Рішення

від 21.12.2020 по справі 640/3641/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2020 року №640/3641/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника Климася Віталія Валентиновича, до Київської міської митниці ДФС, третя особа - ТОВ Агенство експертної оцінки України , про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд) , надійшла позовна заява ОСОБА_1 , (далі - позивач, ОСОБА_1 ) , в особі представника Климася Віталія Валентиновича, (далі - представник позивача) , до Київської міської митниці ДФС, (далі - відповідач), третя особа - ТОВ Агенство експертної оцінки України , (далі - третя особа) , в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Відділу митного оформлення № 3 Митного посту Західний №/2019/000027/2 від 21 лютого 2019 року та картку відмови №/2019/00156 від 21 лютого 2019 року у здійсненні митного оформлення автомобіля марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , який було імпортовано з країни Естонія ОСОБА_1 ;

2) визнати заявлену ОСОБА_1 митну вартість автомобіля марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , який було імпортовано з країни Естонія, у сумі 1299 євро згідно інвойсу від 11 лютого 2019 року (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісім гривень 81 копійка).

Ухвалою суду від 06 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

19 березня 2019 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 25 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/3641/19, (далі - справа) , яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

08 квітня 2019 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи, дослідження та оцінку доказів, які прийнято судом.

10 квітня 2019 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про виклик та допит свідків.

11 квітня 2019 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, яку прийнято судом.

18 квітня 2019 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, яку прийнято судом.

14 травня 2019 року представником відповідача через канцелярію суду подано заперечення на відповідь на відзив позивача, яку прийнято судом.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання, оскільки ним на підтвердження митної вартості автомобіля були надані всі необхідні документи.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

16 лютого 2019 року на митну територію України позивачем було ввезено автомобіль марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , який було імпортовано з країни Естонія, та задекларовано вартість 1299 євро згідно інвойсу від 11 лютого 2019 року (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісім гривень 81 копійка).

18 лютого 2019 року позивачем у ТОВ Агенство експертної оцінки було замовлено незалежний експертний висновок не розмитненого автомобіля марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , що був у використанні, який було імпортовано з країни Естонія щодо визначення вартості даного транспортного засобу.

Згідно висновку № 28-19 ТОВ Агенство експертної оцінки вартість не розмитненого, автомобіля марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , що був у використанні, який було імпортовано з країни Естонія ОСОБА_1 склала 1260,50 євро (38 673,53 грн. при курсі 1 євро 30,6811 грн.), що приблизно відповідає ціні вказаній в інвойсі від 11 лютого 2019 року.

21 лютого 2019 року автомобіль було доставлено на внутрішню митницю Митного посту Західний ВМО №3 за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, 2 для проходження митного контролю та розмитнення транспорту.

21 лютого 2019 року Відділом митного оформлення № 3 Митного посту Західний було прийнято рішення про коригування заявленої ОСОБА_1 митної вартості №/2019/000027/2 та видана картка відмови у прийняті митної декларації №/2019/00156 автомобіля марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , який було імпортовано з країни Естонія відповідно до інвойсу від 11 лютого 2019 року.

ОСОБА_1 для визначення митної вартості були подані наступні документи: реєстраційне свідоцтво країни Естонії на автомобіль серія та номер НОМЕР_2 , довідка про зняття з обліку автомобіля від 12 лютого 2019 року № 28-7/19/7206-2, договір купівлі-продажу від 11 лютого 2019 року, митна декларація від 16 лютого 2019 року, декларація про повний пропуск від 16 лютого 2019 року, акт про проведення огляду транспортного засобу з додатком до акта № UA205160/2019/001975 від 16 лютого 2019 року з переліком наявних пошкоджень та ознак експлуатації, незалежний експертний висновок № 28-19 не розмитненого автомобіля марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , що був у використанні, який було імпортовано з країни Естонія щодо визначення вартості даного транспортного засобу від 18 лютого 2019 року, скриншот з сайту продавця даного транспортного засобу з ціною автомобіля, що підтверджується інформацією з митної декларації МД-6 до ВМД UA100060/2019/399058 від 21 лютого 2019 року.

22 лютого 2019 року позивачем до Київської міської митниці ДФС були подані заяви за вхідним номером 1363/ДЗН, 1364/ДЗН, 1365/ДЗН від 22 лютого 2019 року разом з копією звіту № 28-19 в письмовій формі про незалежний експертний висновок, щодо визначення вартості даного транспортного засобу для детального його розгляду та врахування митної вартості при розгляді цього питання митницею, не розмитненого автомобіля марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , який було імпортовано з країни Естонія, а також щодо надання Позивачу інформації в письмовому вигляді про наявну в митному органі інформацію, у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення №/2019/000027/2 та позивач просив митні органи ДФС скасувати це рішення і повернути на його особистий рахунок надмірно сплачені кошти за митні платежі у сумі 22 300 грн. по платіжній квитанції номер Р24А64337132С020892 від 21 лютого 2019 року та прийняти митну вартість, заявлену позивачем ОСОБА_1

25 лютого 2019 року до Київської міської митниці ДФС позивачем були подані додаткові документи на підтвердження митної вартості транспортного засобу, завленої декларантом, а саме скриншот з сайту продавця даного автомобіля та посилання на сайт продавця даного транспортного засобу та аналогічного сайту з продажу автомобілів даної марки в країні Естонія для визначення та порівняння вартості аналогічних транспортних засобів в країні-експортера, а також позивач просив митні органи ДФС надати запит на електронну адресу продавця даного автомобіля до Країни Естонія щодо підтвердження вартості, яка зазначена в інвойсі від 11 лютого 2019 року.

27 лютого 2019 року позивач від відповідача отримав лист, в якому зазначалося, що в митних органах ДФС відсутні документи від позивача на підтвердження митної вартості автомобіля і тому рішення про коригування митної вартості не може бути скасоване.

Вважаючи рішення відповідача протиправним позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно із ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до 4-5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Судом встановлено, що митним органом відмовлено в прийнятті митної декларації та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2019/000027/2 від 21.02.2019 з підстав того, що не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості товарів з подібними характеристиками заявлена позивачем вартість даного транспортного засобу, яка на думку відповідача складає 3600,00 євро.

Зі змісту Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00156 з`ясовано, що позивачем подавалися наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) б/н від 11 лютого 2019 року;

- акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA205160/2019/001975 від 16 лютого 2019 року;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 14 січня 2019 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 08/01-НР від 08 січня 2019 року;

- інші некласифіковані документи № НОМЕР_5 від 14 червня 2018 року;

- інші некласифіковані документи (висновок експерта) від 20 лютого 2019 року;

- інші некласифіковані документи (довідка з екологічних норм) від 18 лютого 2019 року;

- інші некласифіковані документи (квитанція) від 12 лютого 2019 року;

- інші некласифіковані документи (сертифікат) від 12 лютого 2019 року;

- інші некласифіковані документи (фото) від 13 лютого 2019 року;

- паспортний документ фізичної особи НОМЕР_6;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №.2019.398922 від 21 лютого 2019 року.

Судом з матеріалів справи встановлено, що декларантом надано до митного органу митну декларацію №.2019.398922 із зазначенням ціни товару 1299,00 євро та на підтвердження ціни також надано, зокрема рахунок-фактуру (інвойс) б/н від 11 лютого 2019 року.

Щодо ненадання банківського платіжного документу позивач зазначив, що розрахунок був здійснений готівкою в офісі фірми, що підтверджується листом продавця від 18 березня 2019 року, а тому рахунок для оплати за автомобіль не виставлявся.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб. При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані декларантом документи не містили.

Крім того, позивачем відповідачу було надано висновок № 28-19 ТОВ Агенство експертної оцінки , відповідно до якого вартість не розмитненого, бувшого у використанні автомобіля марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , який було імпортовано з країни Естонія ОСОБА_1 склала 1260,50 євро (38 673,53 грн. при курсі 1 євро 30,6811 грн), що приблизно відповідає ціні вказаній в інвойсі від 11 лютого 2019 року.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною рахунку-фактури від 11 лютого 2019 року.

Твердження про ненадання позивачем страхових документів також є необґрунтованим, оскільки такі документи мають надаватися якщо страхування здійснювалося.

Що стосується транспортних (перевізних) документів, то вони теж мають надаватися якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Поряд з цим, відповідачем не доведено, що ненадання вищевказаних документів вплинуло на повноту та достовірність відомостей про митну вартість вказаного автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем без перекладу було подано лише інвойс б/н від 11 лютого 2019 року та довідка про зняття з обліку транспортного засобу, в яких латинськими літерами зазначено продавця та покупця автомобіля та вартість автомобіля.

Однак відповідачем не підтверджено, що дані, які містилися у вказаних документах без перекладу, були необхідними для здійснення перевірки чи підтвердження відповідних відомостей, зазначених у митній декларації.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем відповідачу було надано посилання на сайт продавця автомобіля з ціною продажу, а також посилання на аналогічний сайт про продаж ідентичних транспортних засобів для порівняння ціни для підтвердження митної вартості, однак відповідачем надані позивачем відомості не були взяті до уваги.

Відповідачем не взято до уваги, що рахунок-фактура (інвойс) №б/н від 11 лютого 2019 року є тим документом, що виданий продавцем, який засвідчує дійсну вартість придбаного автомобіля.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури (інвойс) від 11 лютого 2019 року, в тому числі будь-які відомості щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем автомобіля та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 1299,00 євро та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20 лютого 2018 року за результатом розгляду справи №809/1884/16, посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу та протиправність прийнятого митницею рішення та, на підставі такого, картки відмови у прийнятті митної декларації.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку що оскаржуване рішення відповідача прийняте не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відповідно підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання заявленої ОСОБА_1 митної вартості автомобіля марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , що був у використанні, який було імпортовано з країни Естонія, у сумі 1299 євро згідно інвойсу від 11 лютого 2019 року (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісім гривень 81 копійка), суд зазначає наступне.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

В той же час суд звертає увагу, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке суб`єкт владних повноважень чи інший суб`єкт при здійснення владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли він може обирати з кількох допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто здійснення дискреційних повноважень може, в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Адміністративний же суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (іншого суб`єкта при здійсненні владних управлінський функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень) на відповідність критеріям, закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а у гарантуванні дотримання вимог права, в іншому ж разі це призведе до порушення принципу розподілу влади.

З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а (провадження № К/9901/4582/18), від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а (провадження № К/9901/1323/17).

Таким чином, суд приходить до висновку що у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд окремо звертає увагу, що в процесі розгляду справи судом встановлено подання позивачем (декларантом) всіх належно оформлених документів для визначення митної вартості автомобіля марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , що був у використанні, який було імпортовано з країни Естонія, у сумі 1299 євро згідно інвойсу від 11 лютого 2019 року (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісім гривень 81 копійка), визнано протиправним та скасовано рішення Відділу митного оформлення № 3 Митного посту Західний №100030/2019/000027/2 від 21 лютого 2019 року та картку відмови №100030/2019/00156 від 21 лютого 2019 року у здійсненні митного оформлення автомобіля марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , який було імпортовано з країни Естонія ОСОБА_1 , що є належним та достатнім способом захисту прав та інтересів позивача.

Відтак, позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги частково.

Відповідач, всупереч вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), в особі Климася Віталія Валентиновича (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), до Київської міської митниці ДФС (місцезнаходження: місто Київ, вулиця В.Гавела, 8-А; код ЄДРПОУ 3942888), третя особа - ТОВ Агенство експертної оцінки України (місцезнаходження: 03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, 12, літера Б, код ЄДРПОУ 40979051) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу митного оформлення № 3 Митного посту Західний №100030/2019/000027/2 від 21 лютого 2019 року та картку відмови №100030/2019/00156 від 21 лютого 2019 року у здійсненні митного оформлення автомобіля марки Ford Mondeo Turnier, 2005 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , який було імпортовано з країни Естонія ОСОБА_1 .

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (місцезнаходження: місто Київ, вулиця В.Гавела, 8-А; код ЄДРПОУ 3942888) у розмірі 384,2 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко