Постанова

від 18.12.2020 по справі 815/5697/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 815/5697/15

адміністративне провадження № К/9901/27642/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року (головуючий суддя - Андрухів В.В.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Димерлій О.О., судді - Єщенко О.В., Шеметенко Л.П.)

у справі №815/5697/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ-СКЛО

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ-СКЛО далі - (позивач, платник, Товариство, ТОВ ДІАМАНТ-СКЛО ) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Суворовському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства не підтверджені жодними належними доказами та ґрунтуються виключно на актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача. Вказує, що надані позивачем первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ Брайт Крістал , ТОВ Беверлі Рокс , ТОВ АВ Блек Голд , ТОВ Континентмаш , ТОВ Старк Компані , ТОВ Даммара , ТОВ Констракшн Лайн , ТОВ Енергопостач-2014 , ТОВ Будсервіс Тайм , ТОВ Аксон-Групп , ТОВ Никон-Торг , ТОВ Буд Перспектива , ТОВ Інтерія ЛТД , ТОВ Ланги у періоді, що перевірявся. Наголошує на тому, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента не може бути належним доказом відсутності фактичнтого здійснення господарської діяльності платника з контрагентом, а також протиправності формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат за наслідками здійснення відповідних господарських операцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2016, адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Суворовському районі від 04.09.2015 року за №№ 0002422208, 0002432208, 0002442208;

- стягнуто сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 14529,68 грн з ДПІ у Суворовському районі за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ ДІАМАНТ-СКЛО .

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх виходили з того, що господарські операції позивача з контрагентами - ТОВ Брайт Крістал , ТОВ Беверлі Рокс , ТОВ АВ Блек Голд , ТОВ Континентмаш , ТОВ Старк Компані , ТОВ Даммара , ТОВ Констракшн Лайн , ТОВ Енергопостач-2014 , ТОВ Будсервіс Тайм , ТОВ Аксон-Групп , ТОВ Никон-Торг , ТОВ Буд Перспектива , ТОВ Інтерія ЛТД , ТОВ Ланги підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. При цьому суди вказали. що надані платником первинні документи підтверджують правомірність формування Товариством податкового кредиту та витрат за результатами господарської діяльності з вказаними вище контрагентами.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про відсутність у контрагентів позивача будь-яких засобів для ведення господарської діяльності та виконання господарських зобов`язань, посилаючись при цьому на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

22.02.2018 касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції від 03.10.2017).

Підпунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт № 1812/15-54-22-01/32971440 від 21.08.2015 (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акта перевірки контролюючий орган встановив порушення позивачем вимог:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством податку на прибуток у період з 01.01.2012 по 31.12.2014 на загальну суму 384075,00 грн, зокрема: за 2013 рік у сумі 65623,00 грн, за 2014 рік у сумі 318452,00 грн;

- підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у період з 01.01.2012 по 31.12.2014 на загальну суму 168401,00 грн, у тому числі: за грудень 2012 року в сумі 3060,00 грн, за січень 2013 року в сумі 200,00 грн, за березень 2013 року в сумі 3000,00 грн, за жовтень 2013 року в сумі 8833,00 грн, за листопад 2013 року в сумі 50045,00 грн, за грудень місяць 2013 року в сумі 9 998,00 грн, за січень 2014 року в сумі 5900,00 грн, за квітень 2014 року в сумі 2777,00 грн, за червень 2014 року в сумі 1255,00 грн, за липень 2014 року в сумі 83333,00 грн;

- пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, у зв`язку з чим позивачу зменшено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, за грудень 2014 року на суму 278050,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення від 04.09.2015:

- за № 0002422208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 480094,00 грн, з яких за основним платежем - 384075,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 96019,00 грн;

- за №0002432208, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 278050,00 грн за лютий 2015 року;

- за №0002442208 від 04.09.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 210501,00 грн, з яких за основним платежем 168401,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 42100,00 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність фактичного здійсннення господарської діяльності між позивачем та ТОВ Брайт Крістал , ТОВ Беверлі Рокс , ТОВ АВ Блек Голд , ТОВ Континентмаш , ТОВ Старк Компані , ТОВ Дамарра , ТОВ Констракшн Лайн , ТОВ Енергопостач-2014 , ТОВ Будсервіс Тайм , ТОВ Аксон-Групп , ТОВ Никон-Торг , ТОВ Буд Перспектива , ТОВ Інтерія ЛТД , ТОВ Ланги у періоді, що перевірявся.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.

У відповідності до приписів підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 138 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Згідно з пунктами 200.1 - 200.3 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит та формування витрат, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, (тут і далі у редакції чинній на час вирішення спору), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ АВ Блек Голд (Підрядник) укладено договір підряду від 15.10.2014 за №151, предметом якого є виконання робіт по монтажу окремо стоячих вікон багатоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мизикевича, ж/м Дружний, масив №10 . За умовами договору Підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені договором, технічним завданням Замовника та ліквідувати недоліки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені під час приймання робіт.

Також між позивачем (Замовник) та ТОВ Даммара (Підрядник) укладено договір підряду від 01 жовтня 2014 року за № 114, предметом якого є виконання робіт по монтажу світлопрозорого фасаду багатоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мизикевича, ж/м Дружний, масив №10 . За умовами договору, Підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені договором, технічним завданням Замовника та ліквідувати недоліки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені під час приймання робіт.

01.10.2014 між позивачем (Замовник) та ТОВ Констракшн Лайн (Підрядник) укладено договір підряду за № 311, предметом якого є виконання робіт по монтажу світлопрозорого фасаду багатоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 16/1, вул. Багрицького, 19 (11, 12, 14 Жемчужина). За умовами договору Підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені договором, технічним завданням Замовника та ліквідувати недоліки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені під час приймання робіт.

Крім того, між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ Енергопостач-2014 (Підрядник) 14.04.2014 укладено договір підряду за №1414, предметом якого є виконання робіт по виготовленню віконних конструкцій. За умовами договору Підрядник зобов`язується виконати власними силами роботи по переробці фасадних алюмінієвих систем Етем 85 та виготовити світлопрозорі фасади - 3 538,51 кв.м., вбудовані вікна 500,05 кв.м., окремо стоячі вікна - 644 кв.м.

29.08.2014 між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ Будсервіс Тайм (Підрядник) укладено договори підряду за №№2807/14-1, 2807/14-2, 2807/14-3, 2807/14-4, 2807/14-5, 2807/14-6, предметом яких є виконання робіт по виготовленню віконних конструкцій. За умовами договору Підрядник зобов`язується виготовити віконні конструкції згідно із проектною документацією та технічним завданням Генпідрядника.

Також між позивачем (Замовник) та ПП Никон Торг (Підрядник) укладено договір підряду №120 від 01.11.2014, предметом якого є виконання робіт по монтажу світлопрозорого фасаду Багатоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 16/1, вул. Багрицького, 19. За умовами договору Підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені договором, з використанням витратних матеріалів замовника та ліквідувати недоліки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені під час приймання робіт.

10.10.2014 між позивачем (Замовник) та ТОВ Буд Перспектива (Підрядник) укладено договір підряду за №105, предметом якого є виконання робіт з використанням матеріалів Замовника по монтажу світлопрозорого фасаду багатоквартирного житлового комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Малиновського, 16/1 (Багрицького, 19). За умовами договору Підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені договором, технічним завданням Замовника та ліквідувати недоліки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені під час приймання робіт.

Також між позивачем (Замовник) та ТОВ Буд Перспектива (Підрядник) укладено договір підряду за №101 від 10.10.2014, предметом якого є виконання робіт з монтажу холодних дверей білого та коричневого кольору багатоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мизикевича, ж/м Дружний, масив №10 . За умовами договору Підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені договором, технічним завданням Замовника та ліквідувати недоліки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені під час приймання робіт.

Крім того, у перевіряємому періоді позивач (Замовник, Покупець) мав господарські відносини з ТОВ Брайт Крістал , ТОВ Беверлі Рокс , ТОВ Ланги , ТОВ Старк Компані , ТОВ Аксон-Груп , ТОВ Інтерія ЛТД та ТОВ Континентмаш (Виконавці, Постачальники) щодо поставки товарів, виконання монтажних робіт, робіт з друкування на склі, полірування кромки, обробки скла тощо.

Фактичне здійснення господарських операцій позивача з вказаними вище контрагентами підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), тощо. Факт здійснення розрахунку за поставний товар/надані послуги підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраними судами, на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування своїх податкових зобов`язань.

Зокрема, судами досліджено вказані вище первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статта 44 ПК України, є підставою для податкового обліку.

Висновки контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Брайт Крістал , ТОВ Беверлі Рокс , ТОВ АВ Блек Голд , ТОВ Континентмаш , ТОВ Старк Компані , ТОВ Даммара , ТОВ Констракшн Лайн , ТОВ Енергопостач-2014 , ТОВ Будсервіс Тайм , ТОВ Аксон-Групп , ТОВ Никон-Торг , ТОВ Буд Перспектива , ТОВ Інтерія ЛТД , ТОВ Ланги ґрунтується виключно на відомостях: акту про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНТІНЕЛ ЮГ щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період жовтень 2012 року - вересень 2013 року від 24.10.2013 №86/15-21-22-01/38381301; акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ КОНТИНЕНТМАШ щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за жовтень 2012 року - лютий 2014 року від 04.04.2014 №168/22-1/38337514; акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Беверлі Рокс по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами - постачальникам та контрагентами - покупцями за період березень, квітень, травень 2014 року від 11.07.2014 №330/10-13-22-03/38984413; акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АВ Блек Голд" з платниками податків за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 від 20.08.2014 №2517/26-55-22-13/38192723; листа про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕНЕРГОПОСТАЧ-2014" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень, червень 2014 року №141/7/10-08-22-01/39174862 від 19.09.2014; податковій інформації щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ БУД ПЕРСПЕКТИВА з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за період з 01.09.2014 по 31.12.2014 від 10.03.2015 №141/10-13-22-05; податковій інформації щодо неможливості проведення документальної позапланової перевірки звірки ТОВ "КОНСТРАКШН ЛАЙН" за період 01.11.2014 - 31.12.2014 від 24.04.2015 №11209/9/15-53-22-03/51; податковій інформації щодо неможливості проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Никон-Торг за період 01.11.2014 - 31.12.2014 від 23.04.2015 №11006/7/15-53-22-03; податковій інформації щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ Будсервіс Тайм по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками за червень, серпень 2014 року від 21.10.2014 №5292/7/26-50-22-08; податковій інформації ТОВ Даммара за серпень - листопад 2014 року №2879/22-02 від 14.02.2014; податковій інформації щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ "АВ Блек Голд" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за період з 01.08.2014 по 30.11.2014 від 11.03.2015 №160/10-13-22-05/38192723.

Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються виключно на інформації отриманій від інших податкових органів відносно контрагентів позивача, а також контрагентів контрагентів Товариства.

Колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання скаржника, оскільки податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Посилання контролюючого органу на наявність актів про неможливість проведення зустрічних звірок, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення таких актів будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей, зокрема щодо нереальності операцій, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Донарахування грошових зобов`язань має здійснюватися за результатами аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, та не може ґрунтуватися лише на актах перевірок контрагентів з третіми особами.

Частиною першою статті 341 КАС України (в редакції, що була чинною після 15.12.2017) встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зі змісту частини другої статті 220 КАС України (у редакції, що була чинною до 15.12.2017) вбачається, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Касаційна скарга не містить інших доводів відсутності фактичного виконання умов укладених між позивачем та вказаними вище контрагентами договорів.

Контролюючим органом всупереч вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинною до 15.12.2017) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору.

Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною четвертою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Аналогічна норма закріплена частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 03.10.2017).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів та специфіку придбаних товарів/послуг, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарської операції, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки враховуючи вимоги статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час вирішення спору), за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем податкові зобов`язання за результатами господарських відносин з вказаними вище контрагентами сформовано безпідставно за господарськими операціями, які не виконувались.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова