Постанова

від 16.12.2020 по справі 522/18491/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1614/20

Номер справи місцевого суду: 522/18491/18

Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: Громіка Р.Д.,

Дрішлюка А.І.,

при секретарі: Павлючук Ю.В.,

переглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Веб Маркет Інтерпрайс на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна,-

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_3 про витребування майна.

Позивачами одночасно із подачею позову до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру під АДРЕСА_1 , загальною площею 137,9 кв.м..

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2018 року вжито заходи забезпечення позову.

Постановою Одеського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року вищезазначену ухвалу суду скасовано, у зв`язку із тим, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами іншої держави, зареєстровані та проживають в Придністровській Молдавській Республіці, а також матеріали справи не містять доказів того, що позивачам належить майно, що знаходиться на території України, що є обов`язковою підставою при вирішенні питання про застосування зустрічного забезпечення позову.

12 листопада 2019 року до суду надійшла заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову та зустрічне забезпечення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2019 року заяву задоволено, накладено арешт на квартиру під АДРЕСА_1 , загальною площею 137,9 кв.м..

Визначено позивачам розмір зустрічного забезпечення в розмірі 28 000 грн. та зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплатити на депозитний рахунок суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали про забезпечення позову та зобов`язати позивачів у вказаний строк надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

В апеляційній скарзі ТОВ Веб Маркет Інтерпрайс просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Розгляд справи призначено на 16 грудня 2020 року, однак відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного суду про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року №12, у зв`язку з ускладненням епідеміологічної ситуації в м. Одесі та із підтвердженням у працівників Одеського апеляційного суду діагнозу COVID-19, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед співробітників та відвідувачів Одеського апеляційного суду та забезпечення безпечних умов праці працівникам суду тимчасово, на час установлення на території м. Одеси рівня епідемічної небезпеки: помаранчевий або червоний, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинити їх допуск до залів судових засідань.

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Окрім того, згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Відповідачу ОСОБА_3 судові повістки надсилались на усі відомі суду адреси, однак уся судова кореспонденція поверталась до суду із відміткою адресат відсутній . Крім того відповідно до відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області вбачається, що ОСОБА_3 по м. Одеса та Одеській області не значиться.

Згідно із ч. 1 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місце знаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 16 грудня 2020 року.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення таких підстав.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із роз`ясненнями п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд апеляційної інстанції враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Встановлено, що 19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом, в якому просять суд :

- витребувати у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру під АДРЕСА_1 загальною площею 137,9 кв.м.;

- встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого це рішення після набрання ним законної сили є підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 137,9 кв.м..

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2018 року накладено арешт на спірну квартиру.

Постановою Одеського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року вищезазначену ухвалу суду скасовано, у зв`язку із тим, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами іншої держави, зареєстровані та проживають в Придністровській Молдавській Республіці, а також матеріали справи не містять доказів того, що позивачам належить майно, що знаходиться на території України, що є обов`язковою підставою при вирішенні питання про застосування зустрічного забезпечення позову.

12 листопада 2019 року до суду надійшла заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову та зустрічне забезпечення.

Оскаржуваною ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2019 року накладено арешт на спірну квартиру та застосовано заходи зустрічного забезпечення.

Однак, 19 листопада 2019 року відповідач ОСОБА_3 відчужив спірну квартиру в рахунок збільшення статутного капіталу ТОВ Веб Маркет Інтерпрайс (а.с. 117), а тому з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 грудня 2019 року вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 є ТОВ Веб Маркет Інтерпрайс (а.с. 120).

Підставами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Єдиною підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У рішенні від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін .

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Колегія суддів вважає, що між сторонами дійсно виник спір, а відповідач ОСОБА_3 , не дивлячись на те, що справа перебуває на судовому вирішенні тривалий час, відчужив спірну квартиру ТОВ Веб Маркет Інтерпрайс , а отже у разі задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про витребування майна дійсно можуть виникнути труднощі з виконанням рішення суду.

Доводи апеляційної скарги даний факт не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням обставин справи, предмету спору, характеру спірних правовідносин, завдань цивільного судочинства та забезпечення рівності прав і охоронюваних законом інтересів сторін, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст . 367 , 368 , 374 ч. 1 п. 1, 375 , 382 - 384 ЦПК України , Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Веб Маркет Інтерпрайс залишити без задоволення, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено: 16 грудня 2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М.Драгомерецький

А.І.Дрішлюк

Р.Д.Громік