Рішення

від 14.12.2020 по справі 708/1450/19

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/1450/19

Номер провадження №2/708/11/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року

Чигиринський районний суд, Черкаської області, в складі:

головуючого судді - Івахненко О.Г.,

при секретарі - Тендітній Л.В.,

за участю:

позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 ,

представника відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи ПП "Автоком Центр", ОСОБА_5 , про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вказаним первісним позовом, зазначивши, що 07.07.2001 року вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, однак на час звернення до суду шлюбні відносини між ними припинилися і вони проживають окремо один від одного.

За час спільного проживання в шлюбі подружжя придбало майно, а саме, легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, 2015 року випуску, об`єм двигуна (см3) 1968, номер кузова НОМЕР_1 , та грошові кошти в сумі 10000 доларів США, що знаходяться на депозитному рахунку, відкритому на ім'я відповідача у філії Черкаського обласного управління АТ "Ощадбанк" ТВБВ10023/01.

Вище вказаний транспортний засіб був зареєстрований 30.06.2015 року на відповідача та знятий з обліку і перереєстрований на іншу особу 22.09.2018 року, про що їй було невідомо і свою згоду на відчуження даного автомобіля вона не давала. Ринкова вартість вказаного автомоібля становить 255375,12 грн.

Тому позивачка, враховуючи, що вони добровільно не дійшли згоди щодо розподілу майна, просить поділити спільно набуте у шлюбі майно та стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію вартості автомобіля в сумі 127687,56 грн., визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя грошові кошти в сумі 10000 доларів США, що знаходяться на депозитному рахунку в АТ "Ощадбанк", стягнувши з відповідача 50% грошових коштів, що знаходяться на вказаному рахунку.

Відповідач подав відзив на позов, де зазначив, що позивачка хоче поділити майно, яке стосується безпосереднього його, однак не вказує, що є ще й інше майно, яке нажите ними у шлюбі і яке теж необхідно поділити.

Окрім того, до листопада 2019 року вони проживали разом як подружжя, хоч і мали деякі конфліктні ситуації, які не стали підставою для розірвання їх шлюбу. Автомобіль, на який вказує позивачка, було продано за її згоди та використано на потреби їх сім'ї. Продаж автомобіля було вчинено за 49000 грн., про його продаж позивачці було відомо, однак вона не могла надати письмову згоду на його відчуження через перебування за межами України.

Тому, він вважає визначену позивачкою вартість автомобіля за ринковою ціною значно завищеною.

Більше того, 30.08.2019 року ними, як подружжям, було відчужено 1/2 частку житлового будинку в с. Тіньки Чигиринського району на користь сина позивачки - ОСОБА_6 . Кошти від цього продажу ще не надходили від повіреного, а тому не внесені до сімейного бюджету.

Що стосується вкладу в банківській установі, то на початку 2019 року, після закінчення строку дії депозитного вкладу, дані кошти були вилучені з банку, внесені до сімейного бюджету та витрачені на потреби сім'ї, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову в повномуобсязі.

Також відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, де просить визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя грошові кошти, що знаходяться на депозитних рахунках, відкритих в банках в період перебування сторін у шлюбі, стягнувши з відповідачки на його користь 50% грошових коштів, що знаходились на таких рахунках.

Представником позивачки подано відповідь на відзив, згідно з якою вказані відповідачем у відзиві на позов відомості не відповідають дійсним обставинам справи, про продаж спірного автомобвля вона не занла і не могла знати, оскільки на той час перебувала в Італії, про продаж транспортного засобу дізналася з відповіді на запит, наданої їй РЦС МВС в Черкаській області, ціна за договором купівлі-продажу є значно заниженою, а покупцем виступає син відповідача.

Позивачка - відповідачка за зустрічним позовом подала відзив на зустрічний позов, де прохала відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі, обгрунтовуючи тим, що жодних депозитних рахунків в банківських установах вона не відкривала, а про продаж спірного автомобіля їй не було відомо і згоду на його продаж вона не надавала.

У судовому засіданні позивачка за первісним позовом-відповідачка за зустрічним позовом та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та прохали їх задовольнити.

Відповідач за первісним позовом-позивач за зустрічним позовом та його представник в судовому засіданні первісний позов не визнали, вважаючи його необгрунтованим, просили відмовити в його задоволенніпідтвердивши суду, що автомобіль та кошти, які є предметом спору, дійсно були спільно нажитим з позивачкою майном під час шлюбу та підтримали зустрічний позов , однак не наполягали на його задоволенні за недостатністю доказів, але не відмовляються від позову.

Треті особи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явивлись, не повідомивши про причини неявки.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили суду, що їм відомо, що у період перебування позивачки на заробітках у Італії, відповідач їздив на спірному автомобілі вже з новими номерами.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка працює старостою села Тіньки Чигиринського району, підтвердила суду, що з квітня 2019 року по 23.01.2020 року ОСОБА_3 не проживав за адресою: АДРЕСА_1 ., про що був складений відповідний акт та довідку.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у судовому засіданні дали свідчення про те, що дійсно, за відсутності на те позивачки, вони допомагали відповідачу із погрузкою шафи з будинку що по АДРЕСА_1

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що він дійсно допомагав ОСОБА_3 відбуксерувати автомобіль, що є предметом спору, до м. Черкаси на СТО, але коли це було точно сказати не може.

Вислухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.07.2001 року, який розірвано відповідно до рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 29.09.2020 року, що набрало чинності.

З даного рішення встановлено, що позивач ОСОБА_3 в обгрунтування позову в судовому засіданні вказував на те, що фактично шлюбні відносини між ним та ОСОБА_1 припинені з березня 2018 року, коли остання поїхала в Італію на заробітки, що спростовує доводи представника відповідача за первісним позовом-позивача за зустрічним позовом про те, що сторони проживали разом як подружжя до листопада 2019 року.

А відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України, у випадку набуття одним із подружжя за час шлюбу майна за власні кошти, таке майно є особистою приватною власністю

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України.

За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Матеріалами справи не підтверджено факт укладання шлюбного договору, або факт існування домовленості між сторонами про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Так, у своїх позовних вимогах позивачка за первісним позовом - відповідачка за зустрічним позовом просить поділити майно, набуте за час шлюбу з відповідачем, виділивши їй грошову компенсацію вартості автомобіля та визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя грошові кошти в сумі 10000 доларів США, що знаходяться на депозитному рахунку в АТ "Ощадбанк", стягнувши з відповідача 50% грошових коштів, що знаходяться на вказаному рахунку

Відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом просить суд поділити майно, набуте за час шлюбу, визнавши об'єктом спільної сумісної власності подружжя грошові кошти, що знаходяться на депозитних рахунках, відкритих в банках в період перебування сторін у шлюбі, стягнувши з відповідачки на його користь 50% грошових коштів, що знаходились на таких рахунках.

Так, під час перебування у зареєстрованому шлюбі сторонами 30.06.2015 року придбано новий транспортний засіб VOLKSWAGEN CADDY, 2015 року випуску, реєстраціний номер НОМЕР_2 (а.с.162).

Обставини щодо набуття спірного автомобіля пад час шлюбу за їх спільні кошти сторонами не запеерчується.

Згідно з договором комісії № 1014 від 22.09.2018 року, укладеним між комісіонером ПП "Автоком Центр" в особі Фільшина Ю.О. та комінтентом ОСОБА_3 , останній доручив комісіонеру продаж автомобіля марки VOLKSWAGEN CADDY, д/н НОМЕР_3 .

Судячи з договору купівлі-продажу № 1014 від 22.09.2018 року, укладеного між представником ПП "Автоком Центр" та ОСОБА_5 , останній придбав легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, 2015 року випуску, об`єм двигуна (см3) 1968, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною, яка склала 49000 грн.

Згідно з ч.3 ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. За змістом ч.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Позивачка не дававала згоду на продаж спірного автомобіля, який є спільною сумісною власністю сторін, і відповідач не довів іншого, доказів того, що позивачка отримала свою частку за автомобіль судутакож не надано.

Даний факт також підтверджується і даними заяви представника третьої особи - ПП "Автоком Центр", що під час продажу вище вказаного автомобіля згода ОСОБА_1 на його відчуження не надавалась, що спростовує доводи представника відповідача за первісним позовом-позивача за зустрічним позовом про те, що ОСОБА_1 було відомо про продаж автомобіля і що вона була згідна його продати, а гроші використати на потреби сім'ї (а.с.159)

Судом також встановлено та не заперечується сторонами, що покупцем даного транспортного засобу є син відповіача - ОСОБА_5 , який є третьою сособою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, судом встановлено, що відповіач здійснив відсуження спільного сумісного майна проти волі позивачки, що також підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що кошти отримані за продаж автомобіля, відповіач використав в інтересах сім"ї чи на її потреби.

Виходячи з встановлених обставин, суд не погоджується з наданим ПП "Автоком Центр" висновком № 002827 від 22.09.2018 року ринкової вартості автомобіля марки VOLKSWAGEN CADDY, д/н НОМЕР_3 , оскільки даний висновок складений без належних на те обґрунтувань, а отже, спірний автомобіль не був належно оцінений під час його продажу, згоди на що позивач не надавала, оскільки з 29.03.2018 року по 23.04.2019 рік (а.с.155,157,158) перебувала за кордоном, фактичні шлюбні відносини, як встановлено вище, припинені у березні 2018 року, а рахунок- фактура № СФ-0000340 від 12.09.2020 року, не доводить що автомобіль, саме на момент продажу, був у незадовільному стані.

Доводи свідка ОСОБА_12 , який є сусідом відповіача, про те, що він дійсно відбуксирував автомобіль відповідача на СТО, також не підтверджують того, що на час укладання договору купівлі-продажу автомобіля, він був у незадовільному стані, оскільки коли саме ці події відбувались, свідок не пригадав, підтвердивши суду, що на даний час, відповідач та його син, користуються даним автомобілем.

За таких обставин суд бере до уваги висновок експертів за результатами проведення судової автотехнічної, трасологічної та автотоварознавчої експертизи № 19371/20-52/19372/20-54 від 28.10.2020 року, який є цілком правильним та згідно якого, середня ринкова вартість автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, 2015 року випуску, на дату продажу 22.09.2018 року складає 401850,00 грн, а тому позивачка за первісним позовом - відповідачка за зустрічним позовом має право на грошову компенсацію за 1/2 частку вказаного транспортного засобу, що становить 200925 грн., яку слід стягнути з відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом на її користь.

Підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя судом не встановлено.

Позиція ж представника відповідача за первісним позовом про те, що спірне майно подружжя повинно було бути оцінено на час розгляду справи в суді, а не на час фактичного відчуження майна одним з подружжя суперечить нормам матеріального права і усталеній судовій практиці: зокрема, правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 05.10.2020 року в справі №537/78/19 (61-17347св19), від 15.04.2020 року №671/922/18 (61-22545св19), від 15.01.2020 року №303/7089/18 (61-13130св19). від 15 жовтня 2020 року справа № 483/812/19 провадження № 61-20774св19).

Щодо вимоги про визнання об'єктом спільної сумісної власності подружжя грошових коштів на депозитному рахунку, то судом встановлено наступне.

Як встановлено з листа ТВБВ № 10023/01 філії - Черкаського обласного управління АТ "Ощадбанк" № 63 від 02.03.2020 року на ім'я ОСОБА_3 01.03.2019 року було відкрито рахунок № НОМЕР_4 в сумі 155,83 доларів США, який закрито 28.02.2020 року в сумі 160,48 доларів США (в тому числі з належними відсотками); 02.03.2018 року було відкрито рахунок № НОМЕР_5 в сумі 10070,00 доларів США, який закрито 01.03.2019 року в сумі 10355,83 доларів США (в тому числі з належними відсотками).

Станом на 02.03.2020 року відкритих депозитних рахунків на ім'я ОСОБА_3 в філії не має.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що грошові кошти на відкритому в ТВБВ № 10023/01 філії - Черкаського обласного управління АТ "Ощадбанк" 02.03.2018 року рахунку № НОМЕР_5 в сумі 10070,00 доларів США були нажиті сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі, які, як пояснили самі сторони, вони відкладали разом на старість.

Тому очевидним є висновок про те, що вони належать їм на праві спільної сумісної власності. Вказані грошові кошти на час припинення спільного ведення господарства зняті ОСОБА_3 з зазначеного рахунку 01.03.2019 року без відома і домовленістю на те з позивачкою, яка на той час , як зазанчалось вище, перебувала на заробітках за кордоном (а.с.155,157,158), що підтвердили також свідки ОСОБА_9 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги те, що відповідачем за первісним позовом-позивачем за зустрічним позовом та його представником не спростовано презумпцію спільності майна подружжя за статтею 60 СК України, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що грошові кошти, розміщені 02.03.2018 року на депозитному вкладі в ТВБВ № 10023/01 філії - Черкаського обласного управління АТ "Ощадбанк" на відкритому банком особовому рахунку № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_3 в сумі 10070,00 доларів США є особистими коштами відповідача, враховуючи, що вищевказаний рахунок був відкритий ОСОБА_3 у період шлюбу з позивачкою, і грошові кошти були набуті сторонами за рахунок спільної праці, суд приходить до переконання, що спірні грошові кошти у розмірі 10070,00 доларів США на депозитному рахунку, який закрито ОСОБА_3 01.03.2019 року в сумі 10355,83 доларів США (в тому числі з належними відсотками), слід визнати спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів використання знятих коштів в інтересах сім"ї чи на її потреби як і доказів передачі позивачці частини знятих з рахунку коштів.

А отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд вважає, що частки сторін як співвласників спірного майна у праві спільної сумісної власності є рівними та дорівнюють 1/2 частці за кожним з них, тобто по 5177,91 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на день ухвалення рішення 14.12.2020 року становить 289617,36 гривень.

Саме така сума підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивачки за первісним позовом, оскільки відповідачем не доведено факту повернення йому грошових коштів з депозиту саме в національній валюті, тобто, в гривні, а не в доларах США.

Тому, суд, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, вважає можливим первісний позов задовольнити в повному обсязі .

Зустрічний позов суд вважає можливим залишити без задоволення, оскільки він не обгрунтований належними та допуситимми доказами, і відповідачем за первісним позовом-позивачем за зустрічним позовом не надано достатніх доказів на підтвердження наявності у відповідачки за зустрічним позовом вказаного в матеріалах зустрічного позову майна, а саме, вкладів на депозитних рахунках в установах банків, де відсутність на те доказів визнали і самі позивач та його представник за зустрічним позовом.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів про отримані ОСОБА_1 доходи за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року в Чигиринській державній податковій інспекції Черкаського управління Головного управління ДПС у Черкаській області також цього не доводять.

Надані відповідачем за первісним позовом відомості про грошові перекази на ім'я ОСОБА_1 за період з 2005 року по 2014 рік є лише свідченням того, що подружжя за час перебування у шлюбі спільною працею набуло грошових коштів, які є їх спільною сумісною власністю.

Щодо стягнення з відповідача за первісним позовом-позивача за зустрічним позовом на користь позивачки за первісним позовом-відповідачки за зустрічним позовом витрат на проведення судової автотехнічної, трасологічної та автотоварознавчої експертизи № 19371/20-52/19372/20-54 від 28.10.2020 року, то ОСОБА_1 згідно квитанції № 34 від 10.09.2020 року сплачено 13075,20 грн. за проведення вказаної експертизи.

Разом з тим, з листа директора Київського НДІСЕ № 19371/20-52/19372/20-54 від 28.10.2020 року встановлено, що в зв'язку з ненаданням об'єкта дослідження та додаткових матеріалів вартість проведення судової експертизи була змінена. Залишок коштів, сплачених за проведення експертизи в сумі 9152,64 грн., платник може отримати за письмовим зверненням до відділу бухгалтерс ького обліку та звітності інституту.

Таким чином, різниця між сплаченою за проведення експертизи та залишковою сумами становить 3922,56 грн., які підлягають до стягнення з відповідача за первісним позовом-позивача за зустрічним позовом на користь позивачки за первісним позовом-відповідачки за зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати; з відповідача за первісним позовом-позивача за зустрічним позовом на користь позивачки за первісним позовом-відповідачки за зустрічним позовом підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений останньою при зверненні з даним позовом до суду судовий збір в сумі 2475 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 57,60,65,70,71 СК України, ст.ст. 15,16,368 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 174, 212-215, 294 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи ПП "Автоком Центр", ОСОБА_5 , про поділ спільного майна подружжя - задовольнити повністю.

У порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу - автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, в розмірі 200925 (двісті тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) гривень.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти, розміщені 02.03.2018 року на депозитному вкладі в ТВБВ № 10023/01 філії - Черкаського обласного управління АТ "Ощадбанк" на відкритому на ім`я ОСОБА_3 особовому рахунку № НОМЕР_5 в сумі 10070,00 доларів США, закритому 01.03.2019 року в сумі 10355,83 доларів США (в тому числі з належними відсотками).

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) в порядку поділу спільного майна подружжя 1/2 частку знятих 01.03.2019 року з депозитного рахунку грошових коштів в розмірі 10355,83 доларів США (в тому числі з належними відсотками) що становить 5177,91 доларів США (в тому числі з належними відсотками), що згідно курсу НБУ станом на 14.12.2020 року становить 289617,36 гривень.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) 2475 (дві тисячі чотириста сімдесят п`ять) гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) витрати за проведення судової автотехнічної, трасологічної та автотоварознавчої експертизи в розмірі 3922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) гривні 56 коп.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст судового рішення складено 18 грудня 2020 року.

Суддя О.Г. Івахненко