Постанова

від 17.12.2020 по справі 640/8364/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8364/20 Суддя першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,

за участю секретаря - Король Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хліба Київщини на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року, яке проголошене о 14 год. 56 хв. та складене у повному обсязі 25 вересня 2020 року, у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Хліба Київщини про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося до суду з позовом, у якому просило застосувати до ТОВ Хліба Київщини заходи реагування у вигляді часткового зупинення роботи, а саме - експлуатації будівлі літ. А за адресою: Київська обл., смт Володарка, вул. Коцюбинського, буд. 7-Б шляхом зобов`язання ТОВ Хліба Київщини повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 21 січня 2020 року № 3.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на те, що значна частина порушень була усунута. Також відповідач повідомив про зміну призначення частини приміщень. Крім того скаржник надав висновки експертів, згідно з якими встановлення системи пожежного захисту, а також встановлення додаткової системи блискавкозахисту не вимагається.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що будівля літ. А за адресою: Київська обл., смт Володарка, вул. Коцюбинського, буд. 7-Б є виробничо-складським приміщенням, а його площа становить 800,6 кв. м, у зв`язку з чим усі приміщення належить обладнати системою протипожежного захисту. Позивач просить врахувати, що відповідач надав докази встановлення блискавкозахисту в димових трубах печей, а не приміщення в цілому.

Також позивач заперечує проти прийняття судом висновків експерта з пожежної безпеки як неналежних доказів.

Позивач наголошує на тому, що відповідач надав докази проведення вогнезахисного оброблення дерев`яних елементів покрівлі будівель літ. Б та В за адресою: Київська обл., смт Володарка, вул. Коцюбинського, буд. 7-Б , в той час як судом розглядаються позовні вимоги про зупинення експлуатації будівлі літ. А за цією ж адресою. Крім того світлові покажчики з написом Вихід не підключені до джерела аварійного освітлення.

За клопотання представника відповідача 10 грудня 2020 року було відкладено з метою надання йому часу для отримання відзиву на апеляційну скаргу та підготовки пояснень по суті викладених у ньому доводів.

Представник ТОВ Хліба Київщини подав додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що заперечення позивача проти прийняття висновків експертизи є необґрунтованими, адже обов`язок попередити про кримінальну відповідальність та про надання висновку до суду стосується саме судових експертів та не поширюються на експерта пожежної безпеки.

Також відповідач зазначає, що висновок про необхідність обладнання будівлі системою протипожежного захисту базується на відомостях про площу приміщення. З метою забезпечення пожежної безпеки з урахуванням порушень, на які вказав позивач, ТОВ Хліба Київщини змінило функціональне використання окремих приміщень, у зв`язку з чим потреба у встановленні системи протипожежного захисту не вимагається.

Відповідач повідомив, що приміщенні та конструкції, щодо яких не виконано вогнезахисну обробку, не використовуються та заплановані під демонтаж, а існуюча система блискавкозахисту є достатньою.

Під час судового засідання представники позивача заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та додаткових пояснень до відзиву, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ Хліба Київщини залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року - без змін, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області провело планову перевірку щодо додержання ТОВ Хліба Київщини вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за підсумками якої склало акт від 21 січня 2020 року № 3.

В ході проведення перевірки контролюючим органом було виявлено 16 порушень, які створюють ризики настання негативних наслідків у вигляді пожежі або аварії. У зв`язку з цим Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося до суду з позовом, у якому просило застосувати до ТОВ Хліба Київщини заходи реагування у вигляді часткового зупинення роботи, а саме - експлуатації будівлі літ. А за адресою: Київська обл., смт Володарка, вул. Коцюбинського, буд. 7-Б до повного усунення порушень, зазначених в акті від 21 січня 2020 року № 3.

У якості підстав для звернення до суду з такими вимогами позивач визначив усі 16 порушень, які були виявлені під час перевірки та можуть призвести до загрози життю і здоров`ю людей, а саме:

1) господарська діяльність здійснюється без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки;

2) не обладнано приміщення всіх будівель підприємства системою протипожежного захисту, доручивши проведення проектних та монтажних робіт суб`єкту господарської діяльності, який має ліцензію на надання послуг з виконання таких робіт;

3) не змонтовано над евакуаційними виходами з приміщень та будівель підприємства світлові покажчики з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;

4) не виконано вогнезахисну обробку дерев`яних елементів крівлі будівель підприємства;

5) наявні переносні сертифіковані вогнегасники не розміщені в помітних та легкодоступних місцях, а також в місцях, де найбільш імовірна поява осередків пожежі з урахуванням відстані між місцями розташування вогнегасників не більше 20 м., шляхом навішування їх за допомогою кронштейнів на вертикальних будівельних конструкціях приміщень будівель підприємства на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника із забезпеченням можливості прочитування маркувальних написів на їх корпусах;

6) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або гвинтових (болтових) затискачів;

7) на території підприємства не укомплектований пожежний щит первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х 2 м. - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

8) не зазначено місцезнаходження переносних вогнегасників відповідними вказівними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 180 6309-2007, розміщеними на видних місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги по всій території та в приміщеннях підприємства;

9) не обладнано будівлю підприємства пристроями призначеними для захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

10) не підвищено мінімальну межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій сходів, розміщених в адміністративній частині будівлі підприємства;

11) пожежний кран-комплект не укомплектований пожежним рукавом і стволом однакового з ним діаметра та з однотипним елементом їх з`єднання між собою;

12) у місці розміщення пожежного крану відсутня навісна шафка, пристосована для опломбування та візуального огляду вмістимого без розкривання її дверцят, яка повинна бути виготовлена з урахуванням розміщення двох вогнегасників;

13) не проведено технічне обслуговування внутрішнього протипожежного водопостачання шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

14) не пройдено навчання з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки керівником та працюючим персоналом закладу;

15) допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи у приміщеннях підприємства;

16) не встановлено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту та не здійснено його наповнення навчальними посібниками і натурними зразками, передбаченими загальною програмою підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях.

Листом від 07 серпня 2020 року № 07/08/20_1 ТОВ Хліба Київщини звернулося до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області із проханням провести позапланову перевірку усунення виявлених порушень вимог законодавства, зазначених в акті від 21 січня 2020 року № 3.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області провело позапланову перевірку щодо додержання ТОВ Хліба Київщини вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, підсумки якої оформлені актом від 19 серпня 2020 року № 43.

В ході перевірки позивачем встановлено, що порушення, які були зазначені в акті від 21 січня 2020 року № 3, усунуті не у повному обсязі. Зміст виявлених під час позапланової перевірки порушень полягає у такому:

1) господарська діяльність здійснюється без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, що порушенням вимог абз. 1 ч. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України;

2) не обладнано приміщення всіх будівель підприємства системою протипожежного захисту, доручивши проведення проектних та монтажних робіт суб`єкту господарської діяльності, який має ліцензію на надання послуг з виконання таких робіт, що є порушенням вимог п. 1.2, п. 1.3 глави 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (далі - Правила пожежної безпеки);

3) світлові покажчики з написом Вихід не підключені до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення та не переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення, що є порушенням п. 2.32 глави 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки;

4) не виконано вогнезахисну обробку дерев`яних елементів крівлі будівель підприємства, що є порушенням п. 2.5 глави 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки;

5) не підвищено мінімальну межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій сходів, розміщених в адміністративній частині будівлі підприємства, що є порушенням п. 22 розділу 2, п. 2.23 глави 2 розділ 3 Правил пожежної безпеки;

6) пристрої, призначені для захисту всіх будівель підприємства від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів влаштовані без розроблення проектної документації, що є порушенням п. 1.21 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, суд першої інстанції виходив з того, що перше з виявлених порушень - господарська діяльність здійснюється без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки не є таким, що може безпосередньо свідчити про наявність загрози життю чи здоров`ю людей. Неоформлення певних документів може свідчити виключно про недотримання встановлених законом вимог та не є підставою для висновку про небезпечний, незадовільний технічний чи протипожежний стан об`єкта. Натомість інші порушення суд першої інстанції визнав такими, що є підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені у Законі України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

У відповідності до ч. 7 ст. 7 вказаного Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Положеннями ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Зазначені норми права визначають загальні підстави для зупинення роботи підприємства та визначають, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки можуть мати наслідком звернення до суду з позовом за умови, що такі порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Перелік фактичних підстав для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначений у ст. 70 Кодексу цивільного захисту України. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 70 вказаного Кодексу однією з таких підстав є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Згідно ч. 2 ст. 70 зазначеного Кодексу повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Перевіряючи наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі, колегія суддів враховує, що підставою для звернення до суду із цим позов стало виявлення шістнадцяти порушень, що зазначені в акті перевірки від 21 січня 2020 року № 3. У подальшому Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області під час проведення позапланової перевірки підтвердило факт усунення відповідачем десяти порушень та встановило, що шість порушень не були виправлені та продовжують створювати небезпеку для життя і здоров`я людей.

Відтак дослідженню підлягають лише ті порушення, які, за висновком позивача, продовжують існувати на час вирішення справи.

Також колегія суддів враховує, що перше з виявлених позивачем порушень суд визнав таким, що не несе загрозу для життя і здоров`я людей. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області не зверталося до суду з апеляційною скаргою на рішення суду від 16 вересня 2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 306 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів перевіряє фактичну наявність інших п`яти порушень, зазначених в акті перевірки від 19 серпня 2020 року № 43 та можливі наслідки не усунення їх.

Щодо порушення, яке полягало у не обладнанні приміщення всіх будівель підприємства системою протипожежного захисту, відповідач в апеляційній скарзі зазначав, що її встановлення не вимагається.

У свою чергу позивач зазначає, що нежитлова будівля літ. А за адресою: Київська обл., смт Володарка, вул. Коцюбинського, буд. 7-Б є виробничо-складською та відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має площу 800,6 кв.м.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 глави 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Якщо для захисту окремих пожежонебезпечних ділянок у приміщеннях, які згідно з нормативними документами не підлягають обов`язковому оснащенню автоматичними системами пожежогасіння, застосовують автономні системи пожежогасіння, ці приміщення можуть забезпечуватися первинними засобами пожежогасіння на 50 % їх норм належності для цих приміщень.

Проектування, монтування, експлуатування і технічне обслуговування автономних систем пожежогасіння слід здійснювати відповідно до чинних нормативних документів та технічної документації підприємств-виготовлювачів.

Згідно з п. 13.1.1. таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту у виробничих будинках категорії В обладнуються СПС (система пожежної сигналізації) усі приміщення.

Посилаючись на вказані норми права, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області вказує на те, що будівля літ. А обов`язково повинна бути обладнана системою протипожежного захисту.

Відповідач заперечує проти такого висновку та в апеляційній скарзі зазначає, що після проведення перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ Хліба Київщини змінило функціональне призначення окремих приміщень з метою вдосконалення та оптимізації діяльності структурних одиниць підприємства. На підтвердження вказаної обставини відповідач надав копію наказу від 25 вересня 2020 року № б/н про встановлення особливого протипожежного режиму в приміщеннях ТОВ Хліба Київщини .

Також відповідач зазначає, що згідно з розрахунком категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки, виконаним експертом з пожежної безпеки Матущенко С.В. 26 жовтня 2020 року, встановлення системи пожежного захисту не вимагається.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів, колегія суддів враховує, що обставини та докази, на які посилається відповідач, виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції.

За правилами ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів звертає увагу на те, що порушення, яке полягає у не обладнанні приміщення всіх будівель підприємства системою протипожежного захисту, було виявлене Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області 21 січня 2020 року, адміністративний позов про застосування заходів реагування надійшов до суду 13 квітня 2020 року, а його розгляд було завершено прийняттям рішення суду від 16 вересня 2020 року.

Отже, з дня виявлення вказаного порушення та до ухвалення рішення судом першої інстанції минуло майже дев`ять місяців. Протягом вказаного часу ТОВ Хліба Київщини мало можливість ознайомитися зі змістом порушення, визначити можливі шляхи його усунення та вжити заходів щодо приведення будівлі у стан, що відповідає вимог Правил пожежної безпеки.

Доказів та пояснень, які б свідчили про неможливість вчинення такий дій протягом розумного строку з причин, що об`єктивно не залежали від нього, відповідач не надав.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17 та полягає у тому, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Захід реагування було визначено рішенням суду від 16 вересня 2020 року, а при його обранні суд виходив з того стану усунення порушення, який існував на час вирішення такого питання.

Одночасно колегія суддів також враховує заперечення позивача проти прийняття висновків експерта з пожежної безпеки з підстав недотримання вимог, які встановлені процесуальним законом.

Згідно з ч. 1. п. 2 ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Положеннями ч. 6 ст. 104 КАС України встановлено вимогу про те, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим наданий ТОВ Хліба Київщини висновок експерта з пожежної безпеки від 26 жовтня 2020 року не відповідає ч. 6 ст. 104 КАС України, яка встановлює вимоги до висновку експерта, складеного на замовлення учасника справи, для надання йому статусу належного доказу в адміністративній справі.

Доводи відповідача, викладені в поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу, щодо поширення таких вимог лише на випадки проведення експертних досліджень судовими експертами, є необґрунтованими.

Колегія суддів наголошує на тому, що ч. 6 ст. 104 КАС України встановлює вимоги до такого доказу в адміністративній справі як висновок експерта, складений на замовлення учасника справи. Дотримання такої умови не поставлене у залежність від статусу експерта.

Керуючись ч. 5 ст. 242 КАС України, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду щодо визначення належних доказів усунення порушень, виявлених під час перевірки.

За висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17, саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику, а єдиним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

У той же час у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15 зроблено висновок про те, що суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо. Саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить з того, що при обранні належного доказу усунення порушення слід враховувати характер такого порушення, спосіб його усунення та особливості документального оформлення.

Так, факт усунення порушення, яке полягало у не проходженні навчання з питань цивільного захисту, не вимагає проведення повторної перевірки та може бути підтверджений підконтрольною установою шляхом надання документа, виданого працівникам за підсумками проходження відповідного навчання.

Натомість повноваженнями з визначення потреби в обов`язковому встановленні системи протипожежного захисту внаслідок зміни функціонального призначення окремих приміщень наділений саме орган нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Після зміни умов, які можуть впливати на визначення класу приміщення і, як наслідок, на обов`язок обладнання його системою протипожежного захисту, відповідач повинен був повторно звернутися до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області із заявою про проведення позапланової перевірки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, основним завданням Державної служби України з надзвичайних ситуацій є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, колегія суддів вважає, що належним доказом усунення порушення, яке полягає у відсутності системи протипожежного захисту є результати повторної перевірки.

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 824/448/19-а.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ Хліба Київщини після 25 вересня 2020 року до позивача із такою заявою.

Під час ухвалення рішення колегія суддів виходить з того, що доказів відсутності порушення, яке полягає у не обладнанні приміщення літ. А системою протипожежного захисту, матеріали справи не містять.

Щодо порушення, яке полягало в тому, що світлові покажчики з написом Вихід не підключені до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення та не переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення в апеляційній скарзі відсутні заперечення.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник ТОВ Хліба Київщини наполягав на тому, що вказане порушення є новим, адже посилання на необхідність підключення світлового покажчика у тому числі до аварійного джерела живлення були відсутні в акті перевірки від 21 січня 2020 року № 3. Встановлення нового порушення вже після звернення до суду із вимогами про застосування заходів реагування не може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Разом з тим такі доводи відповідача не узгоджуються з письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи. Так, згідно з актом від 21 січня 2020 року № 3 зміст виявленого порушення полягав у тому, що відповідачем не змонтовано над евакуаційними виходами з приміщень та будівель підприємства світлові покажчики з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення.

Отже, вказаний акт містив вказівку не лише на необхідність підключення світлових покажчиків з написом Вихід до джерела живлення, а й на їх підключення до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такого, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на основних джерелах живлення.

Щодо не проведення вогнезахисної обробки дерев`яних елементів крівлі будівель підприємства колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 2.5 глави 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі відповідач наголошував на тому, що ліцензованою організацією виконано вогнезахисну обробку дерев`яних елементів крівлі будівель підприємства згідно з робочим проектом виробництва вогнебіозахисним робіт дерев`яних елементів сумішшю ECOSEPT-450-1 . На підтвердження своїх доводів відповідач титульний аркуш вказаного проекту.

Водночас, як вірно зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, вказаний проект стосується проведення вогнебіозахисних робіт щодо інших будівель, ніж зазначена в актах перевірки від 21 січня 2020 року № 3 та від 19 серпня 2020 року № 43.

Так, у межах цієї справи розглядаються вимоги про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі літ. А за адресою: Київська обл., смт Володарка, вул. Коцюбинського, буд. 7-Б.

Натомість наданий ТОВ Хліба Київщини робочий проект передбачає проведення вогнебіозахисного оброблення дерев`яних елементів покрівель будівель літ. Б - контора та літ. В - адмінбудинок.

Доказів проведення вогнезахисної обробки дерев`яних елементів крівлі будівлі літ. А за адресою: Київська обл., смт Володарка, вул. Коцюбинського, буд. 7-Б відповідач не надав.

У додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу представник ТОВ Хліба Київщини змінив свою позицію та зазначив, що проведення вогнезахисної обробки дерев`яних елементів крівлі зазначеної будівлі не вимагається, адже після зміни функціонального призначення приміщень технічного поверху згідно з наказом від 25 вересня 2020 року він не є горищем. Відповідач наголошує на тому, що на цей час елементи горищного покриття в межах будівлі літ. А відсутні.

Як раніше зазначалося, наказ від 25 вересня 2020 року був прийнятий ТОВ Хліба Київщини вже після ухвалення рішення суду від 16 вересня 2020 року. Належним способом захисту прав та інтересів товариства та належними діями, спрямованими на підтвердження того, що необхідність у проведенні вогнезахисної обробки дерев`яних елементів крівлі будівлі літ. А відпала, є звернення до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області із заявою про проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Щодо порушення, яке полягає у не підвищенні мінімальної межі вогнестійкості несучих металевих конструкцій сходів, розміщених в адміністративній частині будівлі підприємства представник ТОВ Хліба Київщини зазначає, що відповідна частина приміщення, у тому числі евакуаційний вихід з неї, не використовуються, антресолі та сталеві сходи заплановані до демонтажу.

Отже, відповідач фактично не заперечує проти того, що порушення, зазначені актах перевірки від 21 січня 2020 року № 3 та від 19 серпня 2020 року № 43, ним не усунуті.

Згідно з п. 22 розділу 2, п. 2.23 глави 2 розділ 3 Правил пожежної безпеки під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта. Забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Надаючи оцінку доводам представника ТОВ Хліба Київщини колегія суддів виходить із такого, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області під час проведення перевірки визначило несучі металеві конструкції сходів, розміщені в адміністративній частині будівлі підприємства як такі, що потребують підвищення мінімальної межі вогнестійкості.

Відповідач заходи з підвищення мінімальної межі вогнестійкості таких конструкцій не здійснив та не демонтував їх. Доводи скаржника про те, що відповідні конструкції фактично не використовуються не можуть бути перевірені судом шляхом дослідження самого лише наказу про зміну функціонального призначення окремих приміщень. Натомість такі обставини можуть бути перевірені та враховані саме позивачем під час проведення позапланової перевірки стану усунення порушень, у тому числі шляхом візуального огляду приміщень, дослідженням проектної документації на будівлю з урахуванням технічної можливості використовувати інші приміщення будівлі та забезпечити дотримання правил пожежної безпеки в умовах припинення використання несучих металевих конструкцій сходів.

Щодо порушення, яке полягало у тому, що пристрої, призначені для захисту всіх будівель підприємства від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів влаштовані без розроблення проектної документації, відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначав, що відповідний проект був розроблений. Вимога про надання такого проекту під час проведення позапланової перевірки, оформленої актом від 19 серпня 2020 року № 43, не находила.

На підтвердження своїх доводів ТОВ Хліба Київщини надало суду копію окремих аркушів робочого проекту автономного опалення приміщень та газопостачання технологічних установок хлібзаводу.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні наголосив на тому, що вказаний робочий проект передбачає встановлення блискавкозахисту в димових трубах печей та не підтверджує обладнання приміщення в цілому пристроями, що призначені для захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

В апеляційній скарзі представником відповідача заявлені нові доводи, які полягають у тому, що згідно з висновком експерта з пожежної безпеки від 26 жовтня 2020 року встановлення додаткової системи блискавкозахисту не вимагається.

Разом з тим вказаний висновок експерта не приймається судом як належний доказ відсутності порушення з підстав, які були зазначені раніше та стосувалися висновку експерта з питань встановлення системи протипожежного захисту.

Отже, матеріалами справи не підтверджуються доводи ТОВ Хліба Київщини щодо повного усунення порушень, виявлених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.

У позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу позивач навів обґрунтування, у чому саме полягає загроза життю та здоров`ю, яку несе кожне із таких порушень.

Колегія суддів враховує, що виявлені позивачем порушення не можуть призвести до пожежі, проте не усунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю.

Положення ст.ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України пов`язують можливість звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі із самим фактом порушенням вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а не з існуванням небезпечного явища або процесу (пожежі), які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Вжиття зазначеного заходу реагування спрямоване на недопущення настання небезпечних явищ або процесів. Звернення до суду з відповідним позовом після виникнення пожежі, вибуху тощо не відповідає меті та завданням запобіжних заходів.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі є тимчасовим заходом, який направлений саме на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей (зокрема, постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 815/6378/17, від 19 листопада 2020 року у справі № 824/448/19-а).

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі №160/1739/19 наголошено також на тому, що захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Та обставина, що окремі порушення залишаються не усунутими відповідачем з січня 2020 року, додатково свідчить про доцільність застосування заходу реагування, який спонукатиме відповідача до їх усунення.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Хліба Київщини не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ Хліба Київщини залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хліба Київщини - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

Є.В. Чаку

Постанова складена у повному обсязі 18 грудня 2020 року.