Рішення

від 21.12.2020 по справі 904/5274/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020м. ДніпроСправа № 904/5274/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство" Полісся", с. Радчиці Овруцького району Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропай", с. Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 16 860 грн. 90 коп. за договором поставки запасних частин від 12.02.2020 № 1202-1

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство" Полісся" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 14.09.2020 № 1464, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропай" заборгованість в розмірі 16 860 грн. 90 коп., з яких: 14 370 грн. 10 коп. - сума передплати, 1 053 грн. 80 коп. - пеня, 1 437 грн. 00 коп. - штраф, відповідно до умов договору поставки запасних частин від 12.02.2020 № 1202-1.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 05.10.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство" Полісся" протягом семи днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, надавши до суду: належні докази направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками від 14.09.2020 № 1464; вимогу про сплату заборгованості, докази направлення якої на адресу відповідача 22.09.2020 додані до позову; рахунок-фактуру від 12.02.2020 № СФ-0000012; специфікацію на товар "компресор кондиціонера в зборі" вартістю 30 000 грн. 00 коп. або письмові пояснення щодо узгодження сторонами строків поставки такого товару; докази направлення заяви про усунення недоліків позову з додатками на адресу відповідача.

15.10.2020 на адресу суду надійшла уточнена позовна заява від 09.10.2020 № 1198, відповідно до якої позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропай" заборгованість в розмірі 16 860 грн. 90 коп., з яких: 14 370 грн. 10 коп. - сума передплати, 1 053 грн. 80 коп. - пеня, 1 437 грн. 00 коп. - штраф, відповідно до умов договору поставки запасних частин від 12.02.2020 № 1202-1.

До уточненої позовної заяви позивачем надані належні докази її направлення відповідачу, а також витребувані судом документи, зокрема, вимога про сплату заборгованості, докази направлення якої на адресу відповідача 22.09.2020 додані до позову; рахунок-фактура від 12.02.2020 № СФ-0000012.

Щодо специфікації на товар "компресор кондиціонера в зборі" вартістю 30 000 грн. 00 коп. позивач в уточненій позовній заяві зазначив, що вказаний товар поставлено відповідачем в межах усних домовленостей для погашення заборгованості за спірним договором, про що сторонами складено видаткову накладну від 27.05.2020 № РН-000048.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами

Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 20.10.2020 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

На адресу суду повернувся конверт з ухвалою від 20.10.2020, що направлялась на адресу відповідача, з відміткою відділення поштового зв`язку Неправильно зазначена адреса одержувача .

Господарський суд зазначає, що вказана ухвала суду направлялася відповідачу за місцезнаходженням юридичної особи ТОВ Агропай , яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.09.2020 (а.с. 31-33), а саме: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 41.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропай" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство" Полісся" (покупець) укладено договір поставки запасних частин № 1202-1 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого в терміни та на умовах, що визначені цим договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця продукцію, а саме: запасні частини та комплектуючі до транспортних засобів та/або сільськогосподарської техніки (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар належної якості та сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену на умовах договору.

За умовами п.2.1. договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначаються у відповідній Специфікації (додатку), що є невід`ємною частиною цього договору та дублюються у відповідних видаткових накладних на товар, які оформлюються (складаються) в період дії цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору ціни товарів визначаються у національній валюті, залежно від умов придбання товару постачальником за відповідними контрактами, зазначаються у відповідній Специфікації (додатку), що є невід`ємною частиною цього договору.

Загальна ціна цього договору визначається сукупністю вартості прийнятого покупцем товару протягом терміну дії цього договору (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору вартість товару, строк/термін оплати вартості товару та порядок розрахунків за товар, що підлягає поставці за договором, визначається сторонами у відповідній Специфікації (додатку), що є невід`ємною частиною цього договору.

Грошове зобов`язання покупця за цим договором відповідає загальній грошовій сумі, яку зобов`язаний сплатити покупець за отриманий товар, яке розраховане сторонами на день його повної оплати покупцем у порядку, встановленому п. 2.3. та 3.2. цього договору. При цьому моментом виконання зобов`язань покупцем по оплаті товару вважається момент списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 4.1 договору строк/термін поставки товару визначається сторонами у відповідній Специфікації (додатку), що є невід`ємною частиною цього договору.

За умовами п. 6.2 договору перехід права власності здійснюється в момент передачі товару покупцю за видатковою накладною, датою передачі є дата фактичного приймання покупцем товару та оформлення сторонами відповідної видаткової накладної. Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність пломб (при їх наявності), а також відсутність ознак зовнішнього пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово про це заявити постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості (зовнішні недоліки).

Відповідно до п. 6.3 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній та відповідній Специфікації (додатку), що є невід`ємною частиною цього договору; по якості - відповідно до сертифікату відповідності (сертифікату якості) виробника.

За змістом п. 11.2 договору договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2017 року, а в частиш невиконаних зобов`язань, що виникли протягом строку дії цього договору - до повного їх виконання. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

12.02.2020 сторони уклали Специфікацію до договору, в якій визначили який саме товар повинен передати продавець у власність покупця, його кількість та вартість (а.с.21). Так, загальна вартість товару за Специфікацією складає 230 203 грн. 00 коп.; термін поставки - 15.02.2020. При цьому термін оплати товару сторонами у Специфікації не визначений, проте зазначено, що сума вартості товару сплачується покупцем у відповідності до умов п. 3.2 договору.

У п. 3.2 договору сторони узгодили, що у тому випадку, коли курс іноземної валюти, визначеної у відповідній Специфікації (додатку), що с невід`ємною частиною цього договору, встановлений з врахуванням відповідного Джерела курсу іноземних валют на день проведення покупцем розрахунків (перерахування оплати ціни товару, передачі векселя) відрізніться більше ніж на 3% від курсу відповідної іноземної валюти, визначеного у відповідній Специфікації (додатку), що є невід`ємною частиною цього договору, сторони для визначення суми належної до оплати в національній валюті України використовують визначену цим пунктом формулу.

Позивач зазначає, що у період з 12.02.2020 по 14.09.2020 відповідачем поставлено товар на загальну суму 215 832 грн. 90 коп., що підтверджується видатковою накладною від 06.03.2020 № РН-0000020 на суму 185 832 грн. 90 коп. та видатковою накладною від 27.05.2020 № РН-0000048 на суму 30 000 грн. 00 коп. (а.с. 19, 20).

Відповідачем виставлено позивачу до сплати рахунок-фактуру від 12.02.2020 № СФ-0000012 (а.с. 58) на суму 230 203 грн. 00 коп..

На виконання умов договору позивачем здійснено оплату товару на загальну суму 230 203 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 415 від 24.02.2020 на суму 4 895 грн. 00 коп.;

- № 417 від 24.02.2020 на суму 41 145 грн. 60 коп.;

- № 723 від 06.03.2020 на суму 164 582 грн. 40 коп.;

- № 725 від 06.03.2020 на суму 19 580 грн. 00 коп. (а.с. 22-)

Таким чином, в порушення взятих на себе договірних зобов`язань, відповідач у строк, визначений специфікацією до договору, не поставив узгоджений сторонами та оплачений позивачем товар, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 14 370 грн. 10 коп.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із вимогою про сплату заборгованості від 14.09.2020, в якій вимагав повернути грошові кошти в сумі 14 370 грн. 10 коп., перераховані за товар в межах спірного договору (а.с. 7, 26, 64-65).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження задоволення відповідачем вимоги позивача або надання ним відповіді на пред`явлену позивачем вимогу.

За умовами п. 7.4 договору постачальник за прострочення строку/терміну поставки товару сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,3% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення.

У п. 7.5 договору сторони погодили, що у випадку прострочення терміну поставки постачальником більше як на 10 днів, постачальник сплачує штраф у розмірі 10% вартості такого товару.

На підставі п. п. 7.4, 7.5 договору позивачем нарахована відповідачу до сплати пеня у розмірі 1 053 грн. 80 коп. за період з 17.03.2020 по 14.09.2020 та штраф у розмірі 1 437 грн. 00 коп. із розрахунку 10% від вартості непоставленого товару на суму 14 370 грн. 10 коп.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладання договору поставки, встановлення факту здійснення позивачем оплати товару, факту здійснення відповідачем поставки товару із порушення строків, правомірності вимоги позивача про стягнення вартості оплаченого, але не поставленого товару та штрафних санкцій.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем або поставки товару позивачу сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За нормами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За нормами ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За приписами ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

У цьому зв`язку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що грошові кошти в сумі 14 370 грн. 10 коп. були перераховані позивачем на виконання умов договору, в той час як відповідачем свої зобов`язання виконані не були, доказів повернення залишку суми передоплати у розмірі 14 370 грн. 10 коп. чи поставки товару матеріали справи не містять, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від постачальника, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство" Полісся" в частині стягнення з відповідача вартості непоставленого, але оплаченого товару в сумі 14 370 грн. 10 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, господарський суд не приймає в якості належного доказу на підтвердження виконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару за спірним договором та специфікацією від 12.02.2020 надану позивачем видаткову накладну від 27.05.2020 № РН-0000048 про поставку компресору кондиціонеру в зборі вартістю 30 000 грн. 00 коп., оскільки за нею поставлено товар, який не передбачений Специфікацією від 12.02.2020.

Пояснення позивача з цього приводу про те, що товар за вказаною накладною поставлено відповідачем на виконання усних домовленостей між сторонами з метою погашення заборгованості за спірним договором, судом також не приймаються до уваги, оскільки такі дії сторін суперечать умовам укладеного договору поставки запасних частин від 12.02.2020 № 1202-1. Докази на підтвердження внесення сторонами змін до спірного договору чи специфікації щодо поставки компресору кондиціонеру в зборі на суму 30 000 грн. 00 коп., матеріали справи не містять.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не поставлено товар на загальну суму 44 370 грн. 10 коп. Проте, господарський суд позбавлений права виходити за межі зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань. Пред`явлення вимог у меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги про стягнення з відповідача вартості непоставленого, але оплаченого товару, у заявленому позивачем розмірі.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені в сумі 1 053 грн. 80 коп. та штрафу в сумі 1 437 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Оскільки судом встановлено порушення відповідачем умов договору в частини поставки оплаченого позивачем товару у визначений специфікацією строк, вимога позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу, відповідно до умов п. п.7.4, 7.5 договору є обґрунтованою.

При цьому, як встановлено судом, розрахунок пені виконано позивачем із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, а не із розрахунку 0,3% від вартості несвоєчасно поставленого товару, як визначено п. 7.4 договору.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки при проведенні розрахунку пені позивачем не враховано, що порушення відповідачем зобов`язання зі своєчасної поставки товару виникло з 16.02.2020, а також приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 917 грн. 17 коп. за період з 17.03.2020 (гранично визначений позивачем) по 16.08.2020 (відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України). У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку штрафу порушень умов договору та чинного законодавства судом не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 370 грн. 10 коп. попередньої оплати, 917 грн. 17 коп. пені та 1 437 грн. 00 коп. штрафу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропай" (51071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 41, код ЄДРПОУ 43315927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство" Полісся" (Житомирська область, Овруцький район, с. Радчиці, вул.. Шевченка, буд. 39, код ЄДРПОУ 41102844) 14 370 грн. 10 коп . (чотирнадцять тисяч триста сімдесят грн. 10 коп.) основного боргу, 917 грн. 17 коп. (дев`ятсот сімнадцять грн. 17 коп.) пені, 1 437 грн. 00 коп. (одну тисячу чотириста тридцять сім грн.. 00 коп.) штрафу, 2 084 грн. 97 коп. (дві тисячі вісімдесят чотири грн. 97 коп.) витрат по сплаті судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 21.12.2020

Суддя І.А. Рудь