Постанова

від 17.12.2020 по справі 826/4551/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4551/18 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А.Б., Ключковича В. Ю. за участю секретаря: Ковтун К. В.

представника відповідача Ісаєва С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 30.07.2020) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин Лоджістікс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юджин Лоджістікс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0142941213 від 02.03.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальність "Юджин Лоджістікс" задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують посиланнями на безпідставність висновків суду першої інстанції щодо своєчасної сплати позивачем узгодженого зобов`язання.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зареєстрований 14.12.2020 року за вх. № 48992, відповідно до якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення осіб що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) з податку на додану вартість до бюджету ТОВ "Юджин Лоджістікс".

За результатами перевірки складено акт №1916/26-15-12-13-20/36593523 від 14.02.2018 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ "Юджин Лоджістікс" граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, передбачених п.57.1 ст.57, ст.203 ПК України, а саме:

- платіжним дорученням від 30.10.2017 №660 позивач сплатив податкове зобов`язання визначене в податкових деклараціях з ПДВ від 20.09.2016 (в сумі 46 700 грн, граничний термін сплати 30.09.2016, затримка 395 днів) та від 20.10.2016 (в сумі 53 467 грн., граничний термін сплати 30.10.2016, затримка 365 днів);

- платіжним дорученням від 27.11.2017 №672 позивач сплатив податкове зобов`язання визначене в податкових деклараціях з ПДВ від 20.10.2016 (в сумі 5 962 грн., граничний термін сплати 30.10.2016, затримка 393 дні), від 21.11.2016 (в сумі 42 397 грн., граничний термін сплати 30.11.2016, затримка 362 дні), від 20.12.2016 (в сумі 21 255 грн., граничний термін сплати 30.12.2016, затримка 332 дні), від 20.01.2017 (в сумі 51 117 грн., граничний термін сплати 30.01.2017, затримка 301 день);

- платіжним дорученням від 12.12.2017 №678 позивач сплатив податкове зобов`язання визначене в податкових деклараціях з ПДВ від 20.01.2017 (в сумі 8 364 грн., граничний термін сплати 30.01.2017, затримка 316 днів) від 20.02.2017 (в сумі 46 919 грн., граничний термін сплати 02.03.2017, затримка 285 дні), від 20.03.2017 (в сумі 68 001 грн., граничний термін сплати 30.03.2017, затримка 257 днів), від 20.04.2017 (в сумі 50 228 грн., граничний термін сплати 30.04.2017, затримка 226 днів);

- платіжним дорученням від 29.12.2017 №689 позивач сплатив податкове зобов`язання визначене в податкових деклараціях з ПДВ від 20.04.2017 (в сумі 35 200 грн., граничний термін сплати 30.04.2017, затримка 248 днів) від 22.05.2017 (в сумі 47 341 грн., граничний термін сплати 30.05.2017, затримка 218 днів).

Загальна сума грошового зобов`язання сплаченого ТОВ "Юджин Лоджістікс" з порушенням строків, передбачених п.57.1 ст.57, ст.203 ПК України, склала 476 951 грн.

Головним управлінням ДФС у м. Києві 02.03.2018 на підставі висновків акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0142941213, яким за затримку 395, 393, 365, 362, 332, 316, 301, 285, 257, 248, 226, 218 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 476 951 грн на позивача накладено штрафні (фінансової) санкції в розмірі 95 390,2 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також пунктом 50.1 статті 50 ПК України закріплено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до статті 35 цього Кодексу сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Згідно з пунктом 38.2 статті 38 ПК України сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку, або банком на підставі податкової поруки.

Відповідно до статті 109 названого Кодексу податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Штраф, згідно статті 111 ПК України, є одним із видів відповідальності, яка застосовується до платника податків за невиконання або неналежне виконання ним вимог, установлених цим Кодексом.

Відтак, відповідальність у вигляді штрафу, передбачена статтею 126 ПК України, застосовується до платника податку у разі невнесення платником податків (податковим агентом, представником платника податку, банком на підставі податкової поруки) у встановлений цим Кодексом строк, податку (збору), визначеного таким платником податків у податковому розрахунку.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 по справі №826/10665/17 встановлено, що відповідно до:

- платіжного доручення № 478 від 28.10.2016 ТОВ "Юджин Лоджістікс" сплачено податок на додану вартість за вересень 2016 року у розмірі 59 429,00 грн, отримувач - ДПІ у Оболонському районі м. Києві (Код 38002491);

- платіжного доручення № 486 від 28.11.2016 ТОВ "Юджин Лоджістікс" сплачено податок на додану вартість у розмірі за жовтень 2016 року 42 397 грн, отримувач - ДПІ у Оболонському районі м. Києві (Код 38002491);

- платіжного доручення № 499 від 27.12.2016 ТОВ "Юджин Лоджістікс" сплачено податок на додану вартість у розмірі за листопад 2016 року 21 300 грн , отримувач - ДПІ у Оболонському районі м. Києві (Код 38002491);

- платіжного доручення № 515 від 27.01.2017 ТОВ "Юджин Лоджістікс" сплачено податок на додану вартість за грудень 2016 року у розмірі 59481 грн, отримувач - ДПІ у Оболонському районі м. Києві (Код 38002491);

- платіжного доручення № 531 від 23.02.2017 ТОВ "Юджин Лоджістікс" сплачено податок на додану вартість за січень 2017 року у розмірі 46 919 грн, отримувач - ДПІ у Оболонському районі м, Києві (Код 38002491);

- платіжного доручення № 539 від 27.03.2017 ТОВ "Юджин Лоджістікс" сплачено податок на додану вартість за лютий 2017 року у розмірі 68 001 грн, отримувач - ДПІ у Оболонському районі м. Києві (Код 38002491);

- платіжного доручення № 558 від 28.04.2017 ТОВ "Юджин Лоджістікс" сплачено податок на додану вартість за березень 2017 року у розмірі 85 428 грн, отримувач - ДПІ у Оболонському районі м. Києві (Код 38002491);

- платіжного доручення № 571 від 30.05.2017 ТОВ "Юджин Лоджістікс" сплачено податок на додану вартість за квітень 2017 року у розмірі 57 541 грн, отримувач - ДПІ у Оболонському районі м. Києві (Код 38002491);

- платіжного доручення № 585 від 23.06.2017 ТОВ "Юджин Лоджістікс" сплачено податок на додану вартість за травень 2017 року у розмірі 40 212 грн, отримувач - ДПІ у Оболонському районі м. Києві (Код 38002491).

При цьому, Київським апеляційним адміністративним судом, у вказаному рішенні суду також встановлено, що хоча сплата податкових зобов`язань згідно зазначених платіжних доручень здійснена на невірний рахунок, однак зарахування коштів до державного бюджету відбулось своєчасно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16.06.2015 у справі №21-377а15, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у строк, передбачений п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до відповідного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання чи інші неточності не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем своєчасно та в повному обсязі виконано обов`язок щодо сплати податку на додану вартість в період з вересня 2016 року по травень 2017 року.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, що, на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин Лоджістікс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А.Б. Парінов (Повний текст постанови складено 17.12.2020року)