2017) та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року (реєстр. №9275112561 від 22.12.2017). Результати такої камеральної перевірки були оформлені актом від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628.

Згідно акту камеральної перевірки від 18.01.2018 позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2017 року (реєстраційний №9273338932 від 20.12.2017) та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань (реєстр. № 9275112561 від 22.12.2017), в якому задекларовано податкові зобов`язання в сумі 283 233 грн., у тому числі по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ Катеринопільський елеватор (ІПН 325804623171) за жовтень 2017 року на суму ПДВ 11 250 грн.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних у листопаді 2017 року зареєстровано три виписаних податкових накладних на суму ПДВ 1 517 983 грн.

Крім того, в результаті камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2017 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань (реєстр. № 9275112561 від 22.12.2017), встановлено, що позивачем податковий кредит на суму ПДВ 1 002 157 грн. сформовано за рахунок податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації.

У підсумку за даними перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2017 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань реєстр. №9275112561 від 22.12.2017) встановлено, що позивачем податкові зобов`язання задекларовано не в повному обсязі; віднесено до податкового кредиту податкові накладні, зареєстровані із запізненням терміну реєстрації постачальниками ТОВ Будівельна група Вавілон (код ЄДРПОУ 41197522) та ТОВ Продукт Групп (код ЄДРПОУ 41445134); допущено технічну помилку в рядку 15 уточнюючого розрахунку (реєстр. № 9275112561 від 22.12.2017).

Як наслідок, контролюючий орган дійшов до висновку про порушення ТОВ Українська монтажна компанія п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження за листопад 2017 року суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплачується до держаного бюджету, на 1 278 706 грн.

На підставі висновків вказаного Акта камеральної перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628 податковим органом 02.02.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення: за №0074211207, яким зменшино розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 969 451 грн.; за №0074231207, яким збільшено суму, що за результатом звітного періоду підлягала сплаті платником до бюджету за листопад 2017 року, на 1 278 706 грн. та застосовало до платника штрафну санкцію у розмірі 319 676,50 грн.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 28.02.2019 у справі №640/18801/18, яке набрало законної сили 07.08.2019, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0074211207 від 02.02.2018.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 26.09.2019 у справі №640/2946/19, яке набрало законної сили 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0074231207 від 02.02.2018.

У силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, результати камеральної перевірки, оформлені актом від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628, на підставі яких були прийняті вищевказані податкові повідомлення-рішення були скасовані у судовому порядку.

У той же час, Акт перевірки у даному випадку не є рішенням (індивідуально-правовим актом) суб`єкта владних повноважень, який впливає на права та обов`язки платника податків, та не може бути оскаржений платником до суду на відміну від податкового повідомлення-рішення, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 27.03.2018 у справі №813/2524/17, від 10.05.2018 у справі №811/119/13-а, від 09.08.2018 у справі №826/5302/14, від 13.12.2018 у справі №810/6689/14).

У даному випадку, позивач, не погодившись із висновками акта камеральної перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628 оскаржив її результати у вигляді податкових повідомлень-рішень від 02.02.2018 до суду, які за результатами такого оскарження були скасовані.

Вказані обставини спростовують посилання контролюючого органу про допущення позивачем як платником податків арифметичних та/або методологічних помилок при заповненні ним податкової декларації за січень 2018 року у зв`язку з не врахуванням висновків акта камеральної перевірки від 18.01.2018 №33/26-15-12-07-20/25168628.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 №0265701207.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук