Рішення

від 15.12.2020 по справі 908/2034/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/74/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020 Справа № 908/2034/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2034/20

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800)

до відповідача-1: Фермерського господарства "Кожухар" (72431, Запорізька область, Приазовський район, с. Ботієве, вул. Карла Маркса, буд. 30А)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про солідарне стягнення суми

За участю представників сторін:

від позивача: Якушев С.О., Ордер серії ЗП № 047505 від 08.01.2019

від відповідача-1: ОСОБА_1 голова, Витяг з ЄДРПОУ, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Приазовським РВ УМВС України в Запорізькій області 15.11.2000

відповідач-2 (особисто): ОСОБА_1 паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Приазовським РВ УМВС України в Запорізькій області 15.11.2000

СУТЬ СПОРУ:

07.08.2020 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. б/н від 14.07.2020) Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до відповідача-1: Фермерського господарства "Кожухар", відповідача-2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором № б/н від 09.03.2011 у розмірі 1124312,31 грн. (975033,64 грн. - заборгованість за кредитом, 76215,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 38888,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 34175,19 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом).

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 07.08.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2034/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Відповідно до вказаних приписів законодавства суд звернувся з запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача-2.

Відповідно до інформації, що надійшла з Ботіївської сільської ради, ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає на території сільської ради за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.08.2020 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2034/20 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/74/20, підготовче засідання призначено на 15.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.09.2020 підготовче засідання відкладено на 13.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.10.2020 з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 17.11.2020 включно, відкладено підготовче засідання на 17.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.11.2020 підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до судового розгляду по суті на 15.12.2020.

У судове засідання 15.12.2020 з`явилися сторони.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 15.12.2020 справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах норм ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України. Позов мотивований такими обставинами. 09.03.2011 ФГ "Кожухар" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, що розміщені в мережі інтернет, які разом з заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 09.03.2011. Позивач за договором встановив відповідачу-1 кредитний ліміт. У зв`язку з порушенням зобов`язань за договором відповідач-1 станом на 09.07.2020 мав заборгованість - 1124312,31 грн., яка складається з: 975033,64 грн. - заборгованість за кредитом, 76215,13 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 34175,19 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 38888,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Заборгованість виникла за період з 22.03.2019 по 09.07.2020. 14.10.2014 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з кредитного договору. Позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 суми заборгованості за договором.

01.09.2020 від позивача надійшла письмова заява в які зазначено, що при написанні позову представником позивача була допущена технічна помилка у викладенні описової та прохальної частини позовної заяви по справі № 908/2034/20, а також в інших долучених до позову документах щодо зазначення дати укладання договору № б/н, просив суд вважати 10 березня 2011 правильною датою укладання договору між АТ КБ „ПРИВАТБАНК" та Фермерським господарством "Кожухар", за яким виникла заборгованість, що є предметом спору по цій справі, замість помилково зазначеної дати „09 березня 2011".

29.10.2020 у Господарський суд Запорізької області від позивача надійшла письмова заява (вих. № б/н від 22.10.2020) про зменшення розміру позовних вимог, згідно з прохальною частиною якої позивач просив зменшити розмір позовних вимог та стягнути солідарно з відповідачів-1,2 заборгованість за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 975033,64 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 49228,67 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 12703,32 грн.

Вказана заява на підставі ст. 46 ГПК України прийнята судом до розгляду ухвалою від 17.11.2020.

24.11.2020 від позивача до суду надійшло письмове пояснення, в якому зазначено про допущення позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог арифметичної помилки у зазначенні загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню, а саме: замість правильної загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню, - 1036965,63 грн., зазначена неправильна загальна сума заборгованості 1039965,63 грн., а всі складові цієї загальної суми заборгованості за договором зазначені правильно. Так само, у долученому до цієї заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.10.2020 № б/н розрахунку заборгованості через особливості комп`ютерної програми допущена арифметична помилка у зазначенні загальної суми боргу та її складових частин, але все правильно зазначено у підсумковій строчці цього розрахунку складових частин боргу на дату 10.10.2020. Просив вважати правильним позовні вимоги у справі про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № б/н від 10.03.2011, яка утворилася станом на 10.10.2020 у розмірі 1036965,63 грн., що складається з заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 975033,64 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 49228,67 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 12703,32 грн. Щодо заборгованості з пені позивач зазначив, що у позовній заяві вказана заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.03.2011, яка утворилася станом на 09.07.2020, і серед складових частин цього боргу зазначена заборгованість з пені у розмірі 38888,35 грн., але з поданням представником позивача заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.10.2020 № б/н через часткове погашення загального боргу за договором, взятий більший період розрахунку заборгованості, а саме станом на 10.10.2020, і тому вже у загальній сумі боргу серед складових його частин взагалі відсутня вищевказана заборгованість з пені, бо є повністю погашеною позичальником. На підставі викладеного вище, позивач, керуючись ст.ст. 42, 231 ГПК України, відмовляється від позовної вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості з пені у розмірі 38888,35 грн. та просив суд в цій частині закрити провадження. Щодо заборгованості з комісії позивач зазначив, що у позовній заяві вказана заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.03.2011, яка утворилася станом на 09.07.2020, і серед складових частин цього боргу зазначена заборгованість з комісії у розмірі 34175,19 грн., але з поданням представником позивача заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.10.2020 № б/н через часткове погашення загального боргу за договором, взятий більший період розрахунку заборгованості, а саме станом на 10.10.2020. Згідно виписки за рахунком за період з 09.07.2020 по 10.10.2020, 28.07.2020 відповідачем-1 здійснено повне погашення заборгованості з комісії у розмірі 34175,19 грн., але подальше нарахування та невиконання в повному обсязі умов договору позичальником щодо повної щомісячної сплати комісії, а лише здійсненні часткової її сплати, призвели до утворення заборгованості з комісії за період з 01.08.2020 по 01.10.2020 у розмірі 12703,32 грн., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

Відповідачі-1,2 своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позов не скористалися. Проти наявної суми заборгованості не заперечили, зазначивши про часткове погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 10.03.2018 Фермерським господарством "Кожухар" (Клієнт, відповідач-1 у справі) було підписано заяву на відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (Банк, позивач у справі).

Згідно пункту 2 нової редакції статуту Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" банк є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк".

За змістом заяви на відкриття поточного рахунку, підписавши її Клієнт виявляє згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua, client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки становлять Договір банківського обслуговування. Клієнт своїм підписом приєднався та зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через вебсайт банку.

Вказана заява викладена письмово в формі єдиного документа та містить підписи обох сторін - ФГ "Кожухар" (Клієнт, власник рахунка) та ПАТ КБ "ПриватБанк", скріплена печатками. На підставі даної заяви банком відкрито відповідачу-1 поточний рахунок № НОМЕР_2 та картковий рахунок № НОМЕР_3 (валюта рахунку - гривня).

Пунктом 3.18.1.16 Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови) закріплено, що при укладанні договорів та угод, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору передусім полягає у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини.

Частиною 4 ст. 179 ГК України закріплено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 2 ст. 184 ГК України зазначено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтями 203-205, 207, 628, 629, 638, 639 Цивільного кодексу України встановлена насамперед презумпція правомірності правочину, а саме. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, вінвважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Враховуючи викладені норми законодавства суд дійшов висновку, що між АТ КБ "Приватбанк" та ФГ "Кожухар" укладений в письмовій формі договір № б/н від 10.03.2011, який за правовою природою є кредитним договором (надалі Заява). Сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для даного виду договору.

Пунктом 3.18.1.1 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банку Приват 24 , sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

У відповідності до п.п. 3.18.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов встановлено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі Угода).

Згідно з п. 3.18.1.6 Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банку Приват 24, sms - повідомлення або інших).

Так, згідно з п. 3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

(пп. 3.18.4.1.1) за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

(пп. 3.18.4.1.2) при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

(пп. 3.18.4.1.3) у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

(пп. 3.18.4.1.4) під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

У відповідності з п. 3.18.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4. Умов встановлено обов`язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2.3, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" були встановлені кредитні ліміти на поточний рахунок: 10.03.2011 у розмірі 18000 грн., 30.12.2013, 01.03.2014 у розмірі 20000 грн., 02.03.2014 у розмірі 11013,24 грн., 04.03.2011 у розмірі 12000 грн., 24.06.2014 у розмірі 10000 грн., 25.07.2014 у розмірі 0 грн., 13.10.2015 у розмірі 0 грн., 08.04.2016 у розмірі 35000 грн., 18.07.2016 у розмірі 0 грн., 08.11.2016 у розмірі 55000 грн., 26.05.2017 у розмірі 0 грн., 12.04.2018 у розмірі 160000 грн., 13.08.2018 у розмірі 200000 грн., 09.09.2018 у розмірі 340000 грн., 21.09.2018 у розмірі 470000 грн., 25.05.2019 у розмірі 980000 грн., 18.10.2019 у розмірі 620000 грн.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент переданий позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно наданих позивачем доказів заборгованість відповідача станом на 09.07.2020 склала: 975033,64 грн. - заборгованість за кредитом, 76215,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 38888,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 34175,19 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

У відповідності із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки в частині відсотків за користування кредитом та в частині комісії за користування кредитом, суд встановив, що їх здійснено правильно.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.18.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбачених п.п. 3.18.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане Клієнтом.

Згідно розрахунку заборгованості нарахування позивачем пені здійснено відповідно до умов договору.

Також з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов`язань відповідача-1, 14.10.2014 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та гр. ОСОБА_1 (відповідач-2) був укладений договір поруки № PОR1413290353364, предметом якого є надання поруки поручителем (відповідачем-2) перед кредитором (позивачем) за виконання зобов`язань ФГ Кожухар (відповідачем-1) (п. 1.1 договору поруки).

Пунктом 1.2 цього договору встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (п. 1.3).

У випадку невиконання боржником зобов`язань на кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5).

У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п. 2.1.2).

Порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору (п. 4.1). Сторони домовилися збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог кредитора до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 років (п. 5.1).

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Зі змісту ст. 546 ЦК України вбачається, що порука є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання. Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.

Як слідує з матеріалів справи, позивач заявою від 22.10.2020 зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідачів солідарно 975033,64 грн. заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 49228,67 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 12703,32 грн. заборгованості з комісії. Заява була подана позивачем у зв`язку зі здійсненням відповідачем-1 часткового погашення боргу. Позивач зменшив розмір позовних вимог станом на 10.10.2020.

У письмовому поясненні від 20.11.2020, яке надійшло до суду 24.11.2020, позивач відмовився від позовної вимоги в частині стягнення з відповідачів заборгованості з пені у розмірі 38888,35 грн. та просив провадження у цій частині закрити.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Заява про відмову від позову, як вбачається з її тексту, підписана представником за позивача адвокатом Якушевим С.О., яка згідно з ордером на надання правової допомоги серії ЗП № 047505, виданим АТ КБ Приватбанк 08.01.2020, має право представляти інтереси позивача у Господарському суду Запорізької області. На ордері мається відмітка щодо відсутності обмеження повноважень адвоката.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши текст поданої заяви позивача, суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" за вимогою про стягнення пені у сумі 38888,35 грн. Провадження у справі № 908/2034/20 підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Доказів погашення відповідачем-1 та/або відповідачем-2 заборгованості 975033,64 грн. за наданим кредитом (тілом кредиту), 49228,67 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 12703,32 грн. заборгованості з комісії матеріали дійсної справи не містять.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача-1: Фермерського господарства "Кожухар", відповідача-2: ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за договором № б/н від 10.03.2011 у розмірі 975033,64 грн. заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 49228,67 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 12703,32 грн. заборгованості з комісії матеріали дійсної справи не містять.

Стосовно участі фізичної особи ОСОБА_1 у дійсній справі як відповідача суд зазначає таке.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за генеральним кредитним договором та додатковим договором до нього. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд вплине, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

Господарський процесуальний кодекс України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонам якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1 частини першої статті 20 ГПК України).

З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

У зв`язку зі зменшенням позивачем розміру позовних вимог, враховуючи подання позивачем письмового клопотання про повернення судового збору, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про повернення з державного бюджету позивачу 726,87 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів-1,2, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Оскільки законодавством не передбачено можливості стягнення судового збору солідарно, суд стягує з відповідачів-1,2 на користь позивача судовий збір у рівних частинах, відповідача-1 - 8068,91 грн., з відповідача-2 - 8068,90 грн.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Кожухар" (72431, Запорізька область, Приазовський район, с. Ботієве, вул. Карла Маркса, буд. 30А, код ЄДРПОУ 33522863) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.03.2011, яка утворилася станом на 10.10.2020, у розмірі 1036965 (один мільйон тридцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. 63 коп., що складається з: 975033 (дев`ятсот сімдесят п`ять тисяч тридцять три) грн. 64 коп. заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 49228 (сорок дев`ять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 67 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 12703 (дванадцять тисяч сімсот три) грн. 32 коп. заборгованості з комісії.

Стягнути з Фермерського господарства "Кожухар" (72431, Запорізька область, Приазовський район, с. Ботієве, вул. Карла Маркса, буд. 30А, код ЄДРПОУ 33522863) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) 8068 (вісім тисяч шістдесят вісім) грн. 91 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) 8068 (вісім тисяч шістдесят вісім) грн. 90 коп. судового збору.

Прийняти відмову від позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" за вимогою про стягнення заборгованості з пені у сумі 38888,35 грн.

Провадження у справі № 908/2034/20 в частині стягнення пені у сумі 38888,35 грн. закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Постановити ухвалу про повернення з Державного бюджету України Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" 726,87 грн. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 21 грудня 2020.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко