Постанова

від 21.12.2020 по справі 923/888/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/888/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Головея В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області

на рішення Господарського суду Херсонської області від 15.09.2020 року, м. Херсон, суддя Нікітенко С.В., повний текст рішення складено та підписано 24.09.2020 року

у справі № 923/888/19

за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 196 698 грн. 05 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У жовтні 2019 року Акціонерне товариство Херсонобленерго , м. Херсон звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області на свою користь грошові кошти у розмірі 196 698 грн. 05 коп., нараховані як вартість недорахованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ електроенергії, а також відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок втручання в роботу лічильника шляхом здійснення впливу на засіб обліку електричної енергії електромагнітними хвилями, що призвело до пошкодження приладу обліку, з метою безоблікового споживання електричної енергії, Товариством з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області було допущено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, на підставі чого Рішенням комісії Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон споживачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії за п. 2.6 Методики в розмірі 70893 кВт/год. на суму 196 698 грн. 05 коп.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.09.2020 року у справі №923/888/19 (суддя Нікітенко С.В.) позовну заяву Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон до Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області задоволено у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон 196 698 грн. 05 коп. вартості недоврахованої електричної енергії та вирішено питання про відшкодування суми судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем належними та допустимими доказами по справі доведено факт порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке виявилось у здійсненні впливу електромагнітними хвилями на лічильник (втручання в його роботу, що призвело до пошкодження приладу обліку) з метою безоблікового споживання електричної енергії, а тому несплата вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 196 698 грн. 05 коп., є порушенням прав та інтересів Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Херсонської області від 15.09.2020 року у справі № 923/888/19 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області 196 698 грн. 05 коп. вартості недоврахованої електричної енергії відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано достатньої правової оцінки тому, що саме після повідомлення відповідачем про наявність збою в роботі приладу обліку працівниками позивача було проведено перевірку та складено акт про порушення.

Крім того, на думку скаржника, при прийнятті Господарським судом Херсонської області оскаржуваного рішення, останнім неправильно застосовано норми матеріального права, а саме вимоги Господарського кодексу України щодо застосування оперативно-господарських санкцій, що в кінцевому результаті призвело до помилкового застосування спеціальних норм права у галузі електроенергетики, зокрема, неврахування норм Методики. Зокрема, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої палати Верховного Суду від 14.01.2020 року у справі № 910/17955/17, скаржник зазначив, що кошти в сумі 196 698 грн. 05 коп. за правовою природою є платою за поставлену електричну енергію, а не оперативно-господарською санкцією. З цієї підстави, за твердженням скаржника, судом першої інстанції невірно застосовано Методику, оскільки п. 2.3 її визначено, що розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії здійснюється за тарифами для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення споживачем ПКЕЕ; за величиною розрахункового добового споживання електричної енергії; за кількістю днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПКЕЕ. З урахуванням того, що лічильник № 020576621 було встановлено лише 12.12.2018 року, на переконання скаржника, розрахунок за спожиту електроенергію мав бути здійснений саме з 12.12.2018 року, а не з 04.03.2018 року.

Відтак, скаржник наполягає, що рішення Господарського суду Херсонської області від 15.09.2020 року у справі № 923/888/19 на підставі зазначених вище обставин підлягає скасуванню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 15.09.2020 року у справі № 923/888/20, справу вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

15.10.2020 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 3316/20), в якому позивач просив суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 15.09.2020 року у справі № 923/888/20 - без змін. Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

Відзив мотивовано тим, що на думку позивача, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі жодним чином не підтверджуються обставинами справи, належним чином дослідженими судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення. А саме, як зазначив позивач, посилання скаржника на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 року у справі № 910/17955/17 є недоречними, оскільки предметом спору у зазначеній вище справі є правовідносини, відмінні від тих, які розглядаються у даній справі. Тобто, зазначені справи є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин, а саме, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Крім того, Акціонерне товариство "Херсонобленерго", м. Херсон у відзиві зазначило, що за будь-яких умов кваліфікація судом першої інстанції здійснених позивачем нарахувань як оперативно-господарської санкції не вплинула на правильність прийнятого цим судом рішення, оскільки матеріалами справи підтверджено неправомірне втручання відповідача в параметри розрахункового приладу обліку з метою зміни його показів - внаслідок чого прилад обліку було пошкоджено та відповідно нараховано розмір неврахованої використаної електричної енергії, підстави для нарахування якого також не заперечуються відповідачем.

Щодо періоду нарахування вартості не облікованої електричної енергії позивач, не заперечуючи факту встановлення лічильника на об`єкті відповідача саме 12.12.2018 року, зазначив, що приписами Методики встановлена стала формула для визначення порядку/процедури розрахунку обсягу/об`єму не облікованої/неврахованої електричної енергії, а відтак, виключень з її приписів стосовно такого порядку не передбачено Регулятором.

Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (що станом на момент подання позову у даній справі складає 210 200 грн. 00 коп.).

В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи, і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову. Судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа № 923/888/19 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 196 698 грн. 05 коп.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 15.09.2020 року у справі № 923/888/19 не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 15.09.2020 року у справі № 923/888/19 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Господарським судом Херсонської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

10.04.2018 року між Публічним акціонерним товариством ЕК Херсонобленерго , м. Херсон (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Генрі груп , м.Нова Каховка Херсонської області (Споживач) укладено договір постачання електричної енергії № 3079, відповідно до розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, з дозволеною сумарною потужністю 300.00 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії зазначаються у додатку № 7 до даного договору "Однолінійна схема". Приєднана потужність у точці підключення становить 400 кВА.

Колегією суддів встановлено, що Акціонерне товариство Херсонобленерго , м.Херсон є правонаступником Публічного акціонерного товариства ЕК Херсонобленерго , м. Херсон.

Відповідно до п. 2.1. договору, сторони зобов`язалися під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися чинним законодавством України та Правилами використання електричною енергією.

З п. 2.3.5. договору вбачається, що споживач зобов`язаний забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника з пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірюванні потужності та контролю показників якості електроенергії.

Відповідно до п. 2.3.6. договору, споживач зобов`язаний уживати комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідкам тощо, отримання повідомлення про припинення (обмеження) електропостачання згідно з умовами розділу 6 цього договору.

Пунктом 4.2.3. договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил (затверджена Постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, далі - Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Окрім того, сторонами підписані відповідні додатки до договору, в т.ч.: додаток № 5 Перелік об`єктів споживача та точок обліку активної електроенергії , додаток № 6 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін , додаток № 7 Однолінійна схема , додаток № 10 Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії .

З додатку № 5 до договору про постачання електроенергії від 10.04.2017 року № 3079 сторонами узгоджено "Перелік об`єктів та точок обліку активної електроенергії", а саме: найменування об`єкту, адреса - нежитлова будівля універмагу, вул. Першотравнева, буд. 17, м. Нова Каховка, Херсонська область.

Матеріали справи містять копію змінного завдання від 03.03.2019 року № 3079, відповідно до якого, в.о. начальника НК МВКО видав, а інспектор інспекції енергонагляду Воловенко О.О. отримав завдання щодо обстеження приладу обліку відповідача на 04.03.2019 року.

Також є наявними листи Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м.Нова Каховка Херсонської області від 04.03.2019 року за вих. № 04/03, 04/03/1, направлені на адресу Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон, у яких позивач повідомляється про встановлення порушення роботи лічильника (невідображення розрахункових показників), повідомлення про це інспектора та вимоги про проведення розпломбування/опломбування. Про отримання позивачем таких листів електронною поштою 04.03.2019 року о 14 год. 10 хв. свідчить скріншот від 03.12.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2019 року працівниками Новокаховського міжрайонного відділення комерційного обліку (МВКО) Акціонерного товариства Херсонобленерго , м. Херсон було проведено технічну перевірку засобу обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю Генрі Груп , м. Нова Каховка Херсонської області (МТХ 3G20.DD.3M1-YD4, зав. № 02057621) на об`єкті нежитлова будівля універмагу , що розташована у м. Нова Каховка Херсонської області по вул. Першотравневій, буд. 17, під час якої було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії про що, відповідно до п. 8.2.5. Правил, у присутності представника споживача - виконавчого директора Товариства з обмеженою відповідальністю Генрі Груп , м. Нова Каховка Херсонської області Вербицької Олени Володимирівни - було оформлено акт про порушення № 131140. Представник споживача підписав даний акт із запереченнями.

За актом про заміну приладів обліку № 199956 під час перевірки, прилад обліку було вилучено представниками позивача, упаковано в сейфпакет та опломбовано пломбою №С50143365 - про що складено акт про опломбування та встановлення індикаторів №206211.

Актом-повідомленням від 04.03.2019 року № 131140 прилад обліку було направлено до Акціонерного товариства Херсонобленерго , м. Херсон для проведення дослідження його відповідності метрологічним характеристикам (експертизи).

14.03.2019 комісія Акціонерного товариства Херсонобленерго , м. Херсон у складі директора комерційного, інженерів та держповірника, за відсутності відповідача склали Акт проведення експертизи лічильника електроенергії № 08/03 відповідно до якого, окрім іншого, метрологічні характеристики лічильника визначити не можливо; імпульси відсутні; покази лічильника на дисплеї не відображаються; журнал подій вичитати не можливо, зв`язок відсутній; лічильник необхідно направити на додаткове спеціалізоване дослідження на завод-виробник .

14.03.2019 року, із супровідним листом за вих. № 23/17-012747, позивачем прилад обліку було направлено до Товариства з обмеженою відповідальністю Телекомунікаційні технології (завод-виробник).

Як убачається з акту перевірки (обстеження) обладнання від 18.04.2019 року №18/04-19 та доданого до нього журналу подій за часовий проміжок з 18.12.2018 року по 16.01.2019 року, наданих заводом-виробником, окрім іншого, виявлено, що з 19.12.2018 неодноразово фіксувався електромагнітний вплив на лічильник і на ньому почала висвітлюватись інформація ЕМаgnet ; даний вплив на лічильник призводив до невірного обліку даних; лічильник вийшов з ладу під впливом зовнішніх факторів, був проведений ремонт лічильника.

Крім того, з указаного вище журналу подій лічильника МТХ 3G20.DD.3M1-YD4, зав. № 02057621 вбачається, що в період з 18.12.2018 року по 14.01.2019 року було встановлено багаторазовий електромагнітний вплив, відкриття клемної коробки, рестарт програми лічильника, ввімкнення та вимкнення фаз, зниження напруги нижче порогу мінімального значення.

Відповідно до паспорту на лічильник електричної енергії трифазний трансформаторного включення МТХ ЗС20.00.3М1-У004 (аналог моделі, встановленої у відповідача) - принцип дії лічильника заснований на аналогово-цифровому перетворенні електричних сигналів змінного струму, які надходять від первинних вимірювальних перетворювачів сили струму і напруги, з подальшим обчисленням потужності за допомогою спеціалізованого мікроконтролера (п.4 паспорту). Вплив змінного або постійного магнітних полів фіксується з прив`язкою до часу і датою впливу в журналі подій лічильника (п. 2.1 паспорту). При цьому, у додатку Б паспорту наведена розшифровка інформаційних знаків дисплея лічильника, зокрема: напис ЕМаgnet відображається після впливу на лічильник більше 3 с. високочастотного електромагнітного поля напруженістю понад 10 В/м в діапазоні частот від 80 до 2000 Мгц. Всі наступні дії фіксуються в журналі подій .

07.05.2019 року листом № 51/08-021370 позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області про те, що на його підприємство складено Акт про порушення № 131140, розгляд якого комісією призначено на 14.05.2019 року. Вказаний вище лист отримано представником відповідача Вербицькою Є. 07.05.2019 року, про що свідчить її власноручний підпис.

Також матеріали справи містять протокол від 14.05.2019 року № 29, відповідно до якого позивачем здійснено розрахунок недоврахованої електричної енергії за п. 2.6 Методики в розмірі 70893 кВт/год. на суму 196 698 грн. 05 коп. за період з 19.03.2018 року по 04.03.2019 року.

Вказаний вище протокол та рахунок на оплату направлено на юридичну адресу відповідача, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.06.2019 року, отриманого відповідачем 06.06.2019 року.

02.12.2019 року на ім`я директора Департаменту юридичного відділу АТ Херсонобленерго Анісімова В.В. надійшла службова записка щодо споживача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області, яке віднесене до розряду проблемних, у зв`язку із явно заниженими показниками спожитої електричної енергії, про які останній звітує.

У зв`язку із несплатою позивачем коштів у розмірі 196 698 грн. 05 коп., нарахованих як вартість недоврахованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ електроенергії, позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області з відповідним позовом.

Предметом позову є вимоги Акціонерного товариства Херсонобленерго , м. Херсон до Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, за актом про порушення № 131140 у розмірі 196 698 грн. 05 коп. розрахованої відповідно до рішення комісії Акціонерного товариства Херсонобленерго , м. Херсон від 14.05.2019 року № 29.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 277 Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії споживачу встановлюється Законом України Про ринок електричної енергії .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

За змістом ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3)дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Згідно зі ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п. 2.3.4 Правил відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Обов`язки споживача електричної енергії наведені у пп. 5.5.5 п. 5 Правил, зокрема, споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором.

Згідно з п. 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Відповідно до п. 8.2.6 Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку (п. 8.2.7 Правил).

Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів) (п. 8.4.2. Правил).

Згідно з п. 1.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 року № 562, в редакції станом на 06.09.2018 року. Ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (далі - ПКЕЕН).

Згідно з п.п. 3, 7 п. 2.1. Методики вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо); підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Відповідно до п. 8.2.5, 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акту про порушення, розрахунок вартості необлікованої електроенергії здійснюється згідно вимог п. 2.5 Методики: у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт. год.) визначається за формулою (2.4). Wдоб = Р * tдоб *Кв.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем і відповідачем 10.04.2018 року було укладено договір про постачання електричної енергії № 3079.

При цьому, відповідно до п. 4.2.3. договору споживач зобов`язався сплачувати постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розрахованої виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів, зазначених в Додатку № 4 до договору Перелік струмоприймачів встановлених на об`єкті споживача та кількості годин їх використання, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12656, у разі таких дій споживача, зокрема, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу.

Також з матеріалів справи вбачається, що 10.04.2018 року сторони підписали Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком № 6 до договору, відповідно до якого електропостачальна організація несе відповідальність за належний технічний стан та обслуговування ЗТП-6/0,4кВ №31, КЛ-6кВ від ЗТП-6/0,4кВ № 31 до ТП-6/0,4кВ замовника. А споживач несе відповідальність за технічний стан відгалуження ПЛ-10кВ Ф-581 від опори № 52 до КТП-406; КТП-406, приладів обліку електроенергії, електромереж та установок ферми, пломб держповірника і енергопостачальної організації (п. 3 та п. 4 додатку № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору).

Тобто, підписавши вищевказані додаток та акт, відповідач в добровільному порядку погодився з вимогами збереження приладів обліку електроенергії та відповідальності за їх технічний стан. До того ж, судова колегія наголошує, що споживач в добровільному порядку підписав, як договір, так і всі додатки до нього, з огляду на що між сторонами по справі було узгоджено між собою всі істотні умови, у тому числі і щодо умов сплати вартості недорахованої електроенергії, відповідно до Методики.

Крім того, як вже раніше було встановлено колегією суддів, 04.03.2019 року працівниками Новокаховського міжрайонного відділення комерційного обліку (МВКО) Акціонерного товариства Херсонобленерго , м. Херсон, було проведено технічну перевірку засобу обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю Генрі Груп , м. Нова Каховка Херсонської області (МТХ 3G20.DD.3M1-YD4, зав. №02057621) на об`єкті нежитлова будівля універмагу , що розташована у м. Нова Каховка Херсонської області по вул. Першотравневій, буд. 17, під час якої було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії про що, відповідно до п. 8.2.5. Правил, у присутності представника споживача - виконавчого директора Товариства з обмеженою відповідальністю Генрі Груп , м. Нова Каховка Херсонської області Вербицької Олени Володимирівни - було оформлено Акт про порушення № 131140. У подальшому, рішенням комісії позивача від 14.05.2019 року № 29, оформленим протоколом, здійснено розрахунок недоврахованої електричної енергії за п. 2.6 Методики в розмірі 70893 кВт/год. на суму 196 698 грн. 05 коп. за період з 19.03.2018 року по 04.03.2019 року, оскільки Актом перевірки (обстеження) обладнання від 18.04.2019 року № 18/04-19 та доданого до нього Журналу подій за часовий проміжок з 18.12.2018 року по 16.01.2019 року, наданих заводом-виробником, окрім іншого, виявлено, що з 19.12.2018 неодноразово фіксувався електромагнітний вплив на прилад обліку електроенергії і на ньому почала висвітлюватись інформація ЕМаgnet ; даний вплив на лічильник призводив до невірного обліку даних; лічильник вийшов з ладу під впливом зовнішніх факторів.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що оскільки предметом позовних вимог у даній справі є стягнення вартості недоврахованої електроенергії, то визначальним питанням є саме доведеність факту порушення ПКЕЕ споживачем. При цьому, відповідно до положень пунктів 6.41, 6.42 ПКЕЕ, пунктів 2.1, 4.1, 4.5 Методики, акт про порушення ПКЕЕ є доказом наявності факту правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії.

При цьому, переглядаючи справу в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції було встановлено, що судом першої інстанції було надано правову оцінку акту про порушення Правил користування електричною енергією № 131140 від 04.03.2019 року, як документу, який в тому числі може слугувати доказом порушення споживачем Правил користування електричною енергією та є підставою для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Разом з наведеним вище, колегія суддів також враховує, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем в судовому порядку рішення або дій позивача щодо проведення перерахунку та вартості недоврахованої електроенергії у спірних правовідносинах, при цьому будь-яких заперечень з приводу вірності представленого розрахунку відповідачем, як то застосування сталих величин, тощо, в ході розгляду справи в суді першої інстанції не висувалось.

Отже суд апеляційної інстанції зазначає, що Господарський суд Херсонської області при ухваленні оскаржуваного рішення у справі № 923/888/19 дійшов вірного висновку щодо наявності в діях Товариства з обмеженою відповідальністю Генрі Груп , м. Нова Каховка Херсонської області ознак порушення відповідачем взятих на себе за договором господарських зобов`язань.

При цьому, посилання апелянта на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права щодо застосування оперативно-господарських санкцій, як виду цивільної відповідальності, що призвело до необґрунтованого висновку про правомірність нарахування позивачем коштів, що складають позовні вимоги, судовою колегією відхиляються, адже вірне по своїй суті рішення суду не може бути скасоване з підстав, викладених вище, з огляду на наступне.

Статтею 6 і 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Необхідно зазначити, що свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та гарантії прав сторін. Саме така свобода обмежується рамками чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін повинні відповідати вимогам розумності, добросовісності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; - договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Тобто Господарський кодекс України також передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб`єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). При цьому, законодавець передбачив, що спрямування сторін договору має презюмувати безперечне виконання договірних зобов`язань.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відтак, між позивачем та відповідачем 10.04.2018 року було укладено та підписано договір № 3079, яким погоджено всі істотні умови, а саме: предмет, ціну та строк та підстави сплати споживачем постачальнику вартості недорахованої електроенергії, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ.

Позивачем до суду були заявлені вимоги не про скасування оперативно-господарської санкції, а про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії, які і були розглянуті судом, а помилкове посилання суду першої інстанції на наявність оперативно-господарської санкції не призвело до прийняття невірного висновку суду та його мотивування.

Тому, з огляду на зазначені вище обставини, доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі в цій частині, не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом апеляційної інстанції.

Щодо невірного застосування норми п. 2,3 Методики судом першої інстанції, а саме визначення ним періоду нарахування вартості необлікованої електричної енергії та нібито усунення суду від дослідження обставин щодо дати встановлення лічильника відповідача, про що скаржником зазначено у вимогах апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у даному випадку застосовується норма п. 2.6 Методики, яка окрім іншого, визначає,що в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у пп. 1-3 п. 2.1 цієї Методики, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії... розраховується за формулою :W доб.с.п. = P.с.п. · t вик.с.п. Для розрахунку береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення". При цьому, як вірно встановлено судом, з огляду на вимоги п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" прилад обліку не є електроустановкою, оскільки не споживає електроенергію, а тому, здійснене позивачем, та перевірене колегією суддів, відповідно до п. 2.6 Методики нарахування саме на сумарну кількість днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення до дня усунення порушення, тобто з 04.03.2018 року по 04.03.2019 року є вірним також і з огляду на те, що виконане із застосуванням правильних вихідних даних та з повним дотриманням вимог пункту 2.4 та за формулою п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ.

При цьому, слід зауважити, що ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час перегляду в суді апеляційній інстанції, будь-яких доводів відповідача щодо невірності вказаного розрахунку, як то неправильне застосування величин, які використовувались, невірного розрахунку з огляду на іншу дату тощо, матеріали справи не містять. Відповідно до принципу диспозитивності кожна сторона повинна довести суду належними доказами по справі свої вимоги та заперечення, чого в даному випадку відповідачем не зроблено. Отже відповідач не довів ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції відсутність факту здійсненого ним правопорушення у сфері електроенергетики та невірність розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, наданого суду позивачем.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі та вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, непереконливими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.

І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17.

З огляду на зазначене вище, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 15.09.2020 року у справі № 923/888/19 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування немає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Генрі Груп", м. Нова Каховка Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 15.09.2020 року у справі № 923/888/19 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 15.09.2020 року у справі № 923/888/19 - залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська В.М. Головей