Ухвала

від 17.12.2020 по справі 910/17100/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.12.2020Справа № 910/17100/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Променергокомплектація" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Променергокомплектація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельне підприємство "Мостострой"

про стягнення 11 712 693,87 грн.

за участі представників:

від позивача: Карманов В.В., адвокат,

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Променергокомплектація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельне підприємство "Мостострой" про стягнення 11712 693,87 грн. заборгованості, з яких: 9985851,03 грн. основного боргу, 1321351,81 грн. пені, 235731,56 грн. нарахованих відсотків та 169759,47 грн. інфляційних втрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив умови виконання грошового зобов`язання згідно Договору № 14-05/18 про надання послуг від 14.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

20.11.2020 та 27.11.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

17.12.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачу на праві власності в межах заявленого позову.

На обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відповідач у період з 30.06.2018 по 23.04.2019 не виконав у повному обсязі зобов`язання за договором про надання послуг від 14.05.2018 № 14-05/18, заборгувавши 9985851,03 грн. Оскільки після направлення відповідачу претензії останній борг не повернув, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить фактичне виконання рішення суду.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому, системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень частини 1 статті 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

По суті, подана заявником заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ускладнення чи унеможливлення в майбутньому виконання судового рішення в даній справі. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову, та які би свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Під час судового засідання 17.12.2020 представник позивача усно зауважив, що йому відомо про проведення відповідачем дій щодо відчуження своїх фондів.

Утім, жодні докази, які можуть підтвердити припущення позивача щодо можливого зменшення чи зникнення майна відповідача під час розгляду справи, позивачем до суду не подані.

Водночас, саме лише посилання в заяві на тривалу невиплату боргу та потенційну неможливість повернення відповідачем грошових коштів у розмірі суми заборгованості не свідчити про утруднення та/або неможливість виконання рішення у справі в разі задоволення позову.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що в разі невжиття відповідних заходів до забезпечення позову виконання рішення суду може бути утруднено чи його виконання у майбутньому взагалі стане неможливим, як і поновлення прав позивача, що дало би змогу визнати припущення заявника обґрунтованими.

При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову, та які би свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд також зауважує, що в разі обрання такого способу забезпечення позову, як накладення арешту на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, заявник має надати суду відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті. Проте, позивачем такі відомості в заяві про забезпечення позову не вказані.

Частинами 1, 2 статті 144 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Отже, подання заявником відомостей про наявність рахунків відповідача (боржника), їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, є необхідним для оформлення ухвали суду у відповідності до вимог виконавчого документа для можливості його ефективного примусового виконання.

У той же час, одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статтею 14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заявлених нею заходів забезпечення позову у даній справі.

Керуючись статтями 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Променергокомплектація" про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 18.12.2020.

Суддя К.В. Полякова