Постанова

від 10.12.2020 по справі 2340/5002/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/5002/18 Суддя першої інстанції: Гаврилюк В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря - Король Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, яке проголошене о 17 год. 10 хв. та складене у повному обсязі 22 квітня 2019 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Офісу великих платників податків ДФС (процесуальним правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС) від 05 листопада 2018 року № 602-47;

- зобов`язати Офіс великих платників податків ДФС здійснити коригування облікових показників інтегрованої картки платника ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор по податку на прибуток шляхом скасування податкового боргу у вигляді пені в сумі 121675 грн 97 коп., нарахованої в період з 20 листопада 2015 року по 04 листопада 2018 року;

- зобов`язати Офіс великих платників податків ДФС здійснити коригування облікових показників інтегрованої картки платника ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор по податку на додану вартість шляхом скасування податкового боргу за основним платежем в сумі 1512135 грн 00 коп. та у вигляді пені в сумі 174146 грн 39 коп., нарахованої в період з 01 вересня 2015 року по 04 листопада 2018 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року адміністративний позов було задоволено частково:

- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Офісу великих платників податків ДФС від 05 листопада 2018 року № 602-47;

- зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС здійснити коригування облікових показників інтегрованої картки ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор по податку на додану вартість шляхом скасування податкового боргу за основним платежем в сумі 1512135 грн 00 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та порушив норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що податковий борг, зазначений у податковій вимозі від 05 листопада 2018 року № 602-47, є частиною податкового боргу, який набув статусу узгодженого податкового зобов`язання у зв`язку із закінченням процедури судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 22 грудня 2016 року № 0000421400 та 03 липня 2017 року № 00000012200. На думку відповідача, у нього був відсутній обов`язок направляти позивачу податкові повідомлення-рішення, що були складені у зв`язку із скасуванням податкових повідомлень-рішень від 22 грудня 2016 року № 0000421400 та 03 липня 2017 року № 00000012200 у частині. Також відповідач зазначає, що кошти у сумі 1512135 грн 00 коп. були сплачені на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а не на рахунок державного казначейства, призначений для сплати податкового боргу.

ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор звернулося до суду із клопотанням, у якому просило призначити судово-економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерту просило поставити такі питання:

1. Чи підтверджується документально відомостями інтегрованої картки платника податків ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор станом на 04 листопада 2018 року визначена в податковій вимозі Офісу великих платників податків ДФС від 05 листопада 2018 року № 602-4714 сума податкового боргу в розмірі 3057234 грн 85 коп., в тому числі в частині основного платежу та нарахованої пені, та які підстави і податкові періоди його виникнення?

2. Чи відповідають суми податкового боргу платника податків ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор , які визначені в податковій вимозі Офісу великих платників податків ДФС від 05 листопада 2018 року № 602-4714 в розмірі 3057234 грн 85 коп., в тому числі в частині основного платежу та нарахованої пені, відомостям інтегрованої картки платника податків ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор станом на 04 листопада 2018 року?

Ухвалою суду від 26 вересня 2019 року було задоволено клопотання ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор , призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Оплату витрат на проведення судово-економічної експертизи було покладено на ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор . Також зупинено провадження у справі № 2340/5002/18 до одержання результатів призначеної судом експертизи.

Листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07 вересня 2020 року № 27422/27423/19-72 справу повернуто до суду без висновку експерта з посиланням на відсутність попередньої оплати вартості проведення експертизи.

Для вирішення питання про можливість поновлення провадження у справі було призначено судове засідання та запропоновано сторонам надати письмові пояснення щодо можливості поновлення провадження у справі без отримання висновку експерта, а позивача - також пояснення щодо причин не проведення попередньої оплати вартості судово-економічної експертизи.

ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор повідомило, що оплату послуг експерта не було проведено у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем та відмовою Київського науково-дослідного інституту судових експертиз знизити вартість експертизи.

Одночасно позивач також звернувся до суду з клопотанням від 28 жовтня 2020 року про призначення судово-економічної експертизи та доручення її проведення атестованому судовому експерту Морозовій О.С.

Однак в судовому засіданні представник позивача в порядку ст. 104 КАС України надав до суду висновок експерта Морозової О.С. за результатами проведення судово-економічної експертизи від 11 листопада 2020 року № 10/11-20, підготовлений на його замовлення. На вирішення експерту були поставлені такі ж питання, що і в ухвалі суду від 26 вересня 2019 року.

У зв`язку з цим представник ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор в судовому засіданні відмовився від клопотання про призначення судово-економічної експертизи від 28 жовтня 2020 року. Ухвалою суду від 26 листопада 2020 року, що занесена до протоколу судового засідання та окремим документом не викладалася, вказане клопотання було залишене без розгляду.

Представник Офісу великих платників податків ДПС подав письмові пояснення щодо висновків експертизи, у яких наголосив на тому, що інтегрована картка платника податків не може бути об`єктом дослідження судово-економічної експертизи, оскільки не є первинним документом. Також представник відповідача звертає увагу на те, що висновок був підготовлений у стислий строк, а результати проведеного дослідження носять формальний характер.

Від ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор 10 грудня 2020 року повторно надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи та доручення її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерту запропоновано поставити питання, які були визначені ухвалою суду від 26 вересня 2019 року.

Під час судового засідання представник позивача підтримав заявлене клопотання та просив суд його задовольнити. Представник наголосив на тому, що наприкінці бюджетного року ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор віднайшло кошти для оплати послуг експертного дослідження.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив врахувати, що ухвалою суду від 26 вересня 2019 року Київському науково-дослідному інституту судових експертиз вже доручалося проведення тотожного дослідження, проте позивач протягом року не здійснив оплату вартості послуг експерта. Відповідач наголошує на тому, що повторно заявлення клопотання про призначення експертизи має на меті затягування розгляду справи.

Ухвалою суду від 10 грудня 2020 року, що занесена до протоколу судового засідання та окремим документом не викладалася, клопотання ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор про призначення судово-економічної експертизи було залишене без розгляду з підстав визнання дій представник щодо заявлення такого клопотання зловживанням процесуальними правами відповідно до ст. 45 КАС України.

Представник відповідача, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, що викладені в ній.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та додаткових письмових пояснень учасників справи, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задовольнити частково, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року - скасувати в частині та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Предметом апеляційного перегляду є рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року в частині задоволення двох позовних вимог ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор :

- про визнання протиправною і скасування податкової вимоги Офісу великих платників податків ДФС від 05 листопада 2018 року № 602-47;

- про зобов`язання Офісу великих платників податків ДФС здійснити коригування облікових показників інтегрованої картки ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор по податку на додану вартість шляхом скасування податкового боргу за основним платежем в сумі 1512135 грн 00 коп.

Рішення суду від 11 квітня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржувалося.

Вказані позовні вимоги пов`язані спільними передумовами виникнення спору, проте підстави для задоволення кожної з них судом першої інстанції є різними.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Офісом великих платників податків ДФС було проведено перевірку ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор , за підсумками якої складено акт від 22 листопада 2016 року № 111/28-04-14-00/31082518 та винесено податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2016 року:

- № 0000421400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 4179681 грн 00 коп., в тому числі за податковим зобов`язанням - 2786454 грн 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1393227 грн 00 коп.;

- № 0000411400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 218445 грн 00 коп.

Вказані рішення контролюючого органу ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор оскаржило в судовому порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі № 823/957/17 було скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року про задоволення адміністративного позову та прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Постановою Верховного Суду від 05 червня 2018 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року було залишено без змін.

У подальшому постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у справі № 823/957/17 було частково задоволено заяву ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року за нововиявленими обставинами. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року скасовано в частині визнання противними і скасування податкових повідомлень-рішень від 22 грудня 2016 року № 0000421400 щодо нарахування податку в сумі 1908973 грн 00 коп. та № 0000012200 щодо нарахування податку в сумі 40384 грн 00 коп. та відмовлено у задоволенні позовної заяви в цій частині. В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року було залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд погодився з доводами контролюючого органу про те, що фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор та ТОВ Голд Трейд не підтверджується.

Одночасно у відношенні директора ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор ОСОБА_2 було порушено кримінальне провадження № 32017000000000255 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків).

Позивач платіжним дорученням від 30 жовтня 2017 року № 5466 здійснив перерахування коштів на суму 1008090 грн 00 коп. та платіжним дорученням від 31 жовтня 2017 року № 5502 - на суму 504045 грн 00 коп. У якості призначення платежу ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор у вказаних документах було зазначено: *;131; част.спл.грош.зобов. штр(фін) санкціями (штраф) контраг. ТОВ Голд Трейд акту перев 22.11.2016 № 111/28-04-14-00/31082518; (як відшк збитків по КП) .

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 січня 2018 року у справі № 695/3465/17 директора ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з повною сплатою податків та відшкодуванням шкоди, завданої державні їх несвоєчасною сплатою, на підставі ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України.

На підставі акту перевірки від 22 листопада 2016 року № 111/28-04-14-00/31082518 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у справі № 823/957/17 Офісом великих платників податкові ДФС були винесені податкові повідомлення-рішення від 03 вересня 2018 року:

- № 0004082200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1868973 грн 00 коп., в тому числі за податковим зобов`язанням - 1245982 грн 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 662991 грн 00 коп.;

- № 0004062200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 40384 грн 00 коп.

Також відповідач направив позивачу податкову вимогу від 05 листопада 2018 року № 602-47 про сплату податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 3057234 грн 85 коп., з яких:

- податок на прибуток - 184743 грн 22 коп. (39849 грн 53 коп. основний платіж та 144884 грн 69 коп. пеня)

- податок на додану вартість - 2872500 грн 63 коп. (1820616 грн 36 коп. основний платіж та 1051884 грн 27 коп. пеня).

Вказана вимога контролюючого органу є предметом оскарження у цій справі. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 05 листопада 2018 року № 602-47, суд першої інстанції виходив з того, що до неї включені суми грошового зобов`язання, нарахованого податковими повідомленнями-рішеннями від 03 вересня 2018 року № 0004082200 та № 0004062200. Однак такі рішення контролюючого органу не направлялися платнику податків та не вручалися йому. Відповідно, відповідачем не визначалися граничні строки сплати грошових зобов`язань по податку на прибуток і податку на додану вартість, з огляду на що нараховані суми є неузгодженими, а у відповідача були відсутні обумовлені приписами п. 59.1, п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України правові підстави для надсилання (вручення) позивачеві податкової вимоги від 05 листопада 2018 року № 602-47.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає Податковий кодекс України.

Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Порядок та підстави направлення податкової вимоги платнику податків передбачені положеннями ст. 59 Податкового кодексу України.

У відповідності до абз. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Зазначені норми права вказують на те, що передумовою для направлення платнику податків податкової вимоги є виникнення у нього податкового боргу. Така вимога може бути направлена виключно після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

За змістом ст. 59 Податкового кодексу України кожна із зазначених умов є обов`язковою. Наявність лише однієї із них не дає контролюючому органу право направляти платнику податків податкову вимогу.

Сторонами справи не заперечується, що до податкової вимоги були включені грошові зобов`язання, які нараховані ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор податковими повідомленнями-рішеннями від 03 вересня 2018 року № 0004082200 та № 0004062200.

Відтак, при дослідженні питання щодо наявності станом на 05 листопада 2018 року підстав для направлення позивачу податкової вимоги на суму таких зобов`язань, належить з`ясувати чи набули нараховані вказаними рішеннями податкові зобов`язання статусу податкового боргу та чи закінчився у позивача граничний строк для їх сплати.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Узгодженим податковим зобов`язанням, за змістом ст. 54 Податкового кодексу України, є суми податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, які платник податків самостійно зазначає у податковій звітності, а також суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи.

У свою чергу днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, нарахованого контролюючим органом, згідно з абз. 2 пп. 56.17.5 п. 56.17 та абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, є день закінчення процедури адміністративного оскарження або день набрання судовим рішенням законної сили.

Особливістю податкових повідомлень-рішень від 03 вересня 2018 року № 0004082200 та № 0004062200 є те, що вони були винесені на підставі судового рішення, яким визнані протиправними і скасовані в частині податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2016 року № 0000421400 та № 0000012200.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За правилами абз.абз. 1, 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Податкові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1868973 грн 00 коп. (1245982 грн 00 коп. сума податку та 662991 грн 00 коп. штрафні (фінансові) санкції) та з податку на прибуток підприємств у розмірі 40384 грн 00 коп. по правовідносинах ТОВ Голд Трейд були нараховані ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор податковим повідомленням-рішенням від 22 грудня 2016 року № 0000421400 та № 0000012200.

Правомірність нарахування позивачу таких грошових зобов`язань була підтверджена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у справі № 823/957/17. Вказаним судовим рішенням податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2016 року № 0000421400 та № 0000012200 в частині нарахування податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств по правовідносинах з ТОВ Голд Трейд були залишені без змін.

Положеннями ч. 1 ст. 325 КАС України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Отже, з дати прийняття постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у справі № 823/957/17 податкові зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1868973 грн 00 коп. та з податку на прибуток підприємств у розмірі 40384 грн 00 коп. фактично є узгодженим податковим зобов`язанням.

Водночас податкове зобов`язання, самостійно нараховане контролюючим органом, відображається саме у податковому повідомленні-рішенні.

Крім того, як раніше зазначалося, згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання набуде статусу податкового боргу лише у тому випадку, якщо не буде сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Колегія суддів наголошує на тому, що абз. 2 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлює строки для самостійної сплати коштів у тому випадку, якщо нарахована рішенням контролюючого органу сума грошового зобов`язання залишається незмінною після закінчення судового оскарженням податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у справі № 823/957/17 було зменшено суми податку, нарахованого податковими повідомленнями-рішеннями від 22 грудня 2016 року № 0000421400 та № 0000012200, положення п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України слід застосовувати у сукупності зі ст. 60 цього Кодексу.

Згідно з пп. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Отже, з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у справі № 823/957/17 та скасуванням податкових повідомлень-рішень від 22 грудня 2016 року № 0000421400 та № 0000012200 у частині, в Офісу великих платників податків ДФС виник обов`язок направити платнику податків нові податкові повідомлення-рішення, які містять зменшені суми грошового зобов`язання.

На виконання вказаного обов`язку відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 03 вересня 2018 року № 0004082200 та № 0004062200 з новими сумами грошового зобов`язання, проте не направив їх платнику податку.

З прийняттям податкових повідомлень-рішень від 03 вересня 2018 року № 0004082200 та № 0004062200 втрачають чинність податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2016 року № 0000421400 та № 0000012200. Відповідно, припиняються грошові зобов`язання, нараховані рішеннями контролюючого органу від 22 грудня 2016 року та одночасно виникають нові - які були нараховані рішеннями від 03 вересня 2018 року.

У свою чергу строк сплати грошових зобов`язань, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями від 03 вересня 2018 року № 0004082200 та № 0004062200, спливає через 10 календарних днів, що настають за днем отримання таких рішень позивачем, що прямо передбачено п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Водночас вказані податкові повідомлення-рішення не були направлені чи в інший спосіб вручені ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор .

Відповідач вважає, що законом на нього не покладений обов`язок направляти позивачу податкові повідомлення-рішення від 03 вересня 2018 року № 0004082200 та № 0004062200, адже вони були прийняті за наслідками судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 22 грудня 2016 року № 0000421400 та № 0000012200.

Разом з тим, такі доводи контролюючого органу не узгоджуються з вимогами п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України, який прямо покладає на нього обов`язок направити (вручити) платнику податків податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання.

Такий обов`язок покладається на відповідача також підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (далі - Порядок № 1204).

Згідно з п. 5 розділу II Порядку № 1204 якщо за результатами адміністративного або супового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомлення-рішення, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно з п.п. 7, 8 розділу II Порядку № 1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання. При складанні податкового повідомлення-рішення йому присвоюється номер, який вноситься до реєстру, передбаченого пунктом 1 розділу IV цього Порядку.

В подальшому, структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов`язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

За правилами п.п. 1, 2 розділу III Порядку № 1204 після підписання податкове повідомлення-рішення не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення від 03 вересня 2018 року № 0004082200 та № 0004062200 не направлялися та не вручалися позивачу, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що станом на 05 листопада 2020 року десятиденний строк для сплати визначених такими рішеннями грошових зобов`язань не розпочав свій перебіг та, відповідно, не сплинув.

За таких обставин колегія суддів вважає, що податкова вимога від 05 листопада 2018 року № 602-47 була надіслана ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор передчасно та всупереч вимогам п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України до закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

З огляду на викладене рішення суду від 11 квітня 2019 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Офісу великих платників податків ДФС від 05 листопада 2018 року № 602-47 є законним та обґрунтованим.

Приймаючи рішення про зобов`язання Офісу великих платників податків ДФС здійснити коригування облікових показників інтегрованої картки ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор з податку на додану вартість шляхом скасування податкового боргу за основним платежем в сумі 1512135 грн 00 коп., суд першої інстанції виходив з того, що вказана сума коштів була сплачена позивачем згідно з платіжними дорученнями від 30 жовтня 2017 року № 5466 (на суму 1008090 грн 00 коп.) та від 31 жовтня 2017 року № 5502 (на суму 504045 грн 00 коп.), проте не відображена відповідачем в інтегрованій картці платника.

Також суд першої інстанції зазначив, що згідно з мотивувальної частини ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 січня 2018 року у справі № 695/3465/17 директором ТОВ ЗЛГЗ Златогор ОСОБА_2 сплачено до бюджету по акту Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління ДФС від 22 листопада 2016 року № 111/28-04-14-00/31082518 податки (основний платіж та фінансові санкції) у сумі 1512135 грн 00 коп. Таким чином, завдані збитки повністю відшкодовано.

Посилаючись на ч. 4 ст. 78 КАС України, суд першої інстанції зазначив, що обставини фактичної сплати податкового боргу в розмірі1512135 грн 00 коп. не підлягають доказуються при розгляді цієї справи.

Перевіряючи обґрунтованість такого висновку, колегія суддів враховує, що ч. 4 ст. 78 КАС України передбачає звільнення від обов`язку доказування обставин, які встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі.

Натомість суд першої інстанції посилається на обставини, викладені в ухвалі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 січня 2018 року у справі № 695/3465/17, яка постановлена у рамках кримінального провадження. У зв`язку з цим застосуванню підлягає саме ч. 6 ст. 78 КАС України.

Вказана норма права передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Колегія суддів враховує, що фактична сплата ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор коштів у розмірі 1512135 грн 00 коп. підтверджується копіями платіжних доручень від 30 жовтня 2017 року № 5466 (на суму 1008090 грн 00 коп.) та від 31 жовтня 2017 року № 5502 (на суму 504045 грн 00 коп.), а також не заперечується відповідачем.

Для правильного вирішення справи належить встановити чи підлягали такі кошти зарахуванню в рахунок податкового боргу ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор з податку на додану вартість, який був нарахований за підсумками перевірки, результати якої оформлені актом від 22 листопада 2016 року № 111/28-04-14-00/31082518.

Дослідивши копії платіжних доручень від 30 жовтня 2017 року № 5466 та від 31 жовтня 2017 року № 5502, колегія суддів встановила, що вони підтверджують перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з листом Державної казначейської служби України від 23 березня 2019 року № 12-06-06/5660 вказаний рахунок був відкритий для ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ).

Порядок електронного адміністрування ПДВ визначений у ст. 200 1 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 п. 200 1 .2 ст. 200 1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Згідно з абз. 2 п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Положеннями п. 200 1 .7 ст. 200 1 Податкового кодексу України передбачено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200 1 .5 статті 200 1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Зазначені норми права вказують на те, що кошти з рахунку в СЕА ПДВ можуть бути спрямовані на погашення податкового боргу з податку на додану вартість за умови, що податковий борг виник після 01 липня 2015 року.

Отже, кошти у розмірі 1512135 грн 00 коп., які були сплачені позивачем на рахунок № НОМЕР_1 в СЕА ПДВ, можуть бути використані для погашення податкового боргу, що виник за наслідками перевірки, оформленої актом від 22 листопада 2016 року № 111/28-04-14-00/31082518. Станом на жовтень 2017 року сума податкового боргу з податку на додану вартість була визначена податковим повідомленням-рішенням від 22 грудня 2016 року № 0000421400, яке залишалося чинним до 03 вересня 2018 року.

Водночас нормами податкового законодавства встановлений спеціальний порядок використання коштів, що надійшли на рахунок в СЕА ПДВ, у тому числі черговість спрямування коштів на цілі, передбачені п. 200 1 .7 ст. 200 1 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. 7 п. 200 1 .1 ст. 200 1 Податкового кодексу України порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569, який застосовується у редакції, чинній на час перерахування коштів у розмірі 1512135 грн 00 коп., а саме - 30 та 31 жовтня 2017 року), рахунок у системі електронного адміністрування податку це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

У тексті Порядку № 569 для позначення рахунку у системі електронного адміністрування податку (рахунок в СЕА ПДВ) використовується скорочення електронний рахунок .

За правилами п. 19, абз.абз. 1, 2 п. 20 Порядку № 569 за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.

Для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

У свою чергу положення абз. 1 п. 21 Порядку № 569 передбачають, що якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

Отже, кошти на рахунку в СЕА ПДВ першочергово та без вчинення додаткових дій з боку платника податків, перераховуються до бюджету як сплата податкових зобов`язань за підсумками звітного (податкового) періоду. Лише у разі, коли залишок коштів на рахунку в СЕА ПДВ перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, кошти з такого рахунку підлягають перерахуванню до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

Згідно з п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань: 1) платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка; 2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.

Під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій представник Офісу великих платників податків ДПС надавав витяг з інтегрованої картки платника та відомості щодо поповнення рахунку в СЕА ПДВ. Додатково представник позивача надав письмові пояснення щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор з податку на додану вартість.

Дослідивши вказані документи у їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів встановила, що на день надходження коштів на рахунок в СЕА ПДВ згідно з платіжними дорученнями від 30 жовтня 2017 року № 5466 (на суму 1008090 грн 00 коп.) та від 31 жовтня 2017 року № 5502 (на суму 504045 грн 00 коп.) суми залишку на такому рахунку лише частково перевищувала податкові зобов`язання за підсумками звітного (податкового) періоду.

У зв`язку з цим кошти у сумах 1008090 грн 00 коп. та 504045 грн 00 коп. не могли бути у повному обсязі спрямовані контролюючим органом на погашення податкового боргу у день їх зарахування на рахунок в СЕА ПДВ.

Разом з тим, у подальшому, після поповнення позивачем рахунку в СЕА ПДВ на суми коштів, що є необхідними для погашення податкових зобов`язань за підсумками звітного (податкового) періоду та утворення на рахунку в СЕА ПДВ відповідного залишку, контролюючим органом спрямовано такі кошти на погашення податкового боргу.

Так, згідно з даними інтегрованої картки платника, із рахунку в СЕА ПДВ були перераховані кошти на погашення податкового боргу ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор в таких сумах: 30 жовтня 2017 року - 275000 грн 00 коп., 30 жовтня 2017 року - 377607 грн 00 коп., 23 листопада 2017 року - 515900 грн 00 коп., 26 грудня 2017 року - 343628 грн 00 коп.

Отже, загальна сума податкового боргу, що була погашена за рахунок коштів, які надійшли з рахунку позивача в СЕА ПДВ, дорівнює 1512135 грн 00 коп. (275000 грн 00 коп. + 377607 грн 00 коп. + 515900 грн 00 коп. + 343628 грн 00 коп.), що повністю відповідає сумі податку на додану вартість, сплаченій згідно з платіжними дорученнями від 30 жовтня 2017 року № 5466 (на суму 1008090 грн 00 коп.) та від 31 жовтня 2017 року № 5502 (на суму 504045 грн 00 коп.).

Відомості про погашення податкового боргу в розмірі 1512135 грн 00 коп. відображені в інтегрованій картці платника, витяг з якої був наданий контролюючим органом під час розгляду справи в суді першої інстанції (том 1, а.с. 65-72, відомості про зарахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ в погашення податкового боргу 30 жовтня 2017 року на суму 275000 грн 00 коп., 30 жовтня 2017 року на суму 377607 грн 00 коп., 23 листопада 2017 року на суму 515900 грн 00 коп., 26 грудня 2017 року на суму 343628 грн 00 коп. відображені саме на а.с. 71-72).

Витяг з інтегрованої картки платника, який містить тотожні відомості, був додатково поданий до суду апеляційної інстанції представником Офісу великих платників податків ПДВ разом із додатковими поясненнями від 08 грудня 2020 року № 2340/5002/18.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що в інтегрованій картці платника - ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор було відображено відомості про погашення податкового боргу в розмірі 1512135 грн 00 коп. Більше того, такі відомості були відображені в інтегрованій картці платника ще до звернення до суду із цим адміністративним позовом.

Під час судового засідання та у письмових поясненнях представник позивача наголошував на тому, що судовий експерт Морозова О.С. встановила невідповідність (не тотожність) інформації, що відображена на взаємопов`язаних документах, якими є: виписка з рахунку № НОМЕР_2 у СЕА ПДВ та інтегрована картка платника ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор .

У висновку експерта Морозової О.С. за результатами проведення судово-економічної експертизи від 11 листопада 2020 року № 10/11-20 (висновки по першому питанню) дійсно зазначено, що згідно витягу з інтегрованої картки ТОВ Золотоніський ЛГЗ Златогор за 2017 і 2018 роки грошові кошти, що сплачені самостійно платником податків сумарно у розмірі 1512135 грн 00 коп.: а саме у розмірі 1008090 грн 00 коп. за платіжним дорученням № 5466 від 30 жовтня 2017 року та у розмірі 504045 грн 00 коп. за платіжним дорученням № 5502 від 31 жовтня 2017 року, не відображені.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У ч. 2 ст. 90 КАС України наголошено на тому, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

За правилами ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Отже, висновок експерта Морозової О.С. за результатами проведення судово-економічної експертизи від 11 листопада 2020 року № 10/11-20 може бути відхилений судом.

Як раніше зазначалося, під час дослідження інтегрованої картки платника - ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор , яка розміщена у томі 1 а.с. 65-72, судом було встановлено відображення у ній відомостей про погашення податкового боргу сумарно у розмірі 1512135 грн 00 коп. за рахунок коштів, що надійшли з рахунку в СЕА ПДВ, а саме: 30 жовтня 2017 року на суму 275000 грн 00 коп., 30 жовтня 2017 року на суму 377607 грн 00 коп., 23 листопада 2017 року на суму 515900 грн 00 коп., 26 грудня 2017 року на суму 343628 грн 00 коп.

Колегія суддів наголошує на тому, що кошти в загальному розмірі 1512135 грн 00 коп. були відображені в інтегрованій картці платника не в день їх надходження на рахунок в СЕА ПДВ - 30 жовтня 2017 року у розмірі 1008090 грн 00 коп. та 31 жовтня 2017 року в розмірі 504045 грн 00 коп., а в день виникнення підстав, передбачених п.п. 20-22 Порядку № 569, для перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ до бюджету в рахунок погашення податкового боргу.

Також колегія суддів вважає необхідним роз`яснити представнику позивача, що інтегрована картка платника, за змістом п. 3 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, характеризує стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

У свою чергу рахунком у СЕА ПДВ, згідно з п. 4 Порядку № 569, є рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти у сумі, необхідній для подальшої сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Відповідно, сам факт внесення платником податків коштів на власний рахунок, що відкритий для нього в СЕА ПДВ, не свідчить про здійснення розрахунків із бюджетом. Кошти з рахунку платника в СЕА ПДВ мають бути перерахованими до бюджету в рахунок погашення податкового боргу за спеціальною процедурою, що визначена Порядком № 569, і лише після цього підлягають відображенню в інтегрованій картці платника.

Експерт Морозова О.С. стверджуючи, що згідно витягу з інтегрованої картки за 2017 та 2018 роки грошові кошти у розмірі 1512135 грн 00 коп. не відображені, у мотивувальній частині висновку від 11 листопада 2020 року № 10/11-20 не навела причин, з яких нею не були прийняті до уваги записи про надходження коштів з рахунку СЕА ПДВ в таких сумах: 30 жовтня 2017 року - 275000 грн 00 коп., 30 жовтня 2017 року - 377607 грн 00 коп., 23 листопада 2017 року - 515900 грн 00 коп., 26 грудня 2017 року - 343628 грн 00 коп., а всього - 1512135 грн 00 коп.

Враховуючи, що судом встановлено розбіжність між висновком експерта та відомостями, прямо зазначеними у витязі з інтегрованої картки платника - ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор , колегія суддів відхиляє висновок експерта Морозової О.С. за результатами проведення судово-економічної експертизи від 11 листопада 2020 року № 10/11-20.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави, з якими позивач та суд першої інстанції пов`язували необхідність зобов`язання Офісу великих платників податків ДПС здійснити коригування облікових показників інтегрованої картки платника на суму 1512135 грн 00 коп., не знайшли свого підтвердження та були відсутніми на час звернення до суду із адміністративним позовом.

За таких обставин рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року підлягає скасуванню у відповідній частині.

У відповідності до пп.пп. б , в п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з адміністративним позовом ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор на виконання вимог ухвали суду від 26 грудня 2018 року про залишення позовної заяви без руху сплатило судовий збір у розмірі 49382 грн 52 коп., з яких:

- 45858 грн 52 коп. - за позовну вимогу майнового характеру про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Офісу великих платників податків ДФС від 05 листопада 2018 року № 602-47;

- 1762 грн 00 коп. - за позовну вимогу немайнового характеру про зобов`язання здійснити коригування облікових показників інтегрованої картки платника на суму 121675 грн 97 коп.;

- 1762 грн 00 коп. - за позовну вимогу немайнового характеру про зобов`язання здійснити коригування облікових показників інтегрованої картки платника на суму 1512135 грн 00 коп.

У задоволенні позовних вимог немайнового характеру позивачу було відмовлено. Оскільки адміністративний позов задоволено лише в частині однієї вимоги майнового характеру, стягненню на користь ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС підлягають судові витрати на сплату судового збору в розмірі 45858 грн 52 коп.

Також суд першої інстанції здійснив розподіл судових витрат, понесених позивачем на оплату вартості послуг адвоката у розмірі 32724 грн 00 коп.

У відповідності до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор користувалося послугами адвоката Федини О.В., що підтверджується копією договору про надання професійної правничої допомоги від 11 січня 2019 року № 11/01-2019.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав акт-розрахунок від 21 лютого 2019 року № 1 та 03 квітня 2019 року № 2.

Дослідивши зазначені документи колегія суддів встановила, що вони містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Разом з тим, надання детального описку робіт, доказів фактичного виконання таких робіт, а також доказів сплати обумовленої договором вартості таких робіт не є достатніми підставами для розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката між сторонами.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ч. 6 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Також колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/7806/17, щодо застосування ст. 134 КАС України. У вказаному судовому рішенні зазначено, що аналіз положень ст. 134 КАС України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

З огляду на вимоги ч. 5 ст. 134 КАС України та зазначені висновки Верховного Суду, які суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України повинен враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення у частині розподілу судових витрат.

Так, згідно з актами-розрахунками від 21 лютого 2019 року № 1 та 03 квітня 2019 року № 2 адвокат Федина О.В. надав позивачу послуги, пов`язані зі справою, загальною вартістю 32724 грн 00 коп. Такі послуги включали визначення фактичних та правових підстав для направлення податкової вимоги від 05 листопада 2018 року № 602-47, вивчення доказів та фактичних обставин, підготовку адміністративного позову та участь у трьох судових засіданнях.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про те, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг; значенням справи для сторони.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що потреба у залученні адвоката була відсутньою, адже справа не є значною, а інтереси товариства в суді міг захищати керівник у порядку самопредставництва.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам, колегія суддів враховує, що згідно з ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Зазначені норми вказують на те, що позивач має гарантоване право користуватися правничою допомогою. Позивач самостійно визначає потребу в залученні спеціаліста у галузі справа для надання професійної правничої допомоги.

Також колегія суддів враховує, що розмір майнових вимог ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим спір, згідно з п. 2 ч. 4 ст. 12 КАС України, не може вважатися справою незначної складності.

З огляду на викладене колегія суддів розподілу між сторонами підлягає вся сума витрат на оплату послуг адвоката, що була заявлена позивачем.

Враховуючи, що за результатами розгляду цієї справи судом задоволено лише одну із трьох заявлених позивачем позовних вимог, сума судового збору, що підлягає стягненню на користь ТОВ Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор становить 11526 грн 00 коп. (32724 грн 00 коп. / 3).

Отже, доводи апеляційної скарги Офісу великих платників податкові ДПС частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 11 квітня 2019 року та є підставою для його скасування в частині.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задовольнити частково, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року - скасувати в частині та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року в частині зобов`язання Офісу великих платників податків ДПС здійснити коригування облікових показників інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор по податку на додану вартість шляхом скасування податкового боргу за основним платежем в сумі 1512135 грн 00 коп. - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Здійснити новий розподіл судових витрат, стягнувши на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор (місцезнаходження: вул. Січова, 22, м. Золотоноша, Черкаська обл., 19700; ідентифікаційний код: 31082518) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код: 43141471) судові витрати за подачу адміністративного позову в розмірі 45858 (сорок п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн 52 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11526 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн 00 коп.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

А.Ю. Кучма

Постанова складена у повному обсязі 17 грудня 2020 року.