ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
18 грудня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 749/646/20
Головуючий у першій інстанції - Кравчук М. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1273/20
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бечка Є.М.,
суддів - Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
дата складання повного тексту рішення 03 вересня 2020 року, місце його ухвалення -м. Сновськ,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на її користь аліментів на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від дня пред`явлення позову і до повноліття сина та про стягнення на свою користь аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця до досягнення сином ОСОБА_3 трирічного віку.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що під час спільного проживання у шлюбі з відповідачем у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги з липня 2020 року на утримання дитини не надає, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки аліменти на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, від дня пред`явлення позову: 06 серпня 2020 року і до повноліття сина; стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 1/12 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця від дня пред`явлення позову: 06 серпня 2020 року і до досягнення сином трирічного віку. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є працездатною особою та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини до її повноліття в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Врахувавши, що відповідач вже сплачує аліменти на утримання сина від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та не в змозі сплачувати аліменти у розмірі 1/6 частини його доходів, як заявлено в позові, дійшов висновку про стягнення аліментів з нього на дружину у розмірі 1/12 частини від усіх видів заробітку до досягнення дитиною трьох років.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 просить змінити рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина, стягнувши аліменти в розмірі 1/5 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що при вирішенні справи, судом першої інстанції було порушено вимоги ст.182 СК України і при визначенні розміру аліментів не враховано матеріального стану платника аліментів, оскільки він вже сплачує аліменти на дитину від першого шлюбу в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку.
Тому, з урахуванням вищевикладеного він згодний з покладеним на нього обов`язком щодо утримання своєї дитини, але вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно зменшити в частині розміру стягнутих аліментів з 1/4 частки на 1/5 частку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що батьки мають рівні права та обов`язки по утриманню та матеріальному забезпеченню дітей, а отже не тільки відповідач, який живе окремо від дітей, але й позивач зобов`язаний брати участь у їх утриманні та, крім того, зазначає, що за такого рішення він сплачуватиме щомісяця більше половини свого доходу. Також зазначив, що через хвилювання в судовому засіданні не зрозумів про що говорила головуюча та визнав позов.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без зміни, посилається на те, що відповідно до ч.1 ст.3 ЗУ Про охорону дитинства всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, сану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, а тому нею було обрана така частка від заробітку яка була визначена при стягненні аліментів з відповідача на утримання дитини від першого шлюбу.
Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України, справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2020 року, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Учасники справи повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) сторін, у встановленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що з 08 серпня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, зареєстрованому Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис №1449 (а.с.7).
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 03 лютого 2018 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис №247 (а.с.8).
Дитина проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки виконкому Сновської міської ради від 04 серпня 2020 року №03-18/3462 (а.с.9).
Позивач отримує щомісячну допомогу при народженні першої дитини у розмірі 860 грн на місяць, що підтверджується копією довідки УСЗН Сновської РДА №627 (а.с.10).
Відповідно до довідки про доходи від 20 серпня 2020 року №107, ОСОБА_1 працює у Чернігівському протезно-ортопедичному цеху та йому нарахована заробітна плата у лютому 2020 року склала 7194 грн 23 коп., у березні 2020 року - 6771 грн 39 коп., у квітні 2020 року - 4384 грн 72 коп., у травні 2020 року - 3402 грн 49 коп., у червні 2020 року - 3064 грн 79 коп. та крім того, у іншій та натуральній формі на суму 3154 грн (а.с.23).
Згідно з свідоцтвом про народження від 27 лютого 2004 року НОМЕР_1 ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24).
Встановлено, що відповідно до рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14 лютого 2011 року, ухваленого у справі №2-397/11 з відповідача стягуються на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2011 року та до повноліття дитини.
Враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує судове рішення лише в частині позовних вимог щодо стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина, стягнувши аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №186/1743/15-ц, де визначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується, колегія суддів не переглядає судове рішення в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення аліментів на дружину у розмірі 1/12 частини від усіх видів заробітку до досягнення дитиною трьох років.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки від усіх заробітків (доходів) є мінімальним гарантованим розміром аліментів визначених законом та відповідає вимогам СК України.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Таким чином, законом встановлено, що аліменти на утримання дітей стягуються, як правило, у частках до заробітку (доходу) (ст.183 СК України). Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.
Звертаючись з позовними вимогами про стягнення аліментів позивачка посилалась на те, що на момент пред`явлення позову між сторонами не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання сина, який проживає з нею, її коштів не достатньо для утримання дитини, відповідач коштів на утримання сина з липня 2020 року не надає.
Отже, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що розмір аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання дитини у розміру 1/4 частки від заробітку (доходу), відповідає мінімальному гарантованому розміру аліментів на одну дитину та стягнення аліментів цьому розміру покращить належні умови для життя дитини.
Доводи апелянта, що він неспроможний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частки, а має можливість тільки сплачувати в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) є необґрунтованими, оскільки відповідач є працездатною особою, його матеріальний стан є задовільним та стабільним, належних та допустимих доказів про те, що він не має можливості надавати допомогу своєму синові у визначено судом розмірі не подано.
Посилання апелянта на те, що він згідно рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14 лютого 2011 року вже сплачує аліменти на утримання дитини від першого шлюбу в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, до уваги не приймаються, оскільки наявність у відповідача дитини від першого шлюбу, не звільняє його від обов`язку, як батька, який є працездатною особою щодо належного забезпечення своєї дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від другого шлюбу, так як відповідно до Конституції України усі люди є рівні у своїх правах.
Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Відповідач, враховуючи обставини, вправі звернутись у встановленому порядку з позовами про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2020 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3ст.389 ЦПК України.
Головуючий: Судді:
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2020 |
Оприлюднено | 21.12.2020 |
Номер документу | 93657730 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Чернігівський апеляційний суд
Бечко Є. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні