Постанова

від 10.12.2020 по справі 440/2247/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 р.Справа № 440/2247/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Бартош Н.С. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, повний текст складено 13.07.20 року по справі № 440/2247/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "Пирятинське АТП-15343"

до Управління Держпраці у Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2020 Приватне акціонерне товариство "Пирятинське АТП-15343" (надалі - ПрАТ "Пирятинське АТП-15343", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ6200/163/АВ/П/1ПТ/2ПТ/ТД-ФС від 19.03.2020 у розмірі 141690,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №61959524 відкритому на підставі постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ6200/163/АВ/П/1ПТ/2ПТ/ТД-ФС від 19.03.2020 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/2247/20.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 позовні вимоги ПрАТ "Пирятинське АТП-15343" задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ6200/163/АВ/П/1ПТ/2ПТ/ТД-ФС від 19 березня 2020 року.

Скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 39777136) на користь Приватного акціонерного товариства "Пирятинське АТП-15343" (вул. Європейська, 152, Пирятин, Полтавська область, код ЄДРПОУ 03118179) витрати зі сплати судового збору в сумі 2755,95 (дві тисячі сімсот п`ятдесят п`ять гривень девяносто п`ять копійок) та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі гривень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції не враховано, що цивільно-правові договори з гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають систематичний характер. З огляду на періодичність виплати винагороди і необхідність виконання даного виду робіт постійно Управління обґрунтовано дійшло висновку про те, що такі договори мають всі ознаки трудових договорів. Звертає увагу суду, що відносини протягом 2019 року за цивільні правовими договорами укладеними ПрАТ "Пирятинське АТП - 15343 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично є трудовими, а сторони ЦПД є роботодавцем та найманими працівниками, а також те, що Управлінням дотримано процедуру розгляду та накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Представник позивача Ковтун М.В. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПрАТ "Пирятинське АТП-15343" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 03118179 (а.с.7-10).

10.01.2020 начальником Управління Держпраці у Полтавській області С.Щербаком на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду контролю за додержанням законодавства про працю", винесено наказ "Про проведення заходів державного контролю" №5П (а.с.145-146), пунктом 1.4 якого наказано головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів О.Москаленко провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю у діяльності ПрАТ "Пирятинське АТП-15343". В якості підстави зазначено лист Гребінківського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Полтавській області від 31.10.2019 №421/05.5.

На підставі вказаного наказу 10.01.2020 заступником начальника управління Держпраці у Полтавській області видано головному державному інспектору Москаленко О.І. направлення №56 на проведення заходу державного контролю у ПрАТ "Пирятинське АТП-15343" (а.с.144).

У період з 15.01.2020 по 28.01.2020 інспектором праці Москаленко О.І. проведено інспекційне відвідування ПрАТ "Пирятинське АТП-15343", за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ПЛ6200/163/АВ (надалі - акт перевірки), у якому, окрім іншого, зазначено про порушення позивачем частини третьої статті 24 КЗпП України (а.с.147-156).

В акті перевірки зазначено, що "під час здійснення інспекційного відвідування 15.01.2020 року об 10-00 год. директором та головних бухгалтером ПрАТ "Пирятинське АТП-15343" було надано цивільно-правові договори з трьома громадянами, які надавали послуги (виконували роботи) протягом 2019 року. Цивільно-правові договори, укладені з гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають ознаки трудових договорів.".

Від підписання акту представник ПрАТ "Пирятинське АТП-15343" відмовився, про що складено акт про відмову від підпису №620/163/АВ-ВП від 10.02.2020 (а.с.166).

19.03.2020 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області винесено постанову №ПЛ6200/163/АВ/П/1/ПТ/2ПТ/ТД-ФС, якою на ПрАТ "Пирятинське АТП-15343" накладено штраф у розмірі 141690,00 грн, за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України (а.с.201-203).

Позивач не погоджуючись з постановою Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ6200/163/АВ/П/1/ПТ/2ПТ/ТД-ФС від 19.03.2020 звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, які склалися між ПрАТ "Пирятинське АТП-15343" та з гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають характер цивільно - правових, а не трудових.

Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі -КЗпП України).

Згідно з частиною 1статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частини 1статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом частини 2 статті 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до частини 1статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, 13.06.2019 у справі №815/954/18.

Підставою притягнення до відповідальності ПрАТ "Пирятинське АТП-15343" слугувало встановлення відповідачем фактів допущення до роботи працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без оформлення трудового договору, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП України.

Викладена в акті інспекційного відвідування позиція щодо порушення позивачем вимог законодавства про працю обґрунтована тим, що за результатами аналізу укладених з фізичними особами цивільно-правових договорів відповідач дійшов висновку, що відносини протягом 2019 року за цивільно-правовими договорами укладеними ПрАТ "Пирятинське АТП-15343" з гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 є трудовими, а сторони цивільно-правових договорів є роботодавцем та найманими працівниками.

Дослідивши зміст наявних в матеріалах справи копії договорів, колегією суддів встановлено, що позивачем укладено з гр. ОСОБА_3 цивільно-правовий договір від 01.01.2019, строк дії до 31.03.2019; цивільно-правовий договір від 01.04.2019, строк дії до 30.06.2019, цивільно-правовий договір №7 від 01.07.2019, строк дії до 26.09.2019; цивільно-правовий договір №12 від 10.10.2019, строк дії 24.12.2019 (а.с.20, 24, 28, 32). Так, предметом цивільно-правових договорів, укладених з гр. ОСОБА_3 є зобов`язання виконавця виконати ремонтні роботи електропроводки, електроприладів та електрообладнання рухомого складу. Пунктом 3.1 ЦПД визначено, що сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чиннім законодавством (ст. 130,134 КЗпП України). Цивільно-правові договори, які в копіях надані ПрАТ "Пирятинська АТП-15343" укладені на цілий рік і мають аналогічних характер.

Відповідно до наданих актів прийому - передачі виконаних робіт нарахування за надані послуги за 2019 рік гр. ОСОБА_3 проводилася щомісячно в сумі, зазначеній п.2 акту прийому - передачі виконаних робіт за конкретний період (з 1 числа по останній календарний день поточного місяця). Так, в акті прийому - передачі виконаних робіт від 31.01.2019 за Договором підряду від 01 січня 2019 року п.1 зазначено, що Підрядник передав, а Замовник прийняв виконані роботи: ремонт проводки та генератора автобуса Богдан А 066 держ. № НОМЕР_1 за період з 01 січня по 31 січня 2019 року. Як свідчить акт прийому - передачі виконаних робіт від 28.02.2019 в п. 1 якого зазначено, що Підрядчик передав, а Замовник прийняв виконані роботи : ремонт стартера автобуса Богдан А 066 держ. № НОМЕР_1 за період з 01 лютого по 28 лютого 2019 р. Згідно з актом виконаних робіт за договором підряду від 01 січня 2019 року визначено, що Підрядник передав, а Замовнник прийняв роботи: ремонт правого ліхтаря стартера та заміна проводки автобуса ЛАЗ Н СПГ НОМЕР_2 , ремонт розподільника запалювання автобуса ЛАЗ Н СПГ НОМЕР_2 за період з 01 березня по 31 березня 2019 р.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем укладено з гр. гр . ОСОБА_1 цивільно-правовий договір від 01.01.2019, строк дії до 31.03.2019; цивільно-правовий договір від 01.04.2019, строк дії до 30.06.2019; цивільно-правовий договір №9 від 01.07.2019, строк дії до 20.09.2019; цивільно-правовий договір №10 від 02.10.2019, строк дії до 26.12.2019 (а.с.36, 40, 44, 48). Предметом цивільно-правових договорів, укладених з гр. ОСОБА_1 є зобов`язання виконавця виконання одноразових робіт по благоустрою підприємства. Цивільно-правові договори, які в копіях надані ПрАТ "Пирятинська АТП-15343" укладені на цілий рік і мають аналогічних характер.

Так, в акті прийому - передачі виконаних робіт від 31.01.2019 року за Договором підряду від 01 січня 2019 року п.1 зазначено, що Підрядник передав, а Замовник прийняв виконані роботи: пиляння та рубка дров, звільнення приміщення кузні від б/у коліс, ремонт опалювальної системи, чистка труб від сажі за період з 01 січня по 31 січня 2019 року. Пунктом 2 зазначено, що вартість виконаних робіт складає сімсот гривень за січень. Згідно відомості на виплату готівки від 07.02.2019 № 1 було проведено виплату гр. ОСОБА_1 у сумі - 563,00 грн. Інші акти, які наявні в матеріалах справи, мають аналогічний зміст.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем укладено з гр. ОСОБА_2 цивільно-правовий договір від 01.01.2019, строк дії до 31.03.2019; цивільно-правовий договір від 01.04.2019, строк дії до 30.06.2019; цивільно-правовий договір №8 від 01.07.2019, строк дії 27.09.2019; цивільно-правовий договір №11 від 04.10.2019, строк дії до 28.12.2019 (а.с.64, 60, 56, 52). Предметом цивільно-правових договорів, укладених з гр. ОСОБА_2 є зобов`язання виконавця виконати одноразові роботи по благоустрою території, а саме: прибирання приміщень на території підприємств та підтримка приміщень підприємства в належному санітарному стані.

Вказані цивільно-правові договори за змістом є аналогічними та мають системний характер виконання. Як свідчать надані акти прийому - передачі виконаних робіт оплата за 2019 рік ОСОБА_2 проводилася щомісячно в сумі, зазначеній п.2 акту прийому - передачі виконаних робіт за конкретний період (з 1 числа по останній календарний день поточного місяця). Так, в акті прийому - передачі виконаних робіт від 31.01.2019 за Договором підряду від 01 січня 2019 року п.1 зазначено, що Підрядник передав, а Замовник прийняв виконані роботи: прибирання цехів профілакторія та майстерні, наведення порядку туалеті за період з 01 січня по 31 січня 2019 року. Пунктом 2 зазначено, що вартість виконаних робіт складає 1040,00 гривень за січень. Як свідчить акт прийому - передачі виконаних робіт від 28.02.2019 в п. 1 якого зазначено, що Підрядчик передав, а Замовник прийняв виконані роботи: наведення порядку у смотрових ямах майстерні, прибирання фасаду підприємства від сміття, посипання жужелицею слизької дороги за період з 01 лютого по 28 лютого 2019р. Всі інші акти приймання-передачі виконаних робіт аналогічні за змістом, виплата винагороди відбувалася з 1 числа по останній календарний день поточного місяця.

Водночас суд апеляційної інстанції наголошує, що жодним із спірних договорів не конкретизовано обсяг роботи, яку має виконати окремий робітник, а також часу, за який вказаний обсяг має бути ним виконано. Відповідно, як спірні договори, так і акти виконаних робіт не містять конкретизації, за який обсяг виконаної роботи та у який термін робітникам було сплачено грошові кошти.

Зі змісту договору неможливо встановити, що саме є належним виконанням обов`язків, обумовлених цим договором, оскільки у договорі не зазначений матеріально-правовий результат, на досягнення якого направлений договір, та критерії його виміру. Фактично предметом договору є виконання фізичною особою робіт по прибиранню, благоустрою, електротехнічним роботам, тобто, сам процес праці, а не її кінцевий результат.

З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку, що предметом спірних договорів є не конкретний кінцевий результат, який у цьому випадку мав бути визначений договором у числовому вираз, а процес, який передбачав виконання робіт, передбачених п. 1 спірних договорів протягом цілого 2019 року.

Крім того, з наданих актів приймання-здачі виконаних робіт встановлено, що останні не містять даних щодо обсягу виконаних робіт (наданих послуг).

Колегія суддів, проаналізувавши зміст наведених вище цивільно-правових угод, а також встановлених перевіркою обставин, вважає, що покладені на працівників обов`язки (робота) не є юридично самостійними, оскільки здійснюються в межах діяльності підприємця із систематичним виконанням певних функцій, отриманням винагороди, а також відповідним підпорядкуванням, що притаманно до професії електрика, прибиральника, підсобного робочого.

Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про наявність саме трудових відносин між сторонами, а не цивільно-правових.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що зазначені угоди укладені позивачем з фізичними особами, не були спрямовані на кінцевий результат, який характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій.

Зазначене спростовує доводи суду першої інстанції про безпідставне визначення цивільних відносин між позивачем та вказаними вище особами як трудових.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджають реалізації права фізичної особи на працю, гарантованого Конституцією України та КЗпП України, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, права на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки тощо.

Відповідно до ч.2 ст.50 Закону України " Про зайнятість населення" роботодавцем забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії спрямовані на приховування трудових відносин.

За таких обставин, відповідачем при проведенні перевірки було правильно встановлено, що позивачем в порушення вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України було допущено працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності висновків, викладених у акті інспекційного відвідування щодо підміни позивачем трудових відносин цивільно-правовими та вважає, що у цьому випадку має місце неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та не враховано приписи ст. 24 КЗпП України, які мають бути застосовані до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Пирятинське АТП-15343".

Доводи позивача у позові про недотримання порядку накладення штрафу за порушення законодавства в сфері праці та зайнятості населення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів належного повідомлення підприємства про розгляд питання про накладення штрафу.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції (крім сплати судового збору за подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень, що не підлягає відшкодуванню з огляд на приписи ст. 139 КАС України), судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Полтавській області задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 по справі № 440/2247/20 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Пирятинське АТП-15343" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Н.С. Бартош І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 21.12.2020.