Рішення

від 16.12.2020 по справі 920/938/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.2020 Справа № 920/938/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/938/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМ-ЦЕНТР" (вул. Вербицького, буд. 16, офіс 1, м. Київ, 02121),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСА-ГРУПП" (вул. Привокзальна, буд. 25, каб. 4, м. Суми, 40022),

про стягнення 78222 грн 40 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача - Вишняк О.Є.;

від відповідача - не з`явився;

УСТАНОВИВ:

09.09.2020 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 78222 грн 40 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №4917 від 01.11.2017.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.09.2020 відкрите провадження у справі № 920/938/20, відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; зазначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 6 ст. 252 ГПК України); наданий позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.

Статтею 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У період з 13.10.2020 по 04.11.2020 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала на лікарняному.

Ухвала суду від 10.09.2020 отримана відповідачем 05.10.2020.

26.10.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 9395 від 26.10.2020, поштове відправлення від 20.10.2020), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що постачання товару позивачем відповідачу не здійснювалось, видаткові накладні №РН-0001685 від 11.11.2017, № РН-0001662 від 07.11.2017 не підписувались відповідачем та не завірялись печаткою, як і акт звірки за період з 01.09.2017 по 31.12.2017. Зважаючи на недостатність часу, відповідач не може надати оцінку дійсності представленому позивачем договору, оскільки на момент формування відзиву примірник договору № 4917 від 01.11.2017 у відповідача відсутній (проводиться пошук даного документа), а підпис на договорі представленому позивачем ймовірно не належить керівнику ТОВ "Теса-Групп". Водночас, відповідачем дійсно здійснювався безготівковий переказ коштів позивачу в сумі 50 000,00 грн., проте підстави для здійснення даної оплати є нез`ясованими, що також потребує додаткового часу для встановлення обставин, а також вирішення питання про формування і подання позову про стягнення помилково перерахованих коштів.

26.10.2020 відповідач подав клопотання (вх. №3241к від 26.10.2020), в якому просить суд виключити документи, зокрема видаткові накладні №РН-0001685 від 11.11.2017, № РН-0001662 від 07.11.2017 та акт звірки за період з 01.09.2017 по 31.12.2017 з числа доказів, визнавши їх недопустимими.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.11.2020 відкладено розгляд справи по суті до 23.11.2020; зобов`язано позивача подати оригінали доданих до позовної заяви документів, а саме договору поставки № 4917 від 01.11.2017, видаткових накладних №РН-0001685 від 11.11.2017, № РН-0001662 від 07.11.2017 та акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2017 по 31.12.2017 для огляду судом.

23.11.2020 позивач подав клопотання (вх. №3533к від 23.11.2020), в якому просить суд призначити судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін для надання позивачем суду для огляду оригіналів документів; викликати сторони в судове засідання.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.11.2020 відкладено та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 07.12.2020, 14:00; зобов`язано позивача подати оригінали доданих до позовної заяви документів, а саме договору поставки № 4917 від 01.11.2017, видаткових накладних №РН-0001685 від 11.11.2017, № РН-0001662 від 07.11.2017 та акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2017 по 31.12.2017 для огляду судом в судовому засіданні 07.12.2020.

У судовому засіданні 07.12.2020, за участю представника позивача, судом оглянуто оригінали доданих до позовної заяви документів, а саме договору поставки № 4917 від 01.11.2017, видаткових накладних №РН-0001685 від 11.11.2017, № РН-0001662 від 07.11.2017 та акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2017 по 31.12.2017 (наявні в матеріалах справи копії документів є тотожними оглянутим оригіналам), постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 16.12.2020, 14:30.

Відповідача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи ухвалою суду від 07.12.2020, що надіслана поштою за місцезнаходженням ТОВ Теса-групп 08.12.2020.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

01.11.2017 між сторонами було укладено договір поставки № 4917, за умовами якого позивач зобов`язується передати у власність відповідача цемент, а останній зобов`язується прийняти товар і розрахуватися з позивачем.

Партією товару вважається погоджена сторонами кількість товару передана покупцю постачальником, що підтверджується видатковою накладною (п. 1.2. договору).

Загальна сума договору складається з сумарної вартості усіх видаткових накладних, що виписуються постачальником під час дії цього договору (п. 1.3. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2017 року, а в частині розрахунків - до повного виконання. Якщо сторони за два тижні до кінцевого терміну договору не виявили бажання про розірвання відносин, договір вважається пролонгованим та той самий термін та на тих самих умовах.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна, кількість та марка товару вказується в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що виписуються постачальником, які є невід`ємною частиною цього договору.

Датою передачі товару вважається дата видаткової накладної (п. 3.3. договору).

Згідно з п. 3.4. договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця після його поставки покупцю та отримання оплати постачальником.

За умовами п. 5.2. договору, покупець зобов`язаний розрахуватися з постачальником в повному розмірі протягом 3 (трьох) банківських днів з дня відвантаження партії товару.

Матеріалами справи, зокрема видатковими накладними № РН-0001685 від 11.11.2017 на суму 64387 грн. 40 коп., № РН-0001662 від 07.11.2017 на суму 63835 грн. підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 128222 грн 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов`язань щодо повної оплати отриманого товару, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 78222 грн 40 коп. за поставлений товар.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

За ст. ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

За приписами ст.ст. 74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що факт передачі позивачем та отримання відповідачем товару за договором на загальну суму 128222 грн 40 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема видатковими накладними.

Товар частково оплачений відповідачем, про що свідчить платіжне доручення №527 від 14.11.2017. Згідно з актом звірки станом на 01.01.2018 відповідач визнав заборгованість перед позивачем в сумі 78222 грн. 40 коп., однак не розрахувався за товар у повному обсязі у встановлений строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Посилання відповідача про те, що постачання товару не здійснювалось, видаткові накладні №РН-0001685 від 11.11.2017, № РН-0001662 від 07.11.2017 не підписувались відповідачем та не завірялись печаткою, як і акт звірки за період з 01.09.2017 по 31.12.2017, а підпис на договорі представленому позивачем ймовірно не належить керівнику ТОВ "Теса-Групп" суд не приймає до уваги, оскільки відповідач не подав жодних доказів на їх підтвердження.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

В матеріалах справи відсутні докази визнання укладеного між сторонами договору недійсним.

У судовому засіданні 07.12.2020 судом оглянуто оригінали доданих до позовної заяви документів, а саме договору поставки № 4917 від 01.11.2017, видаткових накладних №РН-0001685 від 11.11.2017, № РН-0001662 від 07.11.2017 та акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2017 по 31.12.2017; встановлено, що наявні в матеріалах справи копії документів є тотожними оглянутим оригіналам. Правові підстави для виключення вказаних доказів суд не вбачає.

За приписами ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Судом встановлено, що у видаткових накладних №РН-0001685 від 11.11.2017, № РН-0001662 від 07.11.2017 наявні найменування постачальника та одержувача товару, назва документа, дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі). Також у накладних наявні підписи, засвідчені печатками сторін, в тому числі підпис засвідчений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСА-ГРУПП" зі сторони одержувача товару.

В акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2017 по 31.12.2017 містяться найменування сторін, назва документа, дата складання, підписи сторін, засвідчені печатками товариств, в тому числі підпис засвідчений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСА-ГРУПП", назви посад осіб, які підписали документ.

Доказів протиправності використання своєї печатки чи доказів її викрадення, втрати відповідач не подав. У суду відсутні підстави вважати, що печатка товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСА-ГРУПП" використовувалась не на розсуд відповідача чи всупереч його волі.

Разом з цим, відсутність у видаткових накладних та акті звірки даних, що дають змогу ідентифікувати особу, за наявності її підпису у накладній, який засвідчений відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчити про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна, акт звірки є неналежним доказом у справі.

Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСА-ГРУПП", як юридичної особи, у здійсненні господарської операції за накладними №РН-0001685 від 11.11.2017, № РН-0001662 від 07.11.2017.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 по справі № 910/19702/17.

З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованими та не приймає посилання відповідача на відсутність у видаткових накладних та акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2017 по 31.12.2017 посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, як на підставу для невизнання господарської операції.

Враховуючи встановлений судом факт поставки позивачем відповідачу товару відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №4917 від 01.11.2017, факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо повної оплати поставленого позивачем товару, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 78222 грн 40 коп. основного боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСА-ГРУПП" (вул. Привокзальна, буд. 25, каб. 4, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 39383446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕМ-ЦЕНТР" (вул. Вербицького, буд. 16, офіс 1, м. Київ, 02121, код ЄДРПОУ 37257792) 78222 грн 40 коп. заборгованості за поставлений товар, 2102 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 21.12.2020.

Суддя Є.А. Жерьобкіна