Ухвала

від 21.12.2020 по справі 922/2454/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"21" грудня 2020 р. Справа № 922/2454/20

Суддя Лакіза В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватної промислово-комерційної фірми Промавтоматика , м. Горлівка, Донецька область (вх.№3454 Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020 по справі №922/2454/20 (суддя Жигалкін І.П., повний текст рішення складено та підписано 19.11.2020)

за позовом Приватної промислово-комерційної фірми "Промавтоматіка", м. Горлівка Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергосоюз , м. Харків

про визнання недійсними договорів,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2020 року до господарського суду Харківської області з позовною заявою звернулась Приватна промислово-комерційна фірма "Промавтоматіка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз", в якій позивач просив суд визнати недійсними в судовому порядку договори міни: №37 від 21.07.2004, №1922 від 30.09.2004 та всі інші договори міни, укладені з 05.05.2004 по 21.08.2018 між ТОВ "Енергосоюз" та ДП "ІОМЗ-Холдинг" в межах санації Державного підприємства "ІОМЗ-Холдинг", по яким все майно (рухоме і нерухоме) перейшло від Державного підприємства "ІОМЗ-Холдинг" у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз" і визнати недійсними акти-передачі майна по ним з моменту їх вчинення.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі №922/2454/20 в позові відмовлено повністю.

Позивач - Приватна промислово-комерційна фірма "Промавтоматіка" (далі ППКФ "Промавтоматіка") з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2020 по справі №922/2454/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними в судовому порядку договори міни: №37 від 21.07.2004, №1922 від 30.09.2004 та всі інші договори міни, укладені з 05.05.2004 по 21.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз" та Державним підприємством "ІОМЗ-Холдинг" в межах санації Державного підприємства "ІОМЗ-Холдинг", по яким все майно (рухоме і нерухоме) перейшло від Державного підприємства "ІОМЗ-Холдинг" у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз" і визнати недійсними акти-передачі майна по ним з моменту їх вчинення. На підставі ст.ст. З, 124 Конституції України, ст.ст. 2, 5 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , ст.6 Європейської Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод та ч.2 ст.8 Закону України Про судовий збір , звільнити ППКФ Промавтоматика від сплати судового збору. Стягнути всі судові витрати по справі Т товариства з обмеженою відповідальністю Енергосоюз , код 25472036, яке розташоване за адресою: 61140, м. Харків, пр. Гагарина, буд. №98, на користь ППКФ Промавтоматика .

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 складає 2102,00грн.

Виходячи з вимог позовної заяви, позивач просить визнати недійсним договори міни №37 від 21.07.2004, №1922 від 30.09.2004, укладені з 05.05.2004 по 21.08.2018 між ТОВ "Енергосоюз" та ДП "ІОМЗ-Холдинг" в межах санації Державного підприємства "ІОМЗ-Холдинг", а також акти-передачі майна по ним з моменту їх вчинення.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що вони містять копії двох договорів міни: №37 від 21.07.2004, №1922 від 30.09.2004, укладені між ТОВ "Енергосоюз" та ДП "ІОМЗ-Холдинг" які позивач просить визнати недійсними. Інші договори, які укладені з 05.05.2004 по 21.08.2018 між ТОВ "Енергосоюз" та ДП "ІОМЗ-Холдинг" в межах санації Державного підприємства "ІОМЗ-Холдинг" та які апелянт просить визнати недійсними, а також акти-передачі майна по таким договорам, в матеріалах справи відсутні. У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що позивачем на час звернення до суду першої інстанції заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір , у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви мав становити 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, 2102,00 грн х 2= 4204,00 грн.

Виходячи з приписів п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду, що оскаржується, розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 6306,00 грн. (4204,00 грн х 150%)= 6306,00 грн.

При цьому, встановити кількість вимог щодо визнання недійсними інших договорів міни, які апелянт просить визнати недійсними, які також мають немайновий характер, на час подання апеляційної скарги не вбачається можливим.

Проте, до апеляційної скарги апелянтом не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі. Натомість скаржником заявлено клопотання про звільнення Приватної промислово-комерційної фірми "Промавтоматіка" від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що ППКФ Промавтоматика з незалежних від неї причин, знаходиться у скрутному майновому стані та не має можливості проводити господарську діяльність через знаходження підприємства (бувша територія шахти №6/7) в районі станції Майорська міста Горлівка Донецької області з постійними обстрілами цієї території, майно підприємства знищено, що апелянт підтверджує довідкою ППКФ "Промавтоматіка" №102 від 04.12.2020 за підписом директора В.А. Ігнатьєва (Додаток 1) та щоденним звітом ОБСЄ (Додаток 2). У зв`язку з цим, посилаючись на ст.ст. З, 124 Конституції України, ст.ст. 2, 5 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , зазначає, що підприємство має право на захист порушених прав у суді та просить звільнити апелянта від сплати судового збору на підставі ч.2 ст.8 Закону України Про судовий збір .

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд може звільнити від сплати судового збору, отже, суддівський розсуд при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору за клопотанням сторони не є необмеженим. У законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яких може бути звільнено від сплати судового збору та підстави вчинення таких дій.

При цьому, положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, викладених в клопотанні заявника апеляційної скарги. З урахуванням положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених п. 3 вказаної норми.

Проте, вказані апелянтом обставини не передбачені ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в якості підстав для звільнення від сплати судового збору, що обумовлює неможливість задоволення такого клопотання апеляційним судом.

Враховуючи викладене, господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

При цьому, суд зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватній промислово-комерційній фірмі "Промавтоматіка" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Приватної промислово-комерційної фірми "Промавтоматіка" на рішення господарського суду господарського суду Харківської області від 10.11.2020 по справі №922/2454/20 залишити без руху.

3. Встановити апелянту 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6306,00 грн.

3. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач В.В. Лакіза