Рішення

від 16.03.2021 по справі 910/17100/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2021Справа № 910/17100/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Променергокомплектація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельне підприємство "Мостострой"

про стягнення 11 712 693,87 грн.

за участі представників:

від позивача: Карманов В.В., адвокат,

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Променергокомплектація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельне підприємство "Мостострой" про стягнення 11712 693,87 грн. заборгованості, з яких: 9985851,03 грн. основного боргу, 1321351,81 грн. пені, 235731,56 грн. нарахованих відсотків та 169759,47 грн. інфляційних втрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив умови виконання грошового зобов`язання згідно Договору № 14-05/18 про надання послуг від 14.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

20.11.2020 та 27.11.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Променергокомплектація" про забезпечення позову відмовлено повністю.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 04.12.2020 та 07.12.2020, однак не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.05.2018 між відповідачем, як замовником, та позивачем, як виконавцем, укладено договір про надання послуг № 14-05/18 (далі разом із додатковою угодою від 10.07.2018 № 1 - договір), відповідно до якого виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги замовнику з комплексу монтажно-зварювальних робіт на будівництві об`єкту Естакада 3+012. Капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харків - Довжанський: Контракт 2.3: Лот 2.9. - будівництво автомобільної дороги - перша черга обходу м. Полтава (км 333+800 -км 339+300), а замовник зобов`язується оплатити надані послуги за ціною і у порядку, шо передбачено цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору комплекс робіт, який має бути виконаний виконавцем включає в себе: монтаж-демонтаж аванбека, монтаж-демонтаж аєрбека, складання металоконструкцій прогонових будов; зварювальні роботи при складанні металоконструкцій прогонових будов, послуги з інших будівельних робіт по замовленню замовника.

Згідно з пунктом 2.2 договору загальна вартість послуг орієнтовно складає 41 568 384 грн. з 20 % ПДВ.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що оплата заявлених послуг проводиться за фактично надані послуги за місяць на підставі належно оформлених актів наданих послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання акта наданих послуг за звітний місяць, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. В той же час, 20% з кожного акта виконаних послуг утримується замовником до повного відшкодування наданого авансу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач за період з 30.06.2018 по 23.04.2019 надав відповідачу послуги за договором на загальну суму 37864146,42 грн., що підтверджується наступними актами надання послуг: від 30.06.2018 № 1, 2, від 24.04.2018 № 3-5, від 28.08.2018 № 173, 174, від 25.09.2018 № 194, від 26.09.2018 № 195, від 26.10.2018 № 209-212, від 30.11.2018 № 226, від 26.12.2018 № 236, 237, 238, від 28.01.2019 № 5,6, від 31.01.2019 № 7, від 25.02.2019 № 12, від 23.04.2019 № 33, 34, 35.

У той же час, відповідач оплату наданих послуг здійснив частково, сплативши за період з 15.06.2018 по 27.12.2019 на рахунок позивача 27 878 295,39 грн. Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 9 985 851,03 грн., що також підтверджується підписаним обома сторонами та скріпленим печатками актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2020 року.

Відтак, 14.07.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією № 14/07/20, в якій просив сплатити у семиденний термін з дня отримання вимоги заборгованість по договору від 14.05.2018 № 14-05/18 у сумі 9 985 851,03 грн. за виконані роботи.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на підставі підписаних сторонами актів надання послуг надав відповідачу послуги на суму 37864146,42 грн., з якої відповідач оплатив лише 27 878 295,39 грн., заборгувавши таким чином 9 985 851,03 грн.

Крім того, між сторонами підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 31.01.2020 заборгованість відповідача за договором складає 9 985 851,03 грн.

При цьому судом ураховано, що підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача, яка складає 9 985 851,03 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нарахована пеня в розмірі 1321351,81 грн. за період з 02.01.2020 по 15.10.2020 на суму 985 851,03 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що у випадку прострочення кінцевого розрахунку за актами наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

У той же час, позивачем не враховано, що зобов`язання з оплати послуг у відповідача згідно з пунктом 2.6 договору виникло протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту наданих послуг. Тобто, за фактичними обставинами справи, відповідач мав оплатити надані послуги за кожним із актів наданих послуг протягом 5 банківських днів з моменту підписання такого акту.

Поряд із цим, нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Відтак, за останнім із спірних актів наданих послуг від 23.04.2019 позивач мав право нарахувати пеню з 01.05.2019 по 01.11.2019 року. Однак, відповідно до наданого позивачем розрахунку пені, позивач здійснив нарахування пені на суму боргу за всіма актами, починаючи з 02.01.2020 по 15.10.2020, що не відповідає частині 6 статті 232 ГК України щодо нарахування пеня від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, та протягом шести місяців.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Також позивач просив стягнути з відповідача 235731,56 грн. нарахованих відсотків та 169759,47 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення відповідних позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Променергокомплектація" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельне підприємство Мостострой (02094, м. Київ, вул. Попудренка,42-а; ідентифікаційний код 31317397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Променергокомплектація" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Л.Українки, 19, оф.3; ідентифікаційний код 37474185) 9985851 (дев`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят одну) грн. 03 грн. основного боргу, 169759 (сто шістдесят дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 47 коп. інфляційних втрат, 235731 (двісті тридцять п`ять тисяч сімсот тридцять одну) грн. 56 коп. трьох процентів річних, 155870 (сто п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 13 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 23.03.2021 року.

Суддя К.В. Полякова