Постанова

від 16.12.2020 по справі 260/69/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/69/20 пров. № А/857/11264/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року, прийняте суддею Ващиліним Р.О., в м.Ужгород, о 17 годині 34 хвилині, повний текст складено 17 серпня 2020 року, у справі № 260/69/20 за адміністративним позовом приватного підприємства "Практика" до управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною і скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Практика" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЗК445/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-140 від 17.12.2019 р., винесену управлінням Держпраці в Закарпатській області, якою накладено штраф у розмірі 125190,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час проведення інспекційного відвідування посадовим особам відповідача була надано накази про прийом на роботу працівників та підтвердження повідомлення в органи ДФС про прийняття даних працівників на роботу, в тому числі, щодо ОСОБА_1 , яка прийнята на роботу на підставі наказу від 28.11.2019 р. з 02 грудня 2019 року. Проте, всупереч вищенаведеному посадові особи відповідача зробили висновок про допуск працівника до роботи без укладення з ним трудового чи цивільно-правового договору. Зазначив, що до 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 до роботи на підприємстві не залучалась, що також підтверджується наданими останньою поясненнями. У період з 18 по 29 листопада 2019 року ОСОБА_1 приходила на підприємство виключно з метою уточнення переліку документів, необхідних для працевлаштування, та для їх подання. Під час розгляду в приміщенні управління Держпраці у Закарпатській області справи про накладення штрафу, підприємством було подано нотаріально завірені пояснення ОСОБА_1 та пояснення на акт щодо зазначених обставин. Окрім того, було заявлено клопотання про допит свідків. Однак, відповідачем було проігноровано та прийнято оскаржене рішення про накладення штрафу за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, управління Держпраці в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального права та неповного з`ясування обставин справи. Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що інспекційним відвідуванням встановлено, що директор ПП Практика допустив до виконання роботи ОСОБА_1 без укладення з нею письмового трудового договору та без повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівників на роботу, чим порушив вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення суду, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки в судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що на підставі наказу «Про проведення інспекційних відвідувань» від 02.12.2019 р. №239 та направлення на проведення інспекційного відвідування №974 від 02.12.2019 р. 03 грудня 2019 року проведено інспекційне відвідування Приватного підприємства "Практика", яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Наказ про проведення інспекційного відвідування виданий на підставі службової записки заступника начальника відділу Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_2 та головних інспекторів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №47938/06.02 від 28.11.2019 р.

Для перевірки були пред`явлені копії наказів, в тому числі, №01-11/01 від 28.11.2019 р. про прийняття ОСОБА_1 на посаду приймальника замовлень з 02 грудня 2019 року та повідомлення до органів ДФС про прийняття працівника на роботу від 29.11.2019 р., що підтверджується відомостями акту інспекційного відвідування.

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт №ЗК445/215/АВ від 03 грудня 2019 року, відповідно до якого встановлено факт допуску до виконання обов`язків приймальника замовлень на ПП «Практика» в період з 18 листопада 2019 року по 29 листопада 2019 року ОСОБА_1 , без укладення з нею трудового договору, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

Вказані висновки відповідача базуються на тому, що на момент інспекційного відвідування у приміщенні знаходилися дві особи, директор - ОСОБА_5 та працівник - ОСОБА_1 . В наданих інспекторам поясненнях щодо тривалості роботи на даному підприємстві ОСОБА_1 повідомила про те, що у період з 18 листопада 2019 року по 29 листопада 2019 року проходила стажування без укладення трудового та цивільного договору.

На підставі акту перевірки та виявлення факту допуску до роботи фізичної особи без укладення трудового договору та оформлення трудових відносин у встановленому законом порядку, управління Держпраці у Закарпатській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК445/215/АВ/П від 03 грудня 2019 року, відповідно до якого директора ПП «Практика» зобов`язано у строк до 13 грудня 2019 року укласти трудові договори з найманими працівниками в письмовій формі та видати наказ (розпорядження), а також повідомити органи ДФС про прийом працівників.

Також управління Держпраці у Закарпатській області відносно директора ПП «Практика» ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення ЗК445/215/АВ/П/ПТ від 03 грудня 2019 року.

Розглянувши акт інспекційного відвідування №ЗК445/215/АВ від 03 грудня 2019 року, управління Держпраці у Закарпатській області прийняло рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗК445/215/АВ/П/ПТ-ТД від 06 грудня 2019 року, про що директора ПП «Практика» повідомлено листом №07-02/4706 від 06.12.2019 р.

Не погоджуючись з приписом про усунення виявлених порушень №ЗК445/215/АВ/П від 03 грудня 2019 року директор ПП «Практика» подав до управління Держпраці у Закарпатській області скаргу, в якій наголошується на тому, що у період, зазначений в актів, ОСОБА_1 на підприємстві не працювала, а тільки приходила з метою уточнення переліку необхідних для працевлаштування документів. Окрім того, звернув увагу на незрозумілому порядку виконання припису з огляду на оформлення у встановленому законом порядку всіх осіб, які працюють та допущені до роботи на ПП «Практика» .

Також, директором ОСОБА_5 подано пояснення на акт інспекційного відвідування з аналогічними поясненнями щодо належного оформлення трудових відносин з ОСОБА_1 , з огляду на що просив провадження у справі про накладення штрафу закрити.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування №ЗК445/215/АВ від 03 грудня 2019 року перший заступник начальника управління Держпраці у Закарпатській області виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК445/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-140 від 17.12.2019 р., якою на ПП «Практика» накладено штраф у розмірі 125190,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим управлінням Держпраці у Закарпатській області рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував це тим, що відповідачем не доведено існування між ПП «Практика» та ОСОБА_1 у період з 18 листопада по 29 листопада 2019 року трудових відносин, що є необхідною умовою притягнення роботодавця до передбаченої нормами ст. 265 КЗпП України відповідальності.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини другої статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до положень частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Кодексу законів про працю України, трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Частинами 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 до проведення інспекційного відвідування у встановленому законом порядку була оформлена на роботу на ПП «Практика» на посаду приймальника замовлень, що підтверджується наказом № 01-11/01 від 28 листопада 2019 року та повідомленням про приймання працівника на роботу, надісланого в Головне управління ДПС у Закарпатській області 29 листопада 2019 року (а. с. 19, 21).

Однак, такі не взяті посадовими особами управління Держпраці в Закарпатській області до уваги при прийнятті ними оскарженого рішення.

З акту інспекційного відвідування вбачається, що висновки щодо вчинення ПП «Практика» порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України ґрунтуються виключно на поясненнях ОСОБА_1 щодо проходження у період з 18 листопада 2019 року по 29 листопада 2019 року стажування без укладення трудового та цивільного договору.

Норми ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачають відповідальність за порушення законодавства про працю. Так, зокрема, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Виходячи зі змісту даної норми, передбачено відповідальність роботодавця за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення з ним трудових відносин шляхом укладення трудового договору чи контракту.

Факт працевлаштування ОСОБА_1 з грудня 2019 року, стверджується допитаними в суді першої інстанції свідками: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . У вказаний в акті перевірки проміжок часу, ОСОБА_1 приходила на підприємство декілька разів на тиждень на декілька годин, протягом яких виключно ознайомлювалася з обсягом та умовами своїх майбутніх трудових обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Держпраці у Закарпатській області - залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі № 260/69/20, - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. І. Мікула В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 18.12.20