Ухвала

від 04.12.2020 по справі 766/9546/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/9546/20

н/п 1-кс/766/10119/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 про арешт майна,

встановила:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомості, приміщення першого поверху будинку, розташовані за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 5, (реєстраційний номер майна № 21714431), які належать на праві приватної власності Приватному Підприємству «Торговий дім «ІНВЕНТОР» код ЄДРПОУ 32012918 керівник ОСОБА_4 , Приватному Підприємству «ВІЖЕН ПРО» код ЄДРПОУ 35028632 керівник ОСОБА_5 , ОСОБА_6 РНОКП НОМЕР_1 .

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству Юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна відповідно до вищевказаного переліку.

З метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання прошу розглядати без повідомлення власника майна.

Обґрунтування клопотання:

Херсонським відділом поліції ГУ Національної поліції в Херсонській області розслідується кримінальне провадження № 42020231010000050 від 20.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Встановлено, що під час приватизації державного підприємства «Херсонський бавовняний комбінат» до статутного фонду ВАТ «ХБК» не увійшло державне майно житловий фонд, який перебував на його балансі. Приватизація майна державного підприємства «Херсонський бавовняний комбінат» здійснювалась відповідно до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 04.03.1992 р. № 2163-XII зі змінами та доповненнями. Згідно до ст. 3 вказаного Закону, його дія не поширюється на приватизацію житлового фонду. Розділом III Плану розміщення акцій ВАТ «ХБК», затвердженого Фондом державного майна України від 16.07.1996 року, відповідно до чинного законодавства, визначено державне майно об`єкти соціально побутового призначення, які не включено при приватизації до статутного фонду ВАТ «ХБК», але які знаходяться на його балансі, в тому числі і житловий фонд. Згідно з додатком № 1 Плану розміщенняакцій ВАТ «ХБК» серед об`єктів, які не підлягають приватизації та є державною власністю, значиться житловий будинок по АДРЕСА_1 . ВказанийбудинокпісляприватизаціїХерсонськогобавовняногокомбінатузалишився на балансі ВАТ «ХБК».

Незважаючи на належність спірних приміщень до державної власності ОСОБА_7 , який набув право власності на спірний об`єкт на підставі рішення суду від 27.12.2007 у справі № 2-5794/07, продав його 16.01.2008 року ОСОБА_8 . Остання, в свою чергу, 22.01.2008 року продала об`єктне рухомості ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу № 51, про що було зроблено запис у державний реєстр речових прав власності на нерухоме майно 25.01.2008 за № 21714431.

Судом не встановлено підстав законності набуття ОСОБА_4 права власності і таким чином констатовано факт вибуття спірного майна з володіння власника поза його волею.

Щодо дійсності угод судом зазначено, що правові підстави на буття ОСОБА_7 права власності на спірні приміщення відсутні, оскільки рішення суду, на підставі якого воно набуто, скасоване, то відповідно ОСОБА_7 не мав необхідного обсягу прав та повноважень на укладення угоди купівлі-продажу.

На стадії виконання рішення суду, за актом державного виконавця від 16.02.2011 року приміщення підвалу повернуто державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області.

Після цього, регіональним відділенням, як уповноваженим органом управління, прийнято рішення про передачу гуртожитку, розташованого за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 5, в якому знаходиться спірний підвал, до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.09.2012 № 332 затверджено Акт приймання - передачі до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади 16 гуртожитків, що належали до державної власності та перебували на балансі ВАТ «ХБК», в тому числі і щодо гуртожитку по АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаного акту приймання передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, до комунальної власності міської територіальної громади прийнято житловий будинок АДРЕСА_1 , в тому числі підвал. Після чого, за актом приймання передачі будинок № 5 передано на баланс Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради.

Крім того, відповідно до інформації відділу з питань цивільного захисту м. Херсона від 28.04.2020, у гуртожитку за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 5, знаходиться сховище № 80809, яке має статус найпростішого укриття і передбачене для укриття мешканців вказаного гуртожитку.

Разом і цим прокурором встановлено, що незважаючи на перехід права власності на спірне майно до територіальної громади в особі Херсонської міської ради, посадовими особами останньої не вжито заходів до скасування незаконної реєстрації права власності відповідача на спірне приміщення та реєстрацію права комунальної власності.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 26.08.2020 року, приміщення першого поверху будинку, розташовані за адресою: м. Херсон, проспект Текстильників, 5, (реєстраційний номер майна № 21714431), належать на праві приватної власності Приватному Підприємству «Торговий дім «ІНВЕНТОР» код ЄДРПОУ 32012918 керівник ОСОБА_4 , Приватному Підприємству «ВІЖЕН ПРО» код ЄДРПОУ 35028632 керівник ОСОБА_5 , ОСОБА_6 РНОКП НОМЕР_1 .

Таким чином, на теперішній час нежитлові приміщення першого поверху, в будинку АДРЕСА_1 , що є комунальною власністю, належать стороннім приватним особам.

07.09.2020 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом об`єкту нерухомості: приміщення першого поверху будинку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На теперішній час, з метою забезпечення справедливої рівноваги та існуванням загрози того, що комунальні об`єкти нерухомості, будуть протиправно відчужені на користь третіх осіб, тобто уразі не накладення арешту, не застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до пошкодження, втрати вказаного майна, як наслідок вказані обставини можуть перешкодити завданням кримінального провадження.

Доводи сторін у судовому засіданні:

Слідчий надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Зазначив, що клопотання підтримує у повному обсязі.

Власник майна повідомлявся про дату та час розгляду клопотання. Однак у судове засідання не з`явився, що відповідно до ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду справи.

Мотивація суду:

Дослідивши надані клопотання та доданні документи, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Абзацом другим цієї статті визначено, яке завдання арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 10 ст. 170 КПК України визначає предмети на які може бути накладено арешт, серед яких є і нерухоме майно.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України клопотання про арешт майна, серед іншого, має містити підстави і мету відповідно до положень статті 170цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, перелік і види майна, що належить арештувати, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування та розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Клопотанні, серед іншого, має містити мету накладення арешту.

У клопотанні зазначено, що арешт на майно необхідно накласти з метою «забезпечення справедливої рівноваги та існуванням загрози того, що комунальні об`єкти нерухомості, будуть протиправно відчужені на користь третіх осіб, тобто уразі не накладення арешту, не застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до пошкодження, втрати вказаного майна, як наслідок вказані обставини можуть перешкодити завданням кримінального провадження.

Такої мети арешту як «як забезпечення справедливої рівноваги та існування загрози відчуження» КПК України не передбачено.

Згідно ч.1 ст.171КПК України зміст клопотання має складати обґрунтування необхідності накладення арешту майна. Всупереч вимогам закону зміст клопотання про арешт майна складає детальний описування обставин кримінального правопорушення на кількох сторінках та інші теоретичні аспекти злочину і щодо обґрунтування накладення арешту на майно слідчий та прокурор обмежились цитуванням ч.2 ст.170КПК України.

Щодо мети, передбаченої п.1 ч.2 ст.170 КПК України, то тільки наявність постанови про визнання речовим доказом не є належним обґрунтуванням забезпечення вказаної мети.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.131КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчим не було доведено, що арештом майна може бути виконане якесь завдання кримінального провадження.

При розглядіклопотання слідчийсуддя невстановив обставин,визначених частиною2ст.173КПК України,та метиарешту,визначеної ч. 2 ст. 170 КПК України, а тому відмовляє у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-173, України,слідчий суддя,

постановила :

Відмовити слідчому СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про накладення арешту на приміщення першого поверху, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1