Рішення

від 21.12.2020 по справі 913/587/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року м. Харків Справа № 913/587/20

Провадження №1/913/587/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс АДС", м. Київ

до відповідача Комунального підприємства "Муніципальний сервіс" Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 83973 грн. 42 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Без виклику та повідомлення сторін

Суть спору: про стягнення 14178 грн. 74 коп. 3% річних, 10566 грн. 11 коп. інфляційних нарахувань та 59228 грн. 57 коп. пені за договором на надання послуг з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем від 22.02.2019 № б/н.

Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження регулюються ст. 252 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Як свідчать матеріали справи, відповідні клопотання про призначення судового засідання учасниками судового процесу не подавались.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що спір між сторонами виник з наступних причин.

Так, 22.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс АДС" (позивач/виконавець) та Комунальним підприємством "Муніципальний сервіс" Рубіжанської міської ради Луганської області (відповідач/замовник) укладено договір про надання послуг по технічному обслуговуванню ліфтів і диспетчерських систем, за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем в об`ємах відповідно до переліку об`єктів (додаток №1).

Відповідно до п. 1.2 договору замовник мав своєчасно сплачувати виконавцю технічне обслуговування ліфтів і диспетчерських систем на умовах цього договору.

У відповідності до п. 2.2.1 обов`язками виконавця є, зокрема, регулярне проведення профілактичних операцій (роботи) на електричному та механічному обладнанні ліфтів і диспетчерських систем (змазка, чистка, регулювання, ремонт і т.п.) в цілях забезпечення справного і безпечного стану ліфтів і диспетчерських систем.

Згідно п. 2.3.9 договору замовник мав своєчасно сплачувати надані послуги по технічному обслуговуванню ліфтів і диспетчерських систем.

Відповідно до п. 3.4 договору замовник щомісячно, не пізніше 25 числа місяця наступного за обліковим перераховує виконавцю оплату технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем за попередній місяць на підставі виставленого рахунку.

У відповідності до п. 4.2. договору за порушення термінів оплати виконаного за цим договором технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день затримки.

Строк дії договору встановлюється з 22.02.2019 по 31.12.2019 (п. 5.1 договору).

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про строки проведення оплати наданих послуг щомісяця не пізніше 25 числа наступного за звітнім місяця.

Факт технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем підтверджуються актами приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та диспетчерських систем: за лютий 2019 року на суму 36322,50 грн.; за березень 2019 року на суму 146272,26 грн.; за квітень 2019 року на загальну суму 146943,00 грн.; за травень 2019 року на загальну суму 147030,00 грн.; за червень 2019 року па загальну суму 143550,00 грн.; за липень 2019 року па загальну суму 144420,00 грн.; за серпень 2019 року на загальну суму 144055,16 грн.; за серпень 2019 року на загальну суму 7171, 82 грн.; за вересень 2019 року на загальну суму 144246,00 грн.; за жовтень 2019 року на загальну суму 143437,74 грн.; за листопад 2019 року на загальну суму 140476 грн.; за листопад 2019 року на загальну суму 7551,56 грн.; за грудень 2019 року на загальну суму 136702,26 грн.

Крім цього, рішенням господарського суду від 16.03.2020 у справі № 913/43/20, яке набрало законної сили, з відповідача стягнутий борг у сумі 621468 грн 72 коп., який утворився при розрахунках за цим же договором за період з лютого по грудень 2019 року, який у примусовому порядку перерахований позивачу 28.09.2020.

Згідно із ст. 75 ГПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факти прострочення виконання грошових зобов`язань за спірний період, за які заявлені додаткові вимоги у цій справі, не підлягають доведенню, оскільки встановлені рішенням у справі № 913/43/20 від 16.03.2020.

У зв`язку з порушенням грошових зобов`язань позивачем нараховані додаткові вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у вигляді 3% річних в сумі 14178 грн. 74 коп. за період з 26.03.2019 по 27.09.2019, інфляційних нарахувань - 10566 грн. 11 коп. за період з квітня 2019 року по серпень 2020 року, а також пені у сумі 59228 грн. 57 коп.

У відзиві на позовну заяву від 17.11.2020 № 1588 відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими у зв`язку з невірним розрахунком пені, інфляційних та річних нарахувань, проте, їх контррозрахунок не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову та його неповне задоволення з огляду на наступне.

Так, правове регулювання договірних зобов`язань щодо надання послуг здійснюється главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

У відповідності до ст. 903 ЦК України, яка регулює проведення оплати за договором про надання послуг, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Як свідчать матеріали справи, предмет спору складають вимоги у вигляді 10566 грн. 11 коп. інфляційних втрат (за період з квітня 2019 року по серпень 2020 року) та 3% річних в сумі 14178 грн 74 коп. (за період з 26.03.2019 по 27.09.2020) за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Тому суд погоджується з доводами позивача, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2019 у подібній справі № 127/15672/16-ц невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

У відповідності до розрахунку позивача 3% річних (за період з 26.03.2019 по 27.09.2020) є цілком обґрунтованими, які підлягають до стягнення у сумі 14178 грн. 74 коп. на користь позивача.

Інфляційні нарахування, заявлені позивачем до стягнення у сумі 10566 грн. 11 коп., задовольняються судом частково на суму 5847 грн. 71 коп., виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Так, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 № 910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Судом зроблений наступний уточнений розрахунок інфляційних нарахувань:

- акт від 31.03.2019 на суму 146272 грн.26 коп. - індекс інфляції за квітень 101% не застосовується, оскільки прострочення склало 5 днів з 26.04.2019;

- акт від 30.04.2019 на суму 146943 грн. 00 коп. індекс інфляції за травень 100,7 % не застосовується, оскільки прострочення склало 6 днів з 26.05.2019;

- акт від 31.08.2019 на суму 144055 грн. 16 коп. вірною є частина розрахунку на суму 282,19 грн.;

- акт від 30.09.2019 на суму 144246 грн. 00 коп. (борг 144246,00 * 101,096% (сукупний індекс інфляції листопад 2019 року - серпень 2020 року) - 144246,00 = 1580,99 грн.;

- акт від 31.10.2019 на суму 143437 грн. 74 коп. (борг 143437,74 * 100,995% (сукупний індекс інфляції грудень 2019 року - серпень 2020 року) - 143437,74 = 1427,27 грн.;

- акт від 15.11.2019 на суму 7551 грн. 56 коп. (борг 7551,56 * 101,197% (сукупний індекс інфляції січень - серпень 2020 року) - 7551,56 = 90,43 грн.;

- акт від 30.11.2019 на суму 140476 грн. 00 коп. (борг 140476,00 * 101,197% (сукупний індекс інфляції січень - серпень 2020 року) - 140476,00 = 1682,12 грн.;

- акт від 31.12.2019 на суму 136702 грн. 26 коп. (борг 91702,26 * 100,995% (сукупний індекс інфляції лютий - серпень 2020 року) - 91702,36 = 912,85 грн.

Таким чином, згідно програми "Законодавство" інфляційні нарахування складають 5975 грн. 85 коп., у задоволенні решти цих вимог слід відмовити за необгрунтованістю.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу).

Штрафні санкції відповідно до ст. 230 ГК України це грошові суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що за порушення термінів оплати виконаного за цим договором технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день затримки.

Так, позивач застосував відповідальність за несвоєчасність погашення грошових зобов`язань, передбачену п. 4.2 договору у вигляді пені у сумі 59228 грн. 57 коп. за період з 18.10.2019 по 26.07.2020, що вбачається з доданого до справи належного розрахунку позовних вимог.

З урахуванням викладеного вище, суд задовольняє позов частково та до стягнення підлягають 14178 грн. 74 коп. 3% річних, 5975 грн. 85 коп. інфляційних нарахувань та 59228 грн. 57 коп. пені.

Витрати по судовому збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 129, 178, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Муніципальний сервіс" Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області вул. Іванова, б. 157, ідент. код 41990867 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс АДС", м. Київ, вул. Академіка Білецьцого, буд. 9-В, офіс 23, ідент. код 33955530 - 14178 грн 74 коп. 3% річних, 5975 грн 85 коп. інфляційних нарахувань, 59228 грн. 57 коп. пені та 1987 грн 09 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти інфляційних втрат відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 21.12.2020.

Суддя Н.М.Зюбанова