Рішення

від 15.12.2020 по справі 491/461/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/461/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 грудня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ананьївського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія-ДНЗ про захист честі, гідності та ділової репутації, про відшкодування моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Ананьївського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія-ДНЗ про захист честі, гідності та ділової репутації, про відшкодування моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 .

Згідно позовної заяви, з 2007 року позивачка працює в Ананьївському навчально-виховному комплексі Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія-ДНЗ , спочатку на посаді педагога організатора, з 2013 року - заступником директора з навчально-виховної роботи, з 1 вересня 2017 року - вчителем географії.

Щодо позовних вимог про захист честі гідності та ділової репутації позивачка в позовній заяві зазначає, що 28 березня 2019 року вона проходила чергову атестацію, яка відбувається один раз на п`ять років. На час проведення атестації позивачка мала кваліфікаційну категорію спеціаліст першої категорії , встановлену рішенням атестаційної комісії від 25 березня 2014 року та претендувала на встановлення вищої категорії.

Позивачка зазначає, що директором школи ОСОБА_2 було подано до атестаційної комісії характеристику щодо діяльності позивачки у між атестаційний період.

Згідно позовної заяви, в характеристиці, з якою позивачку було ознайомлено 18 березня 2019 року, обґрунтовано зазначено, що позивачка працює над науково-методичною проблемою Інноваційні технології навчання географії, методологічні аспекти проектування , володіє методикою викладання географії, під час проведення уроків застосовує елементи інформаційно-комунікаційних технологій, формує вміння учнів самостійно працювати, аналізувати, узагальнювати, серед її учнів є призери ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії.

Проте, як зазначає позивачка, на думку директора, вона не достатньо володіє теоретичним матеріалом, допускає помилки щодо географічної інформації, невірно оперує термінами, відвідані уроки не показали системності у викладанні.

Позивачка зазначає, що, на її думку, такі звинувачення мають бути підтверджені фактами, в противному разі є голослівними та такими, що негативно впливають на її репутацію вчителя.

Як зазначено в позовній заяві, на думку позивачки, недостовірна інформація щодо її професійних якостей міститься в тексті характеристики за підписом директора НВК Зінковської Т.М., яку виготовлено в березні місяці 2019 року та передано до атестаційної комісії у складі 11 осіб для ознайомлення і затвердження, в наслідок чого відбулося поширення зазначеної інформації.

Позивачка вказує на те, що вона вважає, що викладена в характеристиці негативна щодо неї інформація, як з точки зору професійних, так і загальнолюдських якостей, відіграла роль при прийнятті рішення за результатами атестації.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивачка зазначає, що завдання їй моральної шкоди вона пов`язує: 1) з незаконним позбавленням педагогічного навантаження в 2017-2018 навчальних роках, що призвело до втрати суттєвої частини заробітної плати та вбачається з відповідних довідок відділу освіти від 4 квітня 2019 року щодо її заробітку за 2017, 2018 та 2019 роки; 2) в характеристиці щодо професійної діяльності в межатестаційний період зазначені принизливі для позивачки характеризуючи дані, як для вчителя, так і для людини; 3) негативне та упереджене ставлення до позивачки з боку адміністрації, на думку позивачки в черговий раз виявилося під час атестації, оскільки лише до неї, на думку позивачки, у комісії виникли запитання, відповідь на які комісію не влаштувала; 4) відношення до позивачки з боку директора НВК ОСОБА_2 , як зазначає позивачка, вона розцінює як бажання будь-яким чином підштовхнути її до звільнення зі школи, що викликає в неї обурення та відчуття приниження. Позивачка зазначає, що на її думку, завдяки зусиллям директора НВК ОСОБА_2 більша частина вчителів відносини з нею не підтримує. Крім того, з вересня місяця 2018 року більшість навантаження позивачки, а саме 10 годин географії на тиждень, перенесли до філії №3, яка розташована в с.Ананьїв Перший. Проте, на думку позивачки, потреби в цьому не було, оскільки у філії працюють два вчителі-географа, єдина мета, як зазначає позивачка, - це позбавитись її якщо не зовсім, то хоча б частково. Позивачка зазначає, що вона пережила черговий стрес, змушена була звикати до навчального закладу, вчителів, дітей і все це, на її думку, є наслідком морального переслідування з боку ОСОБА_2 .

Також, у позовній заяві зазначено, що філія №3 знаходиться за межами м.Ананьїв, у зв`язку з чим позивачка змушена витрачати час на те, щоб дістатися робочого місця, оскільки не завжди може користуватися шкільним автобусом.

Крім того, позивачка зазначає, що із розрахунку на заробітну плату 28 березня 2017 року та 17 жовтня 2017 року нею було взято споживчі кредити в сумі 5305 гривень 85 копійок на 2 роки та 11139 гривень 85 копійок на 15 місяців відповідно. З урахуванням незаконного, на думку позивачки, зменшення її навантаження з 15 січня 2018 року, що призвело до зменшення заробітку, процес погашення кредитів значено ускладнився, доводилось відмовлятися від задоволення потреб сім`ї аби не виник борг.

Враховуючи вищевикладене позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою та просила: 1) захистити її честь, гідність та ділову репутацію шляхом покладення на відповідача обов`язку щодо відкликання з атестаційної комісії Ананьївського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія-ДНЗ характеристики її діяльності, як вчителя географії Ананьївського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія-ДНЗ Ананьївської районної ради Одеської області; 2) стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 гривень.

Також, у позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про здійснення допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (Том справи №1 а.9).

Ухвалою суду від 21 травня 2019 року (Том справи №1 а.68) у справі відкрито провадження, прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, роз`яснено відповідачу його права подати до суду відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву, а також порядок та строки реалізації зазначених прав.

7 червня 2019 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву за вихідним №257 (Том справи №1 а.82-83), який був не підписаний відповідачем або його представником, а отже такий що не відповідав вимогам ч.2 ст.178 ЦПК України.

Крім того, 7 червня 2019 року відповідачем до суду було подано клопотання про виклик свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (Том справи №1 а.81).

При цьому, у підготовчому судовому засіданні 19 червня 2019 року представник відповідача - директор Ананьївського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія - дошкільний навчальний заклад Ананьївської районної ради Одеської області Зіньковська Тетяна Миколаївна, повноваження якої підтверджені наказом №114-К від 31 серпня 217 року (Том справи №1 а.122), заявила клопотання про продовження відповідачу строку для подання відзиву, яке судом було задоволено, про що без видалення до нарадчої кімнати постановлено відповідну ухвалу (Том справи №1 а.125-зворот п.93).

Також, у підготовчому судовому засіданні судом було розглянуто клопотання позивача та відповідача про виклик та допит свідків (Том справи №1 а.9, 81), які за результатами розгляду задоволено, про що постановлено протокольні ухвали (Том справи №1 а.124 п.44, Том справи №1 а.124-зворот п.61).

В подальшому, 24 червня 2019 року за вихідним №299 було подано підписаний представником відповідача відзив на позовну заяву (Том справи №1 а.130-133), в якому відповідач зазначив, що вимоги позивача не визнає, оскільки в діяльності адміністрації навчального закладу відсутні будь-які дії, які б порушували честь та гідність позивача, а інформація, викладена в характеристиці ОСОБА_1 , дає оцінку лише професійним якостям, та є оціночним судженням членів атестаційної комісії, які уповноважені на це в процесі виконання своїх обов`язків. Характеристика складалася не одноособово директором, а спільно з заступниками директора, опираючись на спостереження під час вивчення системи роботи вчителів у між атестаційний період та приймалася атестаційною комісією відкритим голосуванням.

Також, у відзиві зазначено, що у відношенні позивача з боку адміністрації навчального закладу ніколи не висловлювалась та не поширювалась інформація у брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честі чи ділову репутацію.

Крім того, у відзиві зазначено, що рішення атестаційної комісії не були позбавлені підґрунтя та опиралися на результати роботи позивачки, як працівника закладу освіти та на характеристику надану їй. Характеристика не була різко негативною, а всебічно висвітлювала професійні якості. Характеристика надається не лише керівником навчального закладу, а є колективним документом.

Щодо зміни педагогічного навантаження протягом 2017-2018 навчальних років, у відзиві зазначено, що зміни відбулися в межах передбачених нормативними актами, за результатами перерозподілу у позивачки навантаження склало 18,5 годин та 0,5 ставки ГПД на тиждень. При цьому, тривалість викладацької роботи вчителя для встановлення йому ставки заробітної плати складає 18 годин на тиждень. Крім того, у відзиві зазначено, що з даного питання було проведено перевірку головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про оплату праці Головного управління Держпраці в Одеській області та порушень розподілу і оплати праці не виявлено.

У відзиві відповідач зазначає, що враховуючи викладене він вважає, що позовна заява є безпідставною, будь-які факти вчинення з боку адміністрації навчального закладу дій, що принижують честь, гідність та ділову репутацію такими, що не мали місця у навчальному процесі, в тому числі під час проходження атестації педагогічного працівника та поза ним. Відповідач зазначає, що на його думку спростування недостовірної, на думку позивача, інформації вважає неможливим, так як характеристика є оцінкою діяльності працівника та не є такою, що принижує його людські цінності. Питання щодо зміни педагогічного навантаження є таким, що викликане внутрішньо-організаційними процесами у навчальному закладі та не порушило відповідні нормативно-правові акти щодо належного навантаження педагогічного працівника та надання йому належних умов праці та її оплати.

Ухвалою суду від 1 липня 2019 року, після виконання завдань підготовчого провадження, визначених статтею 189 ЦПК України, у справі було закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду по суті.

17 грудня 2019 року у судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4 , який, окрім власної оцінки діяльності директора навчального закладу та ОСОБА_1 , пояснив суду, що він працював соціальним працівником у школі, пропрацював з ОСОБА_1 6 років та 9 місяців під час того, як директором школи була ОСОБА_2 , здійснювався контроль за професійною діяльністю ОСОБА_1 , відвідувалися її уроки, з другого семестру було проведено повторну тарифікацію та в ОСОБА_1 забрали викладацькі години, з чужих слів йому відомо, що позивачка чесно виконує свої обов`язки.

В подальшому, 19 лютого 2020 року у судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_3 , яка пояснила суду, що ОСОБА_1 є її колегою на протязі 12 років. В 2017-2018 навчальних роках ОСОБА_1 було надано навантаження, згідно якого вона почала працювати, але в кінці першого семестру це навантаження було зменшене без згоди вчителя, без письмової заяви, що вчитель погоджується на зміну навантаження. ОСОБА_1 за фахом - вчитель географії та в неї було забрано години географії і дано години інших предметів, в яких вона не є фахівцем.

Свідок зазначила, що на її думку, законом про освіту передбачено, що без письмової згоди вчителя на протязі навчального року ніхто не має права змінювати навантаження.

На думку ОСОБА_3 , інформація в характеристиці не може бути правдивою тому, що ОСОБА_1 брала участь у методичних об`єднаннях, психолого-педагогічних семінарах. Свідок зазначила, що атестація проходить не півтора роки, а п`ять років і характеристика складається за період не півтора року, коли працювала ОСОБА_2 , а за 5 років, а три з половиною роки, коли працювала ОСОБА_1 . Як зазначила ОСОБА_3 , їй взагалі не зрозуміло, як було можливо було визначити спілкується, чи не спілкується. Також, ОСОБА_3 зазначила, що ОСОБА_1 працювала заступником директора з навчально-виховної роботи, і за посадовими обов`язками спілкувалась, і на посаді вчителя вона з нею також спілкувалась, на думку свідка ОСОБА_1 спілкується з членами колективу.

ОСОБА_3 повідомила суду, що ОСОБА_1 атестувалася при ній два рази, вона бувала на уроках, які проводились ОСОБА_1 , та не помічала, що остання не володіє теоретичним матеріалом. Коли відвідувала відкриті уроки, на них були присутні інші вчителі географії, та свідок жодних зауважень від них, щодо теоретичного матеріалу, який викладала ОСОБА_1 , не чула.

Також, свідок зазначила, що за останні півтора року про обставини справи вона знає зі слів ОСОБА_1 , так як не є членом атестаційної комісії. На думку свідка, характеристика дається за п`ять років, ОСОБА_1 спілкувалася на протязі 5 років з колективом, брала участь у засіданнях. Коли свідок була членом атестаційної комісії, недоліків в роботі ОСОБА_1 не було, її характеристика була об`єктивною та позитивною.

Крім того, свідок зазначила, що відвідування уроків вчителя адміністрацією школи має відбуватися 1 раз на день, а зі слів ОСОБА_1 її уроки відвідувалися 2 уроки підряд.

В подальшому, у судовому засіданні 19 лютого 2020 року було допитано свідка ОСОБА_5 , яка повідомила суду, що її відомо, що ОСОБА_1 звернулася до суду щодо незгоди з рішенням атестаційної комісії щодо не підтвердження вищої категорії та, оскільки ОСОБА_1 незадоволена наданою їй характеристикою. Свідок зазначила, що вона є членом атестаційної комісії, приймала участь в створенні характеристики, приймала участь у всіх засіданнях атестаційної комісії, в голосуванні.

Також, свідок зазначила, що вона голосувала за те, щоб не підтримати присвоєння ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії спеціаліст вищої категорії , тому що згідно функцій в положенні про атестацію та особистої думки свідка ОСОБА_1 не відповідає зазначені категорії.

ОСОБА_5 зазначила, що навантаження ОСОБА_1 на вересень місяць відповідало попередньому навантаженню на перший семестр, до січня місяця. В листопаді ОСОБА_1 була попереджена про те, що в неї зміняться істотні умови праці, і в січні місяці в неї була забрана відповідна кількість годин. На той період коли визначалось попереднє навантаження на ОСОБА_1 , ще не пройшов конкурс на посаду директора школи. Коли пройшов конкурс і на посаду була призначена ОСОБА_2 , яка є фахівцем з географії, то їй стало відомо, що потрібно робити перерозподіл годин.

Свідок зазначила, що в неї була можливість відвідати два відкритих уроки, на які її запрошувала ОСОБА_1 . Під час уроків та їх обговорення свідок була присутня, але вона не є фахівцем з географії, тому слухала думки фахівців, і тому були причини недовіряти тій інформації, яку почула на уроках. Особисто свідок на уроках не побачила, що ОСОБА_1 володіє передовими технологіями, а також творчої педагогічної діяльності, ОСОБА_1 не впроваджує педагогічний досвід, не формує навички самостійного здобування знань і застосування їх на практиці. Також, ОСОБА_5 зазначила, що не побачила на уроці нестандартні форми проведення уроку.

Також, ОСОБА_5 повідомила суду, що разом з ОСОБА_1 вона працює приблизно 8 років. Рішення щодо характеристики приймалося колегіально і, коли вона була присутня на обговоренні уроків спеціалістами з профілю географії, які висловлювали свої думки, і в свідка немає підстав їм недовіряти. На думку свідка характеристика ОСОБА_1 відповідає дійсності.

Крім того, свідок повідомила, що присутня на всіх засіданнях педагогічної ради та семінарах ОСОБА_1 тримається осторонь, не сідає поряд з колективом, є пасивним сприймачем інформації. На початку року розробляється графік засідань, ОСОБА_1 на них присутня, але активної участі не приймає.

Також, ОСОБА_5 повідомила, що вона є членом атестаційної комісії, на засіданні комісії було відкрите голосування, на якому зачитали характеристику ОСОБА_1 і одностайно проголосували за неї.

В подальшому, 19 лютого 2020 року у судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_6 , яка пояснила суду, що в кінці серпня 2018 року вона вийшла на роботу з декретної відпустки, саме в цей час почався навчальний рік. В цей рік до списку атестації по плану на чергову атестацію потрапила також ОСОБА_1 . Були відвідані уроки ОСОБА_1 , на яких свідок була присутня. Свідком був поданий аналіз зазначених уроків, а також вона брала участь у складенні характеристики на ОСОБА_1 . Свідок зазначила, що вона є заступником з методичної роботи та на протязі року повідомляє про проведення турнірів, конкурсів, у зв`язку з чим пропонувала ОСОБА_1 участь у конкурсі на вчителя року , проте ОСОБА_1 відмовилась.

Також, ОСОБА_6 зазначила, що вона працювала в методичному кабінеті і сумісником, вони з ОСОБА_1 є вчителями даного предмету та перетиналися на методичних об`єднаннях. В 2016 році свідок була переведена на посаду заступника з методичної роботи та безпосередньо працювала з ОСОБА_1 , оскільки остання працювала заступником з навчальної роботи. Потім свідок пішла в декретну відпустку. Свідок зазначила, що вона приймала участь у складенні і підписанні характеристики відносно ОСОБА_1 , проголосувала за її затвердження.

Крім того, ОСОБА_6 зазначила, що підчас відвідування уроків, які вела ОСОБА_1 . На одному з уроків, нею було відмічено, що ОСОБА_1 викладала на уроці матеріал, який не співпадав з навчальною програмою, не були повністю розкриті деякі питання, були неточності у матеріалі, на деякі питання не було надано пояснень. На іншому уроці, який відвідувала ОСОБА_6 , вона відмітила, що ОСОБА_1 були переплутані географічний центр України з географічним центром Європи. Свідок зазначила, що ОСОБА_1 в останній час не така активна, як була раніше.

Також, свідок зазначила, що ОСОБА_1 була присутня на засіданнях комісії, проте можливо не так активно бере в них участь. З приводу атестації, зокрема щодо присвоєння ОСОБА_1 кваліфікаційного рівня вчитель вищої категорії , було таємне голосування.

В подальшому, судом у судовому засіданні було частково (до аркушу справи) досліджено письмові докази, наявні в матеріалах справи, заслухано пояснення та зауваження сторін до них.

15 грудня 2020 року позивачка та її представник - адвокат Бойко Олександр Олександрович, повноваження якого підтверджені ордером серії ОД №368706 від 17 грудня 2019 року (Том справи №1 а.202), у судове засідання з розгляду справи не з`явилися, проте надали на адресу суду письмові клопотання (Том справи №2 а.16, 17), в яких просили суд справу розглянути без їх участі, зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача - директор Ананьївського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія - дошкільний навчальний заклад Ананьївської районної ради Одеської області Зіньковська Тетяна Миколаївна, яка одночасно є третьою особою у справі, 15 грудня 2020 року у судове засідання з розгляду справи не з`явилася, проте надала на адресу суду письмове клопотання, в якій просила суд справу розглядати без її участі, зазначила, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

При цьому, згідно частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У відповідності до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи наведені норми Цивільного процесуального кодексу України, наявність відомостей про належне сповіщення учасників справи про дату та час проведення судового засідання, клопотань, в яких вони просять справу розглядати без їх участі та висловлюють свою думку по суті позовних вимог, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та інших учасників справи.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, виходячи з наступного.

Позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Ананьїв Одеської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , що підтверджується доданими до позовної заяви копіями: паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 30 липня 2003 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.10-11) та картки фізичної особи-платника податків, виданої Любашівською МДПІ 18 лютого 2004 року (а.с.12).

Позивачка з 1 вересня 2017 року працює на посаді вчителя географії в Ананьївському навчально-виховному комплексі Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія-дошкільний навчальний заклад Ананьївської районної ради Одеської області (колишня назва - НВК ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназія ), що підтверджується доданою до позовної заяви копією трудової книжки серії НОМЕР_3 , заповненої 12 лютого 2007 року (а.с.13-14).

Позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою та просила суд: 1) захистити її честь, гідність та ділову репутацію шляхом покладення на відповідача обов`язку щодо відкликання з атестаційної комісії Ананьївського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія-ДНЗ характеристики її діяльності, як вчителя географії Ананьївського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія-ДНЗ Ананьївської районної ради Одеської області; 2) стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 гривень.

З приводу позовних вимог ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом покладення на відповідача обов`язку щодо відкликання з атестаційної комісії Ананьївського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія-ДНЗ характеристики її діяльності, як вчителя географії Ананьївського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія-ДНЗ Ананьївської районної ради Одеської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтею 32 Конституції України кожному гарантовано судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до положень статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що Конституцією гарантовано право кожної особи на повагу до її честі і гідності, це право не може бути порушене та в разі його порушення підлягає захисту, в тому числі судовому.

В той же час, статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, а також право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Пленум Верховного суду України в Постанові від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи зазначив, що Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Слід звернути увагу на те, що зі змісту наведених статей Конституції України вбачається, що захист честі, гідності та ділової репутації пов`язується з порушенням зазначеного права шляхом поширення стосовно особи недостовірної інформації, яка порушує таке.

Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в положеннях Цивільного кодексу України, яким регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Так, частиною 1 статті 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині захисту честі, гідності та ділової репутації позивачка зазначила, що в характеристиці, з якою позивачку було ознайомлено 18 березня 2019 року, було обґрунтовано зазначено, що позивачка працює над науково-методичною проблемою Інноваційні технології навчання географії, методологічні аспекти проектування , володіє методикою викладання географії, під час проведення уроків застосовує елементи інформаційно-комунікаційних технологій, формує вміння учнів самостійно працювати, аналізувати, узагальнювати, серед її учнів є призери ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з географії.

Проте, як зазначає позивачка, на думку директора, вона не достатньо володіє теоретичним матеріалом, допускає помилки щодо географічної інформації, невірно оперує термінами, відвідані уроки не показали системності у викладанні.

Також, в позовній заяві позивачка зазначає, що в характеристиці зазначено недостовірну негативну інформацію про те, що вона з більшою частиною колективу не підтримує стосунків.

До позовної заяви позивачкою додано копію Характеристики діяльності вчителя географії Ананьївського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія-дошкільний навчальний заклад Ананьївської районної ради Одеської обл. ОСОБА_1 (а.с.32).

Абзац 4 зазначеної характеристики містить наступний текст: Працює над науково-методичною проблемою Інноваційні технології навчання географії, методологічні аспекти проектування . ОСОБА_1 володіє методикою викладання географії, але недостатньо володіє теоретичним матеріалом з предмету, допускаючи помилки щодо географічної інформації, невірно оперує термінами та поняттями. Відвідані уроки не показали системності у викладанні, раціонального розподілу часу між етапами уроку .

Абзац 10 характеристики містить наступний текст: З більшістю членів колективу стосунків не підтримує .

Зазначене підтверджує існування інформації, яку позивачка вважає недостовірною, та такою, що порушує її право.

Позивачка зазначає, що, на її думку, такі звинувачення мають бути підтверджені фактами, в противному разі є голослівними та такими, що негативно впливають на її репутацію вчителя.

При цьому, слід, у зв`язку з наведеним твердженням позивачки про необхідність підтвердження зазначеної інформації фактами, зазначити наступне.

Позивачка в позовній заяві посилається на положення частини 3 статті 277 ЦК України про те, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Зазначеною нормою було сформульовано презумпцію добропорядності, яка звільняла позивача від тягаря доведення, натомість покладаючи його на особу, яка поширила негативну інформацію (відповідача), який був зобов`язаний довести, що поширена ним інформація достовірна.

Проте, положення частини 3 статті 277 ЦК України були виключені з зазначеного кодексу на підставі Закону України № 1170-VII від 27 березня 2014 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про інформацію та Закону України Про доступ до публічної інформації , який набрав чинності 19 квітня 2014 року.

З наведеного вбачається, що з 19 квітня 2014 року доказування у справах про захист честі, гідності та ділової репутації здійснюється на загальних засадах визначених ЦПК України.

На вказане звертав увагу Верховний Суд постанові від 23 травня 2018 року у справі № 188/1367/15, а також в постанові у справі №761/7795/17 від 04 липня 2018 року.

Пунктами 4 та 5 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є змагальність сторін та диспозитивність.

Принцип змагальності сторін сформульовано в статті 12 ЦПК України, частинами 2-4 якої визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частин 1-2 статті 13 ЦПК України, якою сформульовано принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту наведених норм, з урахуванням виключення з 19 квітня 2014 року частини 3 статті 277 ЦК України з зазначеного кодексу, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації, має довести факт поширення інформації щодо нього, а також факт недостовірності поширеної інформації.

Слід зазначити, що зі змісту позовної заяви можливо дійти висновку, що інформація в характеристиці, яку позивачка вважає недостовірною, можливо поділити на: 1) недостатньо володіє теоретичним матеріалом з предмету, допускаючи помилки щодо географічної інформації, невірно оперує термінами та поняттями. Відвідані уроки не показали системності у викладанні, раціонального розподілу часу між етапами уроку ; 2) З більшістю членів колективу стосунків не підтримує .

При цьому, до позовної заяви жодних доказів, які б підтверджували факт недостовірності інформації, яка міститься в характеристиці, яку вона просить зобов`язати відкликати відповідача.

Так, з приводу першої інформації, слід зазначити, що допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 фактично не надав будь-якої інформації щодо володіння позивачкою теоретичним матеріалом з предмету, допущення нею помилок щодо географічної інформації, невірного оперування термінами та поняттями, а також того, що відвідані уроки не показали системності у викладанні, раціонального розподілу часу між етапами уроку.

Свідок ОСОБА_3 повідомила суду, що бувала на уроках, які проводились ОСОБА_1 , та не помічала, що остання не володіє теоретичним матеріалом. Коли відвідувала відкриті уроки, на них були присутні інші вчителі географії, та свідок жодних зауважень від них, щодо теоретичного матеріалу, який викладала ОСОБА_1 , не чула.

Водночас, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила, що в неї була можливість відвідати два відкритих уроки, на які її запрошувала ОСОБА_1 . Під час уроків та їх обговорення свідок була присутня, але вона не є фахівцем з географії, тому слухала думки фахівців, і тому були причини недовіряти тій інформації, яку почула на уроках. Особисто свідок на уроках не побачила, що ОСОБА_1 володіє передовими технологіями, а також творчої педагогічної діяльності, ОСОБА_1 не впроваджує педагогічний досвід, не формує навички самостійного здобування знань і застосування їх на практиці. Також, ОСОБА_5 зазначила, що не побачила на уроці нестандартні форми проведення уроку.

Свідок ОСОБА_6 зазначила, що вона працювала в методичному кабінеті і сумісником, вони з ОСОБА_1 є вчителями даного предмету та перетиналися на методичних об`єднаннях. В 2016 році свідок була переведена на посаду заступника з методичної роботи та безпосередньо працювала з ОСОБА_1 , оскільки остання працювала заступником з навчальної роботи. Потім свідок пішла в декретну відпустку. Свідок зазначила, що вона приймала участь у складенні і підписанні характеристики відносно ОСОБА_1 , проголосувала за її затвердження.

Крім того, ОСОБА_6 зазначила, що підчас відвідування уроків, які вела ОСОБА_1 . На одному з уроків, нею було відмічено, що ОСОБА_1 викладала на уроці матеріал, який не співпадав з навчальною програмою, не були повністю розкриті деякі питання, були неточності у матеріалі, на деякі питання не було надано пояснень. На іншому уроці, який відвідувала ОСОБА_6 , вона відмітила, що ОСОБА_1 були переплутані географічний центр України з географічним центром Європи. Свідок зазначила, що ОСОБА_1 в останній час не така активна, як була раніше.

З наведеного вбачається, що пояснення, допитаних за клопотаннями сторін свідків, жодним чином не підтверджуються посилання позивача на недостовірність інформації про те, що позивачка недостатньо володіє теоретичним матеріалом з предмету, допускаючи помилки щодо географічної інформації, невірно оперує термінами та поняттями. Відвідані уроки не показали системності у викладанні, раціонального розподілу часу між етапами уроку .

Навпаки, єдиний свідок, який є як і позивачка вчителем географії, зазначила, що ОСОБА_1 викладала на уроці матеріал, який не співпадав з навчальною програмою, не були повністю розкриті деякі питання, були неточності у матеріалі, на деякі питання не було надано пояснень. На іншому уроці, який відвідувала ОСОБА_6 , вона відмітила, що ОСОБА_1 були переплутані географічний центр України з географічним центром Європи, тобто фактично підтвердила інформацію, яка міститься в характеристиці.

Крім того, відповідачем разом з відзивом на позовну заяву було надано копії аналізів відвіданих уроків та бланків аналізів відвіданих уроків, які проводила ОСОБА_1 : 17 листопада 2017 року у 4(8)-Б класі (а.с.134), 13 листопада 2018 року у 4(8)-А класі (а.с.135), 26 лютого 2019 року у 4(8)-Б класі (а.с.136-137), 26 лютого 2019 року у 4(8)-Б класі (а.с.138), 13 листопада 2018 року у 4(8)-А класі (а.с.139-140), 13 листопада 2018 року у 4(8)-А класі (а.с.141), з яких вбачається, що до уроків, які проводила ОСОБА_1 було висловлено ряд зауважень, таких, наприклад, як: нераціональне використання часу, неправильне зазначення назв родовищ, було дано рекомендацію вживати географічні терміни (а.с.135).

При цьому, слід зауважити, що згідно пункту 3.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників , затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 06 жовтня 2010 року №930 Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків (навчальних занять), позаурочних (позанавчальних) заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів, студентів, курсантів, слухачів, вихованців (далі - учні) з предмета (дисципліни), що викладає педагогічний працівник, ознайомлення з навчальною документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх посадових обов`язків, його участі у роботі методичних об`єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов`язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

Зі змісту наведеної норми можливо дійти висновку, що наведені вище аналізи відвіданих уроків та бланки аналізів відвіданих уроків, складаються атестаційною комісією колективно, що зокрема підтвердила свідок ОСОБА_5 . Достовірність інформації відображеної в зазначених документах учасниками справи не оспорювалась.

З наведеного вбачається, що позивачем жодним належним та достовірним доказом не доведено факт недостовірності інформації про те, що вона недостатньо володіє теоретичним матеріалом з предмету, допускаючи помилки щодо географічної інформації, невірно оперує термінами та поняттями. Відвідані уроки не показали системності у викладанні, раціонального розподілу часу між етапами уроку .

З приводу посилання позивачки на недостовірність інформації про те, що вона З більшістю членів колективу стосунків не підтримує , суд зазначає, що позивачем до позовної заяви жодних доказів недостовірності зазначеної інформації не надано, з цього приводу свідки надали суперечливі пояснення.

Проте, безпосередньо позивач у мотивувальній частині позовної заяви зазначила, що на її думку, завдяки зусиллям директора НВК ОСОБА_2 більша частина вчителів відносини з нею не підтримує.

За наведених обставин суд вважає, що позивачем не доведено належними та достовірними доказами недостовірність інформації про те, що вона З більшістю членів колективу стосунків не підтримує , та навпаки в позовній заяві цей факт підтверджено.

Враховуючи викладене суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивачки про захист її честі, гідності та ділової репутації шляхом покладення на відповідача обов`язку щодо відкликання з атестаційної комісії Ананьївського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія-ДНЗ характеристики її діяльності, як вчителя географії Ананьївського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія-ДНЗ Ананьївської районної ради Одеської області, слід відмовити, як в таких, що недоведені належними і достовірними доказами.

З приводу позовних вимог позивачки про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Пунктом 9 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 1 статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Враховуючи те, що згідно частини 1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги), суд вважає, що в даному випадку спричинення моральної шкоди має бути пов`язане з приниженням честі, гідності та ділової репутації позивача.

При цьому, враховуючи, що в задоволенні позовних вимог позивача про захист честі, гідності та ділової репутації слід відмовити, вбачається, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, пов`язаної з приниженням честі, гідності та ділової репутації позивача, є недоведеними, у зв`язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

Позовна заява не містить будь яких доводів та доказів того, що позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивачка зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Позовна заява, не містить будь-яких відомостей про те, що ймовірну моральну шкоду ОСОБА_1 завдано, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Також, позовна заява не містить жодних посилань на те, що моральна шкода, яку просить стягнути ОСОБА_1 відповідно до закону має стягуватись незалежно від вини.

Як зазначалося, відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, слід відмовити, у зв`язку з їх необґрунтованість та недоведеністю.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ананьївського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.-гімназія-ДНЗ про захист честі, гідності та ділової репутації, про відшкодування моральної шкоди, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до ч.2 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 грудня 2020 року.

Після складення повного тексту рішення, копію повного тексту рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам справи. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач:ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ; Відповідач: АНАНЬЇВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ-ГІМНАЗІЯ-ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД АНАНЬЇВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 24778036, що знаходиться за адресою: 66401, Одеська область, Ананьївський р-н, місто Ананьїв, вул.Пушкіна, 36; Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета споруОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 3 жовтня 1995 року.

Суддя: О.О.Желясков

Рішення набрало законної сили "___"