Рішення

від 21.12.2020 по справі 160/13317/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Справа № 160/13317/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (далі - ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ ) звернулося до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС України у місті Києві від 15 червня 2020 року № 193111;

- зобов`язати ГУ ДПС України у місті Києві вчинити дії, а саме виключити товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (код ЄДРПОУ 42751322) з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було отримано рішення Комісії ГУ ДПС України у м. Києві від 15 червня 2020 року № 193111, згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 встановлено відповідність ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Вищезазначене рішення комісії ГУ ДПС у місті Києві не містить жодної належної мотивації, підстав та причин віднесення ТОВ ПРОФ- ІНДУСТРІЯ до переліку ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ з посиланнями на відповідні документи. Наслідками рішення комісії ГУ ДПС у місті Києві від 15 червня 2020 року № 193111 є повна паралізація роботи підприємства, неможливість виплачувати заробітну плату працівникам, та як наслідок - відсутність господарської мети існування ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ . Наголошує на тому, що товариство не відповідає жодному з 8 підкритерїїв ризиковості платника податку, що підтверджують надані платником податків статутні документи підприємства, а також первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження обґрунтованості формування власного податкового обліку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року відкрито провадження по вказаній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

10.11.2020 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому він не погоджується з позовною заявою, в задоволенні позовних вимог просить відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що рішеннями Комісії ГУ ДПС у м. Києві відмолено ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ у реєстрації податкових накладних, підставами для відмови є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Комісія ГУ ДПС у м. Києві в своїй роботі на момент прийняття оскаржуваного рішення керувалася вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Зауважив, що при розгляді документів, наданих позивачем до розгляду на підтвердження реальності здійснення господарської операції Комісією було встановлено що наданими документами не можливо підтвердити реальність здійсненої операції, оскільки не можливо встановити реальність проведених розрахунків між покупцем та продавцем, що в свою чергу ставить під сумнів операцію. Окремо посилався на постанову Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, в якій зроблено висновок про те, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами їх опрацювання у певний спосіб, здійснення податкового контролю, зокрема віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості не порушує права та інтереси позивача. Враховуючи вищевикладене та зважаючи на ненадання позивачем всіх первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, що знайшли своє відображення у відповідних податкових накладних, відповідач вважає, що Комісією контролюючого органу прийняті відповідні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, отже рішення ГУ ДПС у м. Києві є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

20.11.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується з доводами відповідача. В обґрунтування відповіді на відзив зазначив, що включення платника податків до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. Безпосередніми правовими наслідками негативного впливу на господарську діяльність та ділову репутацію ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ рішення Комісії ГУ ДПС у місті Києві від 15 червня 2020 року № 193111 виступають додані до позовної заяви податкові накладні, реєстрація яких була зупинена. При цьому, оскаржуване рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, тому віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності. Також позивач вважає недоречними та такими, що мають бути відхилені судом, посилання контролюючого органу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19, оскільки вона викладена стосовно норм Порядку №117, який діяв до 31 січня 2020 року включно.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ засноване 14.01.2019 року, є юридичною особою приватного права та платником ПДВ. Одним з головних різновидів господарської діяльності підприємства є виробництво вапна та гіпсових сумішей згідно КВЕД 23.52. Крім того, ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ займається виробництвом інших виробів із бетону гіпсу та цементу (код КВЕД 23.69), оптовою торгівлею хімічними продуктами (код КВЕД 46.75), виробництвом інших виробів із бетону, гіпсу та цементу (код КВЕД 23.69) та неспеціалізованою оптовою торгівлею (код КВЕД 46.90).

Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДПС України у місті Києві, як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15.06.2020 року комісією ГУ ДПС України у м. Києві було прийнято рішення №193111 про включення ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Наведеним рішенням, комісією регіонального рівня, відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165, виявлено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. В рішенні зазначено, що у ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПСУ отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ ТІЕРЕМ СОЛУШЕНС , код ЄДРПОУ 41614115.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про включення ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.45. пункт 20.1. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

У відповідності до пункту 71.1. статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з п.74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з п.2 Порядку №1165 комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, визначні критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 27 Порядку №1165 комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Суд зазначає, що право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20.

Так, судом встановлено, що TOB ПРОФ-ІНДУСТРІЯ засобами електронного зв`язку було отримано рішення Комісії ГУ ДПС України у м. Києві від 15 червня 2020 року № 193111, згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до п.6 Порядку зупинення ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 встановлено відповідність ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (код за ЄДРПОУ 42751322) п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В той же час суд наголошує, що у вищезазначеному рішенні комісії ГУ ДПС у місті Києві не зазначено підстав та причин віднесення ТОВ ПРОФ- ІНДУСТРІЯ до переліку ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків ТОВ ПРОФ-ІНДУСТРІЯ з посиланнями на відповідні документи.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, суд виходить з того, що впродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Безпідставним є посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03.03.2020 року у справі №240/3665/19, оскільки вони здійсненні з питань застосування норм Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року, що втратив чинність 01 лютого 2020 року, і положення якого не надавали платнику права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника зокрема в судовому порядку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами їх опрацювання у певний спосіб, здійснення податкового контролю, зокрема віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості не порушує права та інтереси позивача.

Отже, рішення комісії ГУ ДПС України у місті Києві від 15 червня 2020 року № 193111, за встановлених обставин, є протиправними та підлягає скасуванню.

Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Позивач, заявляючи вимоги про зобов`язання ГУ ДПС України у місті Києві вчинити дії, а саме виключити товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (код ЄДРПОУ 42751322) з переліку ризикових платників податків фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження відповідача.

Аналогічна правова позиція щодо наведених обставин викладена у постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (№ К/9901/2399/17).

В зв`язку з вищевикладеним, позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС України у місті Києві вчинити дії, а саме виключити товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (код ЄДРПОУ 42751322) з переліку ризикових платників податків є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності прийняття рішення від 15 червня 2020 року № 193111.

За викладених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38, код ЄДРПОУ 42751322) до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС України у місті Києві від 15 червня 2020 року № 193111.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФ-ІНДУСТРІЯ (код ЄДРПОУ 42751322) судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2020 р.

Суддя О.М. Неклеса