Постанова

від 21.12.2020 по справі 927/469/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2020 р. Справа№ 927/469/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС"

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 29.09.2020

у справі № 927/469/20 (суддя Демидова М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРА ТРЕЙДИНГ",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС",

про стягнення 79 815 грн 46 коп.

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 74408 грн 77 коп., 3% річних у сумі 725 грн 00 коп., пені у сумі 4 681 грн 69 коп.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, що виникли на підставі договору поставки №2512-19/-ЕК від 25.12.2019. У підтвердження зазначених у позовній заяві обставин позивачем до позовної заяви додані оригінал договору поставки №2512-19/-ЕК від 25.12.2019, оригінали рахунків на оплату №1144 від 31.01.2020, №1145 від 29.02.2020, у яких у призначенні платежу зазначено "Договір поставки №2512-19/1-ЕК" 2019 та оригінали видаткових накладних №277 від 31.01.2020, №632 від 29.02.2020, де у графі "Договір" вказано "Договір поставки №2512-19/1-ЕК" 2019.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2020 у справі №927/469/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС", вул. В. Вінниченка,78, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500, ідентифікаційний код юридичної особи 35800585 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРА ТРЕЙДИНГ", юридична адреса: вул. Звіринецька, 63, м. Київ, 01014; поштова адреса: вул. Електриків, 16, м. Київ,04071, ідентифікаційний код юридичної особи 42582645, заборгованість у сумі 74408 грн 77 коп., пеню у сумі 4681 грн 69 коп., 3 % річних у сумі 725 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2101 грн. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки обумовленого договором товару за видатковими накладними №277 від 31.01.2020 на суму 68174 грн 09 коп., №632 від 29.02.2020 на суму 6234 грн 68 коп., що разом складає 74408,77 грн. Доказів того, що у відповідача існували заперечення щодо кількості поставленого за накладними товару матеріали справи не містять. Видаткові накладні підписані та скріплені печаткою підприємства з боку відповідача - ТОВ "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС" без зауважень та заперечень.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд відкрити апеляційне провадження за скаргою відповідача, скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2020 у справі №927/469/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування своє скарги відповідач зазначав, що судом першої інстанції не розглянуто обставини та підстави порушення позивачем погодженого в Договорі порядку щодо поставки товару без попереднього узгодження та попередньої оплати відповідачем. Крім того, відповідач зазначав, що числені недоліки в наданих позивачем документах, в сукупності не доводять факту поставки товару відповідачу за договором поставки № 2512-19/-ЕК від 25.12.2020.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС" передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 відкрито апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2020 у справі № 927/469/20. Розгляд справи № 927/469/20 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Установлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРА ТРЕЙДИНГ" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу упродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

16.11.2020 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив суд залишити рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2020 без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення. В обґрунтування свого відзиву позивач зазначав, що видаткові накладні підписані та скріплені печаткою підприємства з боку відповідача - ТОВ "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС" без зауважень та заперечень. Факт отримання товару за указаними накладними відповідачем у справі не спростовано.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як убачається з матеріалів справи, що 25.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРА ТРЕЙДИНГ" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №2512-19/-ЕК, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати (поставити) дрібним оптом в обумовлені сторонами строки у власність покупця товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього передбачену договором грошову суму.

Предметом поставки за даним договором є товар (товари) точна і загальна кількість яких, їх асортимент (сортамент, номенклатура) за сортами (групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації) вказуються в заявці покупця та зазначаються в накладних, які становлять невідємну частину цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору заявка на кожну партію товару передається постачальнику у будь-якій зрозумілій для сторін формі (електронною поштою, факсимільним, телефонним зв`язком тощо).

Згідно із п. 3.2 договору, не пізніше 24-х годин, з моменту надходження заявки, постачальник надає відповідь покупцю про можливість поставки товару згідно наданої заявки.

Товар, що є предметом поставки за даним договором, постачальник передає покупцеві в строк, який не перевищує 2-х календарних днів з моменту надходження заявки від покупця (п. 3.3 договору).

Постачальник одночасно з товаром передає покупцеві його приналежності та документи (видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (п. 3.4 договору).

За умовами п.п. 3.6, 3.7 договору обов`язок постачальника передати товар вважається виконаним у момент передачі товару у розпорядження покупця. Днем поставки товару та датою переходу права власності вважається дата вказана в накладній.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством України та даним договором. При прийманні товару сторони керуються Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітру при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, "Інструкції про порядок приймання, транспортування, збереження, відпустки й обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України", затвердженої спільним наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держкомстандарту і Держкомстату України №281/171/578/155 від 20.05.2008 та Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним Наказом Мінпаливенерго України та ДКУ з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 №271/12 (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору постачальник передає покупцеві товар, що є предметом поставки за даним договором з належним оформленням необхідних товарних і податкових накладних.

Згідно з п. 4.7 договору покупець отримує товар за допомогою ідентифікатора (електронного ключа).

За приписами п. 5.1 договору ціна на кожну партію пального є договірною та визначається у рахунках-фактурі.

Загальна ціна договору складається з сум усіх поставок товару (суми усіх накладних та рахунків-фактур), що були здійснені постачальником у період дії договору (п.5.2 договору).

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату замовленого товару у національній валюті України на умовах 100% попередньої оплати на підставі даного договору та рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Сторони вправі на протязі дії договору змінювати умови оплати конкретної партії товару, що поставляється постачальником за договором на умови відстрочки платежу (п. 5.4 договору).

Пункт 5.6 договору передбачає, що за письмовою угодою сторін форма розрахунків між ними може бути змінена на іншу, не заборонену законодавством України.

При здійсненні розрахунків покупець у платіжному дорученні вказує номер договору та номер відповідного рахунку. При недотриманні зазначеної вимоги, продавець має право повернути грошові кошти покупцю як неналежний платіж (п. 5.7 договору).

За умовами п. 5.8 договору в ціну товару включається вартість доставки, вартість зберігання товару протягом терміну дії договору, вартість користування старт-картами протягом терміну дії договору.

Відповідно до п. п. 6.2.2, 6.3.1 договору постачальник зобов`язаний поставити товар в строки та на умовах, визначених у договорі, а покупець зобов`язаний оплачувати товар у строки та на умовах, визначених у договорі.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 25.12.2020 включно. Строк дії договору може бути автоматично продовжено на кожний наступний рік, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію (п. 10.1 договору).

До матеріалів справи позивачем додані оригінали рахунку на оплату №1144 від 31.01.2020 на суму 68174,09 грн, видаткової накладної №277 від 31.01.2020 на суму 68 174,09 грн, а також рахунку на оплату №1145 від 29.02.2020 на суму 6 234,68 грн та видаткової накладної №632 від 29.02.2020 на суму 6 234,68 грн.

При цьому призначення платежу у вказаних документах зазначено, як договір поставки №2512-19/1-ЕК.

Як зазначає позивач, останній свої зобов`язання за договором поставки №2512-19/-ЕК від 25.12.2019 виконав у повному обсязі, поставивши відповідачеві товар на загальну суму 74408,77 грн, що підтверджено видатковими накладними №277 від 31.01.2020 на суму 68174 грн 09 коп., №632 від 29.02.2020 на суму 6234 грн 68 коп.

Видаткові накладні підписані та скріплені печаткою підприємства з боку відповідача - ТОВ "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС" без зауважень та заперечень.

Стосовно посилання відповідача у апеляційній скарзі, що видаткові накладні № 277 від 31.01.2020 та № 632 від 29.02.2020 оформлені не у відповідності до вимог, що ставляться до первинних бухгалтерських документів, і не можуть свідчити про прийняття відповідачем товару, колегія суддів зазначає наступне відхиляючи доводи відповідача.

Установивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, ураховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суд має дослідити питання установлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 915/878/16.

При цьому, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Дійсно, як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд установлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Крім того, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарські суди повинні ураховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Факт отримання товару за указаними накладними відповідачем у справі не спростовано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що печаткою відповідач володіла третя особа чи вона була викрадена.

Позивачем виставлено №1144 від 31.01.2020 на суму 68174,09 грн та №1145 від 29.02.2020 на суму 6234,68 грн.

Відповідач у порушення умов договору оплату за поставлений товар не здійснив, у зв`язку з чим має заборгованість на загальну суму 74408,77 грн.

Заборгованість у розмірі 74408,77 грн заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Згідно із п. 7.4 договору за порушення грошових зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

З посиланням на п. 7.4 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов`язку з оплати товару за період з 01.02.2020 по 01.06.2020 у сумі 4389 грн 29 коп., з 01.03.2020 по 01.06.2020 у сумі 292 грн 40 коп., що разом складає 4681 грн 69 коп. В обґрунтування заявлених до стягнення сум, позивачем наведені відповідні розрахунки.

З посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних за невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару за період з 01.02.2020 по 01.06.2020 у сумі 678 грн 00коп., з 01.03.2020 по 01.06.2020 у сумі 47 грн 00 коп. (разом 725 грн 00 коп.) відповідний розрахунок наявний у матеріалах справи (а.с2-4).

Крім того, відповідач у своїй апеляційній скарзі посилався на те, що що договір поставки №2512-19/24-ЕК від 25.12.2019 між сторонами не укладався, натомість між сторонами укладений договір поставки №2512-19/-ЕК від 25.12.2019; виставлені позивачем рахунки на оплату №1144 від 31.01.2020 та №1145 від 29.02.2020 не є підтвердженням факту, що відповідач попередньо оформив заявку щодо поставки товару і прийняв на себе обов`язок оплатити такий товар.

Судом першої інстанції було ураховано наданий позивачем оригінал договору поставки №2512-19/-ЕК від 25.12.2019 та пояснення позивача щодо допущеної помилки під час друкування тексту позовної заяви у номері договору (№2512-19/24-ЕК), а тому спір між сторонами даної справи виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з оплати одержаного за договором поставки №2512-19/-ЕК від 25.12.2019 товару (нафтопродуктів).

Указані обставини щодо укладання саме договору поставки №2512-19/-ЕК від 25.12.2019 підтверджено відповідачем у поданому відзиві на позов.

Договір від №2512-19/-ЕК від 25.12.2019, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як установлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки обумовленого договором товару за видатковими накладними №277 від 31.01.2020 на суму 68174 грн 09 коп., №632 від 29.02.2020 на суму 6234 грн 68 коп., що разом складає 74408,77 грн.

Матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача заперечень щодо кількості поставленого за накладними товару.

Як установлено судом, видаткові накладні підписані та скріплені печаткою підприємства з боку відповідача - ТОВ "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС" без зауважень та заперечень.

Факт отримання товару за вказаними накладними відповідачем у справі не спростовано.

Відповідачем до справи не надано належних та допустимих доказів у підтвердження поставки нафтопродуктів саме за договором №2512-19/-ЕК від 25.12.2019, а тому твердження відповідача щодо зазначення у вищезазначених видаткових накладних у графі "Договір" - "Договір поставки №2512-19/ 1 -ЕК" є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Матеріалами справи підтверджено факт, що видаткові накладні містять печатку та підпис уповноваженої особи на отримання товару (нафтопродуктів), а тому доводи відповідача щодо їх відсутності на накладних спростовуються вищезазначеним.

У визначений у 5.3 договору строк відповідач оплату отриманий товар (нафтопроукти) не здійсним.

Указані обставини відповідачем у справ не спростовано.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар (нафтопродукти) у сумі 74408,77 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Унаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором на підставі пункту 7.4 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов`язку з оплати поставленого товару за період з 01.02.2020 по 01.06.2020 у сумі 4389 грн 29 коп., з 01.03.2020 по 01.06.2020 у сумі 292 грн 40 коп., що разом складає 4681 грн 69 коп.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 4681 грн 69 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахування позивачем 725 грн 00 коп.( за період з 01.02.2020 по 01.06.2020 у сумі 678 грн 00коп., з 01.03.2020 по 01.06.2020 у сумі 47 грн 00 коп.) - 3% річних колегія суддів зазначає наступне.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, за розрахунком позивача, розмір відсотків річних складає 725 грн 00 коп.. Відповідно, перевіривши розрахунок наданий позивачем колегія суддів дійшла висновку, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС", наведених у апеляційній скарзі, про невмотивованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, слід зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про задоволення позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2020 у справі № 927/469/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти відповідача.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2020 у справі № 927/469/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2020 у справі № 927/469/20 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна