Постанова

від 17.12.2020 по справі 420/4721/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4721/20

Головуючий в І інстанції: Потоцька Н.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 16.09.2020 р.

м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді - доповідача -Шеметенко Л.П. судді -Стас Л.В. судді -Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства АЛБИС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 р. Фермерське господарство АЛБИС звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 28.05.2020 року №2166 Про проведення фактичної перевірки ФГ АЛБИС .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 02.06.2020 року на територію фермерського господарства прибули особи, які представились посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області з метою проведення фактичної перевірки, однак у допуску вказаних осіб до проведення перевірки було відмовлено, у зв`язку з тим, що посади осіб, які прибули на проведення перевірки, вказані у наказі на проведення перевірки не співпадали з назвами посад, вказаними у посвідченнях вказаних осіб.

Позивач вважає, що наказ на проведення перевірки є безпідставним та прийнятим всупереч вимогам діючого податкового законодавства, оскільки у ньому, у порушення п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 та п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України не зазначено підстав для проведення перевірки та не вказано строку тривалості перевірки.

На підставі викладеного позивач просив скасувати оскаржуваний наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 28.05.2020 року № 2166.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі, просило скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.05.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято наказ № 2166 "Про проведення фактичної перевірки ФГ АЛБИС (код ЄДРПОУ 39661119)", відповідно до якого з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, на підставі п.п. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст. 19-1, п.п. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, наказано провести у період з 02.06.2020 року фактичну перевірки ФГ АЛБИС , податкова адреса: Одеська область, Балтський район, м. Балта, вул. Ломоносова, буд.162, перевіряємий період з 01.01.2019 року по дату закінчення фактичної перевірки.

01.06.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області заступнику начальника відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС в Одеській області та головному державному ревізору-інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС в Одеській області видано направлення на перевірку за №928 та №929.

На підставі вказаних направлень посадовими особами відповідача здійснено вихід для проведення перевірки ФГ "АЛБИС", однак посадові особи не були допущені до проведення перевірки.

У направленнях на перевірку керівником ФГ АЛБИС здійснено наступні написи: Не маю змоги допустити даних осіб до перевірки в зв`язку з тим, що не маю змоги ідентифікувати відповідність до наказу та направлення, а саме, не відповідність посади зазначеної в направленні до посади зазначеної в службових посвідченнях, та відсутня печатка в службовому посвідченні .

В свою чергу, вважаючи протиправним наказ на проведення перевірки, ФГ АЛБИС звернулось з даним позовом до суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на невідповідність оскаржуваного наказу вимогам Податкового кодексу України, та відповідно, його протиправність.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ФГ "АЛБИС", з огляду на наступне.

Згідно положень п.20.1.4 ч.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначено порядок проведення фактичної перевірки.

Згідно п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у цьому пункті.

В свою чергу, згідно п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як зазначено вище, підставою для проведення перевірки у спірному наказі зазначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Вказаний підпункт пункту 80.2 ст. 80 ПК України передбачає дві підстави для проведення фактичної перевірки:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У наказі ГУ ДПС в Одеській області від 28.05.2020 року вказано, що перевірка призначається з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.

У рішенні від 11 червня 2019 року у справі №1440/2045/18 Верховний Суд вказав на те, що щодо обігу підакцизних товарів фактична перевірка проводиться виключно щодо наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що вказана в оскаржуваному наказі підстава для проведення фактичної перевірки не передбачена ст. 80 Податкового кодексу України.

При цьому в оскаржуваному наказі не міститься вказання на конкретну підставу для проведення перевірки, визначену п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, окрім посилання на норми Податкового кодексу України. Однак, з огляду на те, що вказаний підпункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки, саме лише зазначення норми Податкового кодексу України, на думку колегії суддів, не є достатнім та свідчить про відсутність належного обґрунтування підстав для призначення фактичної перевірки у спірному наказі.

Слід зазначити, що лише в ході судового розгляду справи відповідач вказував на призначення перевірки в межах здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Однак, вказані обґрунтування не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не відображені у спірному наказі.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що відповідачем на надано доказів отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Таким чином, з огляду на відсутність у спірному наказі будь-яких посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, колегія суддів вважає, що податковий орган не довів суду наявність правових підстав для винесення оскаржуваного наказу.

При вирішенні справи колегія суддів враховує також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.09.2020 року по справі №640/21536/19.

Відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції також враховує, що в оскаржуваному наказі не визначено строк проведення перевірки.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що у копії наказу про проведення перевірки, який пред`являється перед початком проведення перевірки, зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Не зазначення в оскаржуваному наказі тривалості проведення перевірки, свідчить про невідповідність прийнятого наказу вимогам Податкового кодексу України.

Все вищезазначене підтверджує висновок суду першої інстанції про протиправність наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 28.05.2020 року №2166 Про проведення фактичної перевірки ФГ АЛБИС та обґрунтованість вимоги позивача про його скасування.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, однак правильності таких висновків не спростовують та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 17.12.2020 р.

Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька