Постанова

від 03.12.2020 по справі 160/11736/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/11736/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді -доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

секретар судового засідання Комар Н.В.

за участі представника відповідача Кравченка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 160/11736/19 (суддя І інстанції - Юрков Е.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажмодуль" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажмодуль" (далі - позивач, товариство, ТОВ Спецмонтажмодуль ) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 № 000574520.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 160/11736/19 адміністративний позов задоволений.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на виконання умов експортного контракту від 07.07.2014 № 3, укладеного з нерезидентом ТОВ Меркурій (резидент РФ), ТОВ "Спецмонтажмодуль" поставлено на експорт продукцію на загальну суму 33 322 327,00 руб. РФ. Нерезидентом ТОВ Меркурій здійснено оплату за поставлену продукцію не в повному обсязі на суму 24386631,00 руб. РФ. Документальною перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон № 185), в результаті чого, згідно зі ст. 4 цього Закону нараховано пеню за порушення строків розрахунків в сфері ЗЄД у сумі 343622,37 грн за період з 13.01.2015 по 04.03.2015 (51 день). Сума пені сплачена в повному обсязі. Станом на 05.03.2015 за цим контрактом виникла дебіторська заборгованість на суму 8935696,00 руб. РФ, яка на теперішній час не погашена. Вказує, що ухвалою Арбітражного суду м. Москви від 27.05.2015 у справі № А40-34684/15 закрито провадження у справі, що є підставою для нарахування пені.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

ТОВ "Спецмонтажмодуль" ( ЄДРПОУ 23363946) зареєстроване 06.02.1995 та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

На підставі наказу від 01.10.2019 № 629-п ГУ ДПС у Дніпропетровській області в період з 04.10.2019 по 10.10.2019 відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Спецмонтажмодуль з питання дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному експортному контракту від 07.07.2014 № 3 за період діяльності з 06.03.2015 по 27.09.2019.

За результатами перевірки 18.10.2019 складено Акт № 4955/04-36-05-20/23363946 ( далі - Акт) (а.с. 10-19). Акт з боку позивача підписано із заперечнннями.

Відповідно до висновків Акта встановлено порушення:

- ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , п. 2 ст. 13 Закону України Про валюту та валютні операції при виконання експортного контракту від 07.07.2014 № 3, укладеного з ООО Меркурій ( Російська Федерація ) в частині неодержання валютної виручки в сумі 8935696,00 рос. руб., за що на підставі ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , п. 5 ст. 13 Закону України Про валюту та валютні операції ТОВ "Спецмонтажмодуль" нараховується пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД.

В Акті зазначено, що 09.07.2014 між ТОВ "Спецмонтажмодуль" (виробник) та ТОВ Меркурій (Російська Федерація) укладено контракт № 3 на виготовлення та поставку продукції (далі- Контракт) (а.с. 20-26).

Загальна вартість продукції по Контракту складає 33322327,00 рос.руб ( п.2.3 Контракту). Предметом Контракту є виготовлення та поставка продукції по затвердженим завданням для дробильно-фрезерні машини.

На виконання умов Контракту позивачем на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної № 10101120/160914/0030977/001 (310656) на користь нерезидента ТОВ Меркурій 15.09.2014 відвантажено (експортовано) продукцію на суму 33 322 327,00 рос. руб. (а.с. 34). Нерезидентом ТОВ Меркурій здійснено оплату за поставлену продукцію не в повному обсязі в сумі 24 386 631, 00 руб. РФ. Станом на 05.03.2015 по цьому Контракту виникла дебіторська заборгованість на суму 8 935 696,00 руб. РФ. (2 938 861,06 грн).

Ухвалою Арбітражного суду м. Москви від 05.03.2015 у справі № А40-34684/15 прийнята до розгляду позовна заява ТОВ "Спецмонтажмодуль" до ТОВ Меркурій про стягнення кошті в сумі 8 935 696,00 руб. РФ. (а.с. 27-28).

Ухвалою Арбітражного суду м. Москви від 27.05.2015 у справі № А40-34684/15 закрито провадження у справі, оскільки ТОВ Меркурій припинило діяльність шляхом ліквідації.

На підставі Акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 № 000574520, яким позивачу нараховано пеню з 05.03.2019 по 27.09.2019 за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язання та ШС за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 1 927 241,80 грн ( а.с. 9).

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Позивач звернувся з позовом до суду, оскільки вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. На думку позивача, висновки Акта щодо порушення строків розрахунків у іноземній валюті та несвоєчасному надходженні валютної виручки за зовнішньоекономічними операціями по контракту від 07.07.2014 № 3 є хибними та необґрунтованими, оскільки невиконання контрагентом- ТОВ Меркурій (резидент РФ) за зовнішньоекономічним контрактом від 07.07.2014 № 3 оскаржено до Арбітражного суду м. Москви, що є підставою для звільнення позивача від відповідальності за невиконання контрагентом- ТОВ Меркурій обов`язку зі сплати заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання таким нерезидентом строків, передбачених імпортним контрактом. Крім того, позивач вважав, що податковим органом порушені строки визначення грошових зобов`язань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дата та звернення резидентом із позовом до Арбітражного суду м. Москви про стягнення з нерезидента заборгованості за експортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Тому відповідач, не врахувавши ухвалу Арбітражного суду м. Москви від 05.03.2015 про порушення провадження у справі № А40-34684/15 стосовно стягнення з ТОВ Меркурій суми заборгованості у розмірі 8935696,00 руб. РФ. при розрахунку пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД ТОВ "Спецмонтажмодуль", дійшов неправильного висновку про порушення позивачем строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 № 000574520 не на підставі, та не у межах повноважень.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону 185 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно з частиною третьою статті 1 вказаного Закону Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Статтею 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частинами 2 та 3 цієї ж статті передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Під час судового розгляду встановлено, що станом на 05.03.2015 по Контракту рахувалась дебіторська заборгованість на суму 8 935 696,00 руб. РФ. за поставлену на підставі СМR № 10101120/160914/0030977/001 (310656) на користь нерезидента ТОВ Меркурій , тобто позивачем порушено строк розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Зазначені обставини не є спірними. Отже, спірні відносини виникли та розвивались у 2014-2015 роках.

Пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу, пунктом 102.1 якої передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем їх фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, Податковий кодекс України обумовлює два випадки для визначення грошових зобов`язань контролюючим органом: не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації; не пізніше закінчення 1095 дня з граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД.

За таких обставин, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань (у тому числі штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД) платника податків у випадках, визначених Податковим кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом.

З огляду на дату митного оформлення продукції, граничний строк зарахування валютної виручки на валютний рахунок в уповноваженому банку та дати початку нарахування пені з 05.03.2015, граничний строк давності у 1095 днів сплив у березні 2018 року, проте перевірка проведена 18 жовтня 2019 року, а оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте 7 листопада 2019 року, тобто поза межами зазначеного строку.

Враховуючи період проведення перевірки та дату визначення фінансової санкції за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням поза межами строку давності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при проведенні перевірки та застосуванні пені за порушення законодавства у сфері ЗЕД відповідачем не дотримано 1095-денний строк.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим посилання позивача на порушення відповідачем 1095 денного строку протягом якого відповідач мав право визначити суму пені.

Зазначені висновки апеляційним судом здійснені з урахуванням застосування зазначених норм права в постановах Верховного Суду у справах № 826/1711/17, № 806/1770/16, № 813/2520/17, № 809/1178/17.

Натомість, вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, який, задовольняючи позов, неправильно послався на вимоги частини другої статті 4 Закону № 185, не звернувши при цьому уваги, що ухвалою Арбітражного суду м. Москви від 27.05.2015 провадження у справі № А40-34684/15 закрито у зв`язку з припиненням діяльності ТОВ Меркурій шляхом ліквідації, хоча на цю обставину у відзиві на позов посилався відповідач і вона за приписами ч. 3 ст. 4 Закону № 185 унеможливлювала застосування положень частини другої цієї ж статті.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Отже, податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 № 000574520 містить ознаки протиправності та підлягає скасуванню.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції по суті прийнято правильне судове рішення, але із помилковим застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому наявні підстави для зміни рішення в його мотивувальної частині з викладених вище обставин.

Судом першої інстанції правильно задоволено адміністративний позов , проте помилково зазначені підстави задоволення.

Відповідно до частини 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивування висновків суду.

Повний текст складений 14 грудня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 160/11736/19 змінити в частині обґрунтування висновків суду.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 160/11736/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 3 грудня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко