Постанова

від 16.12.2020 по справі 520/6321/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 р.Справа № 520/6321/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

представника позивача: Мельника Я.О.

представника відповідача: Качанова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС ПАК" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 20.08.20 року по справі № 520/6321/2020

за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС ПАК"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2020 Головне управління Держпраці у Харківській області (далі також - позивач, ГУ Держпраці у Харківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СВС ПАК (далі також - відповідач, ТОВ СВС ПАК ), в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог від 26.06.2020, просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТОВ СВС ПАК до усунення порушень шляхом зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

1. Заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт із управління навантажувачами із залученням водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

2. Заборонити експлуатацію повітрозбірників повітряних компресорів модель РГ 495/1,0 ємністю 0,495 м. куб. зав. № 735. модель РГ 495/1,0 ємністю 0,495 м. куб. зав. №736, модель РГ 500/1,0 ємністю 0,5 м. куб. зав. № 539, модель РГ 100/1,0 ємністю 0,1 м. куб. зав. № 842;

3. Заборонити експлуатацію крану стрілового з ручною лебідкою зав. №б/н. інв. №б/н (типу КЛ-1 який знаходиться в приміщенні механічної майстерні) електротельферу вантажопідіймальністю 300кг. інв. №б/н, виробництва УРАЛМАШ модель ЄП 150/300, який знаходиться в приміщенні виробничого цеху біля бабінорізальної машини;

4. Заборонити суб`єкту господарювання виконання зварювальних робіт на зварювальному посту;

5. Заборонити експлуатацію зварювального трансформатору ПГД 315 Буран , № оренди 64А;

6. Заборонити експлуатацію заточувального верстату (вулканіт) інв. № б/н;

7. Заборонити експлуатацію заточувального верстату інв.№ б/н;

8. Заборонити експлуатацію заточувального верстату зав.№ 52297;

9. Заборонити експлуатацію свердлильною верстату (№ Оренди 108);

10. Заборонити експлуатацію заточувальних верстатів, які використовуються для заточування фрез та свердл у кількості 3 одиниці інв. №б/н.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року адміністративний позов ГУ Держпраці у Харківській області задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ СВС ПАК подало апеляційну скаргу, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, в обґрунтування поданої скарги зазначає, що ним у мінімальні строки було усунуто порушення, які виступають предметом позову, 26 серпня 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 успішно пройшли підготовку та перевірку знань за відповідними програмами після ухвалення рішення судом, Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці щодо посудин, що працюють під тиском зареєстровано лише 26.08.2020 року, після ухвалення судом першої інстанції рішення по справі. Апелянт посилається на перевищення службових повноважень посадовими особами позивача, а також на те, що судом першої інстанції поверхнево досліджено матеріали справи, не з`ясовано всі фактичні обставини справи, не взято до уваги докази відповідача. Скаржник зазначає про порушення судом першої інстанції строків розгляду справи та вказує, що суд вийшов за межі позовних вимог.

ТОВ СВС ПАК просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ГУ Держпраці у Харківській області до ТОВ СВС ПАК про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає її доводи безпідставними, а рішення суду першої інстанції - обґрунтованим та законним, з наведених у відзиві підстав. Просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020, залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Відповідач подав до суду заперечення на відзив, які підтримані представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наявні у справі докази, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що у період з 11.02.2020 по 20.02.2020 посадовими особами позивача на підставі направлення на проведення перевірки від 29.01.2020 за № 03.01-03/402 та наказу від 29.01.2020 за № 219 проведено планову перевірку відповідача на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої було складено акт від 20.02.2020, № 19-03-04-1303/0197.

Вказаним актом зафіксовано 93 порушення, зазначені в акті перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 20.02.2020 за № 19-03-04-1303/0197 (далі також - акт перевірки), відповідача попереджено про необхідність негайного зупинення роботи (виробництва), а саме:

1. Заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт із управління навантажувачами із залученням водіїв ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ;

2. Заборонити експлуатацію повітрозбірників повітряних компресорів модель РГ 495/1,0 ємністю 0.495 м. куб. зав. № 735, модель РГ 495/1,0 ємністю 0,495 м. куб. зав. № 736. модель РГ 500/1,0 ємністю 0.5 м. куб. зав. № 539, модель РГ 100/1,0 ємністю 0,1 м. куб. зав. № 842;

3. Заборонити експлуатацію крану стрілового з ручною лебідкою зав. №б/н. інв. №б/н (типу КЛ-1, який знаходиться в приміщенні механічної майстерні) електротельферу вантажопідіймальністю 300 кг. інв. №б/н, виробництва "УРАЛМАШ" модель ЄН 150/300, який знаходиться в приміщенні виробничого цеху біля бабінорізальної машини;

4. Заборонити суб`єкту господарювання виконання зварювальних робіт на зварювальному посту;

5. Заборонити експлуатацію зварювального трансформатору ПГД 315 Буран , № оренди 64А;

6. Заборонити експлуатацію заточувального верстату (вулканіт) інв. № б/н;

7. Заборонити експлуатацію заточувального верстату інв.№ б/н;

8. Заборонити експлуатацію заточувального верстату зав.№ 52297;

9. Заборонити експлуатацію свердлильною верстату (№ Оренди 108);

10. Заборонити експлуатацію заточувальних верстатів, які використовуються для заточування фрез та свердл у кількості 3 одиниці інв.№б/н.

Зазначений акт перевірки не підписаний уповноваженою особою відповідача, у зв`язку з чим позивачем направлений на юридичну адресу відповідача, що не заперечується відповідачем у справі.

