Постанова

від 03.12.2020 по справі 910/2733/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. Справа№ 910/2733/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Кропивної Л.В.

за участі секретаря - Стародуб М.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 (повний текст складено 12.10.2020) у справі №910/2733/20 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект"

до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському"

про стягнення 896698,82 грн,

за участі представників згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект (далі також - Державне підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Завод Кузня на Рибальському (далі також - Товариство) про стягнення 896 698,82 грн, з яких 866 662,44 грн основного боргу, 24 266,55 грн пені та 5 769,83 грн 3 % річних у зв`язку з неналежним виконанням Товариством своїх зобов`язань за Договором № 595-18 від 20.09.2018 щодо оплати вартості третього етапу надання послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №910/2733/20 позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства Завод Кузня на Рибальському на користь Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект 866 662,44 грн основного боргу, 16 125,60 грн пені, 5 754,07 грн 3% річних та 13 328,13 грн судового збору. В іншій частині позову - відмовлено. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 122,35 грн покладено на позивача.

Рішення суду першої інстанції мотивовано встановленими судом обставинами надання позивачем обумовлених договором послуг та відсутністю доказів оплати відповідачем цих послуг. Одночасно, встановлені судом помилки щодо здійсненого позивачем розрахунку пені та 3-х відсотків річних слугували підставою для часткового задоволення вимог позивача.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Приватне акціонерне товариство Завод Кузня на Рибальському звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №910/2733/20 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою Товариство посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а саме статей 530, 625 Цивільного кодексу України. Так, судом безпідставно залишено поза увагою обставину неотримання відповідачем передбаченого п. 5.2 договору рахунку на оплату наданих Державним підприємством послуг. За позицією відповідача, відсутність належних доказів надсилання йому рахунку унеможливлює існування як самого боргу, заявленого позивачем до стягнення, так і нарахованих до сплати пені та 3-х відсотків річних.

05.11.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2020 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.12.2020.

19.11.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Державного підприємства, у якому позивач наголошує на мотивованості висновків суду першої інстанції, зроблених під час дослідження усіх обставин справи з врахуванням позицій сторін, у тому числі, і позиції, викладеній відповідачем у відзиві. Суд правомірно відхилив посилання відповідача як на неотримання ним рахунку на оплату третього етапу робіт, так і непідтвердження обставин отримання відповідачем цього рахунку належними доказами.

Частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Одночасно, згідно з частиною четвертою статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

20.09.2018 між Державним підприємством Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря - Машпроект (виконавець) та Приватним акціонерним товариством Завод Кузня на Рибальському (замовник) було укладено Договір № 595-18 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати інженерні послуги і консультації та послуги з другого середнього ремонту (надалі - послуги) газотурбінних двигунів типу ДС71Л7/П7 зав. №ДМН158111, №ДМН158112 (надалі - вироби), зазначені у Протоколі узгодження обсягу надання інженерних послуг і консультацій та послуг з другого середнього ремонту газотурбінних двигунів ДС71П7(Л7) зав. № ДМН158112, № ДМН 158111 (Додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 2.1 Договору перелік та обсяги послуг визначаються Протоколом узгодження обсягу надання інженерних послуг і консультацій та послуг з другого середнього ремонту газотурбінних двигунів ДС71П7(Л7) зав. №ДМН158112, №ДМН158111 (Додаток 1).

У Додатках № 1 та № 2 до Договору сторони погодили надання позивачем послуг відповідачу в три етапи, зокрема, третій етап надання послуг - завантаження, налагодження, випробування двигунів, а саме: надання інженерних послуг і консультацій під час завантаження, монтажу та центрування двигунів, регулювання систем забезпечення двигунів; виконання налагоджувальних робіт та швартовні випробування двигунів; проведення ходових випробувань двигунів. Орієнтовна ціна послуг складає 722 218,70 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору ціна договору орієнтовна і становить 59 330 762,71 грн, у тому числі ПДВ 9 888 460,45 грн та складається з орієнтовних цін етапів послуг, наведених в Додатку № 2.

Відповідно до п. 4.2 Договору орієнтовна ціна договору визначена на підставі висновків 1301 ГВП від 27.04.2018 № 441 та від 04.06.2018 № 566, і встановлена сторонами Протоколом погодження орієнтовної ціни послуг за договором (Додаток 3).

У Додатку № 3 до Договору сторони погодили орієнтовну ціну надання послуг за Договором в сумі 59 330 762,71 грн, у тому числі ПДВ 9 888 460,45 грн.

Згідно з п. 4.7 Договору за результатами виконання кожного етапу послуг сторонами підписується: Протокол погодження договірної ціни на підставі Висновку 1301 ГВП про встановлення рівня договірної ціни послуг (етапу надання послуг) (Додаток 6); Акт приймання та здавання наданих послуг за відповідним етапом надання послуг (Додаток 4).

У зв`язку із завершенням надання послуг за третім етапом 21.08.2019 сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до умов якої сторони домовились про встановлення ціни етапу 3 надання послуг, про що підписали Протокол погодження договірної ціни послуг за Договором (Додаток № 1 до Додаткової угоди), за яким ціна послуг складає 866 662,44 грн, у тому числі ПДВ 144 443,74 грн.

За умовами п. 5.2 Договору остаточні розрахунки за надані послуги здійснюється замовником з урахуванням наданого авансу після підписання сторонами Акту приймання та здавання відповідного етапу наданих послуг (згідно зразку наведеного в Додатку 4), при наданні виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови наявності висновку 1301 ГВП МОУ щодо рівня договірної ціни послуг.

У пункті п. 5.3 Договору сторони домовились, що остаточні розрахунки за етапами наданих послуг проводяться шляхом оплати замовником протягом 30 банківських днів після надходження рахунку виконавця на оплату послуг.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не пізніше 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1 Договору).

У Висновку 1301 Головного військового представництва Міністерства оборони України № 805 від 06.08.2019 за результатами перевірки третього етапу надання послуг за Договором підтверджено фактичні витрати у сумі 1 968 889,66 грн з ПДВ, але відповідно до п. 4.4 Договору ціну послуг прийнято на рівні планової 866 662,44 грн.

На виконання умов Договору, сторонами було підписано Акт приймання та здавання наданих послуг за третім етапом від 21.08.2019, відповідно до якого позивач надав, а відповідач прийняв послуги за третім етапом - завантаження, налагоджування, випробування двигунів, вартістю 866 662,44 грн.

Супровідним листом № 10/4-7648 від 08.10.2019 позивачем було надіслано відповідачу рахунок-фактуру № 6870/3 від 21.08.2019 про сплату вартості наданих послуг в сумі 866 662,44 грн, який було отримано відповідачем 11.10.2019, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім цього, позивачем було направлено відповідачу претензію вих. № 17/1-9605 від 05.12.2019 про сплату заборгованості в розмірі 869 974,76 грн (докази направлення та отримання відповідачем вказаної претензії містяться в матеріалах справи).

Спір у справі, що розглядається, виник у зв`язку з ухиленням Товариства здійснити оплату наданих йому Державним підприємством за договором від 20.09.2018 послуг за третім етапом виконання робіт.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін та умовам укладеного між ними договору № 595-18 від 20.09.2018, суд першої інстанції мотивовано виходив з того, що та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 902 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції та підтвердилось під час апеляційного розгляду справи, у зв`язку із завершенням надання послуг за третім етапом 21.08.2019 сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, якою сторони домовились про встановлення ціни етапу 3 надання послуг. Як наслідок - сторонами підписано Протокол погодження договірної ціни послуг за Договором (Додаток № 1 до Додаткової угоди), за яким ціна послуг складає 866 662,44 грн, у тому числі ПДВ 144 443,74 грн.

Також, з метою засвідчення надання послуг за договором, на умовах пункту 5.2. договору сторонами було підписано Акт приймання та здавання наданих послуг за третім етапом від 21.08.2019, відповідно до якого позивач надав, а відповідач прийняв послуги за третім етапом - завантаження, налагоджування, випробування двигунів, вартістю 866 662,44 грн.

Під час судового розгляду колегією суддів було встановлено, що і Додаткова угода № 3 до Договору, і Акт приймання та здавання наданих послуг за третім етапом від 21.08.2019 підписано уповноваженими представниками сторін та відповідно скріплені печатками, що у свою чергу підтверджує факт надання позивачем послуг відповідачу за третім етапом на загальну суму 866 662,44 грн належної якості та відповідно прийняття відповідачем таких послуг без зауважень, що у свою чергу є підставою для здійснення відповідачем оплати таких послуг.

Натомість, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплати наданих послуг.

Відповідач наголошує на неотриманні ним передбаченого пунктом 5.2. договору рахунку на оплату послуг, що, за його доводами спростовує як існування у нього заборгованості перед позивачем, так і наявності обов`язку здійснити оплату.

Однак, під час судового розгляду встановлено направлення позивачем відповідачу рахунку-фактури № 6870/3 від 21.08.2019 про сплату вартості наданих послуг в сумі 866 662,44 грн супровідним листом № 10/4-7648 від 08.10.2019 засобами поштового зв`язку. Листа отримано відповідачем 11.10.2019, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки договором № 595-18 від 20.09.2018 не встановлено форми вручення/направлення виконавцем рахунків на оплату замовнику, а тому, направлення позивачем рахунку-фактури засобами поштового зв`язку є таким, що відповідає умовам договору, а підтвердження такої відправки рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення - належним доказом отримання рахунку-фактури № 6870/3 від 21.08.2019.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.3 Договору сторони погодили, що обов`язок відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг за третім етапом мав бути виконаний протягом 30 банківських днів після надходження рахунку виконавця на оплату послуг.

Разом з тим, ненадходження рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, оскільки не є зустрічним зобов`язанням, а відтак, відсутність рахунку-фактури не звільняє сторону договору від обов`язку з оплати вартості наданих послуг.

Крім того, колегія суддів зауважує, що саме по собі неотримання відповідачем рахунку-фактури № 6870/3 від 21.08.2019 про сплату вартості наданих послуг в сумі 866662,44 грн разом із супровідним листом № 10/4-7648 від 08.10.2019, в той час як вбачається обізнаність останнього із фактом існування такого рахунку (отримання ним листа 11.10.2019), та невжиття жодних заходів спрямованих на отримання ним вказаного рахунку-фактури № 6870/3 від 21.08.2019, який описаний у додатках до Супровідного листа № 10/4-7648 від 08.10.2019, у проміжок часу між отриманням супровідного листа та зверненням Державного підприємства із цим позовом до суду у лютому 2020, свідчить про ухилення відповідача від виконання обумовленого договором обов`язку з оплати наданих йому послуг.

Таким чином, доводи відповідача щодо неотримання ним рахунку-фактури не спростовують наявність у останнього обов`язку здійснити оплату отриманих ним за договором № 595-18 від 20.09.2018 послуг,а відтак, відсутність доказів оплати є достатньою правовою підставою для задоволення вимог Державного підприємства про стягнення суми основного боргу у розмірі 866 662,44 грн. Висновки суду першої інстанції у цій частині є мотивованими.

Розглядаючи вимоги позивача про до стягнення з відповідача 24 266,55 грн пені та 5 769,83 грн 3 % річних колегія суддів враховує таке.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нормами статей 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у випадку порушення строку оплати наданих послуг за договором, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості наданих послуг за кожний календарний день прострочення здійснення оплати, починаючи з 36-го банківського дня прострочення оплати.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідачем допущено порушення виконання зобов`язання за договором з оплати поставленого йому товару, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача пені та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Водночас, враховуючи нарахування позивачем пені у розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, як і допущення позивачем арифметичної помилки під час розрахунку 3-х відсотків річних, колегія суддів вважає таким, що відповідає вимогам законодавства здійснений судом першої інстанції перерахунок належних до стягнення сум - правомірним та арифметично правильним.

Отже, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 16 125,60 грн за заявлений позивачем період (18.01.2020 - 14.02.2020) та 3 % річних у розмірі 5 754,07 грн за заявлений позивачем період (26.11.2019 - 14.02.2020).

За результатами здійсненого колегією суддів апеляційного розгляду справи, суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив матеріали справи та доводи сторін, застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права, якими врегульовано ці правовідносини, ухвалив законне та обґрунтоване рішення суду. Підстави для його скасування - відсутні.

Доводи заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим судом норм статей 530, 625 Цивільного кодексу України, як і судження стосовно не дослідження у повній мірі обставин, що мають значення для розгляду справи, не підтвердились під час апеляційного перегляду справи.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, судові витрати покладаються судом на скаржника.

Керуючись приписами статей 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2020 у справі №910/2733/20 - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.12.2020, що є першим робочим днем після виходу судді Поляк О.І. з лікарняного.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Н.Ф. Калатай

Л.В. Кропивна