Рішення від 10.12.2020 по справі б-23/75-02(н.р.б-7346/2-19)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № Б-23/75-02(н.р.Б-7346/2-19)

Господарський суд Харківської області у складі: судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

від позивача - не направив уповноваженого представника до судового засідання, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

від відповідача - адвокат Сивак А.Ю. (за довіреністю від 10.01.2018; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1359 від 14.11.2005),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області справу (922/2454/19)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", с. Подвірки про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5",

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" про стягнення 12256363,93 грн, з яких 6654854,20 грн пені, 1813145,35 грн 3% річних, 3788364,38 грн інфляційних. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу природного газу № 1201/1718-БО-32 від 22.09.2017.

Ухвалою суду від 08.08.2019 (суддя Аріт К.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

До суду відповідачем подано відзив (вх. 20475 від 27.08.2019), в якому частково заперечує проти заявлених позовних вимог частково. Так, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині 6654854,20 грн пені, оскільки вважає, що у зв`язку з тим, що підприємство відповідача перебуває у процедурі банкрутства та діє мораторій, під час якого, крім іншого, заборонено нараховувати пеню.

Крім того, вказує на те, що позивачем в розрахунку інфляційних втрат, заявлених до стягнення, допущено помилку, а саме, застосовано індекс інфляції із застосуванням більш ніж один десятковий знак після коми. Зважаючи на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині 47872,39 грн втрат від інфляції. До відзиву доданий контррозрахунок відповідача щодо зазначених у відзиві обставин.

04.10.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання (вх. 23849), в якому просить закрити провадження у справі в частині стягнення 1813145,35 грн - 3% річних; 3788364,38 грн - інфляційних втрат. Клопотання обґрунтовано тим, що ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" згідно із заявою №01-12/1531 від 02.10.2019 здійснило припинення зарахуванням частини грошових зобов`язань, до яких, крім іншого, увійшли зазначені вимоги. Зважаючи на викладене, вважає, що предмет спору у вказаній частині вимог відсутній.

Позивачем подані заперечення (вх. 25464 від 23.10.2019) на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 04.11.2019 матеріали справи № 922/2454/19 передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах провадження у справі № Б - 23/75-02 про банкрутство, яке знаходиться на розгляді у судді Усатого В.О.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу передано для розгляду судді Усатому В.О., який розглядає справу про банкрутство ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (справа № Б-23/75-02 (н.р. Б-7346/2-19).

Ухвалою суду від 25.02.2020 прийнято справу № 922/2454/19 до розгляду в межах справи № Б-23/75-02 про банкрутство АТ "Харківська ТЕЦ-5", призначено підготовче засідання.

До суду від відповідача надійшло клопотання (вх. 5847 від 05.03.2020), в якому просить суд : закрити провадження у справі в частині стягнення 1813145,35 грн - 3% річних; 3788364,38 грн - інфляційних втрат. Клопотання обґрунтовано тим, що ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" згідно із заявою №01-12/1531 від 02.10.2019 здійснило припинення зарахуванням частини грошових зобов`язань, до яких, крім іншого, увійшли зазначені вимоги. Зважаючи на викладене, вважає, що предмет спору у вказаній частині вимог відсутній.

Суд зауважує на тому, що зазначене клопотання фактично повністю дублює раніше подане клопотання (вх. 23849 від 04.10.2019), отже, суд долучає його до матеріалів справи та вказує на те, що розгляду підлягає клопотання, яке подано раніше. Прохальна частина зазначених клопотань та їх мотивувальна частина є повністю ідентичними.

Ухвалою суду від 27.05.2020 зупинено провадження у справі № 922/2454/19 до розгляду по суті та набрання законної сили рішенням у справі № 922/375/20 за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України" до ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 01-12/1531 від 02.10.2019 про припинення зарахування зобов`язань на суму 5 601 509,73 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2020 поновлено провадження у справі № Б-23/75-02 (н.р.Б-7346/2-19). Призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 10.11.2020.

10.11.2020 до суду від ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" надійшло клопотання (вх. 26218) про зменшення неустойки (пені). В клопотанні (вх. 26218 від 10.11.2020) відповідач просить суд зменшити заявлений АТ "НАК "Нафтогаз України" у справі розмір неустойки (пені) до 332 742, 71 грн (5% від заявленого). Підставами для зменшення заявленого АТ "НАК "Нафтогаз України" розміру пені до 332 742, 71 грн (5% від заявленого) вважає наступне. Відповідач заявляє, що повністю оплатив 185 189 786,88 грн заборгованості за природний газ поставлений за договором № 12001/1718-БО-32 від 22.09.2017 ще 23.03.2019 до звернення позивача з позовною заявою до господарського суду. Наводить остаточні розрахунки за фактично переданий природний газ у відповідні періоди, з прикладами дострокового сплачення природного газу, прострочення у 2, 52, 58 днів, - вважає незначним простроченням, а отже, на думку заявника, дані строки можуть враховуватися судом як одна з обставин, яка має істотне значення для зменшення розміру штрафних санкцій. Також ПрАТ "Харківська ТЕЦ-п" вважає, що оскільки пеня є санкцією за невиконання зобов`язання, то при зменшенні розміру пені, позивач не нестиме значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі. Зокрема, на думку заявника, ще однією обставиною, яка має враховуватися судом при вирішенні питання про зменшення заявленої до стягнення суми пені, є те, що відповідач не є кінцевим споживачем газу, купує його для виробництва теплової енергії, а оплата поставленого позивачем газу залежить від розрахунків з відповідачем за спожиту теплову енергію. Зрештою ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" зазначає, що наявність заборгованості має істотний негативний вплив на фінансовий стан відповідача і не дозволяє в повному обсязі здійснювати розрахунки з постачальниками палива.

Крім того, 10.11.2020 від ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" надійшла заява (вх. 26219) про відстрочення виконання рішення. В заяві (вх. 26219 від 10.11.2020) відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду до 01.05.2021. Заявник зазначає, що примусове виконання рішення у справі, може вплинути на дотримання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" належного рівня розрахунків за природний газ згідно з укладеними договорами та може призвести до невидачі постачальником номінацій, припинення газопостачання (транспортування, розподілу природного газу); може зупинити роботу електроустановок відповідача, що, на думку заявника, ставить під загрозу дотримання функцій постачальника допоміжних послуг та функціонування ОЕС України в цілому; унеможливить своєчасну виплату заробітної плати працівникам. На думку відповідача примусове стягнення коштів на виконання рішення може унеможливити своєчасне виконання умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості за природний газ. Посилається на те, що незадовільний стан розрахунків основних споживачів відповідача на ринку електричної енергії та теплопостачання також мають негативний вплив на фінансовий стан відповідача, що ускладнює виконання рішення.

До суду від позивача надійшли заперечення (вх. 4940 та вх. 4941 від 03.12.2020) на клопотання відповідача про зменшення розміру пені та відстрочення виконання рішення.

У запереченнях вказує на те, що на думку позивача відсутні правові підстави для задоволення зазначених клопотань.

За результатами судового засідання 10.11.2020 постановлено ухвалу, якою крім іншого, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.11.2020.

В судове засідання 11.11.2020 позивач уповноваженого представника не направив, заслухавши пояснення представника відповідача, суд ухвалою від 11.11.2020 відклав розгляд справи по суті на 10.12.2020.

В судове засідання 10.12.2020 позивач не направив уповноваженого представника, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, закінчення встановленого процесуальним законом строку її розгляду, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 10.12.2020 представник відповідача частково заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві та оголосив суду зміст клопотання про відстрочення судового рішення. Щодо клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені то зазначив про те, що відповідач вважає, що нарахування пені є неправомірним, та не визнається відповідачем, однак, у разі якщо суд дійде протилежного висновку, а саме, про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в цій частині, то просить зменшити заявлений до стягнення розмір пені.

Заслухавши пояснення представника відповідача та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.09.2017 між АТ НАК "Нафтогаз України" та ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" укладено договір № 1201/1718-БО-32 купівлі-продажу природного газу.

На виконання умов договору АТ "НАК "Нафтогаз України" передав у власність ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" природний газ на загальну суму 185189786,88 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу та не заперечується ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5".

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У зв`язку з тим, що ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" здійснював несвоєчасні розрахунки за отриманий газ, що мало наслідком утворення заборгованості, на яку АТ "НАК Нафтогаз" нараховано та заявлено позовні вимоги про стягнення у даній справі: пеню, 3% річних та втрати від інфляції.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи та правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У пункті 8.1 Договору сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Судом встановлено, що відповідачем не належно виконувались умови договору щодо своєчасного розрахунку, отже відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання. Зважаючи на це, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування 3% річних та втрат від інфляції.

Перевіривши період заявлених до нарахування 3% відсотків річних та інфляційних втрат, суд зазначає про те, що періоди нарахування та розрахунок річних є арифметично правильним та відповідає умовам договору та вимогам закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині 3% річних у сумі 1813145,35 грн.

Щодо нарахованих та заявлених до стягнення втрат від інфляції, то суд зазначає про наступне.

Судом встановлено, що позивачем не враховано п. 7 "Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін", затверджених наказом Державної статистики України від 01.07.2013 року № 190, згідно яких у публікаціях та офіційних повідомленнях дані щодо індексів споживчих цін наводяться з одним десятковим знаком після коми.

Також, відповідно до листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 року № 62-97р., п. 7 "Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін", затверджених наказом Державної статистики України від 01.07.2013 року № 190, в розрахунках, у публікаціях та офіційних повідомленнях дані щодо індексів споживчих цін наводяться з одним десятковим знаком після коми.

Однак, вказані положення позивачем не враховано при розрахунку суми інфляційних втрат, що призвело до безпідставного нарахування інфляційних втрат у розмірі 47 872,39 грн, тому позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 3740491,99 грн.

Суд звертає увагу, що правильність висновків господарського суду щодо застосування індексу споживчих цін з одним десятковим знаком після коми при визначенні інфляційних втрат підтверджена судом касаційної інстанції у справі № 922/1986/16.

Щодо посилання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" у клопотанні (вх. 23849 від 04.10.2019 та тотожному клопотанні вх. 5847 від 05.03.2020), в якому просить суд закрити провадження у справі № 922/2454/19 в частині стягнення 1813145,35 грн 3% річних та 3788364,38 грн інфляційних втрат, на те, що ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" згідно із заявою № 01-12/1531 від 02.10.2019 здійснило припинення зарахуванням частини грошових зобов`язань, до яких, крім іншого, увійшли 3% річних та втрати від інфляції у розмірі, заявленому до стягнення позивачем у даній справі, то судом встановлено те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 22.06.2020 у справі № 922/375/20 задоволено позов НАК "Нафтогаз України" та визнано недійсним односторонній правочин ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" - заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.10.2019 № 01-12/1531 про припинення зарахування зобов`язань на суму 5601509,73 грн. Рішення набрало законної сили.

З огляду на викладене, вимоги ПрАТ" Харківська ТЕЦ-5", викладені у клопотанні вх. 23849 від 04.10.2020 та тотожному клопотанні 5847 від 05.03.2020, не обґрунтовані, а підстави для задоволення клопотання (вх. 23849 від 04.10.2019 та 5847 від 05.03.2020) відсутні, тому суд відмовляє у його задоволенні.

Розглянувши заявлені вимоги в частині пені, суд зазначає про наступне.

Господарським судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2002 порушено провадження у справі № Б-23/75-02 про банкрутство Державного підприємства "Харківська ТЕЦ-5" (код ЄДРПОУ 05471230) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В процесі розгляду справи про банкрутство назва боржника змінювалася.

Справу про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" порушено до набрання чинності змін, внесених Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI та постанову про визнання боржника банкрутом на час звернення позивача з позовом у даній справі не прийнято, тому застосуванню підлягає попередня редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону про банкрутство (у відповідній редакції) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань.

Суд зазначає, що частина 4 статті 12 Закону про банкрутство встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов`язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов`язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство (аналогічний висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 по справі № 922/2781/18).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів введений ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2002 року не передбачав його дію тільки щодо конкурсної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2011 у справі № Б-23/75-02 роз`яснено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який був введений ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2002 заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеня), заборонено застосовувати інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів) та заборонено стягнення на підставі виконавчих документів, як за тими вимогами (виконавчими документами), які виникли (були видані) до моменту введення мораторію так і за тими вимогами (виконавчими документами), які виникли (були видані) після введення мораторію за винятком вимог, передбачених в ч. 6 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, за наявності чинної ухвали суду від 16.12.2002 (якою введено мораторій) та ухвали суду від 28.04.2011 (якою роз`яснено ухвалу) нарахування позивачем пені відповідачу в період дії мораторію є неправомірним.

Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 922/1852/19 у спорі між тими ж сторонами.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як встановлено та зазначено вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.04.2011 у справі № Б-23/75-02 роз`яснено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який був введений ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2002 заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеня), заборонено застосовувати інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів) та заборонено стягнення на підставі виконавчих документів, як за тими вимогами (виконавчими документами), які виникли (були видані) до моменту введення мораторію так і за тими вимогами (виконавчими документами), які виникли (були видані) після введення мораторію за винятком вимог, передбачених в ч. 6 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначена ухвала, постановлена у ДАНІЙ КОНКРЕТНІЙ справі, є чинною, не скасована в установленому Законом порядку, а, отже, є обов`язковою до виконання відповідно до вищенаведених приписів Закону.

Крім того, суд зауважує на тому, що у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 922/1852/19 у спорі МІЖ ТИМИ Ж СТОРОНАМИ підтверджено правомірність такого висновку з посиланням та чинну ухвалу Господарського суду Харківської області про роз`яснення.

Отже, суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у складі касаційного господарського суду і у справі, за участю тих самих сторін (між тими ж сторонами).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 6654854,20 грн.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність правових відстав для задоволення вимог в частині стягнення пені, то клопотання відповідача про зменшення її розміру судом не розглядається.

З урахуванням висновку господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем за звернення до суду з позовом у даній справі підлягає розподілу відповідно до статті 129 ГПК України пропорційно задоволених вимог.

Дослідивши матеріали, додані заявником до заяви про надання відстрочки виконання рішення суду, заслухавши пояснення представника боржника, суд встановив наступне.

Звертаючись до господарського суду із відповідною заявою, заявник зазначає наступне: боржник ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" забезпечує виробництво теплової та електричної енергії. У жовтні 2020 року починається опалювальний сезон у місті Харкові та Харківській області. Початок та забезпечення належного проведення якого повинен виконати, в тому числі, ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5".

Наведені обставини зумовлюють необхідність створення запасу палива, яким є природний газ, що потребує мобілізації ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" значного обсягу грошових коштів.

Як вважає боржник у разі примусового виконання рішення суду на початку опалювального сезону це може створити загрозу для створення відповідного запасу палива та зрив початку опалювального сезону.

Натомість, у травні 2021 року опалювальний сезон скінчиться, крім того, боржник отримає розрахунок за надані послуги з теплопостачання, що надасть змогу належним чином та без загроз для роботи підприємства та територіальної громади здійснити виконання судового рішення.

Розглянувши доводи боржника, викладені в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду, судом встановлено наступне.

Постановою Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 33/229-04, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Сулу України від 13.12.2012 № 18-рп/20121; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012'): відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Частиною 4 наведеної статті 331 ГПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2)стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов`язано з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України). Також, суд враховує наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Так, в силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, надавши оцінку обставинам щодо вини відповідача (боржника), суд зазначає про наступне.

Заявлені у даній справі вимоги АТ "НАК Нафтогаз України" стосуються стягнення не основного боргу, а стягнення 3% річних та втрат від інфляції. При цьому, суд враховує те, що основний борг за договором № 1201/1718-БО-32 відповідачем сплачено в повному обсязі ще в березні 2019 році, що не заперечується позивачем.

Суми нарахувань складають лише 6,6 відсотка від погашеної відповідачем суми заборгованості за договором.

Суд приймає до уваги та враховує, що згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19, при вирішенні питання про надання відстрочення виконання рішення суду згідно зі ст. 331 ГПК України суд має враховувати ту обставину, що предметом спору між сторонами є виключно суми нарахувань на погашену основну заборгованість.

На підставі п. 5 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, п. 7.9.4 "Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж", затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71, п. 9.7 ДБН В.2.5-39:2008 "Теплові мережі" включення систем опалення здійснюється власниками теплових господарств за узгодженням з теплопостачальними організаціями за умови, якщо протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря не перевищує +8 С. Рішення про початок опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями.

Боржником до заяви про відстрочення виконання рішення суду додані розпорядження Харківської обласної державної адміністрації та Харківського міського голови стосовно сезонів 2020/2021 років.

За змістом п. 11 Положення № 867 виробник теплової енергії для постачання природного газу повинен, зокрема, виконувати таку умову як досягнення станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівня розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) не нижче 90 відсотків ( у період з 01.10.2019 до 01.05.2021 - не нижче 60 відсотків).

Умови п. 5.1 запропонованих позивачем до укладання договорів постачання природного газу на опалювальний період 2020/2021 рр передбачають обов`язок ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" здійснювати оплату природного газу виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду з остаточним розрахунком до 25го числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до п. 3.2.3 "Положення про порядок оцінки готовності об`єктів електроенергетики до роботи в осінньо - зимовий період", затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 07.07.2006 № 231, для теплових електроцентралей, для яких основним паливом є газ, в якості умови готовності до роботи в ОЗП визначено утворення десятиденного запасу мазуту для забезпечення їх роботи мінімальним складом генеруючого обладнання.

Отже, суд вважає обґрунтованим твердження заявника ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" про необхідність мобілізації ним значної суми грошових коштів для виконання таких задач.

Суд погоджується та вважає правомірними твердження заявника ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" про те, що примусове виконання рішення на початку та в період опалювального сезону може вплинути на дотримання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" належного рівня розрахунків за природний газ, що, в свою чергу, матиме наслідком невидачу постачальником номінацій, припинення газопостачання (транспортування, розподілу природного газу) та поставити під загрозу проведення у місті Харкові та області опалювального сезону 2020-2021 роки.

За висновком суду є безпідставними посилання заявника ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" в якості підстав для відстрочення рішення суду до травня 2021 року на обговорення та можливе введення нових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та інше. Так, ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" вважає та зазначає, що введення нових тарифів дозволить підприємству отримати належні кошти за надання відповідних, які ним будуть спрямовані на виконання рішення суду та погашення присудженої до стягнення заборгованості перед АТ "НАК "Нафтогаз України".

Однак, суд зауважує на тому, що судові рішення не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні прийматись на підставі дійсних обставин та норм чинного законодавства.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до ч. 1, ч. 3 статті 69 Закону України "Про ринок електричної енергії" для забезпечення надійної роботи ОЕС України належної якості електричної енергії функціонує єдиний ринок допоміжних послуг. На ринку допоміжних послуг надаються послуги для забезпечення :

1) регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме забезпечення резервів підтримки частоти (первинне регулювання); резервів відновлення частоти (вторинне регулювання); резервів заміщення (третинне регулювання);

2) підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в ОЕС України, а саме: послуги з регулювання напруги та реактивної потужності; послуги із забезпечення відновлення функціонування ОЕС України після системних аварій.

На підставі абз. 2 ч. 6 статті 69 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідач в якості виробника електричної енергії має обов`язок надавати допоміжні послуги.

Згідно з відомостями офіційного веб-сайту НЕК "Укренерго" робота ОЕС України характеризується дефіцитом забезпечення резервами (пропозиції допоміжних послуг).

Судом враховується те, що примусове виконання на початку опалювального сезону рішення суду у даній справі може призвести до втрати боржником необхідного резерву (ресурсу), розбалансування його систем, зупинення електроустановок, втрати можливості належним чином здійснювати взяті на себе зобов`язання та виконання обов`язків, що поставить під загрозу дотримання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" функцій постачальника допоміжних послуг та нормальне функціонування ОЕС України.

Судом не приймаються як належні обґрунтування підстав для надання відстрочення виконання рішення суду посилання ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на введення постановою НКРЕКП № 766 від 08.04.2020 необґрунтованих цінових обмежень на вартість послуг балансування та негативний вплив таких обмежень на фінансовий стан боржника.

Однак, при вирішенні заяви про відстрочення виконання рішення суд враховує: присуджені до стягнення у даній справі грошові кошти не є основним боргом, а є лише втратами від інфляції та 3 відсотки річних, основний борг сплачений ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" АТ "НАК "Нафтогаз України", присуджені до стягнення штрафні санкції складають не більше 7% від суми основного боргу (який як зазначено сплачено боржником); станом на момент звернення із заявою про відстрочення виконання рішення боржник потребує акумуляції значної суми грошових коштів, необхідних йому для організації та належного початку опалювального періоду в місті та області.

Крім того, суд зазначає, що період відстрочення, який просить надати відповідач, не є значним.

З огляду на встановлені судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду (вх 26219 від 10.11.2020).

Керуючись ст. ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 129, 169, 195, 207, 233, 237-240, 331 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 1813145,35 грн - 3% річних; 3740491,99 грн втрат від інфляції.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 83304,56 грн судового збору за звернення з позовом у справі.

Задовольнити заяву ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (вх. 26219 від 10.11.2020) про відстрочення виконання рішення.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі № Б-23/75-02 (н.р.Б-7346/2-19) до 01.05.2021.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Позивач: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720);

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки код ЄДРПОУ 05471230)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п. п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "21" грудня 2020 р. (19.12.20-20.12.20 субота та неділя).

Суддя В.О. Усатий