Ухвала

від 26.08.2021 по справі 916/2294/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" серпня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2294/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Джумига Є.Ю. - самопредставництво,

від відповідача: адвокат Гусак О.М. - довіреність,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд (вх. №2-1017/21 від 09.08.2021р.) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/2294/20

за позовом: Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області (пр-кт Миру, № № 33, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003, код ЄДРПОУ 33558232)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд (вул. Адміральська, № 9/1, м. Миколаїв, 54001)

про стягнення 1 633 271,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.12.2020р. по справі № 916/2294/20 позовні вимоги Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської задоволено повністю. Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд на користь Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області кошти непідтвердженого авансового платежу у розмірі 1 477 759грн. 20 коп, річну відсоткову ставку в розмірі 141 864 грн. 88 коп., пеню в розмірі 13 647грн. 11 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 24 499грн. 07 коп.

18.02.2021 року постановою Південно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020р. у справі № 916/2294/20 залишено без змін.

03.03.2021р. господарським судом було видано наказ про примусове виконання рішення суду від 06.07.2020р. по даній справі.

09.08.2021р. до Господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд надійшла заява, відповідно до якої останнє просить суд зупинити виконання за наказом №916/2294/20 від 03.03.2021р., визнати наказ від 07.08.2020р. таким, що не підлягає виконанню.

09.08.2021 року ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд (вх. №2-1017/21 від 09.08.2021р.) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/2294/20до розгляду. Розгляд заяви призначено на "19" серпня 2021 р. о 12:40 год.

19.08.2021 року судом, з метою повного та всебічного розгляду заяви, враховуючи сталу практику ЄСПЛ щодо розумних строків для реалізації процесуальних прав та обов`язків учасників судового процесу, оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 26.08.2021р. о 12:40 год.

В судових засіданнях представник позивача заперечував проти доводів заявника, зазначених у заяві, просив суд відмовити в задоволенні зазначеної заяви ТОВ Південьтрансбуд .

Представник заявника в судових засіданнях надав відповідні пояснення, повністю підтримав вимоги заяви та просив її задовольнити.

Дослідивши заяву про визнання зазначеного наказу таким, що не підлягає виконанню та наявні у справі докази, суд враховує таке.

В обґрунтування поданої заяви відповідач (боржник) зазначає, що, по-перше, ТОВ Південьтрансбуд в рахунок погашення заборгованості за договором підряду № 6/10 від 06.10.2016р. та рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020рю у справі № 916/2294/20 сплачено Управлінню капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області грошові кошти в сумі 718178,83 грн.

На підставі зазначеного, за твердженням заявника, станом на 21.05.2021р. його заборгованість перед позивачем за договором підряду № 6/10 від 06.10.2016р. та рішенням суду від 08.12.2020р. складала 939591,43 грн.

По-друге, заявник зауважує, що відповідно до договору підряду № 6/10 від 06.10.2016р., укладеного між учасниками справи, заборгованість Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області перед ТОВ Південьтрансбуд з фактичних витрат з охорони об`єкта, яка виникла на підставі п.п. Ї п. 6.2. договору, станом на 21.05.2021р. склала 939591,43 грн. При цьому, зазначеними умовами договору підряду № 6/10 від 06.10.2016р. передбачено, що замовник зобов`язаний у разі призупинення робіт з вини замовника компенсувати генпідряднику фактичні витрати з охорони об`єкта на період зупинки.

Заявник вказує, що листом № 74 від 13.05.2019р. позивач повідомив про розроблення проектно-кошторисної документації з коригування проекту Будівництво мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с. Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса-Чорноморськ у зв`язку з виявленими горизонтальними деформаціями основи насипу підходів, що свідчить про заборону продовження виконання будівельних робіт до повідомлення позивачем відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю про коригування проектної документації з поданням копій документів, що підтверджують зазначені зміни.

Відтак, за висновком заявника, саме з вини Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області були призупинені роботи по будівництву мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с. Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса-Чорноморськ, що свідчить про виникнення у останнього обов`язку з компенсації ТОВ Південьтрансбуд фактичних витрат з охорони об`єкта на період зупинки робіт, зокрема, з вересня 2019 року по березень 2020 року.

Додатково заявник зазначає, що його фактичні витрати з охорони об`єкта на період зупинки робіт складались з витрат за спожиту електричну енергію, витрат, пов`язаних з оплатою праці та витрат на відрядження працівників товариства за період з вересня 2019р. по березень 2020р., які підлягають компенсації позивачем відповідачу на підставі п.п. Ї п. 6.2. договору підряду № 6/10 від 06.10.2016р.

Заявник, керуючись положеннями ст. 601 ЦК України, направив позивачу заяву № 28 від 21.05.2021р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка за твердженням заявника, була отримана управлінням 02.06.2021р.

На підставі зазначеного заявник робить висновок, що його зобов`язання перед Управлінням капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області за договором підряду № 6/10 від 06.10.2016р. та рішенням суду від 08.12.2020р. є припиненими в сумі 718178,83 грн. внаслідок його виконання згідно з платіжними дорученнями та в сумі 939591,43 грн. - внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог згідно із заявою ТОВ Південьтрансбуд № 28 від 21.05.2021р.

На переконання заявника, його обов`язок щодо сплати коштів управлінню в сумі 1657770,26 грн. відстуній повністю, що згідно зі ст. 328 ГПК України є підставою для визнання наказу № 916/2294/20 від 03.03.2021р. таким, що не підлягає виконанню.

19.08.2021 року Управлінням капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області до суду були надані пояснення (вх. № 22093/21), де останнє зазначило, що на лист ТОВ Південьтрансбуд щодо зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.05.2021 за № 28 Управлінням капітального будівництва була надана відповідь, відповідно до якої Управління не визнало вимоги відповідача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог 939 591 грн. 43 коп. та заперечило проти такого зарахування. Оскільки, між позивачем та відповідачем наявний спор щодо наявності зустрічних вимог, заява ТОВ Південьтранебуд не підлягає задоволенню.

Крім того, Управління не вважає, що роботи були призупинені з вини замовника, оскільки, подання про зміни можливе лише тоді, коли коригування проектної документації пройшло експертизу та затверджене відповідним органом.

Враховуючи, що Експертний звіт щодо розгляду проектної документації затверджено ДП Укрдержбудекспертиза 15.04.2020 року, розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 14.05.2020 за № 304/од-2020 погоджено проектну документацію за проектом Будівництво мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с. Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса-Чорноморськ , у ТОВ Південьтрансбуд відсутні правові підстави стверджувати, що роботи на об`єкті були зупинені з вини замовника. Отже відсутні підстави і вимагати компенсації за немов би надані послуги з охорони об`єкта на період зупинки (вересень 2019 - березень 2020) за п.6.2. Договору.

Додатково позивач зауважив, що відповідно до листа ГІП генеральної проектної організації ТОВ НВО Київбудіндустрія від 21.02.2019 № 210219/1:

Враховуючи виявлені деформації, та з метою запобігання їх збільшення, вважаємо за необхідне: терміново припинити роботи із відсипання насипу на примиканні до стоянів № 1 та № 4 .

Отже, рекомендації ТОВ Київбудіндустрія не поширювались на всі види робіт на об`єкті, а лише на ті, які зазначені вище. В свою чергу, позивач стверджує, що ТОВ Південьтрансбуд не зверталось до Управління з заявою щодо необхідності забезпечення охорони на об`єкті, з розрахунками витрат на охорону об`єкту тощо. Лише 03.04.2020р. Управління отримало лист про припинення підрядником охорони об`єкта з квітня 2020р.

Відтак, на думку позивача, заява ТОВ Південьтрансбуд про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.05.2021р. за № 28 не може бути задоволена.

У запереченнях ТОВ Південьтрансбуд на пояснення Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області (вх. № 22464/21 від 26.08.2021р.) заявник, серед іншого, зазначив про незаконність твердження позивача в поясненнях про те, що однією з умов, за наявності якої здійснюється зарахування, є настання строку виконання, оскільки згідно зі ст.601 ЦК України зарахуванню підлягають вимоги, строк виконання яких настав, а також вимоги, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

На переконання заявника, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином та, якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі ст.16 ЦК України та ст.20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду. При цьому, заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностроннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно, заявник вважає незаконними та необґрунтованими твердження управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області в поясненнях про те, що наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування виключає проведення зарахування у добровільному порядку. В свою чергу, управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області не зверталося до господарського суду для визнання одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог недійсним.

Крім того, заявник вказує, що зазначаючи в поясненнях про спірність вимог, які зараховані, в порушення вимог ст.74 ГПК України жодним чином не обґрунтовує спірності вимог та не надає жодного доказу на підтвердження спірності вимог.

Щодо зупинення роботи по будівництву мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с.Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса-Чорноморськ , посилаючись на умови договору підряду № 6/10 від 06.10.2016р. та п. 33 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011р., заявник наполягає, що саме з ініціативи Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області, яке є замовником будівництва, були зупинені роботи по будівництву мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с.Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса-Чорноморськ , що, в свою чергу, свідчить про наявність вини саме Управління в зупинені робіт по будівництву.

Враховуючи доводи, викладені ТОВ Південьтрансбуд в запереченнях, останнє вважає, що пояснення Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області є незаконними та необґрунтованими.

Розглянувши заяву ТОВ Південьтрансбуд про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частинами 1, 3 статті 327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Положеннями ч.1-4 ст. 328 ГПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Аналіз вказаної норми закону дає підстави вважати, що є такі підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню: - якщо такий наказ було видано помилково; - якщо обов`язок боржника відсутній у зв`язку з припиненням; - якщо обов`язок боржника відсутній у зв`язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою; - з інших причин.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997). Зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004 (заява №18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-III; "Ясіуньєне проти Латвії", заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53.

ЄСПЛ також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01 (рішення від 07.06.2005) ЄСПЛ вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Отже, дослідженню, в даному випадку, підлягають обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальним законодавством передбачено підстави, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підтвердження відсутності зобов`язань ТОВ Південьтрансбуд перед позивачем за рішенням Господарського суду Одеської області від 08.12.2020р. та виконання боржником наказу суду від 03.03.2021р. у справі № 916/2294/20 в сумі 718178,83 грн. заявником до суду надано: копію платіжного доручення № 110 від 25.03.2021р. на суму 535535,77 грн., копію платіжного доручення № 111 від 25.03.2021р. на суму 141864,88 грн., копію платіжного доручення № 112 від 25.03.2021р. на суму 13647,11 грн., копію платіжного доручення № 113 від 25.03.2021р. на суму 24499,07 грн. та копію платіжного доручення № 182 від 28.04.2021р. на суму 2632,00 грн., з відповідними призначеннями платежів про часткову сплату непідтвердженого авансового платежу, повну сплату річної відсоткової ставки, пені та витрат на оплату судового збору.

Відтак, відсутність зобов`язань ТОВ Південьтрансбуд за рішенням Господарського суду Одеської області від 08.12.2020р. в сумі 718178,83 грн. у зв`язку з добровільним його виконанням боржником, підтверджено належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Щодо припинення зобов`язань сторін в сумі 939591,43 грн. внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог згідно із заявою ТОВ Південьтрансбуд № 28 від 21.05.2021р., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 06.10.2016 року між Управлінням капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд (надалі - Генпідрядник) уклали договір підряду № 6/10, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання своїми силами і засобами, виконати роботи по будівництву мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с.Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса-Чорноморськ (45221000-2 Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів), за рахунок коштів місцевого бюджету (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. договору забезпечення робіт з будівництва об`єкта проектною документацією, її погодження у встановленому законодавством порядку покладається на замовника.

Умовами п.п. 5.6.1., 5.8.1. договору визначено, що генпідрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика, можливість доступу до нього замовника, субпідрядників, до прийняття закінчених робіт замовником. Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва до його прийняття замовником несе генпідрядник, крім випадків, коли це сталось внаслідок обставин, що залежали від замовника.

Згідно п.п. д) п. 6.4. договору генпідрядник зобов`язаний під час виконання робіт нести всю відповідальність за дотримання на об`єкті вимог чинного законодавства України щодо охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки і відповідати за збереження об`єкта протягом всього часу виконання на об`єкті робіт за договором до передачі цього об`єкта замовнику.

Підпунктами а), д) пункту 6.2. договору передбачено зобов`язання замовника своєчасно, відповідно до умов договору надати будівельний майданчик під спорудження об`єкта, забезпечити точки підключення водопостачання та електропостачання, передати генпідряднику проектну та дозвільну документацію на будівництво об`єкта, своєчасно попереджати генпідрядника про всі зміни у обсягах і складі виконання робіт і проектній документації на будівництво об`єктів.

Підпунктом ї) пункту 6.2. договору встановлено, що у разі призупинення робіт з вини замовника, він компенсує генпідряднику фактичні витрати з охорони об`єкта на період зупинки робіт, чи здійснює охорону об`єкту власними силами та відповідає за збереження об`єкту.

Як вбачається з листа № 74 від 13.05.2019р. Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області, як замовник будівництва, повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд про розроблення проектно- кошторисної документації з коригування проекту Будівництво мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с.Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса-Чорноморськ у зв`язку з виявленими горизонтальними деформаціями основи насипу підходів.

Відповідно до п.33 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011р., у разі коригування проектної документації замовник (його уповноважена особа) протягом трьох робочих днів повідомляє відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. Продовження виконання будівельних робіт без повідомлення про внесення змін забороняється.

Суд погоджується з доводами заявника, що з ініціативи Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області, яке є замовником будівництва, були зупинені роботи по будівництву мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с.Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса-Чорноморськ .

Фактичні витрати ТОВ Південьтрансбуд з охорони об`єкта на період зупинки робіт з вересня 2019 року по березень 2020 року, зокрема, витрати за спожиту електричну енергію, витрати з оплати праці та витрати на відрядження працівників товариства, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

ТОВ Південьтрансбуд направило на адресу Управління заяву № 28 від 21.05.2021р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, якою заявлено про припинення зобов`язань на виконання договору підряду № 6/10 від 06.10.2016р. та рішення Господарського суду Одеської області від 08.12.2020р. у справі № 916/2294/20 зарахуванням зустрічних однорічних вимог на суму 939591,43 грн., що вбачається з копії поштової накладної №5400500191437, опису вкладення в лист і фіскального чеку.

Позивачем отримано заяву № 28 від 21.05.2021р. 02.06.2021р., що судом перевірено на офіційному сайті Укрпошти за трек-номером відповідного відправлення № 5400500191437, а також підтверджено представником Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області під час розгляду заяви.

Відповідно до частин першої - третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 ГК України, статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.

Вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено стороною, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї. Наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц Великою Палатою Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) також зазначено, що інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості.

У постановах від 28.02.2018 у справі № 910/4312/17, від 04.07.2018 у справі № 910/16430/16, від 05.07.2018 у справі № 914/3013/16, від 19.07.2018 у справі № 910/14503/16, від 26.09.2018 у справі № 910/20105/17, від 04.04.2019 у справі № 918/329/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає, що відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином. Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 уточнив висновки Верховного Суду щодо застосування норм права (статей 601, 602 ЦК України) таким чином.

Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Суд зазначає, що наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони.

Ні стаття 203 Господарського кодексу України, ні стаття 601 Цивільного кодексу України не визначають порядку і форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину. Таким чином, така заява здійснюється за загальними правилами про правочини. Здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент висловлення учасником відповідних правовідносин волевиявлення у відповідній формі, зокрема письмовій, що містить чітке однозначне волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Інша сторона має право заперечити заявлену вимогу про залік у зв`язку, наприклад, з недійсністю вимоги або відсутністю передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України умов для заліку.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України і статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області не зверталося до суду з позовними вимогами про визнання недійсним правочину - заяви ТОВ Південьтрансбуд про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 939591,43 грн. за рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/2294/20.

Також, суд погоджується з доводами заявника та відхиляє твердження позивача, як необґрунтовані, про спірність вимог, які зараховані, оскільки останній в поряшення вимог ст. 74 ГПК України жодним чином не довів спірності вимог та не надав достатніх доказів на підтвердження спірності таких вимог.

Відповідно до ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості кожної зі сторін за договором на дату вчинення одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заяві про зарахування зустрічних вимог, не надав доказів відсутності цієї заборгованості, а докази, надані заявником є більш вірогідними, ніж докази позивача, суд погоджується з висновками заявника про безспірність заборгованості.

З огляду на дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутність заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, суд приходить до висновку, що дані обставини свідчать про наявність всіх необхідних умов, передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України, для здійснення такого зарахування, тому судом приймається заява ТОВ Південьтрансбуд про зарахування зустрічних однорідних вимог, як підстава для визнання наказу Господарського суду Одеської області від 03.03.2021 року у справі №916/2294/20 таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 4 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 79, 86, 233, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд (вх. №2-1017/21 від 09.08.2021р.) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/2294/20 - задовольнити.

2. Визнати наказ Господарського суду Одеської області від 03.03.2021р. у справі №916/2294/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Південьтрансбуд на користь Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеської області коштів непідтвердженого авансового платежу у розмірі 1 477 759 грн. 20 коп., річної відсоткової ставки в розмірі 141 864 грн. 88 коп., пені в розмірі 13 647 грн. 11 коп. та витрат на оплату судового збору в сумі 24 499 грн. 07 коп. - таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили 26.08.2021р. та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 31.08.2021р.

Суддя О.В. Цісельський