Постанова

від 17.12.2020 по справі 804/3600/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 804/3600/16

адміністративне провадження № К/9901/40448/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року (суддя Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (судді: Коршун А.О. (головуючий), Панченко О.М., Чередниченко В.Є.) у справі №4804/3600/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алвалім до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з додатковою відповідальністю Алвалім (далі - позивач, Товариство) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка виразилася у ненаданні протягом п`яти робочих днів, які настали за днем отримання відповідного рішення, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків на суму у розмірі 16 720 168,00 грн, що підлягала відшкодуванню з бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю Алвалім ;

- стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алвалім пені у розмірі 4 701 420,88 грн за прострочення погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 16 720 168,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі не виконали свого обов`язку по бюджетному відшкодуванню в строки встановлені статтею 200 Податкового кодексу України. По факту простроченої заборгованості у позивача виникло право на відшкодування пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, відповідно пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність бездіяльності Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що виразилася у ненаданні протягом п`яти робочих днів, які настали за днем отримання відповідного рішення, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків на суму у розмірі 16 720 168,00 грн, що підлягала відшкодуванню з бюджету ТОВ Алвалім , стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Алвалім пеню у розмірі 4 701 420,88 грн за прострочення погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 16 720 168,00 грн.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з встановлення факту повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість поза межами строків визначених статтею 200 Податкового кодексу України, що обумовлює стягнення на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Алвалім з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, січень та лютий 2011 року за рахунок від`ємного значення ПДВ, що декларується в періоді з 01.11.2010 по 31.01.2011, за наслідками якої складений акт від 21 вересня 2011 року №3584/23-5/33275679. Згідно з висновками вказаного акта ТОВ Алвалім завищено бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2010 року у розмірі 458 378,00 грн в порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , по декларації з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 6 496 117,00 грн, по декларації з ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 9 738 673,00 грн в порушення абзацу 2 п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акта контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 вересня 2011 року №0000972305 та №0000942305, якими відмовлено ТОВ Алвалім у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 16 720 168,00 грн.

Товариство не погодилося з податковими повідомленнями - рішеннями від 29 вересня 2011 року №0000972305 та №0000942305 та оскаржило їх в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 у справі №2а/047012800/11, вказані податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 у справі №2а/047012800/11 рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.07.2014, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 у справі №2а/047012800/11 скасовано, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 у справі №2а/047012800/11 залишено в силі.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність заявлення ТОВ Алвалім суми бюджетного відшкодування податковим деклараціям з податку на додану вартість на загальну суму 16 720 168,00 грн.

Процедура судового оскарження ТОВ Алвалім податкових повідомлень - рішень від 29 вересня 2011 року №0000972305 та №0000942305 завершилась 21.07.2014.

Судами також встановлено, що 13.11.2015 контролюючим органом направлено на адресу Управління Державної казначейської служби у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області висновок за №7161-20 від 13.11.2015 на суму бюджетного відшкодування 6 496 117,00 грн (заявлену Товариством у декларації з ПДВ за січень 2011 року) та висновок за №7162-20 від 13.11.2015 на суму бюджетного відшкодування 9 738 673,00 грн (заявлену Товариством у декларації з ПДВ за лютий 2011 року).

19.02.2016 контролюючим органом направлено на адресу Управління Державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області висновок за №764-20 від 18.02.2016 на суму бюджетного відшкодування ТОВ Алвалім 485 378,00 грн (заявлену Товариством у декларації з ПДВ за грудень 2010 року).

30 грудня 2015 року ТОВ Алвалім отримано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16 234 790,00 грн.

29 лютого 2016 року ТОВ Алвалім отримано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 485 378,00 грн.

Несвоєчасне повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість обумовило звернення позивач до суду із цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права та вказує на те, що судами під час розгляду справи не було враховано того, що Податковий кодекс України не є законом про Державний бюджет і не може встановлювати будь-які видатки держави, які не передбачені законом про Державний бюджет, проте положеннями Законів України Про державний бюджет України на 2015 рік та Про державний бюджет України на 2016 рік не передбачені видатки у вигляді пені за прострочення погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, а поняття пені не можна ототожнювати з поняттям основної суми боргу у розумінні п. 14 ст. 2 Бюджетного кодексу України, що виключає можливість стягнення пені на користь позивача з державного бюджету.

9. Позивачем відзиву на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанцій не надано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1 Стаття 200

10.1.1 Пункт 200.7

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

10.1.2 Пункт 200.10

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

10.1.3 Пункт 200.12

Орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

10.1.4 Пункт 200.13

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

10.1.5 Пункт 200.15

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

10.1.6 Пункт 200.23

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

11. Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39.

11.1. Пункт 9 Порядку № 39.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

12. Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України 03.02.2011 №68/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за №199/18937.

12.1 Пункт 5.

Центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України "Про податок на додану вартість" та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє: до Державного казначейства України; одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

14. Неподання контролюючим органом у строк встановлений статтею 200 Податкового кодексу України до органів Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення, у зв`язку з цим, заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, обумовлює набуття платником податку права на пред`явлення вимоги про стягнення пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, за якою суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в запереченні на позовну заяву, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено право позивача бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму 16 720 168,00 грн, проте контролюючий орган не подав у визначений законодавством строк (протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання судового рішення) до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Сам факт несвоєчасного перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість не є спірним у даній справі, а відтак на виконання вимог пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України наявні підстави для стягнення пені, розрахунок якої наявний в матеріалах справи, та суму якої контролюючий орган не ставить під сумнів.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судами під час розгляду справи, та приймаючи до уваги зазначені положення чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду даної справи зробили правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність контролюючого органу, що виразилася у ненаданні протягом п`яти робочих днів, які настали за днем отримання відповідного рішення, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків на суму у розмірі 16 720 168,00 грн, що підлягала відшкодуванню з бюджету ТОВ Алвалім та про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ Алвалім пені у розмірі 4701420,88 грн за прострочення погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 16 720 168,00 грн.

18. Посилання контролюючого органу на те, що Податковий кодекс України не є законом про Державний бюджет і не може встановлювати будь-які видатки держави, які не передбачені законом про Державний бюджет, проте положеннями Законів України Про державний бюджет України на 2015 рік та Про державний бюджет України на 2016 рік не передбачені видатки у вигляді пені за прострочення погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, що виключає можливість стягнення пені на користь позивача з державного бюджету, не заслуговують на увагу, оскільки виключно норми Податкового кодексу України регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема і щодо бюджетного відшкодування ПДВ, компетенцію, повноваження та обов`язки контролюючих органів та їх посадових осіб, зокрема і в процедурі бюджетного відшкодування ПДВ, а також визначає компенсаційний механізм у вигляді пені (відсотки, нараховані на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки), встановлений пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України у разі не відшкодування ПДВ платнику протягом визначеного цією статтею строку, нарахування пені та її подальше стягнення на користь платника податку не ставиться в залежність від передбачених законом про Державний бюджет на відповідний рік видатків.

19. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в запереченні на позовну заяву так і апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в запереченні на позов та апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року слід залишити без задоволення.

21. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

23. Частиною третьою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 804/3600/16 залишити без змін.

Поновити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі №804/3600/16.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова