Рішення

від 08.12.2020 по справі 916/2294/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2294/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/2294/20

за позовом: Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області (пр-кт Миру, № № 33, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003, код ЄДРПОУ 33558232)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд (вул. Адміральська, № 9/1, м. Миколаїв, 54001)

про стягнення 1 633 271,19 грн.,

ВСТАНОВИВ :

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

06.08.2020 року Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд , в якому просить суд стягнути з відповідача кошти непідтвердженого авансового платежу у розмірі 1 477 759,20 коп., річну відсоткову ставку в розмірі 141 864,88 грн. та пеню у розмірі 13 647,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, 06.10.2016 року між Управлінням капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області (далі - позивач, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд (далі - відповідач, генпідрядник) був укладений договір підряду № 6/10, відповідно до якого генпідрядник прийняв на себе зобов`язання своїми силами і засобами виконати на свій ризик роботи по будівництву мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с. Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса-Чорноморськ за рахунок коштів місцевого бюджету. При цьому договірна ціна складала 100 463 887 грн. 20 коп.

В подальшому, 23 листопада 2018 року між замовником та генпідрядником була укладена додаткова угода № 12 до Договору, відповідно до якої договірна ціна робіт з будівництва становила 144 842.290 грн., а сума авансу складала 9 000 000 грн.

7 грудня 2018 року була укладена додаткова угода № 13 до Договору, відповідно до якої додавався п.4.2.8.. який визначав, що попередня оплата на придбання матеріалів надається в розмірі 30% терміном на 18 місяців згідно пункту 1 підпункту 5 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти зі змінами.

Як вказує позивач, 23 листопада 2018 року замовник оплатив генпідряднику 9 000 000 грн. 00 коп., виконавши свої зобов`язання за договором в повному обсязі. Генпідрядник в строк до 23 травня 2020 року мав підтвердити використання коштів обсягом 9 млн. грн. Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних робіт та витрат (форма № КБ-3), проте останній підтвердив використання коштів лише частково.

Так, позивач стверджує, що враховуючи підписані сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а також акти приймання виконаних будівельних робіт, непідтвердженою залишилась сума авансового внеску в розмірі 1 477 759,20 грн., проте 18-місячний термін підтвердження належного використання наданого авансового платежу сплинув 23.05.2020р.

Додатково позивач звернув увагу, що обов`язок генпідрядника повернути авансові кошти, отримані від замовника, використання яких не підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт, передбачений не лише додатковою угодою від 7 грудня 2018 року № 13. але кореспондується із приписами п. 1 п.п. 5 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 р. № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти .

Також позивач зазначає, що 04.05.2020р. листом за № 48 звернувся до відповідача з вимогою закрити дебіторську заборгованість у сумі 1 477 759,20 грн. актами виконаних робіт або повернути не витрачені кошти.

В подальшому позивач повторно 15.05.2020р. листом за № 50 звернувся до відповідача з вимогою закрити дебіторську заборгованість у сумі 1 477 759. 20 грн. актами виконаних робіт або повернути не витрачені кошти. Проте жодної відповіді від відповідача не отримав. Станом на 24.05.2020 - дату спливу 18-місячного терміну замовник непідтверджені авансові кошти не отримав.

Крім того, керуючись абз. 1, 2 п. 4.2.9. Договору позивач нарахував та просив стягнути з відповідача річну відсоткову ставку в розмірі 141 864,88 грн. та пеню за несвоєчасне надання акту виконаних робіт в сумі 13647,11 грн.

Відповідач - ТОВ Південьтрансбуд надав до суду відзив на позов (вх.№24789/20 від 18.09.2020р.), де вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідач наголошує, що згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 37 за грудень 2018 року від 21.12.2018р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 39 за березень 2019 року від 28.03.2019р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 43 за серпень 2019 року від 28.08.2019р. вартість виконаних товариством з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд будівельних робіт за грудень 2018 року, березень 2019 року, серпень 2019 року за договором № 6/10 від 06.10.2016р. з будівництва мостового переходу через Сухий Лиман з підходами в с.Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса-Чорноморськ складає 13121715 грн. 08 коп. Виконання вказаних робіт підтверджується також актом № 37/1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року від 21.12.2018р., актом № 37/2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, актом № 39/1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року від 28.03.2019р., актом № 39/2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року від 28.03.2019р., актом № 39/3 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року від 28.03.2019р., актом № 43/1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 28.08.2019р., актом № 43/2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 28.08.2019р., актом № 43/3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 28.08.2019р., актом № 43/4 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 28.08.2019р. Вказане свідчить про безпідставність тверджень Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області про непідтвердженість товариством з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд використання грошових коштів в сумі 9000000 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020р. позовна заява вх.№2373/20 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

11.08.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу №916/2294/20 розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.09.2020 року о 12:40 год.

03.09.2020р. від ТОВ Південьтрансбуд до суду надійшло клопотання (вх. № 23217/20) про відкладення судового засідання та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи № 916/294/20.

03.09.2020р. у судовому засіданні по справі № 916/2294/20 було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 22.09.2020 о 12:20 год.

22.09.2020 року в судовому засіданні проголошено судом протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду та оголошено протокольно про перерву в підготовчому засіданні до 06.10.2020р. о 12:40 год.

В підготовчому засіданні 06.10.2020 після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.11.2020р. о 14:20 год.

10.11.2020р. в судовому засіданні у зв`язку із неможливістю завершити розгляд справи по суті, була постановлена протокольна ухвала про оголошення перерви до 24.11.2020 до 14:20 год.

24.11.2020р. до початку судового засідання через канцелярію Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 31482/20) про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю адвоката в іншому судовому засіданні, що є підставою для перенесення судового засідання по справі № 916/2294/20.

Розглянувши в судовому засіданні зазначене клопотання, вислухавши думку позивача, суд його задовольнив та оголосив перерву в судовому засіданні до 08.12.2020 о 12:00 год. Про що була постановлена протокольна ухвала, а відповідач про дату та час проведення судового засідання повідомлений ухвалою суду від 25.11.2020р. в порядку ст. 120 ГПК України.

В процесі розгляду справи подані учасниками справи всі клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.

Під час розгляду справи по суті сторони виступили із вступними промовами, судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

В судове засідання, призначене на 08.12.2020р., учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст.ст. 209 , 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні, 08.12.2020р. Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України постановлена вступна та резолютивна частини рішення в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

06.10.2016 року між Управлінням капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд (надалі - Генпідрядник) уклали договір підряду № 6/10, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання своїми силами і засобами, виконати роботи по будівництву мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с.Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса-Чорноморськ (45221000-2 Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів), за рахунок коштів місцевого бюджету (п.1.1. Договору).

Відповідно п. 3.1. договірна ціна робіт з будівництва Об`єкта та пусконалагоджувальних робіт становить - 100 463 007 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ-20 % - 20 092 777,44 грн. Вказана договірна ціна є динамічна, складається генпідрядником на основі затвердженої проектної документації згідно вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що всі зміни первинної договірної ціни і строків виконання робіт на Об`єкті або одного з цих параметрів оформлюються додатковими угодами Сторін у письмовій формі.

Згідно п. 4.2.1. 4.2.1. розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником щомісячно на підставі Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ - 3) та Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ - 2в), підписаних уповноваженими представниками Сторін.

Підставою для здійснення розрахунків є підписані Сторонами Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ - 2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ - 3), які складаються підрядником і подаються для підписання Замовнику до 01 числа місяця, наступного за звітним. Після здійснення приймання виконаних робіт замовник проводить оплату за фактично виконані роботи. Форма розрахунків безготівкова на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2, КБ- 3. Оплата робіт здійснюється після отримання відповідного фінансування замовником, строк оплати 30 днів після підписання форм КБ-2, КБ-3 (п.п. 4.2.2., 4.2.3. Договору № 6/10 від 06.10.2020р.)

Як вбачається з п. 4.2.8. Договору, можлива попередня оплата за договором, виходячи з вимог Постанови КМУ від 23 квітня 2014 року № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (зі змінами та доповненнями), терміном не більше ніж на три календарні місяці, відповідно до належним чином оформленного рішення головного розпорядника бюджетних коштів та лише щодо робіт, виконання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду. При цьому загальна сума коштів, на яку здійснюється попередня оплата помісячно не може сумарно перевищувати 30% від вартості річного обсягу робіт, а для обладнання 100%.

Протягом трьох місяців з моменту надходження коштів, як попередньої оплати підрядник підтверджує їх використання за призначенням Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), підписаними уповноваженими представниками Сторін.

При цьому, пунктом 4.2.9. Сторони передбачили, що за несвоєчасне надання акту виконаних робіт на загальну суму попередньої оплати, або несвоєчасний звіт по загальній сумі отриманої попередньої оплати підрядник сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми попередньої оплати за кожен день затримки.

Усі невикористані суми попередньої оплати підрядник зобов`язаний повернути замовнику (з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1.2) до моменту спливу трьохмісячного терміну, на який надавалась попередня оплата.

У випадку несвоєчасного повернення (неповернення) невикористаних сум попередньої оплати підрядник додатково сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від невикористаної суми попередньої оплати за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 10.1. Договору, він набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання обсягів робіт, а в частині оплати до повного виконання замовником своїх грошових зобов`язань та в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення терміну дії гарантії.

Додатковою угодою, укладеною між сторонами від 23.11.2018р. № 12 до даного договору, сторони внесли зміни в пукти 3.1. та 3.4., де зазначили, що договірна ціна робіт з будівництва Об`єкта та пусконалагоджувальних робіт становить - 144 842,290 тис. грн., в т.ч. ПДВ-20% -24 140,381 грн. 67 коп. Договірна ціна змінюється на підставі Закону України Про публічні закупівлі ст. 36 ч.4 п.7, експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом (коригування) від 27.07.2018р. № 28-0030-18. Договірна ціна на 06.10.2016 року складала 100 463 887 грн. 20 коп.

При цьому, сума авансу складає 9 000 000,00 грн.

07.12.2018 року позивач та відповідач уклали Додаткову угоду № 13 до Договору підряду № 6/10 від 06.10.2016р., де узгодили, що у відповідності п.3.2. до Договору підряду № 6/10 від 6.10. 2016 р. з метою уточнення обсягів та джерел фінансування робіт:

п. 2.1. Фінансування на 2018 рік складає: по коду фінансування 1517464/3122 (субвенція з обласного бюджету ) 30 000 000 грн.00 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 5 000 000 грн. 00 коп.

Сума авансу на придбання матеріалів складає 9 000 000 грн.

п. 4.2.8 Попередня оплата на придбання матеріалів надається в розмірі 30%, терміном до 18 місяців згідно пункту 1 підпункту 5 1 (Постанова Кабінету міністрів України від 23.04.2014р. № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти зі змінами (підпункт 5 1 пункту 1 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.2017 р. № 916).

23.11.2018 року на виконання умов Договору № 6/10 від 06.10.2016р. позивачем здійснено перерахунок авансу відповідачу у розмірі 9 000 000,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №332 від 23.11.2018р.

Так, судом встановлено, що 21.12.2018р. замовником та генпідрядником була підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 37, а також акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 37/1 та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року № 37/2. Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 37 всього вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становила 5 639 682,34 грн., з них авансова плата, що виключається з підсумку становила 40 208 грн. 06 коп.

28 березня 2019 року замовником та генпідрядником була підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 39. а також акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року № 39/1, акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року № 39/2 та акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року № 39/3.

Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 39 всього вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становила 4 396 673,04 грн., з них авансова плата, що виключається з підсумку становила 4 396 673,04 грн.

28 серпня замовником та 29 серпня 2019 року генпідрядником була підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 43, а також акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 43/1, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 43/2, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 43/3, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року № 43/4.

Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 43, всього вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становила 3 085 359,70 грн. з них авансова плата, що виключається з підсумку становила 3 085 359 грн. 70 коп.

04.05.2020 Управлінням капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області листом за № 48 повідомлено ТОВ Південьтрансбуд що термін погашення дебіторської заборгованості у сумі 1 477 759,20 грн. згідно договору № 6/10 від 06.10.2016р. (з додатками) по об`єкту Будівництво мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с. Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса-Чорноморськ коригування закінчується 23.05.2020р. Крім того позивач зазначив, що у разі неможливості закрити попередню оплату актами виконаних робіт, надано реквізити для повернення коштів.

15.05.2020 року позивач, з огляду на відсутність у відповідача документального підтвердження щодо використаного авансу у повному обсязі повторно, звернувся до відповідача листом № 50 аналогічними вимогами, що зазначені в листі від 04.05.2020р.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що відповідачем отримано вказаний лист 18.05.2020р., проте листи позивача проте залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином залишок авансового платежу, непідтвердженого актами виконаних робіт з боку генпідрядника, складає: 9 000 000,00 грн. (сума авансового платежу) - 7 522 240,80 грн. (авансова плата, що виключена з підсумку вартості виконаних робіт) = 1 477 759,20 грн., що дорівнює розміру позовних вимог про повернення виконаного позивачем у зобов`язанні (повернення попередньої оплати).

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

4.Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України .

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11 , 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України ), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частина 2, 4 та 5 статті 653 Цивільного кодексу України визначає, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до частини першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Як свідчать матеріали справи, факт здійснення позивачем попередньої оплати вартості робіт (авансу) в сумі у розмірі 9 000 000,00 грн., підтверджено платіжним дорученням №332 від 23.11.2018р., яке міститься в матеріалах справи.

За умовами п. 4.2.8. договору, відповідач зобов`язувався протягом трьох місяців з моменту надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджувати його використання за призначенням Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), підписаними уповноваженими представниками сторін.

Надані до позову Акти форми КБ-2в № 37/1 за грудень 2018 року, № 39/1, № 39/2 та № 39/3 за березень 2019 року, № 43/1, № 43/2, №43/3 та №43/4 за серпень 2019 року, та Довідки КБ-3 до вказаних актів, які підписані замовником та генпідрядником без зауважень, підтверджують виконання відповідачем підрядних робіт та відповідно використання отриманого авансу на загальну суму 7 522 240,80 грн.

Водночас, посилання відповідача серед іншого, на акт № 37/2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, судом не приймається до уваги, оскільки у вказаному акті не зазначено авансову плату, що виключається з підсумку. При цьому, як вбачається з довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 37 за грудень 2018 року, сума авансової плати, що виключається з підсумку склала 40208,06 грн.

Таким чином, докази виконання відповідачем підрядних робіт, оформлення результатів виконаних робіт, передачу, у т.ч. у встановленому порядку цих робіт, на решту отриманої суми 1 477 759,20 грн. авансу, у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про що зазначено і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.02.2019 у справі №910/21154/17.

У п. 4.2.8. договору, в редакції додаткової угоди № 13 від 07.12.2018р., чітко визначено, що попередня оплата на придбання матеріалів надається в розмірі 30%, терміном до 18 місяців згідно пункту 1 підпункту 51 (Постанова Кабінету міністрів України від 23.04.2014р. № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти зі змінами (підпункт 51 пункту 1 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.2017 р. № 916).

Доказів виконання відповідачем зобов`язання щодо підтвердження або повернення всіх невикористаних грошових коштів, які були попередньо сплачені позивачем, а саме у заявленому розмірі 1 477 759,20 грн., використання яких відповідачем не підтверджено, та належні підстави утримання яких, не доведені, суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд коштів непідтвердженого авансового платежу в розмірі 1 477 759,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування позивачем пені за несвоєчасне надання акту виконаних робіт на загальну суму попередньої плати або несвоєчасний звіт по загальній сумі отриманої попередньої плати та нарахування річної відсоткової плати за невикористані суми попередньої плати, суду зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною третьою статті 254 ЦК України передбачено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

За таких обставин, враховуючи, що оплата авансу здійснена 23.11.2018р., то перебіг 18-місячного строку на використання 9 000 000 грн. розпочинає свій перебіг з цього ж дня оплати) та завершується 23.05.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 4.2.9. Сторони погодили, що за несвоєчасне надання акту виконаних робіт на загальну суму попередньої оплати, або несвоєчасний звіт по загальній сумі отриманої попередньої оплати підрядник сплачує пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми попередньої оплати за кожен день затримки.

Усі невикористані суми попередньої оплати підрядник зобов`язаний повернути замовнику (з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1.2) до моменту спливу трьохмісячного терміну, на який надавалась попередня оплата.

У випадку несвоєчасного повернення (неповернення) невикористаних сум попередньої оплати підрядник додатково сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від невикористаної суми попередньої оплати за кожен день прострочення.

Будь - які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання з боку сторін відсутні.

Доказів, які б підтверджували використання авансу в розмірі 1 477 759,20 грн., як-от актів здачі-приймання робіт форма КБ-2, КБ-3 , або його повернення замовнику, сторонами не надано.

Беручи до уваги положення ст. 536 Цивільного кодексу України, суд вважає правомірним нарахування позивачем пені та річної відсоткової плати.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та річної відсоткової плати, суд зазначає, що позивач вірно встановив, що суму пені, яку відповідач повинен сплатити позивачу, за непідтвердження використання наданих попередніх оплат, станом на 12.07.2020 року складає 13 647,11 грн., а сума річної відсоткової плати становить 141864,88 грн.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення 1 633 271,19 грн підлягають задоволенню.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Відповідачу була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку суду, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм із застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити - повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд (вул. Адміральська, № 9/1, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 33436869) на користь Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області (пр-кт Миру, № № 33, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003, код ЄДРПОУ 33558232) кошти непідтвердженого авансового платежу у розмірі 1 477 759 (один мільйон чотириста сімдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 20 коп, річну відсоткову ставку в розмірі 141 864 (сто сорок одну тисячу вісімсот шістдесят чотири) грн. 88 коп., пеню в розмірі 13 647 (тринадцять тисяч шістсот сорок сім) грн. 11 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 24 499 (двадцять чотири тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) грн 07 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18 грудня 2020 р.

Суддя О.В. Цісельський