Рішення

від 15.12.2020 по справі 914/2404/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2020 Справа № 914/2404/20

За заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2404/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта-Інвест", м.Львів

про стягнення 138267,60грн штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії

Суддя У.І.Ділай

Секретар В.Д.Андрусик

За участю представників:

Від позивача: О. Л. Дятлов - адвокат, В.Ю.Борис - адвокат

Від відповідача: не з`явився

04.12.2020 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/2404/20, відповідно до якого у задоволенні позову відмовлено.

До проголошення вступної та резолютивної частини рішення представник відповідача повідомив про намір подати заяву про стягнення з позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу .

Приймаючи рішення, Господарський суд Львівської області прийшов до висновку надати відповідачу строк до 09.12.2020 для подання доказів та судове засідання по розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначив на 15.12.2020.

09.12.2020 від представника відповідача до суду надійшла заява про прийняття додаткового рішення та відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00грн.

14.12.2020 від представника позивача до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 3000,00грн.

Представники позивача в судовому засіданні 15.12.2020 надали усні пояснення та підтримали подане клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Розглянувши заяву представника позивача та матеріали справи, суд

Встановив:

До Відзиву на позовну заяву представником відповідача було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікував понести у зв`язку з розглядом справи в розмірі 7000 грн. Відповідно до заяви про ухвалення додаткового рішення представник відповідача просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

На підтвердження надання послуг професійної правничої допомоги представником відповідача надано: копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 0210-20/1 від 02.10.2020; копію акта наданих послуг (правової допомоги) від 07.12.2020 за Договором про надання правової допомоги № 0210-20/1 від 02.10.2020; копію наказу про переведення від 15.01.2020; копію платіжного доручення № 165 від 08.12.2020; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 3253 від 14.01.2020, видане на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області від 14.01.2020 № 1 на ім`я адвоката Паламарчук Катерини Миколаївни та Ордер на надання правової допомоги серії ВІ № 1022202 від 09.10.2020 .

Представники відповідача заперечили проти заяви про прийняття додаткового рішення з огляду на таке: 1) відзив на позовну заяву від 09.10.2020 містить сім сторінок з семи сторінок саме обґрунтування становить лише п 'ять сторінок; 2) заперечення на відповідь на відзив від 26.10.2020 містить чотири сторінок з чотирьох сторінок саме обґрунтування становить лише дві сторінки; 3) доводи заперечення на відповідь на відзив майже ідентичні доводам викладених у відозві на позовну заяву, враховуючи заявлений розмір витрат 1500 гривень за складення відзиву на позовну заяву (де кількість витраченого часу 4 години) і складення заперечення на відповідь на відзив - 1500 гривень (де кількість витраченого часу 4 години), оскільки в запереченні обґрунтованих саме дві сторінки, а також доводи які використанні відповідачем в запереченні на відповідь на відзив відповідачем використовувались у відзиві на позовну заяву, отже кількості сторінок тут менша та витрачений час адвокатом однозначно менше ніж витрачений ним час на підготовку відзиву до позовної заяви, тому не може становити 4 години витраченого часу та вартувати - 1500 грн., дана сума є завищеною та неспівмірною відносно затраченого часу адвоката.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу в частині представництва інтересів в суді у розмірі 1500 грн за судове засідання 29.10.2020 та 1500 грн за судове засідання 04.12.2020 представники позивача зазначили, що відповідачем по справі заявлялось клопотання про участь у режимі відеоконференції, яке було задоволено судом, відтак розмір витрат на професійну правничу допомогу щодо представництва інтересів в суді у розмірі 1500 грн за судове засідання 29.10.2020 (відбулось в режимі відеоконференції) та 1500 грн за судове засідання 04.12.2020р. (відбулось в режимі відеоконференції) є завищеним та неспівмірним відносно затраченого часу проведення вказаних судових засідань, оскільки витрачений адвокатом час на відеоконференцію однозначно менший ніж би адвокат брав фізичну участь у судовому засіданні в суді (з урахуванням часу витраченого на дорогу Київ-Львів, Львів-Київ, а також часу для переміщення адвоката в межах населених пунктів) , зважаючи на незначну тривалість судового засідання у режимі відеокнференції витрати на професійну правничу допомогу не відповідають принципу співмірності відносно затраченого часу у судових засіданнях.

На думку відповідача заявлені судові витрати є завищеними, не є співмірним із складністю справи (дана справа не є складною) та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт та обсягом робіт, ціною позову .

При прийнятті додаткового рішення суд виходив із такого.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 ГПК України) .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Позивач заперечив проти поданої заяви та просив зменшити розмір до 3000,00грн витрат на надання правової допомоги.

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Стосовно вимоги про стягнення з позивача 6000,00грн заявлених витрат господарський суд звертає увагу на таке.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів , зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Позивач долучив до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 0210-20/1 від 02.10.2020, копію акту наданих послуг від 07.12.2020 та копію платіжного доручення №165 від 08.12.2020.

Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Перевіривши зміст виконаних робіт та їх обсяг, включених в розрахунок вартості гонорару, зважаючи на заперечення відповідача, Господарський суд Львівської області приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг (складання відзиву на позовну заяву, складання заперечення на відповідь на відзив, представництво інтересів у суді) та виконаних робіт й предметом позову.

Господарський суд погоджується частково із доводами представників позивача, що складання відзиву на позовну заяву та складання заперечення на відповідь на відзив містять той самий об`єм інформації, а також тривалість судового засідання 17.11.2020 становила 30хв, а не 60хв.

Оцінивши обґрунтованість доводів позивача та беручи до уваги заперечення позивача, суд вважає, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений до 4500,00грн.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта-Інвест" задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 42092130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта-Інвест" (79008, м. Львів, пл. Яворницького, 1/7, ідентифікаційний код 37801549) 4500,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.В задоволенні решти вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 21.12.2020 .

Суддя У.І. Ділай