Постанова

від 10.12.2020 по справі 520/1076/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 р.Справа № 520/1076/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 07.08.20 року по справі № 520/1076/2020

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просила суд скасувати податкове повідомлення-рішення №40249-5806-2038 від 15 березня 2019 р. про донарахування позивачу земельного податку з фізичних осіб у розмірі 43482,56 грн., винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року у справі №520/1076/2020 позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №40249-5806-2038 від 15 березня 2019 р. про донарахування позивачу земельного податку з фізичних осіб у розмірі 43482,56 грн. (сорок три тисячі чотириста вісімдесят дві гривні 56 копійок), винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 р. у справі № 520/1076/2020 скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог до відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що податкове повідомлення-рішення № 40249-5806-2038 від 15.03.2019 р. про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку із фізичних осіб на суму 43482,56 грн. за 2019 рік є цілком законним та обґрунтованим, відповідає чинному податковому законодавству України, а позовні вимоги позивача є безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , уклала договір купівлі-продажу № 65/11, предметом якої є 1/2 частини земельної ділянки, загальною площею 0,1897 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136900:02:004:0005. Договір було посвідчено нотаріально, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А., за реєстровим номером 953.

Відповідно до умов вказаного договору купівлі-продажу, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , придбала у Харківської міської ради 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 0,1897 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136900:02:004:0005 із призначенням для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі за ціною 265 675,00 грн., що була повністю сплачена покупцем.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1787/10 від 13.09.2010 р., за вих. № 3099, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,1897 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136900:02:004:0005, складає 1 272 621,00 грн.

Позивач уклала вказаний договір діючи як фізична особа-підприємець, на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради, дата реєстрації 18.02.2003 року, номер запису 2 480 017 0000 009426.

На підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п.286.5 статті 286 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС України у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 40249-5806-2038 від 15 березня 2019 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 43482,56 грн.

Позивач, не погодивщись із розміром земельного податку, визначеного відповідачем, оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, проте рішенням ДПС України від 20.12.2019 № 17199-00-08-05-04-14, скарга позивача залишена без розгляду, а податкове повідомлення - рішення №40249-5806-2038 від 15.03.2019 р. про визначення суми податкового зобов`язання зі сплати земельного податку із фізичних осіб, на суму 43 482,56 грн. за 2019 рік. - без змін.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

У відповідності до статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно зі статтею 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п. 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктом 274.1 ст.274 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (зокрема, за приписами норм ст.ст.15, 20 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07 липня 2011 №3613-VI) до Державного земельного кадастру включаються цілий ряд відомостей про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; нормативна грошова оцінка, а також інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такі відомості внесені до Державного земельного кадастру є офіційними).

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 286.5 статті 285 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що платниками податку є власники земельних ділянок, або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Так, у відповідності до ст. ст. 1, 18 Закону України Про оцінку земель від 11.12.2003 за №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими норматива.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій. За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Статтею 20 Закону України Про оцінку земель встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою.

Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Частиною 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до п.1 Положення про зазначений орган, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15.

Згідно з п.21 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Відповідно до ст.15 Закону України Про Державний земельний кадастр , до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним джерелом даних про нормативно грошову оцінку земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки змель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або відомості з Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку станом на відповідну дату. При цьому, безпосередньо контролюючий орган не наділений повноваженнями на встановлення та зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок самостійно (в тому числі окремих її складових).

Відповідно до матеріалів справи, згідно з договором купівлі-продажу від 23.12.2011 р. № 65/11 та витягу з Державного реєстру правочинів (а.с.25), позивач є власником 1/2 частини земельної ділянки, загальною площею 0,1897 га, що розташована за адресою: Харків, вул. Плеханівська, 118 (кадастровий номер 6310136900:02:004:0005). Підставою для виникнення права власності є Договір купівлі-продажу земельної ділянки № 65/11 від 23 грудня 2011 року, укладений між позивачем та Харківською міською радою.

Частиною 1 ст.193 Земельного кодексу України встановлено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Статтею 38 Закону України Про Державний земельний кадастр (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), регламентовано порядок користування відомостями Державного земельного кадастру за приписами якої відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

Доступ до Державного земельного кадастру надається банкам, центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі.

На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Витяг з Державного земельного кадастру підписується Державним кадастровим реєстратором та посвідчується його печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України Про Державний земельний кадастр , відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Згідно пп.14 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, нормативна грошова оцінка - це значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Матеріали справи містять, наданий відповідачем, розрахунок земельного податку за земельну ділянку за адресою: вул. Плеханівська, 118, м. Харків, площею 0,0949 гектарів.

Нарахування земельного податку позивачу було проведено по формулі Цзд=Б*Кі*Км2*КмЗ_ср.*Кф*РL, де Км2 зональний коефіцієнт, Км2 1,20, КмЗ - коефіцієнт для зон впливу локальних факторів (1%), Кф 3 коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (для вказаною платника Кф становить 2,5- землі комерційного Використання), 1,249 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 1,433 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік 1,06 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік. 1,0 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік., 1,0 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2018 рік, З - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки. Розрахунок грошової оцінки земельної ділянки та земельного податку за земельну ділянку адресою: вулиця Плеханівська, 118, м. Харків, за 2019 рік (291,18*1,249*1,433*1,06*1*3)*2,76*1%*3* 10000- 458193,42 (тариф), земельний податок - 458193,42 *0.0949= 43482,56 гривень.

Так, відповідно до розрахунку відповідачем суму податку було нараховано, виходячи із площі земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 118 (кадастровий номер 6310136900:02:004:0005) у розмірі 0,1897 га, тоді як позивачу на праві приватної власності належить лише половина вказаної земельної ділянки, а саме 0,09485 га.

Крім того, до вказаної земельної ділянки застосовано для нарахування земельного податку за її 1/2 частини, загальною площею 0,1897 га, як для земельної ділянки відносно якої відсутня нормативно-грошова оцінка, тоді як згідно з матеріалами справи, а саме відповідно до витягу №1787/10 від 13.09.2010 року за вих. № 3099 з технічної документації, видно про здійснення нормативно грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 118 (кадастровий номер 6310136900:02:004:0005).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню не через відсутність у позивача вказаного податкового обов`язку, а через висновок про неправильний розрахунок відповідачем суми податкового зобов`язання.

Вказана позиція узгоджується з правовою позиіцєю викладеною Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 (справа 826/15139/16 (К/9901/1450/17), та у постанові від 17.04.2018 (справа 2а-10031/12/2670).

Колегія суддів зазначає, що контролюючий орган уповноважений здійснювати нарахування податкових зобов`язань із земельного податку на підставі даних Державного земельного кадастру щодо площі земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також рішення сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад щодо ставок земельного податку.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що нарахування земельного податку здійснено контролюючим органом на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року, рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13 визначена по м. Харкову нова базова вартість 1 кв.м землі у розмірі 291,18 грн, яка діє з 1 січня 2014 року та щороку індексується, та затверджено відповідні коефіцієнти (зональний Км2), зон впливу локальних факторів (Км3), функціонального використання земельної ділянки (Кф)та рішенням 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 року № 1894/15, затверджено Положення про плату за землю у м. Харкові, додатку №2 затвердженого рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про місцеві податки і збори у м. Харкові від 22.02.2017 року № 542/17.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом здійснено нарахування земельного податку без отримання даних Державного земельного кадастру, як прямо передбачено чинним законодавством.

Доводи апелянта про те, що спірне податкове зобов`язання нараховано позивачу правильно, з дотриманням вимог законодавства, та проведено в автоматичному режимі засобами АІС Податковий блок , апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на вищезазначене.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №40249-5806-2038 від 15 березня 2019 р. про донарахування позивачу земельного податку з фізичних осіб у розмірі 43482,56 грн. та наявності достатніх і необхідних правових підстав для задоволення цього позову.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, податковим органом, прийнято рішення не на підставах, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року по справі № 520/1076/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 21.12.2020 року