26.02.2020 року ГУ Держпраці у Харківській області винесено приписи № № 19-03-04-1303/0197-0973/5403, 19-03-04-1303/0197-0974/5403, 19-03-04-1303/0197-0975/5403, 19-03-04-1303/0197-0976/5403, 19-03-04-1303/0197-0977/5403, 19-03-04-1303/0197-0978/5403, 19-03-04-1303/0197-0980/5403, якими директора ТОВ СВС ПАК ОСОБА_5 на підставі ст. 39 Закону України Про охорону праці , ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст. 63 Кодексу України про надра, Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року за № 96, зобов`язано усунути негайно та у термін до 26.03.2020 року порушення вимог законодавства про охорону праці та промислової безпеки, перелічені в акті перевірки від 20.02.2020, № 19-03-04-1303/0197 (а.с. 30-48).

Наведені приписи від 26.02.2020 року позивач направив на адресу відповідача поштовим зв`язком 26.02.2020 року (а.с. 49).

Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Під час розгляду справи відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив про усунення ряду порушень, на підтвердження чого надав відповідні докази.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем до суду надані докази часткового усунення виявлених під час перевірки порушень, а саме, належним чином засвідченні копії:

- заявки до ДП Учбово-курсовий комбінат Харківжитлобуд від 11.03.2020 №12, від 10.06.2020 № 26;

- договору від 12.03.2020 № 10/128;

- договору від 16.03.2020 № 32.038.20 з Приватним підприємством Учбово-діагностичний центр Техінформсервіс ;

- акту здавання-приймання наданих послуг від 03.06.2020, б/н;

- паспорта повітрозбірника повітряного компресора РГ 495/1,0, ємністю 0,495 м. куб., зав. №735; №736;

- паспорта повітрозбірника повітряного компресора РГ 500/1,0, ємністю 0,5 м. куб. зав. №539;

- повітрозбірника повітряного компресора РГ 100/1,0 ємністю 01 м. куб., зав. №842;

- наказу від 13.03.2020 № 46-ОТ Про обслуговування обладнання, що працює під тиском ;

- договору оренди нежитлових приміщень від 13.092018, № 13а/09;

- листа від 26.02.2020, № 9/1 до ТОВ Харківський електротехнічний завод Енергоміра ,

- листа від 27.02.2020 за № 1-27/02, від 19.03.2020 за № 1-19/03 ТОВ Харківський електротехнічний завод Енергоміра ;

- довідку від 29.05.2019 за № 22/1;

- договору з Приватним підприємством Науково-виробнича фірма Сантек від 01.04.2010, № 6-20;

- акту здачі-приймання виконання робіт від 24.04.2020 за № 1/6-20; від 28.05.2020 за № 2/6-20;

- графік планово-попереджувального ремонту обладнання систем вентиляції на 2-й, 3-й, 4-й квартал 2020 року;

- договір з Приватним підприємством Науково-виробнича фірма Сантек від 05.02.2020, № 3-20;

- паспорт систем вентиляції В1, В2, В3; журнал технічного обслуговування і ремонту вентиляційних систем;

- наказ від 18.01.2020 за № 13-ОТ Про організацію відомчого нагляду за утриманням у справному стані і безпечною експлуатацією устаткування ; журнал обліку, перевірки та випробувань електроінструмента та допоміжного обладнання до нього;

- протокол від 23.04.2018, № 4 Проведення досліджень освітленості робочого місця ;

- фотодокази на 15 аркушах.

Ознайомившись із зазначеними доказами, позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 01-26/48866/2020 від 26.06.2020), в якій зазначив про існування 26 порушень нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, вказаних в п.п. 8, 11, 12, 13, 14, 15, 30, 31, 32, 33, 37, 38, 50, 51, 52, 53, 54, 56, 57, 58, 59, 60, 69, 70, 71, 72 акту перевірки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, суд першої інстанції зауважив, що інші порушення, зазначені у акті перевірки, станом на дату розгляду справи не усунені відповідачем.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів усунення у повному обсязі виявлених перевіркою порушень, зазначених у акті перевірки, з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Приписами ч. 2 ст. 4 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992, № 2694-XII (далі по тексту - Закон України № 2694-XII) визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України № 2694-XII умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 13 Закону України № 2694-XII передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону України № 2694-XII, роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до норм ст. 18 Закону України № 2694-XII, працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Згідно із абз. 2 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007, № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 5 ст. 4 Закону України № 877-V визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (ч. 1 ст. 38 Закону України № 2694-XII).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015, № 96, визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами ч. 7 ст. 7 Закону України № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У контексті наведеного, вжиття заходів реагування слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

При цьому, захід реагування у вигляді зупинення робіт з експлуатації виробництва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері промислової безпеки та охорони праці є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що ним усунуто виявлене порушення, зазначене у п. 8 акту перевірки, а саме: водії навантажувачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , не пройшли навчання і перевірку знань відповідних НПА з охорони праці у встановленому порядку по Правилам охорони праці під час експлуатації навантажувачів , що є порушенням: п. 4.1 НПАО 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці .

У підтвердження усунення наведеного порушення скаржник указує, що 11.03.2020 року ТОВ СВС ПАК направило до ДП Учбово-курсовий комбінат Харківжитлобуд заявку № 12 від 11.03.2020 року щодо проведення виконавцем навчання і перевірки знань по зазначеним Правилам щодо вказаних водіїв (а.с. 11), а 12.03.2020 уклав із зазначеним підприємством договір № 10/128 від 12.03.2020 року (а.с. 12).

Як свідчать матеріали справи, більш ніж через два місяці після укладення договору № 10/128 від 12.03.2020 року, відповідач адресував ДП УКК Харківжитлобуд лист № 22 від 27.05.2020 року з проханням надати роз`яснення чому навчання осіб не проведено (а.с. 13).

Колегія суддів відзначає, що за умовами розділу 3 договору про надання освітньої послуги № 10/128 від 12.03.2020 року, ТОВ СВС ПАК зобов`язалося внести 100 % оплату за освітню послугу, направити слухачів для надання освітньої послуги та направити свого представника в якості голови кваліфікаційної/екзаменаційної комісії.

Разом з тим, відповідач не надав доказів виконання ним зазначених умов, укладеного з ДП УКК Харківжитлобуд договору, що, у свою чергу, унеможливлювало надання освітньої послуги, тому колегія суддів не знаходить об`єктивними посилання відповідача у письмових поясненнях на категоричну відмову представників виконавця надати письмову відповідь стосовно витраченого на очікування часу.

Жодних інших доказів усунення виявлених позивачем порушень, наведених у п. 8 акту перевірки, до суду першої інстанції ТОВ СВС ПАК не було надано.

Докази неспроможності виконання ТОВ СВС ПАК умов розділу 3 договору про надання освітньої послуги № 10/128 від 12.03.2020 року у матеріалах справи відсутні.

Посилання апелянта на усні бесіди з представниками ДП УКК Харківжитлобуд не можуть бути взяті судом апеляційної інстанції до уваги через не доведення таких обставин.

Скаржник надав до суду апеляційної інстанції копії заявки № 29 від 07.07.2020 року і договору з ТОВ Навчальний центр Промбезпека від 08.07.2020 щодо спеціального навчання з питань охорони працівників та платіжного доручення № 7978 від 14.07.2020 року про сплату за спеціальне навчання з питань охорони праці.

При цьому, відповідач не довів поважних причин ненадання цих доказів суду першої інстанції.

Разом з тим, Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 за № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 р. за № 231/10511, встановлено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії (п. 3.1); не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці (п. 3.16); посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому Наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005, № 15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 15.02.2005, № 232/10512, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому Наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 за № 263/121 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25.01.95 за № 18/554, проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці (п. 4.1); спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і навчальним центром (п. 4.2).

Колегія суддів зауважує, що ТОВ СВС ПАК не надано вмотивованого пояснення і доказів об`єктивної неможливості невідкладного проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці у визначений позивачем у п. 8 припису від 26.02.2020 року, № 19-03-04-1303/0197-0978/5416 термін (а.с. 40-42).

До того ж слід зазначити, що початок вчинення підготовчих дій з метою отримання необхідних дозволів, навчання з питань охорони праці, тощо не означає повного усунення відповідачем відповідного порушення, оскільки повним усуненням є лише отримання необхідних дозволів, посвідчень, тощо.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 805/130/17-а.

Окрім того, відповідачу було відомо про результати планової перевірки, оскільки під час її проведення був присутній працівник відповідача - інженер з охорони праці ОСОБА_6 , що зазначено в акті перевірки та не заперечується ТОВ СВС ПАК , тому останнє мало об`єктивну можливість невідкладно вжити всіх можливих заходів для негайного усунення виявлених позивачем порушень. Тому, надання копій посвідчень з перевірки знань з питань охорони праці від 26.08.2020 року водіїв навантажувачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції судових висновків не спростовує.

Щодо порушень, зазначених в пунктах 11, 12, 13, 14, 15 акту перевірки, які стосуються позовної вимоги про заборону експлуатації повітрозбірників повітряних компресорів модель РГ 495/1,0 ємністю 0,495 м. куб. зав. № 735. модель РГ 495/1,0 ємністю 0,495 м. куб. зав. №736, модель РГ 500/1,0 ємністю 0,5 м. куб. зав. № 539, модель РГ 100/1,0 ємністю 0,1 м. куб. зав. № НОМЕР_1 , апелянт, вказуючи про усунення порушень, послався на наказ № 46-ОТ від 13.03.2020 Про обслуговування обладнання, що працює під тиском (а.с. 92) та договір від 16.03.2020 за № 32.038.20, укладений з Приватним підприємством Учбово-діагностичний центр Техінформсервіс (а.с. 77-79).

ГУ Держпраці у Харківській області у п. 11 акту перевірки зазначило, що роботодавець не забезпечив утримання обладнання під тиском у справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного технічного обслуговування, техогляду, експертного обстеження та ремонту; роботодавець не забезпечив утримання обладнання під тиском у справному стані та безпечну його експлуатацію, а саме: призначено наказом відповідального працівника за справний стан і безпечну експлуатацію обладнання під тиском ОСОБА_7 , який не пройшов навчання та перевірку знань з охорони праці (п. 12); на час відсутності працівника, відповідального за справний стан та безпечну експлуатацію обладнання, що працює під тиском, виконання його обов`язків покладено на працівника, який не пройшов навчання та перевірку знань з охорони праці (п. 13); не визначено певний механізм для персоналу, на якого покладено обов`язки з обслуговування обладнання, що працює під тиском, згідно з яким йому доручається ведення ретельного спостереження за дорученим устаткуванням шляхом проведення огляду, перевірки справності арматури, КВП, запобіжних клапанів, засобів сигналізації і захисту (п. 14); не призначено в необхідній кількості обслуговуючий персонал, який пройшов навчання з охорони праці та має відповідну кваліфікацію щодо обслуговування обладнання, яке працює під тиском, приладів безпеки, контрольно-вимірювальних приладів (п. 15), що є порушенням пп. 1, 3, 5 п. 1 гл. 1 розділу VII НПАОП 0.00-1.81-18 Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском.

Так, відповідно до п. 1 гл. 1 розділу VII наведених Правил, затверджених Наказом Мінсоцполітики України від 05.03.2018 за № 333, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2018 р. за № 433/31885, роботодавець, який має намір експлуатувати обладнання під тиском, повинен забезпечити утримання обладнання під тиском у справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного технічного обслуговування, технічного огляду, експертного обстеження у випадках, передбачених законодавством, та ремонту власними силами або шляхом укладання договору з іншим суб`єктом господарювання на виконання зазначених робіт. З цією метою роботодавець зобов`язаний:

1) призначити наказом відповідального працівника за справний стан і безпечну експлуатацію обладнання під тиском, який пройшов навчання та перевірку знань з охорони праці у встановленому порядку;

2) забезпечити працівників цими Правилами, інструкціями, що діють у межах підприємства;

3) призначити в необхідній кількості обслуговувальний персонал, який пройшов навчання з охорони праці і має відповідну кваліфікацію щодо обслуговування обладнання під тиском, приладів безпеки, контрольно-вимірювальних приладів (далі - КВП), хімводопідготовки, живильних пристроїв та іншого допоміжного устаткування;

4) розробити і затвердити виробничу інструкцію для персоналу, який обслуговує обладнання під тиском, на підставі інструкції з монтажу і експлуатації виробника або постачальника обладнання під тиском з урахуванням компонування устаткування. Виробнича інструкція повинна знаходитись на робочих місцях і видаватись під розписку обслуговувальному персоналу;

5) визначити певний механізм для персоналу, на який покладено обов`язки з обслуговування обладнання під тиском, згідно з яким йому доручається ведення ретельного спостереження за дорученим устаткуванням шляхом його огляду, перевірки справності арматури, КВП, запобіжних клапанів, засобів сигналізації і захисту, живильних пристроїв. Для запису результатів огляду і перевірки слід вести змінний журнал. Форма журналу визначається роботодавцем;

6) забезпечити періодичність перевірки знань цих Правил, норм та інструкцій з охорони праці згідно з чинним законодавством працівниками;

7) організувати періодичну перевірку знань виробничих інструкцій персоналом;

8) організувати контроль за станом металу елементів обладнання під тиском відповідно до інструкції з монтажу і експлуатації виробника. На теплових електростанціях при контролі за станом металу котлів слід також керуватись НД;

9) забезпечити виконання цих Правил відповідальними працівниками за справний стан та безпечну експлуатацію обладнання під тиском, а обслуговувальним персоналом - інструкцій;

10) забезпечити проведення технічних оглядів і експертного обстеження обладнання під тиском у випадках, передбачених законодавством, у визначені строки;

11) проводити періодично (не рідше одного разу на рік) обстеження обладнання під тиском, а саме гідростатичне випробування робочим тиском, внутрішній та зовнішній огляди. Для трубопроводів пари та гарячої води проводиться зовнішній огляд;

12) для запобігання аварій паропроводів, що працюють за температури, яка викликає повзучість металу, власник трубопроводу має встановити систематичне спостереження за зростанням залишкової деформації.

На час відсутності працівника, відповідального за справний стан та безпечну експлуатацію обладнання під тиском (відпустка, відрядження, хвороба), виконання його обов`язків має бути покладено на іншого відповідального працівника відповідним наказом по підприємству з дотриманням вимог пункту 1 цієї глави.

Стосовно порушення, вказаного у п. 14 акту перевірки, колегія суддів зауважує, що договір від 16.03.2020 за № 32.038.20, на який покликається апелянт, не може бути визнаний належним та допустимими доказом усунення такого порушення, зважаючи на положення ст. 90 КАС України.

Як слушно зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач у наказі від 13.03.2020 року призначив відповідальними за справний стан та безпечну експлуатацію обладнання під тиском ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 без проходження спеціального навчання та перевірки знань з охорони праці, що не відповідає Правилам охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском.

За таких обставин, на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення відповідач не усунув виявлені позивачем порушення, наведені в п.п. 11, 12, 13, 14, 15 акту перевірки. Надання ж до апеляційної скарги копій посвідчень на ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не впливає на оцінку законності і обґрунтованості рішення.

Крім того, колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу на той факт, що скаржник долучив до апеляційної скарги копії платіжного доручення № 7977 від 14.07.2020 щодо сплати за навчання посадових осіб згідно з договором-рахунком № 718-2020 від 07.07.2020 року ТОВ ЦПС Техінформсервіс , посвідчення № 865-20-1 від 07.08.2020, виданого ТОВ ЕВЦ Сфера (м. Полтава), листів ГУ Держпраці у Харківській області від 24.03.2020, від 12.06.2020, 01.07.2020 і декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, які без поважних причин не були надані до суду першої інстанції.

Частиною 4 ст. 308 КАС України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Водночас, відповідачем не надано доказів неможливості подання до суду першої інстанції доказів, які долучені до апеляційної скарги з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Також, надані відповідачем до апеляційної скарги копії посвідчень з перевірки знань з питань охорони праці № 120 від 26.08.2020 та № 119 від 26.08.2020, видані ТОВ НЦ Промбезпека , надані після прийняття оскаржуваного рішення та оцінка їм не надавалась, тому вони не можуть вплинути на оцінку законності і обґрунтованості рішення від 20.08.2020 року в аспекті процесуального закону.

В апеляційній скарзі відповідач зауважує на тому, що визначені у п.п. 30, 31, 32, 33, 37, 38 акту перевірки порушення безпідставні, оскільки вони стосуються обладнання, яке не має жодного відношення до ТОВ СВС ПАК , адже 13.09.2018 року ним укладено договір оренди нежитлових приміщень № 13а/09 від 13.09.2018 з ТОВ Харківський електротехнічний завод Енергоміра , згідно з яким останнє передає відповідачу нежитлові приміщення з інженерними мережами та технічним обладнанням (а.с. 94, 95).

Так, у п. 30 акту перевірки позивач зазначив, що суб`єкт господарювання не забезпечив в установлений термін проведення експертного обстеження обладнання, а саме: електротельферу вантажопідіймальністю 300кг. інв. №б/н, виробництва УРАЛМАШ модель ЄП 150/300, який знаходиться в приміщенні виробничого цеху біля бабінорізальної машини, крану стрілового з ручною лебідкою зав. №б/н. інв. №б/н (типу КЛ-1, який знаходиться в приміщенні механічної майстерні), що є порушенням п. 3 гл. 4 розділу V НПАОП 0.00-1.80-18 Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання . Роботодавець не здійснює моніторинг і оцінку технічного стану обладнання шляхом проведення перевірок (первинний, періодичний, позачерговий технічні огляди, експертні обстеження) та нагляду за його безпечною експлуатацією щодо зазначених крану та електротельферу (п. 31).

Скаржник зауважив, що з одного боку, вказаний електротельфер УРАЛМАШ належить до технічного обладнання і не перебуває в експлуатації ТОВ СВС ПАК , а з іншого - посилається на демонтаж вказаного обладнання. Натомість позивач зазначив, що під час проведення перевірки встановив, що зазначені кран стріловий та електротельфер Уралмаш експлуатуються у технологічному процесі, без дотримання вимог чинного законодавства.

При цьому, відповідач надав до суду апеляційної інстанції копію договору оренди нежитлових приміщень № 13а/09 від 13.09.2018 з ТОВ Харківський електротехнічний завод Енергоміра у повному обсязі та акт приймання-передачі № 1 від 13.09.2020, за умовами якого Орендодавець передає відповідачу у тимчасове платне користування строком на три роки на умовах оренди нежитлові приміщення з їх інженерними мережами та технічним обладнанням за адресою: м. Харків вул. Лозівська, 5 (Об`єкт). В свою чергу, ТОВ СВС ПАК взяло на себе зобов`язання у випадку необхідності отримувати дозвіл у службах виконавчої влади для ведення власної господарської діяльності, утримувати Об`єкт в порядку, передбаченому відповідними державними нормами та самостійно нести відповідальність, передбачену діючим законодавством за порушення пожежної безпеки, охорони праці і техніки безпеки (п. 7.1.4 договору). Відповідач за цим договором також зобов`язався забезпечити схоронність Об`єкта, комунікацій і обладнання (п. 7.1.7). Будь-яких застережень щодо обладнання зазначений договір не містить, доказів його консервації відповідач не надав.

Отже, колегія суддів критично оцінює доводи скаржника, що наведене технічне обладнання не перебуває в оренді та експлуатації відповідача, через що не приймає до уваги довідку № 22/1 від 29.05.2020 року.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач постався на положення ГОСТ 25866-83 Эксплуатация техники. Термины и определения , який увійшов до переліку міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року, скасованих з 01 січня 2018 року, відповідно до чинного наказу ДП Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 14.12.2015 року за № 187. Тому колегія суддів такі доводи до уваги не приймає.

В силу положень п. 17 Додатку 6 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 207), до Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці віднесено монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені в додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, згідно з якими експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - довготривалий період використання під час виробничого процесу машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки з урахуванням їх експлуатаційних характеристик; застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - використання машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за призначенням згідно з результатами оцінки їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.п.1, 2 гл. 1 розділу III (Вимоги щодо монтажу, налагодження, демонтажу та встановлення обладнання) Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання Наказу Мінсоцполітики України від 19.01.2018 за № 62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2018 р. за № 244/31696, монтаж, налагодження і демонтаж обладнання мають виконуватися відповідно до вимог цих Правил. Монтаж і демонтаж має виконуватися згідно з вимогами проекту виконання робіт (далі - ПВР) на монтаж (демонтаж), розробленого з урахуванням документації на встановлення обладнання і експлуатаційних документів (настанови з експлуатації, інструкції з монтажу, пуску, регулювання та обкатки тощо) і вимог глави 2 цього розділу.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що в матеріалах справи відсутні проект виконання робіт, акт про демонтаж електротельферу вантажопідіймальністю 300кг. інв. №б/н, виробництва УРАЛМАШ модель ЄП 150/300 та крану стрілового з ручною лебідкою зав. №б/н. інв. №б/н типу КЛ-1.

Зауваження скаржника, що лист його контрагента від 19.03.2020 року № 1-19/03 підтверджує факт демонтажу та вилучення з орендованих ТОВ СВС ПАК приміщень електротельферу Уралмаш і крану стрілового з ручною лебідкою, колегією суддів не може бути взято до уваги, оскільки питання щодо перевірки та встановлення факту усунення всіх наявних в акті перевірки порушень врегульовано положеннями Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Надання ж судом адміністративної юрисдикції оцінки питанню, чи були усунуті виявлені порушення у сфері охорони праці до висновку компетентного органу в цьому питанні є передчасним.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що не звертався до позивача для підтвердження факту щодо усунутого порушення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не може визнати усунутими порушення, зазначені в п.п. 30, 31, 32, 33, 37, 38 акту перевірки, негайне усунення яких позивач вимагав у приписі від 26.02.2020 року 19-03-04-1303/0197-0980/5403 (а.с. 46-48).

В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що твердження відповідача у запереченні на відзив про те, що приписи позивача від 26.02.2020 року ним були отримані лише 03.03.2020, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки за даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6105243841737 останнє вручено ТОВ СВС ПАК 27.02.2020 року (а.с. 49 - зворот).

Твердження скаржника, що 04.06.2020 року, після запровадження на території України адаптивного карантину та відновлення роботи Центрів надання адміністративних послуг, відповідачем подано для реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці щодо посудин, що працюють під тиском, не заслуговують на увагу, оскільки оператори поштового зв`язку, зокрема, АТ Укрпошта , з часу запровадження карантину на всій території України (12.03.2020), здійснювали обслуговування користувачів послуг поштового зв`язку. Тому, відповідач об`єктивно не був позбавлений можливості подати декларації для реєстрації шляхом направлення поштового відправлення раніше 04.06.2020 року.

Отже, посилання відповідача на усунення виявлених позивачем порушень у повному обсязі та у строки, які були об`єктивно мінімальними, є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджується.

Щодо зазначених у п.п. 50, 51, 52, 53, 54, 56, 57, 58, 59, 60 акту перевірки порушень, негайне усунення яких позивач вимагав у приписі від 26.02.2020 року № 19-03-04-1303/0197-0974/5403 (а.с. 33), колегія суддів відзначає таке.

У п. 50 акту перевірки позивач зазначив, що роботодавець не забезпечує організацію та контроль за роботою витяжних вентиляційних пристроїв за затвердженим графіком, але не рідше одного разу в квартал, у місяці виконання зварювальних робіт, що є порушенням розділу ІІ п. 2.22 НПАОП 28.52-1.31-13 Правила охорони праці під час зварювання металів .

У підтвердження усунення зазначеного порушення ТОВ СВС ПАК надано до справи копії договору з Приватним підприємством Науково-виробнича фірма Сантек від 01.04.2010, № 6-20; акту здачі-приймання виконання робіт від 24.04.2020, № 1/6-20; від 28.05.2020, № 2/6-20 та графік планово-попереджувального ремонту обладнання систем вентиляції на 2-й, 3-й, 4-й квартал 2020 року.

Скаржник також послався на те, що зазначене у п. 51 акту перевірки від 20.02.2020 року порушення, а саме: відсутня документація (паспорт) та перевірка вентиляції та вентиляційних пристроїв, які встановлені на дільниці проведення зварювальних робіт, що є порушенням п. 2.1, п. 2.2 гл. 2 розділу ІІІ НПАОП 0.00-7.11-12, було усунуте шляхом укладення 05.02.2020 року договору № 3-20 з ПП НВФ Сантек (а.с. 107).

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи наявні копії трьох паспортів системи вентиляції щодо дільниці виробництва верстатів В1, В2, В3 (а.с. 109-106), однак паспорту системи вентиляції щодо дільниці проведення зварювальних робіт в матеріалах справи не міститься, і дані паспорти в розділі загальні відомості не містять даних виконавця проекту вентустановки, виконавця монтажу, дати приймання установки в експлуатацію, архівного номеру і номеру креслення, тому колегія суддів не може вважати усунутим порушення, наведене в п. 51 акту перевірки.

У п. 52 акту перевірки позивачем встановлено, що будь-які порушення у системі вентиляції не відображаються попереджувальними сигнальними пристроями, що є порушенням п. 2.1, п. 2.2 гл. 2 розділу ІІІ НПАОП 0.00-7.11-12. Апелянт стверджує, що усунув це порушення, на підтвердження чого до відзиву на позов надав фотодоказ. Позивач з цього приводу вказує, що цей доказ не може свідчити про повне усунення порушення, оскільки апелянтом не надано відомостей щодо встановлення звукового сигнального пристрою.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 гл. 2 розділу ІІІ (Вимоги щодо облаштування робочих зон) Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених Наказом МНС України від 25.01.2012 за № 67, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 р. за № 226/20539, у закритих робочих приміщеннях повинно бути достатньо придатного для дихання повітря з урахуванням граничних допустимих концентрацій шкідливих речовин, характеру робочого процесу і фізичних потреб організму працівників з розрахунку на максимально можливу їх кількість під час роботи відповідно до передбаченого технологічного процесу. Робочі місця, де можливе виділення пилу та небезпечних газів, мають бути обладнані вентиляційними пристроями, які повинні бути постійно готовими до роботи. Будь-які порушення у системі вентиляції повинні відображатись попереджувальними сигнальними пристроями. Установки для кондиціювання повітря або механічні вентиляційні установки під час їх роботи не повинні створювати для працівників протягів.

Тож наведені положення чітко не встановлюють вимоги до попереджувального сигнального пристрою за видом сигналу - звукового чи світлового та Технічним регламентом знаків безпеки і захисту здоров`я працівників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 р. N 1262, передбачено різні види сигналів, зокрема, звукові та світлові, тому зауваження апелянта є слушними з цього приводу.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє посилання позивача щодо необхідності надання відомостей про встановлення саме звукового сигнального пристрою, однак погоджується із тим, що фото не може свідчити про усунення порушення без проведення перевірки виконання приписів.

Щодо порушення, зазначеного у п. 53 акту перевірки, а саме: відсутні акти щодо перевірки системи вентиляції та постійної готовності їх до роботи, що є порушенням п. 2.1, п. 2.2 гл. 2 розділу ІІІ НПАОП 0.00-7.11-12, колегія суддів відзначає, що відповідач надав суду копії акту здачі-приймання виконання робіт від 24.04.2020, № 1/6-20; від 28.05.2020, № 2/6-20 та журналу технічного обслуговування і ремонту вентиляційних систем. На думку ж позивача, дані докази не свідчать про усунення порушень через те, що акти не відображають відомостей про технічний стан вентиляційних пристроїв, а журнал не містить відомостей про проходження технічного огляду і чистки вентиляційної установки В3.

Скаржник наполягає на тому, що з аналізу змісту положень п. 2.1, п. 2.2 гл. 2 розділу ІІІ НПАОП 0.00-7.11-12 слідує, що вони не вимагають наявності актів перевірки систем вентиляції у суб`єкта, який використовує вентиляційні системи, тому вважає, що ці норми неправильно застосовані судом першої інстанції, оскільки вказаний пункт був зазначений позивачем із порушеннями.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не оскаржувалися дії позивача та припис № 19-03-04-1303/0197-0974/5403 від 26.02.2020 року, тому зауваження скаржника до уваги не приймаються.

Також у п. 54 акту перевірки позивач встановив, що ТОВ СВС ПАК не призначено особу, яка відповідальна за нагляд та експлуатацію вентиляції та вентиляційних пристроїв на підприємстві, що є порушенням п. 2.5 розділу ІІ НПАОП 0.00-7.11-12. Апелянт зазначає, що наказом № 13-ОТ від 08.01.2020 року Про організацію відомчого нагляду за утриманням у справному стані і безпечною експлуатацією устаткування ОСОБА_10 призначено відповідальною особою за експлуатацію вентиляційних систем. Однак чому наказ № 13-ОТ від 08.01.2020 року не було надано позивачу під час проведення планової перевірки, відповідач не зазначив.

Щодо порушення, зазначеного у п. 56 акту перевірки, а саме: не занесено особою, яка проводила вимірювання чи випробування опору ізоляції та випробування зварювального трансформатору (ПГД 315 Буран , № аренди 64А) результати в Журнал обліку, перевірки та випробування електроінструменту , що є порушенням п. 6.7.76 НПАОП 40.1-1.21-98, то апелянт вказує, що ці відомості містяться в копії Журналу обліку, перевірки та випробувань електроінструмента та допоміжного обладнання до нього, наданого суду першої інстанції.

Дослідивши вказаний доказ, колегія суддів зауважує, що в даному Журналі відсутні відомості про проведення випробування зварювального трансформатору (ПГД 315 Буран , № оренди 64А).

Відносно порушення, визначеного у п. 57 акту перевірки, а саме: на корпусі електрозварювального трансформатора (ПГД 315 Буран , № оренди 64А) не нанесено дату наступного вимірювання опору ізоляції та належність до цеху (дільниці та ін.), що є порушенням п. 6.7.77 НПАОП 40.1-1.21-98, а з наданого відповідачем фото не вбачається усунення порушення.

Також, у п. 58 акту перевірки позивач вказав на порушення п. 6.7.77 НПАОП 40.1-1.21-98, що полягає у відсутності заземлення зварювального столу, який знаходиться в місці виконання зварювальних робіт. Під час апеляційного перегляду справи позивач відзначив, що з наданого відповідачем фото не вбачається усунення порушень, оскільки неможливо встановити куди приєднано заземлення зварювального столу, інших доказів апелянт не надав.

У п. 59 акту перевірки позивач зазначив, що не надано до перевірки проектну документацію, затверджену в установленому порядку щодо освітленості робочого місця виконання зварювальних робіт, що є порушенням розділу ІІ п. 2.17 НПАОП 28.52-1.31-13 Правил охорони праці під час зварювання металів.

Зазначена норма передбачає, що освітлення робочих місць повинно відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку. Аварійне освітлення, що вмикається автоматично в разі аварійного вимкнення робочого освітлення, передбачається на робочих місцях, технологічних ділянках, де неможливо негайно припинити роботи, і на ділянках, де раптове припинення технологічного процесу пов`язане з небезпекою для життя людей або великими економічними втратами. Евакуаційне освітлення (для евакуації працівників із приміщення цеху) в разі аварійного вимкнення робочого освітлення повинно забезпечувати освітленість підлоги основних проходів і сходів.

Відтак, наданий відповідачем до справи протокол № 4 від 23.04.2018 року не підміняє проектну документацію, тому встановлене позивачем порушення (п. 59) не є усунутим, оскільки проектну документацію відповідач не надав.

Щодо порушень, визначених у п.п. 60, 69, 70, 71, 72 акту перевірки (на заточувальному верстаті (вулканіт) інв. № б/н, на заточувальному верстаті інв. № б/н та зав. № 52290 захисні пристрої (екрани), не зблоковані з пуском верстата, на свердлильному верстаті (№ Оренди 108) не встановлено пристрій, який повертає шпиндель у початкове положення після його подавання, на заточувальних верстатах, які використовуються для заточування фрез та свердл у кількості 3 одиниці інв.№ б/н відсутні захисні пристрої (екрани), які повинні бути зблоковані з пуском верстатів, що є порушенням п. 1.10, гл. 1, п.6.2 розділу ІІ НПАОП 0.00-1.71-13 Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями , негайне усунення яких позивач вимагав у приписи № 19-03-04-1303/0197-0976/5403 від 26.02.2020 року, то на підтвердження їх усунення відповідач надав лише фото, однак до позивача з повідомленням про їх усунення не звертався.

Разом з тим, суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці та промислової безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих відповідачем порушень.

Так, відповідно до положень абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, у разі усунення в повному обсязі недоліків, виявлених позивачем, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, із повідомленням про усунення порушень.

Таким чином, у разі усунення відповідачем порушень, які слугували підставою для звернення позивача до суду, він повинен звернутися до позивача з проханням провести позапланову перевірку на предмет усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), та під час перевірки надати органу контролю всі підтверджуючі документи, обов`язок надання яких передбачено абз. 4 ст. 11 Закону України № 877-V.

Тобто, добросовісне усунення порушень відповідачем може підтверджуватися лише актом перевірки, складеним уповноваженою особою органу державного нагляду (контролю) за процедурою, встановленою спеціальним Законом України № 877-V.

З цих же підстав судом апеляційної інстанції не може бути взято до уваги надані відповідачем фотодокази щодо усунених порушень (а.с. 134 - 141), визначених позивачем в п.п. 57, 58, 60, 69, 70, 71, 72 акту перевірки.

Колегія суддів ураховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові по справі № 160/1903/19 від 29.07.2020, в якій судом зазначено, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача щодо вчинення посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області кримінально караних діянь, оскільки ці обставини не підтверджені відповідними доказами в розумінні статей 72 - 76 КАС України.

Крім того, предметом розгляду даної справи є питання наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) внаслідок не усунення ТОВ СВС ПАК порушень вимог статей 13, 18 Закону України Про охорону праці , виявлених позивачем під час планової перевірки, а не оскарження дій позивача.

При цьому, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем приписів від 26.02.2020 року, визнання їх протиправними та скасування. Отже, дані приписи є чинними та підлягають виконанню.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 18 червня 2020 року по справі № 420/5918/18.

Колегія суддів знаходить доводи апелянта суперечливими, оскільки з одного боку, ТОВ СВС ПАК посилається на порушення судом першої інстанції строків розгляду справи, а з іншого боку зазначає про вжиття ним під час розгляду справи заходів щодо усунення виявлених позивачем порушень та неодноразове наголошення про це суду першої інстанції, який, у свою чергу, на думку відповідача, проігнорував ці об`єктивні обставини. У зв`язку із отриманням копій посвідчень з перевірки знань з питань охорони праці після ухвалення рішення судом, просив апеляційний суд прийняти їх до розгляду.

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020 року розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначена процесуальна норма діяла під час розгляду справи судом першої інстанції до 17.07.2020 року. Тому колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції строків розгляду справи.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що суд вийшов за межі позовних вимог, то скаржник не зазначив в чому полягає таке порушення та такі доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Колегія суддів зазначає, що вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою підставою для застосування до нього заходів реагуванням.

Слід зазначити, що такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Той факт, що ТОВ СПВ ПАК після звернення позивача до суду усувало виявлені порушення і ГУ Держпраці зареєструвало подану відповідачем Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці щодо посудин, що працюють під тиском від 19.08.2020 року (р.н.1/119 від 26.08.2020), не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування на момент ухвалення оскаржуваного рішення.

Тому, колегія суддів констатує, що надання ТОВ СВС ПАК декларації та посвідчень після ухвалення оскаржуваного рішення не впливає на законність рішення суду першої інстанції та не є підставою для його скасування.

Наведена позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 2340/5120/18.

Разом з тим, незважаючи на часткове усунення ТОВ СВС ПАК виявлених ГУ Держпраці у Харківській області порушень, колегія суддів не може визнати усунутими всі порушення, зазначені в акті перевірки.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що в судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що підприємство не зверталося до позивача з повідомленням для підтвердження факту щодо усунутих порушень.

За таких обставин, надані відповідачем докази не свідчать про повне усунення порушень, вказаних в акті перевірки, які є такими, що створюють реальну загрозу для життя і здоров`я людей.

Слід відзначити, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ТОВ СВС ПАК виявлених порушень, що має бути підтверджено у встановленому Законом України № 877-V порядку.

Верховний Суд в постанові від 26.06.2018 року у справі № 823/589/16 дійшов висновку, що застосування заходів реагування є способом спонукання до усунення виявлених порушень, а не санкцією за виявлені порушення і якщо за результатами усунення порушень залишається хоча б одне порушення, що загрожує життю і здоров`ю людей - заходи реагування належать застосуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 29.08.2019 року у справі № 806/648/16 та від 08.04.2020 року у справі № 420/3577/19.

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи скаржника у запереченні на відзив про необґрунтованість дій позивача у зв`язку із вимушеністю проходження навчання на території іншої області, що співробітники вже багато років працюють з відповідним обладнанням та навантажувачами, завжди успішно проходили навчання та охорону праці за відповідними програмами та закінчення терміну дії їх попередніх посвідчень, оскільки зазначені обставини не звільняють підприємство від обов`язку виконувати вимоги законодавства України з охорони праці та промислової безпеки.

Експлуатація роботодавцем машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки щодо якого уповноваженим органом не вирішено питання про відповідність вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці не дозволяється, крім випадків, установлених законодавством, і має оцінюватися як підстава для зупинення виконання робіт з експлуатації цього обладнання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 826/14011/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що оскільки ТОВ "СВС ПАК" не надано доказів повного усунення встановлених працівниками ГУ Держпраці у Харківській області порушень, перелік яких викладений в акті перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) №19-03-04-1303/0197 від 20.02.2020 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС ПАК" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року по справі № 520/6321/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 17.12.2020 року